Постанова № 16463914, 31.05.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2011 р. Справа № Б-39/248-09 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого

суддівМіщенка П.К. (доповідач),

Заріцької А.О.,

Хандуріна М.І.

розглянувши касаційну

скаргуПАТ "КБ"Експобанк"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду

від 22.02.2011 року

у справі

господарського суду

за заявою

до боржника№ Б-39/248-09

Харківської області

ТОВ "Стоунхедж"

ЗАТ "Будмпусконаладка"

про визнання банкрутом

В судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ "КБ"Експобанк" Неборачко В.Б.

ТОВ "Стоунхедж" Левченко В.С.

ЗАТ "Будмпусконаладка" - ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Харківської області від 22.03.2010р. по справі №Б-39/248-09 ЗАТ "Будмпусконаладка" було визнано банкрутом та призначено ліквідатором по справі арбітражного керуючого Ревуцьку Т.К.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.12.2010 р. (суддя Швидкін А.О.) затверджено оплату послуг, відшкодування витрат та додаткову винагороду ліквідатора арбітражного керуючого у розмірі встановленому комітетом кредиторів. Затверджено надані суду звіт ліквідатора про закінчення ліквідаційної процедури і ліквідаційний баланс ЗАТ "Будмпусконаладка". Ліквідовано ЗАТ "Будмпусконаладка", зареєстроване Шевченківською районною у місті Києві держадміністрацією 24.04.1992р., код ЄДРПОУ 05414930, місцезнаходження якого: м. Харків, вул. Демченко, буд. № 4. Припинено провадження у справі. Погашеними є незадоволені за недостатністю майна вимоги кредиторів банкрута: ПАТ "КБ "Експобанк", ТОВ "СТОУНХЕДЖ", ТОВ "Спецпроект-Ексклюзив", ТОВ "Стар Сіті", ОСОБА_1. Зобовязано ліквідатора знищити печатку банкрута та забезпечити збереженість архівних документів банкрута і, за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або уповноваженою ним архівною установою, визначити місце подальшого їх зберігання.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.02.2011 року (колегія суддів у складі: головуючий Здоровко Л.М., суддів Бабакова Л.М., Шутенко І.А.) ухвалу господарського суду Харківської області від 24.12.2010 р. залишено без змін.

ПАТ "КБ "Експобанк" не погоджуючись з винесеною ухвалою та постановою звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляції, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 24, 25, 31, 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статей 22, 77, 43 Господарського процесуального кодексу України.

У запереченнях на касаційну скаргу від 12.05.2011 року ТОВ "Стоунхедж" просить залишити ухвалу господарського суду Харківської області від 24.12.2010 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.02.2011 року залишити без змін, а скаргу без задоволення.

У запереченнях на касаційну скаргу від 26.05.2011 року ТОВ "Стоунхедж" просить ухвалу господарського суду Харківської області від 24.12.2010 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.02.2011 року залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

При вирішенні питань процесуального характеру під час розгляду справ про банкрутство господарські суди повинні виходити з того, що згідно з вимогами ст.41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон).

Згідно з ч. 6 ст. 31 Закону при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Згідно зі ст. 25 Закону з дня свого призначення ліквідатор виконує повноваження керівника боржника банкрута, аналізує фінансове становище банкрута, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством, вживає заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію обєктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Отже, законодавцем передбачено подання за наслідком проведеної ліквідаційної процедури повного звіту ліквідатора про всі дії, вчинені ліквідатором в ході процедури ліквідації, та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом, та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками всієї ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).

Як вбачається з матеріалів справи, за період з моменту визнання боржника банкрутом ліквідатором на виконання вимог вищевказаної постанови господарського суду Харківської області від 22.03.2010 р. в газеті "Голос Україна" №70 (4820) від 20.04.2010 року було опубліковано оголошення про визнання ЗАТ "Будмпусконаладка" банкрутом і про відкриття ліквідаційної процедури.

У відповідності до ч. 1 ст. 30 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Комітетом кредиторів (протокол від 16.12.2010р.) прийнято рішення продати майно банкрута, що залишилося не проданим за результатами проведення двох аукціонів через відсутність пропозицій про їх придбання, а саме: нежилі будівлі (літ Б, В, Г) загальною площею 254 кв.м. місцезнаходження майна: м. Київ, вул. Олегівська, № 36 товариству з обмеженою відповідальністю "АДАМАНС" за відповідним договором купівлі-продажу, згідно отриманої від ТОВ "АДАМАНС" пропозиції. Ціна продажу була погоджена комітетом кредиторів банкрута і склала: 109 263 (сто дев'ять тисяч двісті шістдесят три тисячі грн.) 00 коп. Грошові кошти від продажу надійшли на ліквідаційний рахунок банкрута.

На виконання постанови ліквідатором до господарського суду надано звіт, ліквідаційний баланс банкрута, реєстр вимог кредиторів, документи, що підтверджують проведення ліквідаційної процедури, а також звіт арбітражного керуючого про оплату послуг та витрат ліквідатора. Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.12.2010 подані звіт та ліквідаційний баланс було затверджено.

Затверджуючи звіт та ліквідаційний баланс місцевий господарський суд виходив з того, що наданими до звіту та ліквідаційного балансу доказами встановлено, що в ході ліквідаційної процедури ліквідатором вжиті всі заходи, передбачені ст.ст. 23, 25, 29-32 Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в т.ч. щодо взаємодії з кредиторами, проведення засідань комітету кредиторів та розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, вжито всі необхідні заходи по схоронності майна банкрута, ліквідаційної маси та задоволення вимог кредиторів. Оскільки за результатами ліквідаційного балансу у банкрута не залишилось майна для здійснення статутної діяльності, ТОВ ліквідовано, провадження у справі припинено. Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс були погоджені на засіданні комітету кредиторів.

Однак, дані висновки судів не ґрунтуються на вимогах Закону та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону в ході ліквідаційної процедури ліквідатор предявляє до третіх осіб вимоги, щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; з підстав, передбачених частиною 10 статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Проте, судами лише було зазначено, що ліквідатором з метою стягнення дебіторської заборгованості банкрута проведено претензійну роботу по стягненню такої заборгованості. Окрім того, дебіторську заборгованість банкрута було виставлено ліквідатором в якості одного з лотів на аукціоні та на повторному аукціоні. Відсутність у банкрута належним чином оформлених первісних документів з виникнення дебіторської заборгованості призвела до неможливості її стягнення у примусовому порядку. Пропозицій про придбання дебіторської заборгованості банкрута на аукціоні не надходило.

Згідно акту інвентаризації від 02.07.2010 року (а.с. 71) за результатами інвентаризації згідно з інвентаризаційним описом у наявності ЗАТ "Будмпусконаладка" значиться 6503,22 грн. в касі, в цінних паперах, бланках суворої звітності;

за результатами інвентаризації згідно з інвентаризаційним описом у наявності ЗАТ "Будмпусконаладка" значиться у наявності 15 матеріальних цінностей на суму первісної вартості 6105983,84 грн.;

за результатами інвентаризації згідно з інвентаризаційним описом у наявності ЗАТ "Будмпусконаладка" виявлено дебіторську заборгованість на загальну суму 10665929,69 грн.

Проте, в матеріалах справи (а.с. 20-39 т.7) містяться листи щодо погашення заборгованості за договорами до ОСОБА_3 у сумі 65000 грн., ФОП ОСОБА_2 у сумі 43632,27 грн., ТОВ "Поліський комбінат будівельних матеріалів"- 17782,80 грн., ФОП ОСОБА_4 13832,37 грн., ТОВ "Власний дім" 6009,38 грн., ТОВ "Укрсиб-Інвест" 5426000 грн. та 45408 грн., ВАТ "АТП-№7" 20800,00 грн., АТЗТ "Дента-3" 4186,69 грн., ТОВ "Селком"-10774,92 грн., а також ТОВ "Промінь-Плюс" у невизначеній сумі, але лише зазначено про повернення невикористаних решти суми або у випадку невиконання доручення всю суму втрат за договором.

Сума заявлених визначених сум, в сукупності складає 5653425,62 грн.

Листи щодо погашення заборгованості за договорами відправлені 22.06.10 з вимогою оплатити, погасити заборгованість до 30.06.2010 року.

Згідно ст.ст. 6, 7 ГПК України передбачено порядок пред'явлення претензій, та порядок і строки розгляду претензій, де зокрема вбачається, що претензія розглядається в місячний строк, який обчислюється з дня одержання претензії.

Статтею 8 ГПК України передбачено повідомлення заявника про результати розгляду претензії. В матеріалах справи взагалі відсутні такі відповіді.

Тож, не можна сказати, що ліквідатором належним чином, відповідно до законодавства. проведено претензійну роботу по виявленню та стягненню всієї суми дебіторської заборгованості.

В порушення частини першої статті 25 Закону в ході ліквідаційної процедури ліквідатор не предявляв до третіх осіб вимоги, щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту в судовому порядку.

Із звіту ліквідатора вбачається, що у боржника відсутні майнові активи для погашення заборгованості перед кредиторами; просить затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс.

Проте судами попередніх інстанцій, затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, було зазначено, що майно банкрута, що залишилось не проданим після проведення аукціонів з продажу майна, за рішенням комітету кредиторів банкрута списано згідно балансу банкрута як неліквідне.

Відповідно до ст. 25 Закону якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Судами попередніх інстанцій, не досліджувалося питання списання майна, дебіторської заборгованості, та взагалі чи допускається таке списання на стадії ліквідації банкрута, чи можливо, майна банкрута вистачило, щоб задовольнити всі вимоги кредиторів, і він вважатиметься таким, що не має боргів, і може продовжувати свою підприємницьку діяльність згідно ст. 32 Закону.

Як вбачається зі звіту ліквідатора (а.с. 4 т.7) самовільно збудований об'єкт незавершеного будівництва будівля 1-поверхова (літ.К), заг. площею 410 кв.м, самовільно збудований об'єкт незавершеного будівництва Блок-пост (літ. Л), загальною площею 8,4 кв.м, самовільно збудований об'єкт незавершеного будівництва гаражі (літ. М), загальною площею 195,7 кв.м, місцезнаходження майна: м. Київ, вул. Олегівська,36 у зв'язку з неліквідністю було списано з балансу ЗАТ "Будмпусконаладка".

Крім того, відповідно ч.4 ст. 32 Закону, у разі якщо господарський суд не виявив або не реалізував усі наявні майнові активи ліквідаційної маси, необхідні для повного задоволення кредиторів, він виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора.

В ухвалі господарського суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу відсутній аналіз звіту ліквідатора відповідно до вимог ст. 32 Закону, а саме, відсутні відомості, у якому розмірі були витрачені кошти, виявлені на поточному рахунку банкрута та отримані від реалізації майна банкрута, на задоволення вимог першої черги, за якими саме платіжними документами, крім того, судом також не з'ясований обсяг витрат у ліквідаційній процедурі, а також не наданий аналіз документам, які його підтверджують.

Судами не було досліджено, що в порушення ліквідатором вимог ст. 16, 30 Закону, в яких закріплено компетенцію комітету кредиторів відносно надання згоди на укладення розпорядником майна значних угод боржника та порядок продажу майна банкрута.

Зокрема, не було досліджено договори, які були укладені до ліквідаційної процедури у справі, а також їх дія в період ліквідації боржника, ЗАТ "Будмпусконаладка" в особі в.о. директора Вронського Я.О. укладено з ПП ОСОБА_6 договір № 1 від 12.01.2010 року про надання юридичних послуг (а.с. 98 т. 7), а також ЗАТ "Будмпусконаладка" в особі в.о. директора Вронського Я.О. укладено договір №б/н з ФОП ОСОБА_5 від 02.02.2010 року про надання послуг із проведення аналізу фінансової, господарської діяльності та інвентаризації всіх активів замовника. ЗАТ "Будмпусконаладка" в особі в.о. директора Вронського Я.О. укладено договір №б/н від 22.03.2010 року з СПД ОСОБА_7 про надання послуг, пов'язаних зі здійсненням процедури банкрутства замовника.

А також, не було досліджено договори, які були укладені у ліквідаційній процедурі, зокрема:

Ліквідатором ЗАТ "Будмпусконаладка" укладено договір № 4-БУД від 05.04.2010 року з ФОП ОСОБА_8 про надання комплексу робіт (послуг).

Ліквідатором ЗАТ "Будмпусконаладка" укладено договір № 31-05/2010 від 31.05.2010 року з ПП "Аудиторська фірма "Ей Сі Джі про виконання погоджених процедур стосовно фінансової інформації.

Ліквідатором ЗАТ "Будмпусконаладка" укладено договір № б/н від 01.06.2010 року з ПП "Правова допомога" про надання послуг.

Ліквідатором ЗАТ "Будмпусконаладка" укладено договір № 10 від 18.06.2010 року з ТОВ "Бізнес-Група Співдружність" на проведення незалежної оцінки.

Ліквідатором ЗАТ "Будмпусконаладка" укладено договір № б/н від 30.07.2010 року з ТОВ "Правопорядок" на організацію та проведення аукціону.

Ліквідатором ЗАТ "Будмпусконаладка" укладено договір № б/н від 03.09.2010 року з ТОВ "Правопорядок" на організацію та проведення аукціону.

Ліквідатором ЗАТ "Будмпусконаладка" укладено договір № б/н від 26.10.2010 року з ТОВ "Правопорядок" на організацію та проведення аукціону.

До компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість, як це передбачено ст. 16 Закону.

У поданому ліквідатором ОСОБА_7 звіті витрати з надання ліквідатору юридичної допомоги за договорами та інші витрати включені до складу витрат арбітражного керуючого у сумі 3297100,18, з яких вихідна допомога адміністрації та робітникам складає 796153,97 грн. та віднесені до першої черги і задоволені в повному обсязі за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна банкрута.

Тобто, судами не досліджувалося, що фактично всі кошти від реалізації майна банкрута ліквідатором були спрямовані на витрати по оплаті послуг за договорами. Разом з тим, вимоги інших кредиторів на значну суму залишились не погашеними.

Відповідно до вимог ч.14 ст.31 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", звіт про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи, протоколів №01/10 засідання комітету кредиторів від 03.11.2010 року та від 22.12.2010 року до порядку денного вносилися питання щодо розгляду та затвердження витрат ЗАТ "Будмпусконаладка" пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство.

В касаційні скарзі зазначено, що банк, як заставний кредитор, неодноразово звертався до ліквідатора банкрута Шинкарчука А.В. з запитами щодо повідомлення про заходи, які проводяться ним з нерухомим майном банкрута, щодо проведення відповідних дій в процедурі банкрутства та ходу ліквідаційної процедури. Втім, ліквідатором листи банку було проігноровано, відповідей не надано, що позбавило банк, реалізувати своє право, як кредитора, на оскарження до суду дій ліквідатора.

Згідно ст. 25 Закону, дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Крім того, майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу

ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Відповідно до п.п. 4, 10, 12 ст. 3-1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” арбітражний керуючий вправі залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їх діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Законом чи угодою з кредиторами; оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого у звязку з виконанням ним своїх обовязків здійснюється в порядку, встановленому цим законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника; оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців перед порушенням у справі про банкрутство.

При цьому, ч. 1 п. 10 ст. 31 Закону встановлено спеціальні джерела оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, а саме - за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Разом з тим, в п. 14 ст. ст. 31 Закону закріплено, що звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду.

Судами попередніх інстанцій помилково враховано, що за виконану ліквідатором роботу, оплата послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого у розмірі встановленому комітетом кредиторів, а також додаткова винагорода ліквідатора у сумі 364000,00 грн. є обґрунтованою.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 17.12.2010 року призначено до розгляду клопотання ліквідатора, зобов'язано ліквідатора надати звіт ліквідатора про виконану роботу, до розгляду на 24.12.2010 року (том 4, а.с.249).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.12.2010 року звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника затверджено, провадження у справі припинено (том 6, а.с.118-121)).

Ухвала суду першої інстанції від 17.12.2010 про призначення до розгляду клопотання ліквідатора на 24.12.2010 направлена сторонам 20.12.2010, тобто у стислі строки та без урахування вимог пункту 4 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007 № 1149 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19.12.2007 за № 1383/14650, щодо нормативних строків пересилання письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку, та в порушення вимог пункту 3.5.1. Інструкції з діловодства в господарських судах України (затвердженої Наказом ВГСУ №75 від 10.12.2002).

Крім того, ухвала про призначення до слухання звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу не виносилась господарським судом, що також, свідчить про порушення вказаних вимог ст. 32 Закону про банкрутство.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що посилання скаржника на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права знайшли своє підтвердження.

В свою чергу, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення місцевого господарського суду, зазначене залишив поза увагою та не виявив даних порушень місцевим господарським судом норм процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 11110 ГПК України розгляд господарським судом справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є порушенням норм процесуального права і в будь-якому випадку - підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду судом касаційної інстанції.

Також, матеріалами справи підтверджується подання ліквідатором 24.12.2010 року звіту та ліквідаційного балансу, які на його думку є доказами належного проведення ліквідаційної процедури та реєстру вимог кредиторів (том 4 а.с.2-6).

Суди попередніх інстанцій передчасно зазначили в прийнятих судових актах що в ході ліквідаційної процедури ліквідатором вжиті всі заходи, передбачені ст.ст. 23, 25, 29, 30, 31 Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", без зазначення всупереч приписів ст.43 ГПК України належних та допустимих доказів на підставі яких вони дійшли цього висновку.

Крім того, попередніми судовими інстанціями в порушення вимог ст.43 ГПК України не зясовано, чим підтверджуються заявлені ліквідатором витрати, пов'язані з ліквідацією та провадженням справи про банкрутство. Оскільки їх перелік, підстави виникнення, а також оплата кредиторських вимог згідно реєстру були подані ліквідатором, як додаткові пояснення в суді лише апеляційної інстанції 21.02.2011 року, у зв'язку з чим у місцевого господарського суду не було достатньо часу для аналізу звіту ліквідатора, оцінки обставинами наявності звіту ліквідатора та передбачених законодавством про банкрутство додатків до нього станом на момент завершення ліквідаційної процедури, оскільки, сам звіт про виконану роботу ліквідатора 22.03.2010- 23.12.2010 року та додатки до нього, клопотання про затвердження розміру винагороди ліквідатора було подано в той же день, 24.12.2010 року.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій ліквідатором по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, встановлення судом обставин неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, встановлення неможливості задоволення визначених за звітом ліквідатора вимог кредиторів та необхідності у звязку з цим ліквідації боржника, обґрунтування оплати послуг арбітражного керуючого (ліквідатора), якщо до звіту ліквідатора додається звіт про його витрати та оплату послуг), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів ст.ст. 1115, 1117 ГПК України, вважає ухвалу господарського суду Харківської області від 24.12.2010 року про затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження у справі прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також передчасною.

З врахуванням викладеного оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції не можна вважати законними та обґрунтованими, тому вони підлягають скасуванню, а справа направленню на розгляд на стадії ліквідаційної процедури в іншому складі суду.

При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене та прийняти судовий акт за наслідками ліквідаційної процедури з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Згідно з частиною 1 статті 122 Господарського процесуального кодексу України, якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою. Отже, до компетенції судів касаційної (апеляційної або першої інстанції) належить вжиття заходів до повороту виконання скасованого судового рішення.

Відповідно до статті 122 ГПК України, суд вважає необхідним зобов'язати державного реєстратора за адресою місцезнаходження боржника внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців дані про скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 22.02.2011 року та ухвали господарського суду Харківської області від 24.12.2010 року у справі № Б-39/248-09.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПАТ "КБ"Експобанк" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.02.2011 року та ухвалу господарського суду Харківської області від 24.12.2010 року -скасувати.

Справу №Б-39/248-09 передати до господарського суду Харківської області на новий розгляд зі стадії ліквідаційної процедури.

Державному реєстратору за місцезнаходженням боржника ЗАТ "Будмпусконаладка" внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців дані про прийняття зазначеної постанови, скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 22.02.2011 року та ухвали господарського суду Харківської області від 24.12.2010 року у справі № Б-39/248-09 про банкрутство ЗАТ "Будмпусконаладка" (код ЄДРПОУ 05414930).

Головуючий Міщенко П.К.

С у д д я Заріцька А.О.

С у д д я Хандурін М.І.

Постанова підписана 14.06.2011р.