Постанова № 16465069, 22.06.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2011 р. Справа № 5005/534/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, суддіКузьменка М.В.,

суддіВасищака І.М.,

суддіПалій В.М.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Технік Машинес Інтернешенел"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

від 21.04.2011р.

у справі господарського суду Дніпропетровської області №5005/534/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Технік Машинес Інтернешенел"

до Сільськогосподарського кооперативу "Україна"

про стягнення заборгованості у сумі 306 265,53 грн. за договором оренди з

правом викупу,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. довіреність у справі,

від відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технік Машинес Інтернешенел" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Сільськогосподарського кооперативу "Україна" і просило суд стягнути з останнього 102 000,0 грн. основного боргу, 133 800,46 грн. 18,9% річних, 55 165,07 грн. пені, 15 300,0 грн. штрафу, а всього 306 265,53 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання за договором оренди з правом викупу №2303-п від 23.03.2007р. щодо сплати авансових платежів з викупу орендованого майна.

Заперечуючи частково проти заявлених вимог, відповідач у своєму відзиві на позов просить суд відмовити у задоволенні вимог про стягнення річних та пені. Зокрема, відповідач зазначає про сплив скороченого строку позовної давності для стягнення неустойки.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2011р. (суддя Дубінін І.Ю.) позов задоволено у повному обсязі з мотивів його обґрунтованості та доведеності.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.04.2011р. (головуючий, суддя Тищик І.В., судді Білецька Л.М., Верхогляд Т.А.) рішення суду першої інстанції скасовано частково. Відповідно до постанови присуджено до стягнення з відповідача 102 000,0 грн. основного бору, 11 778,55 грн. пені, 15 300,0 грн. штрафу. В решті позову відмовлено.

Зменшуючи заявлений до стягнення розмір пені, суд апеляційної інстанції застосував річний строк позовної давності, як на тому наполягав відповідач у відзиві. Що ж до відмови у стягненні 18,9% річних, нарахованих за період з 24.05.2007р. по 20.01.2011р. у сумі 133 800,46 грн. на відстрочену суму платіжу з викупу майна, то суд апеляційної інстанції виходив з того, що даний платіж сторонами не узгоджений, відтак не може бути застосований.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Встановлено, що між сторонами укладено договір оренди з правом викупу №2303-п від 23.03.2007р., за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування комбайн зернозбиральний "Медіон 310 контур" у комплекті з зерновою жаткою.

Договором передбачено право відповідача викупити орендоване майно на умовах та за ціною, встановленою пунктами 1,5 та 1,6 договору. При цьому, право власності на майно переходить до відповідача 25.12.2012р. за умови здійснення останнім платежів у розмірах, розрахованих у відповідності до договору.

Порядок оплати переданого в оренду майна та узгоджений графік здійснення авансових платежів визначений пунктами 2.1., 2.2. договору. Також передбачено, що на залишкову суму відстроченого платежу, за виключенням орендної плати, встановлюється 18,9% річних, які нараховуються та сплачуються разом з погашенням суми відстроченого платежу (п.2.3. договору); за несплату відповідачем передбачених договором платежів встановлена відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення, нарахування якої здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконане зобов'язаною стороною (пункти 4.1., 4.5. договору).

Матеріалами справи доведено та не заперечується відповідачем, що своє зобов'язання зі сплати авансових платежів останній виконав не в повному обсязі, внаслідок чого сума основного боргу на час звернення позивача до суду з даним позовом становила 102 000,0 грн.

Відповідно до ст.193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.ст.759, 762 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк; за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі; форма плати за користування майном встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч.7 ст.193 ГК України).

В силу ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України). Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу статей 610, 611 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Враховуючи встановлений судами двох інстанцій факт неналежного виконання відповідачем свого зобов'язання щодо сплати авансових платежів у визначених договором розмірах та строків, колегія суддів вважає правильним висновок судів двох інстанцій про наявність правових та фактичних підстав для стягнення з відповідача основної суми боргу та передбачених пунктами 4.1, 4.2. договору штрафу та пені.

При цьому колегія суддів погоджується з доводами суду апеляційної інстанції про те, що умовами пункту 4.5. договору сторони фактично змінили положення п.6 ч.232 ГК України, і домовились, що нарахування неустойки не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а нараховується протягом 3-х років від дня, коли відповідне зобов'язання повинно бути виконано зобов'язаною стороною.

Відповідно до ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки застосовується позовна давність в один рік.

Оскільки період, протягом якого можливе нарахування неустойки, та строк, в межах якого можливе звернення до суду з вимогою про її стягнення, не є тотожним, то колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про стягнення з відповідача пені у розмірі 11 788,55 грн. з урахуванням скороченого строку позовної давності.

Посилання скаржника на те, що перебіг позовної давності для стягнення пені переривався внаслідок вчинення відповідачем дій щодо періодичного погашення основної суми боргу, є помилковим.

Так, відповідно до п.1 ст.264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Разом з тим, вчинення особою вказаних дій перериває позовну давність лише за вимогою про стягнення боргу, але не впливає на перебіг строків позовної давності за вимогою про сплату неустойки, нарахованої на суму боргу.

Що ж до заявленої вимоги про стягнення з відповідача 18,9% річних, то колегія суддів не може погодитись з висновком суду апеляційної інстанції про те, що даний платіж сторонами не узгоджений.

Так, статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Із суті укладеного між сторонами договору оренди з правом викупу вбачається, що він є змішаним договором, оскільки породжує як орендні зобов'язання, так і визначає право викупу відповідачем орендованого майна та обов'язок позивача передати у власність відповідача об'єкт, що орендується, за певних умов. Отже, договір одночасно містить умови, які регулюють правовідносини з купівлі-продажу.

Відповідно до ст.694 ЦК України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Умовами пункту 2.3. договору сторони погодили, що на суму відстроченого платежу, яка залишилася згідно п.п.г) п.2.2., за виключенням орендної плати, встановлюється 18,9 річних, які нараховуються та сплачуються разом з погашенням суми відстроченого платежу. При цьому у пункті 2.2. договору сторони узгодили графік погашення платежів.

Та обставина, що пункт 2.2. договору не містить підпункту г), на який є посилання у пункті 2.3. договору, не свідчить про те, що сторони не досягли згоди щодо обов'язку відповідача сплачувати позивачу 18,9% річних на залишкову суму відстроченого платежу.

Враховуючи викладене, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 133 800,46 грн. 18,9% річних.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Машинес Інтернешенел" задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.04.2011р. у справі №5005/534/2011 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з Сільськогосподарського кооперативу "Україна" 133 800,46 грн. 18,9% річних скасувати, залишивши в силі в цій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2011р.

3. В іншій частині постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.04.2011р. залишити в силі.

Головуючий, суддяМ.В.Кузьменко

СуддяІ.М.Васищак

СуддяВ.М.Палій