Рішення № 16462721, 10.03.2011, Господарський суд Полтавської області

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

10.03.2011р.Справа № 18/364/11

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавагаз", вул. Козака, 2, м.Полтава,36039

до Карлівського міжгосподарського комбікормового заводу, вул.Заводська, 1, с.Федорівка, Карлівський район, Полтавська область, 39531

про стягнення 551,16 грн.

Суддя Іваницький О.Т.

Секретар судового засідання Любомирська Т.С.С

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. дов. №77 від 21.12.2010р.

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява Відкритого акціонерного товариства "Полтавагаз" про стягнення з Карлівського міжгосподарського комбікормового заводу 551,16 грн. по Договору оренди транспортного засобу з екіпажем.

10.03.2011р. за вхід. № 4220д канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому він позовні вимоги визнає та просить суд розглядати справу по суті без участі його представника. Суд поданий відзив прийняв, розглянув його по суті та після ознайомлення з ним представника позивача залучив до матеріалів справи.

З огляду на вищевикладене та достатність документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Між відкритим акціонерним товариством «Полтавагаз»(далі-ВАТ «Полтавагаз», Позивач) та Карлівським міжгосподарським комбікормовим заводом (далі Карлівським МКЗ, Відповідач»укладено договір №05-02/12/08 від 10.02.2008 року оренди .

Відповідно до пункту 1.1. Договору Орендодавець (ВАТ «Полтавагаз») передає в платне строкове користування на період з 11.02.2008 року по 11.03.2008 року Орендареві (Карлівському міжгосподарському комбікормовому заводу) пересувний будинок.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що за користування орендним майном Орендар сплачує на користь Орендодавця орендну плату грошовими коштами в розмірі 551,16 грн.

Відповідно до наданого Позивачем акту прийманя-передачі (Додаток №1 до Договору) ВАТ «Полтавагаз»11 лютого 2008 року передало в оренду Карлівському міжгосподарському комбікормовому заводу пересувний будинок.

По акту приймання передачі Додаток №2 до Договору Карлівський міжгосподарський комбікормовий завод 11 березня 2008 року повернуло орендне майно ВАТ «Полтавагаз».

06.01.2011 року ВАТ «Полтавагаз»звернулося до відповідача з вимогою в порядку ч.2 статті 530 ЦК України, щодо перерахування суми заборгованості в розмірі 551,16 грн.

Станом на момент звернення з позовною заявою заборгованість з боку відповідача не погашена, вимога залишена без реагування.

Відповідно до ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на корить другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послуги, сплатити кошти, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язків.

4.1 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виконуються з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків зокрема є договір та інші правочини.

Згідно ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.І статті 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні.

Відповідно до статті 798 ЦК України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, Орські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.

Згідно статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Приписами статей 525-527 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 614 ЦК України встановлено що, особа яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на користь Позивача підлягає стягненню з Відповідача сума державного мита в розмірі 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст. 32-34, 36 ГПК України, позивач надав суду належні докази в матеріалах справи які дають підстави суду позов задовольнити повністю. Стягнути з Карлівського міжгосподарського комбікормового заводу (Полтавська область, Карлівський район, с.Федорівка, вул.Заводська,1, р/р 26007174256067 в ПРУ КБ "Приватбанк", МФО 331401, код ЄДРПОУ 00687271) на користь Відкритого акціонерного товариства "Полтавагаз" (36039, м.Полтава, вул.Енгельса,2, п/р2600530103545 в філії Полтавське управління ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 331467, код ЄДРПОУ 03351912) заборгованість в розмірі 551,16 грн., державне мито в розмірі 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 р. (із змінами і доповненнями) "Про судове рішення" у відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

Відповідно до п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 р. (із змінами і доповненнями) "Про судове рішення" у відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 47, 22, 25, 28, 32 - 34, 36, 38, 43, 44 - 45, 471, 49, 69, 75, 78, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Карлівського міжгосподарського комбікормового заводу (Полтавська область, Карлівський район, с.Федорівка, вул.Заводська,1, р/р 26007174256067 в ПРУ КБ "Приватбанк", МФО 331401, код ЄДРПОУ 00687271) на користь Відкритого акціонерного товариства "Полтавагаз" (36039, м.Полтава, вул.Енгельса,2, п/р2600530103545 в філії Полтавське управління ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 331467, код ЄДРПОУ 03351912) заборгованість в розмірі 551,16 грн., державне мито в розмірі 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.03.2011 р.

СУДДЯІваницький О.Т.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.