Рішення № 16465497, 16.06.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

16 червня 2011 р. Справа 16/21/2011/5003

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Лесаффр Україна", м.Київ

до: товариства з обмеженою відповідальністю "С плюс П", м.Вінниця

про стягнення 63 599,00 грн. заборгованості за договором поставки

Головуючий суддя Нешик О.С.

Cекретар судового засідання Снігур О.О.

Представники

позивача : ОСОБА_1 - діє за довіреністю б/н від 21.04.11 року,

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лесаффр Україна" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "С плюс П" 63599,00 грн. заборгованості, що утворилась внаслідок невиконання останнім умов укладеного між сторонами договору №6-S/2011 від 27 грудня 2010 року щодо оплати за отриманий товар.

Ухвалою суду від 10 травня 2011 року порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 26 травня 2011 року.

В зв'язку з неявкою представників сторін та враховуючи клопотання позивача, ухвалою суду від 26.05.2011 року розгляд справи відкладено на 16 червня 2011 року.

В судове засідання 16 червня 2011 року з'явився представник позивача.

Відповідач вимог ухвал суду від 10 травня 2011 року та від 26 травня 2011 року щодо явки в судове засідання, надання відзиву на позов з доказами відправки (отримання) копії позивачем не виконав. Письмових пояснень з обґрунтуванням причин невиконання ухвал суду не надав. Про дату, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, повідомленнями про вручення останньому 28.05.2011 року та 06.06.2011 року рекомендованої кореспонденції за №20734935 та №20812650.

Згідно витягу з ЄДРЮОФОП місцезнаходженням відповідача значиться: м. Вінниця, проспект Космонавтів, буд. 5, кв.11.

Враховуючи, що прийняті судом під час розгляду справи №16/21/2011/5003 процесуальні документи направлялись відповідачу за адресою, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, суд вважає, що останній належним чином повідомлений про місце, день і час судового засідання.

За таких обставин справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, відповідно до положень ст.75 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його в повному обсязі, розглянувши в даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено, що 27.12.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Лесаффр Україна" та товариством з обмеженою відповідальністю "С плюс П" укладено договір поставки №6-S/2011.

Умовами договору (п.1.1.) сторони визначили, що постачальник - ТОВ ""Лесаффр Україна" постачає, а покупець - ТОВ "С плюс П" оплачує і приймає у власність дріжджі хлібопекарські сухі, суміші хлібопекарські для виробництва хліба, надалі товар, в асортименті та кількості згідно з накладною, яку підписує особа, уповноважена приймати товар на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей, виданої покупцем.

Як встановлено п.2.7. договору товар вважається поставленим постачальником і прийнятим покупцем з моменту підписання видаткової накладної, уповноваженою особою покупця, або з моменту підписання представником покупця іншого документу, що підтверджує факт передачі.

Згідно пункту 4.1 договору ціни на товар погоджуються між сторонами та зазначаються у накладних на відпуск товару.

Відповідно до ч.2 п.4.4 договору, оплата за кожну партію товару здійснюється не пізніше 21 календарних днів з дня отримання товару згідно видаткової накладної.

Виконуючи свої зобов'язання за договором, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 61316,25 грн.

Даний факт стверджується видатковими та товарно-транспортними накладними:

- №LU000000210 від 08.02.2011 та товарно-транспортною накладною №LU000000210 від 08.02.2011 року на суму 18 594,07 грн.,

-№LU000000263 від 15.02.2011 року та товарно-транспортною накладною №LU000000263 від 15.02.2011 року на загальну суму 21 164,42 грн.;

- №LU000000069 від 18.01.2011 року та товарно-транспортною накладною №LU000000069 від 18.01.2011 року на суму 21 557,76 грн.

Крім того, факт поставки товару підтверджується обопільно підписаним та скріпленим печатками сторін актом звірки взаємних розрахунків за період з січня 2011 року по лютий 2011 року.

Однак, відповідач в порушення умов договору не здійснив розрахунку за поставлений товар, в зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 61316,25 грн.

Дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Статтею 193 Господарського Кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до статті 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши і оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі в межах заявлених до стягнення вимог в розмірі 61315,83 грн.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 1279,39 грн. - пені, 247,63 грн. - 3% річних та 756,15 грн. - інфляційних збитків. При цьому розрахунок заборгованості здійснено позивачем згідно накладної від 18.01.2011 року за період з 08.02.2011 року по 18.04.2011 року; згідно накладної від 08.02.2011 року з 01.03.2011 року по 18.04.2011 року та накладної від 15.02.2011 року з 22.03.2011 року по 18.04.2011 року.

Перевіряючи правильність визначення позивачем періоду заборгованості при нарахуванні штрафних санкцій та 3% річних, суд дійшов висновку, що відповідно до положень п.4.4 договору №6-S/2011 від 27.12.2011 року останнім днем оплати за товар згідно накладної від 18.01.2011 року є 08.02.2011 року (відтак правильним є нарахування зазначених сум з 09.02.2011 року); згідно накладної від 08.02.2011 року відповідач мав сплатити за отриману продукцію до 01.03.2011 року (включно) (відтак правильним період нарахування є з 02.03.2011 року). При цьому, суд вважає, що позивач має право на стягнення пені та 3% річних в зв'язку з несплатою відповідачем коштів за отриманий товар згідно накладної від 15.02.2011 року за період з 22.03.2011 року.

Дослідивши вищезазначені вимоги, судом встановлено наступне.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст. 546 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України, відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, що обчислюється у відсотках, розмір яких передбачений обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Виходячи з матеріалів справи, та умов договору суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, заявлено позивачем правомірно.

Разом з тим, здійснивши розрахунок пені (та перевіривши його в базі даних "Законодавство України") судом отримано 1262,33 грн., що є меншим, ніж заявлено до стягнення, а тому в стягненні 17,06 грн. пені слід відмовити.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з матеріалів справи, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних збитків заявлені правомірно.

Однак, здійснивши перерахунок 3% річних (та перевіривши його в базі даних "Законодавство України") судом отримано 244,33 грн., що є меншим, ніж заявлено до стягнення, а тому в стягненні 3,30 грн. - 3% річних слід відмовити.

Щодо стягнення з відповідача 756,15 грн. інфляційних слід зазначити, що Вищий господарський суд України ухвалюючи 15 вересня 2010 року постанову у справі №11/14-10, визначив, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помножений на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, підлягають задоволенню в розмірі 301,81 грн. При цьому нарахування здійснено за березень місяць 2011 року в зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості за отриманий товар згідно накладної №LU000000069 від 18.01.2011 року.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 ГПК України.

З урахуванням клопотання представника позивача від 16.06.2011 року (вх. №08-46/8162/11), згідно положень ст.87 ГПК України, повне рішення слід направити сторонам по справі рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "С плюс П" (м. Вінниця, проспект Космонавтів, буд.5 кв.11; код ЄДРПОУ 36474713) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лесаффр Україна" (м.Київ, Залізничне шосе, 47; код ЄДРПОУ 30723648) 61315,83 грн. боргу; 1262,33 грн. - пені; 244,33 грн. - 3% річних, 301,81 грн. - інфляційних збитків, 631,24 грн. - державного мита та 242,96 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Повне рішення направити сторонам по справі рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Суддя Нешик О.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 21 червня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - ТОВ "Лесаффр Україна" (м.Київ, Залізничне шосе, 47);

3 - відповідачу - ТОВ "С плюс П" (м.Вінниця, пр-т Космонавтів, 5, кв.11)