Рішення № 16462771, 14.04.2011, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

14.04.2011р.

Справа №18/573/11

за позовом Приватного підприємства спілка селян-власників "Світанок", с.Гиряві Ісківці, Лохвицький район, Полтавська область, 37223

до Закритого акціонерного товариства "Гадячсир", вул. Будька, 47, м.Гадяч, Полтавська область,37300

про стягнення 41 895,13 грн.

Суддя Іваницький Олексій Тихонович

Секретар судового засідання Кострик Б.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1.- дов. б/н від 15.02.2011 року

від відповідача: ОСОБА_2., дов. б/н від 01.12.2010 року

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 41895,13 грн., за договором купівлі-продажу від 01.01 2009 року із яких: основний борг - 24410,70 грн., пеня - 9815,78 грн., штраф - 1220 грн. 55 коп., інфляційні втрати - 4955,37 грн., три проценти -річних - 1488,72 грн..

24.02.2011 року за вхідним №682/11 (канцелярії суду) представник позивача Ю.М. Дробот подав заяву про забезпечення позову. Суд подану заяву прийняв, розглянув по суті та ухвалою від 25.02.2011 року відмовив в її задоволенні.

12.04.2011 року за вхідним №6238д (канцелярії суду) представник позивача надав розрахунок стягуваної суми. Суд поданий розрахунок прийняв, розглянув по суті та разом з додатками залучив до матеріалів справи.

14.04.2011 року за вхідним №6386д (канцелярії суду) представник відповідача ЗАТ "Гадячсир" ОСОБА_2 надала відзив на позовну заяву. Суд поданий відзив прийняв, розглянув по суті та разом з додатками залучив до матеріалів справи.

14.04.2011 року за вхідним №6387д (канцелярії суду) представник відповідача ЗАТ "Гадячсир" ОСОБА_2 надала заяву про застосування наслідків спливу позовної давності за вимогами про нарахування та стягнення пені. Суд подану заяву прийняв, розглянув по суті, задовольнив її та залучив до матеріалів справи.

14.04.2011 року за вхідним №6456д (канцелярії суду) представник відповідача ЗАТ "Гадячсир" ОСОБА_2 надала заяву про застосування наслідків спливу позовної давності за вимогами про нарахуванню та стягненню штрафу. Суд подану заяву прийняв, розглянув по суті, задовольнив її та залучив до матеріалів справи.

З огляду на вищевикладене, а також достатністю документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

01 січня 2009 року між Приватним підприємством спілкою селян-власників «Світанок», (далі за текстом «Позивач»або ПП ССВ «Світанок») та Закритим акціонерним товариством «Гадячсир»(далі за текстом «Відповідач»або ЗАТ «Гадячсир») було укладено Договір купівлі продажу молока коровячого незбираного.

Відповідно до п.1.1 Договору Продавець (ПП ССВ «Світанок») зобов"язується у порядку та на умовах визначених Договором передати у власність Покупця (ЗАТ «Гадячсир») молоко коров"яче незбиране (далі -молоко), а Покупець прийняти та оплатити його в порядку та на умовах визначених у договорі.

Оплата за товар Покупцем проводиться за погодженими цінами, згідно протоколу погодження цін, в стороки визначені за домовленістю сторін (3.2.4). Відповідно до пункту 3.2.5. вищезазначеного договору ЗАТ «Гадячсир»зобовязувався проводити розрахунок за поставлене молоко на підставі приймальної квитанції.

Право власності на молоко переходить до Покупця з моменту прийняття і визначається датою підписання представником Покупця товарно-транспортної накладної (п.4.1 Договору).

На підтвердження виконання своїх зобов"язань за Договором Позивачем надані суду приймальні квитанції № 294 від 31 січня 2009 року, та № 312 від 28 лютого 2009 року (а.с. 9-10) та товаро-транспортні накладні (а.с 17-84), що підтверджують прийняття Відповідачем товару на загальну суму 190 470,56 гривень.

Відповідач за поставлений товар розрахувався чатково, на день розгляду справи по суті несплаченою залишається сума в розмірі 24 410 грн.

Позивачем на адресу Відповідача 21.12.2010року було направлено Акт звірки, який залишений останнім без належного реагування.

Суд вважає вимоги Позивача в частині стягнення основного боргу в розмірі 24 410 грн. обґрунтованими, доведеними наданими по справі доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до п. 2 ст. 625 ЦКУ України боржник який порушив виконання зобовязань, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем у відповідності до даної статті за період прострочення нараховані Відповідачу три проценти річних в розмірі - 1 488,72 грн. та інфляційні витрати в розмірі - 4955, 37 грн.(розрахунок в матеріалах справи а.с.97-98).

Відповідно до пункту 3.6. Договору за односторонню відмову від виконання своїх зобов'язань та за односторонню зміну умов Договору винна сторона виплачує на користь іншої сторони штраф в розмірі 5 відсотків від вартості недопоставленого товару. Таким чином Позивачем нараховано Відповідачу штраф в розмірі 1 220,55 грн.

Крім цього, пунктом 6.2. Договору передбачено, що у разі прострочення оплати за передане молоко Покупець (ЗАТ «Гадячсир») сплачує Продавцю (ПП ССВ «Світанок») пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Відповідно до вказаного пункту Договору Позивачем нарахована пеня в розмірі 9 815,78 грн.

Згідно ст. 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовується загальний та скорочений строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно ст.. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Так, згідно Договору купівлі-продажу від 01.01.2009 року, а саме відповідно до п. п. 3.2.5. остаточні розрахунки проводяться на підставі приймальної квитанції. Приймальні квитанції підписані ЗАТ «Гадячсир»31.01.2009 року та 28.02.2009 року. В позовній заяві моментом, з якого позивач нараховує пеню та штраф є 04.02.2009 року, відповідно позовна давність за вказаною вимогою спливла 04.02.2010 року.

У відзиві на позовну заяву 14.04.2011 року за вхідним №6386д (канцелярії суду) представник відповідача посилаючись на ст.ст. 258, 261 ЦК України та просить суд застосувати, відносно стягнення пені та штрафу, строки позовної давності. До відзиву додані заяви про застосування наслідків спливу позовної давності по пені та штрафу ( в матеріалах справи).

Суд враховуючи заяву позивача про застосування строку позовної давності з урахуванням положень ст. 258, 267 ЦК України відмовляє позивачу у стягненні пені та штрафу.

У відзиві на позовну заяву 14.04.2011 року за вхідним №6386д (канцелярії суду) Відповідач позовні вимоги визнає частково в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 24410,70 грн., трьох процентів річних в розмірі - 1 488,72 грн., інфляційних витрат в розмірі - 4955, 37 грн. та просить суд застосувати строки позовної давності до пені та штрафу та відмовити відповідачу в їх задоволенні.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

В нарадчій кімнаті суд за результатами оцінки доказів, поданих сторонами встановив що, позивачем пропущено строк позовної давності в частині стягнення пені та штрафу і в порушення приписів частини 6 статті 232 ГК України, нараховано штрафні санкції за прострочення виконання зобов'язання, за період понад шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Позовна давність за вказаними вимогами спливла 04.02.2010 року. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Частиною 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. В зв'язку з чим, суд приходить до висновку задовольнити заяви відповідача, які ним зроблені до винесення рішення і відмовити в частині стягнення пені в розмірі 9 815,78 грн., та штрафу у розмірі 1220, 55 грн.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено частково. Відмовлено в частині стягнення пені в розмірі 9 815,78 грн. та штрафу у розмірі 1220, 55 грн. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Гадячсир", (вул. Будька, 47, м. Гадяч, Полтавська область 37300, код ЄДРПОУ 33460268) на користь Приватного підприємства спілка селян-власників "Світанок", (с.Гиряві Ісківці, Лохвицький район, Полтавська область, 37223, код ЄДРПОУ 25168967) - 30 854,79 грн., з яких: основний борг в розмірі 24410,70 грн., три проценти річні в розмірі - 1 488,72 грн., інфляційних витрат в розмірі - 4955, 37 грн., судові витрати: держане мито в розмірі 308,54 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 173,96 грн. Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати задоволено пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А саме пропорційно задоволено витрати позивача по сплаті державного мита в сумі 308,54 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - у розмірі 173,96 грн. Відмовити в частині стягнення держмита в розмірі - 110 грн. 46 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 62 грн. 06 коп.

Враховуючи викладене, дослідивши та оцінивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, а також подані ним додаткові докази, всебічно повно та об'єктивно за своїм внутрішнім переконанням оцінивши всі обставин справи в їх сукупності, керуючись статтями 3,4, 4-43,45- 47, 18,19,21-22, 32- 34 , 36, 38, 43, 44, 45, 49, 69, 74, 75, 77, 81, 82, 82-1, 83-85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Відмовити в частині стягнення пені в розмірі 9815,78 грн. та штрафу у розмірі 1 220, 55 грн.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Гадячсир", (вул. Будька, 47, м. Гадяч, Полтавська область 37300, код ЄДРПОУ 33460268) на користь Приватного підприємства спілка селян-власників "Світанок", (с.Гиряві Ісківці, Лохвицький район, Полтавська область, 37223, код ЄДРПОУ 25168967) - 30 854,79 грн., з яких: основний борг в розмірі 24 410,70 грн., три проценти річні в розмірі - 1 488,72 грн., інфляційних витрат в розмірі - 4 955, 37 грн., та судові витрати пропорційно задоволеним вимогам: держане мито в розмірі 308,54 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 173,96 грн.

4. Відмовити в частині стягнення держмита в розмірі - 110 грн. 46 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 62 грн. 06 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.04.2011р.

Суддя Іваницький О.Т.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.