Рішення № 16462709, 11.03.2011, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

11.03.2011р.Справа №14/271

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський ринок", вул. Зінківська, 6, м.Полтава, 36029

до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 36000

про стягнення 1 754,30 грн.

Суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Кострик Б.В..

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 дов. № 37 від 24.01.2011 року

ОСОБА_3, дор.№ 32 від 24.02.11р.

ОСОБА_4, дор. № 34 від 25.02.11р.

від відповідача: ОСОБА_1- СПД ф/о

СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості в сумі 1754,30 гривень ( основний борг -1444,16 грн., пені - 145,71 грн., 3% річних у розмірі -38,95 грн., інфляційні втрати 125,48 грн.) за договором оренди площі під холодильне обладнання № 3 від 17.09.2009р. та заяв про уточнення позовних вимог за вхід. № 4395д канцелярії суду в якій позивач просить суд стягнути суму основного боргу в розмірі 1134 грн. 16 коп. із яких: компенсація за комунальні послуги за грудень 2009 року складає 396 грн. 32 коп.(залишок) та за січень 2010 року в розмірі 737 грн. 84 коп.

Позивач в заяві про уточнення позовних вимог відмовляється від стягнення з відповідача неустойки ( пені, річних та інфляційних витрат) на суму 310 грн. 14 коп. і просить провадження у справі в цій частині сум припинити та просить суд судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покласти на сторони рівними частинами по 169 грн. кожному.

14.02.2011року за вхідним №2610д(канцелярії суду) суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа - підприємець ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву в якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі за недоведеністю та безпідставністю, та додаткові документи для залучення до матеріалів справи, а саме: копію Договору оренди №ЗМГ від 17.09.2009р.; копію Акту приймання-передачі від 17.09.2009р.; копію Квитанції до прибуткового касового ордера № 286 від 19.08.2009р. на суму 900,00 грн.; копію Квитанції до прибуткового касового ордера № 625 від 23.09.2009р. на суму 900,00 грн.; копію Квитанції до прибуткового касового ордера № 857 від 28.10.2009 р. на суму 900,00 грн.; копію Квитанції до прибуткового касового ордера № 1078 від 25.11.2009 р. на суму 900,00 грн.; копію Квитанції до прибуткового касового ордера № 1308 від 24.12.2009 р. на суму 900,00 грн.; копію Квитанції до прибуткового касового ордера № 950 від 09.11.2009 р. на суму 164,78 грн.; копію Квитанції до прибуткового касового ордера № 1079 від 25.11.2009р. на суму 353,48 грн.; копію Квитанції до прибуткового касового ордера № 1309 від 24.12.2009 р. на суму 350,28 гривень; копію Квитанції до прибуткового касового ордера №201 від 29.01.2010р. на суму 400,00 грн.; копію листа вих. № 5 від 24.01.2011р.; копію Акту № ОУ-0001500 від 31.12.2009р. по рахунку № СФ-0000367 від 08.01.2010р.; копію Акту № ОУ-0000260 від 31.01.2010р. по рахунку № СФ-0000593 від 08.02.2010р. Суд поданий відзив з додатковими документами прийняв, розглянув по суті та залучив його до матеріалів справи разом з додатками.

15.02.2011 року за вхід. № 2777д канцелярії суду директор ТОВ "Київського ринку" О.Л. Сориш подав додаткові документи які просить суд залучити до матеріалів справи. Суд розглянув заяву, прийняв до розгляду, задовольнив та залучив до матеріалів справи разом з додатками.

22.02.2011року за вхідним №3308д (канцелярії суду) директор ТОВ "Київського ринку" О.Л. Сориш подав копію Акту звірки розрахунків в якому СПД фізичною особою ОСОБА_1 поставлено запис про незгоду в сумі підняття тарифів. Суд наданий акт прийняв, розглянув по суті та залучив до матеріалів справи.

22.02.2011 року за згодою представників сторін було оголошено перерву в судовому засіданні до 9.00 год. 25.02.2011 року.

25.02.2011р. за вхідним №3555д (канцелярії суду) директор ТОВ " Київського ринку" О.Л. Сориш подав додаткові докази по справі, а саме: розрахунок комунальних послуг за період з вересня 2009року по січень 2009року; відомості фактичного споживання енергоносіїв; роздрібні тарифи на електроенергію; копія видання "Полтавський вісник"; доручення на головного бухгалтера ОСОБА_3 Суд надані документи прийняв, розглянув та залучив до матеріалів справи.

25.02.2011 року за згодою представників сторін було оголошено перерву в судовому засіданні до 9.00 год. 28.02.2011 року.

Представниками сторін 25.02.2011 року в судовому засіданні було заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи на пятнадцять днів у звязку з закінченням двохмісячного строку розгляду спору встановленого ч.1 статті 69 ГПК України для надання можливості подати додаткові докази та врегулювати господарський спір самостійно. Суд клопотання прийняв до розгляду, розглянув по суті та задовольнив.

28.02.2011 року відповідач СПД ф/о ОСОБА_1 за вхід. № 3604д канцелярії суду подав заяву про залучення до матеріалів справи касової квитанції до прибуткового касового ордера № 469 від 25 лютого 2011р. та фінансовий чек від 25 лютого 2011р. на суму 310 грн. - призначення платежу компенсація комунальних послуг. Суд заяву прийняв, задовольнив та залучив її разом з додатками до матеріалів справи.

28.02.2011 року за вхід. № 3605д канцелярії суду представник позивача ОСОБА_3 подала копії : акту звірки розрахунків за 17.09.09. по 26.02.11р. та рахунків-фактур компенсації комунальних послуг : № СФ 0000- 593 від 8.02. 2010р. за січень місяць 2010 р. на суму разом з ПДВ- 1047.84 грн.; № СФ 0000-367 від 8 січня 2010р. за грудень 2009р. на суму разом з ПДВ 796,32 грн.; № СФ 0000 1360 від 10 грудня 2009р. на суму разом з ПДВ-350,28 грн.; № СФ 00001129 від 11 листопада 2009р. на суму разом з ПДВ- 353,48 грн.; № СФ 0000860 від 10 жовтня 2009р. на суму разом з ПДВ-164,78 грн.. Суд вищенаведені документи прийняв та залучив до матеріалів справи.

28.02.2011 року директор ТОВ " Київського ринку" О.Л. Сориш за вхід. № 3599д канцелярії суду подав додаткові документи, а саме: розрахунок відшкодування комунальних витрат -10 арк.; довідку про фактичне споживання електроенергії - 2 арк.; довіреність на ОСОБА_4- головного економіста товариства-1 арк. Суд вищенаведені документи прийняв та залучив їх до матеріалів справи.

11.03.2011 директор ТОВ " Київського ринку" О.Л. Сориш року за вхід. №4352д та 4376д канцелярії суду подав додаткові документи, а саме: копію план-схеми розміщення торгівельного місця - 2 акр.; оборотно-сальдової відомості по рахунку 364 (компенсація комунальних послуг) за період вересень 2009р. по січень 2010 року-1 арк..; оборотно-сальдової відомості по рахунку 6852 1 арк.; методики розрахунків комунальних платежів-2 арк.; технічної характеристики вітрини-прилавку 1 арк.; копію журналу показників лічильників на 13 арк. Суд вищенаведені документи прийняв до розгляду та залучив їх до матеріалів справи.

11.03.2011 року представник відповідача СПД ф/о ОСОБА_1 за вхід. № 4365д канцелярії суду подав письмові пояснення та світлокопії фіскальних чеків. Суд їх прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

11.03.2011 року представник позивача ОСОБА_4 за вхід. № 4392д канцелярії суду подав письмові пояснення на вимогу суду. Суд їх прийняв та залучив до матеріалів справи.

11.03.2011 року представник позивача ( головний бухгалтер ) ОСОБА_3 за вхід. № 4393д канцелярії суду на вимогу суду подала письмові пояснення. Суд їх прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

11.03.2011 року за вхід. № 4394д канцелярії суду представник відповідача СПД ф/о ОСОБА_1 подав заяву в тексті якої погодився сплатити залишок боргу за комунальні послуги за грудень 2009р. 396 грн. 32 коп. та за січень 2010р. в сумі 737 грн. 84 коп. і просить судові витрати по справі розподілити рівними частина на позивача і відповідача. Суд заяву прийняв та залучив до матеріалів справи.

Позивач за вхід. № 4395д канцелярії суду подав заяву про уточнення позовних вимог. Суд заяву прийняв до розгляду розглянув по суті та задовольнив і залучив до матеріалів справи.

Враховуючи ту обставину, що позивач відмовляється від стягнення з відповідача неустойки ( пені, річних та інфляційних витрат) на суму 310 грн. 14 коп. суд перевірив повноваження представників позивача на вчинення відповідних процесуальних дій, розяснив їм наслідки їх, прийняв відмову позивача в цій частині позовних вимог і дійшов висновку про припинення провадження у справі в сумі 310 грн. 14 коп.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покласти на сторони рівними частинами по 169 грн. кожному.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 11.03.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши і оцінивши подані сторонами докази, а також додаткові матеріали подані сторонами, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши пояснення представників сторін суд у нарадчій кімнаті встановив, що між ТОВ "Київський ринок", надалі орендодавцем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, надалі орендарем 17 вересня 2009 року було укладено договір оренди № З МГ площі під холодильне обладнання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (див.п.1.1-1.3 договору).

Згідно плану-схеми розміщення торгівельного місця ФОП ОСОБА_1 та методики розрахунків комунальних платежів і технічної характеристики вітрини-прилавку вбачається, що загальна площа обєкту оренди складає 9 кв.м. ( 1,885 кв.м. х 4,77 кв.м.) із яких зона продавця = площі 2 кв.м. /0.40 м/; холодильне обладнання та зона обслуговування = площі 4,77 кв.м. / 1,135 м. ( 1-е торг. місце= 1,59 м.+2-е торг. місце = 1,59 м.+ 3-е торг.місце=1,59м.) - 1,885 м. + 0,35м.

Позивач належним чином виконав взяті на себе договірні зобовязання і по акту приймання передачі передав у тимчасове користування орендарю обєкт оренди, який його використовував до 1 лютого 2010 року і потім по акту приймання передачі його повернув орендодавцеві.

Відповідач орендну плату сплатив повністю, а комунальні платежі за пропорційною методикою розрахунків, показниками лічильників обліку електроенергії, та інших комунальних послуг ( вода,тепло і т. інш.) на день розірвання договору, згідно виставлених рахунків не сплатив ( див. п.п.5.1-5.6 договору). Борг за комунальні послуги становить: за грудень 2009р. - 396 грн. 32 коп. та за січень 2010р. в сумі - 737 грн. 84 коп. ( докази часткової сплати у матеріалах справи).

З огляду на вищевикладене, а також достатністю документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Приписами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно із статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, статями 525 - 526 ЦК України передбачається, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 ЦК України.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Договір є обовязковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. У разі зміни договору зобовязання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобовязання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобовязання змінюються або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Згідно з ч.1 ст. 216, ч. 2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Приписами статей 549-552 ЦК України визнається неустойка (штраф, пеня) грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання. Проценти на неустойку не нараховуються. Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обовязку в натурі.

Законом України ” Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань ” (543/96-ВР) передбачено, що розмір пені за прострочення платежу повинен встановлюватися за згодою сторін.

Відшкодування збитків у сфері господарювання врегулювано главою 25 Господар-ського Кодексу України (ст..ст. 224-229). Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною / стаття 224/.

Склад та розмір відшкодування збитків визначено статтею 225 ГК України.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках,

передбачених законом.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.

Сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами. Не допускається погодження між сторонами зобов'язання щодо обмеження їх відповідальності, якщо розмір відповідаль-ності для певного виду зобов'язань визначений законом.

Склад збитків, що підлягають відшкодуванню у внутрішньогосподарських відносинах, визначається відповідними суб'єктами господарювання - господарськими організаціями з урахуванням специфіки їх діяльності / Стаття 225/.

Умови і порядок відшкодування збитків визначено статею 226 ГК України. Учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжитинеобхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровіль-ному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкоду-вати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції

відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Обчислення розміру збитків здійснюється у валюті, в якій провадилися або повинні бути проведені розрахунки між сторонами, якщо інше не встановлено законом.

Відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання, не звільняє зобов'язану сторону від виконання зобов'язання в натурі, крім випадків, зазначених у частині третій статті 193 цього Кодексу ( стаття 229 ГК України).

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 р. (із змінами і доповненнями) "Про судове рішення" у відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті. Досліджуючи надані сторонами докази, у матеріалах справи, аналізуючи наведені доводи і заперечення, оцінюючи в сукупності всі обставини господарського спору, суд дійшов висновку що відповідноно до статей 32-34,36,38 ГПК України, позивач надав суду належні докази які дають підстави суду позов задовольнити частково. Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача неустойки (пені), річних та інфляційних витрат) в сумі 310 грн. 14 коп. у звязку з відмовою. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 (АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський ринок" ідентифікаційний код 36454833, р/р26006714000248 в ХОФ АКБ "УкрСоцбанк", МФО 351016 (вул.Зінківська, 6, м. Полтава, 36029) основний борг - 1 134,16 грн., держане мито - 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 118 грн. пропорційно відповідно до заяви позивача.

Покласти на позивача судові витрати пропорційно в частині сплати держаного мита - 51 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 118 грн. відповідно до поданої заяви.

Враховуючи викладене, дослідивши та оцінивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, а також подані ними додаткові докази, всебічно повно та об'єктивно за своїм внутрішнім переконанням оцінивши всі обставин справи в їх сукупності, керуючись статтями 3,4, 41-43,45- 47, 18,19,21-22, 32-34, 36, 38, 43, 44, 45, 49, 69, 74, 75, 78, 811, 82, 82-1, 83-85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті , суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача неустойки (пені), річних та інфляційних витрат в сумі 310 грн. 14 коп. у звязку з відмовою.

3. Стягнути з Субєкта підпиємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 (АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський ринок" ідентифікаційний код 36454833, р/р26006714000248 в ХОФ АКБ "УкрСоцбанк", МФО 351016 (вул.Зінківська, 6, м. Полтава, 36029) основний борг - 1 134,16 грн., державне мито - 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 118 грн.

4. Покласти на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський ринок", ідентифікаційний код 36454833, р/р26006714000248 в ХОФ АКБ "УкрСоцбанк", МФО 351016 (вул.Зінківська, 6, м. Полтава, 36029), пропорційно судові витрати по сплаті державного мито - 51 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 118 грн. згідно поданої заяви.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.03.2011р.

Суддя Іваницький О.Т.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.