Рішення № 16462657, 16.06.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.11                                                                                           Справа№ 5015/2010/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В. при секретарі Дубенюк Н.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Приватного підприємства „Шовковий шлях”, м. Львів

До відповідача: Державного територіально-галузевого об”єднання „Львівська залізниця” в особі Відокремленого підрозділу „Служба матеріально-технічного постачання”, м. Львів

Про стягнення 18762,64 грн. заборгованості

Представники сторін:

Від позивача: Кіцак М.С. –представник;

Від відповідача: Благута-Марухняк М.Б. –представник

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяв про відвід судді не поступало, за клопотанням присутніх представників сторін технічна фіксація судового процесу не проводилась.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Приватного підприємства „Шовковий шлях” до Державного територіально-галузевого об”єднання „Львівська залізниця” в особі Відокремленого підрозділу „Служба матеріально-технічного постачання” про стягнення суми 18 762,64 грн., в тому числі: 18597,56грн. основного боргу, 137,57грн. пені та 27,51грн. 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі договору поставки №Л/НХ-1061/НЮ від 18.02.2010року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 325714,46грн. Отриманий товар відповідач оплатив частково. Заборгованість відповідача становить 18 597,56грн., у зв”язку з чим позивач звернувся з позовом до суду. Окрім того, на підставі п.9.4 договору та ст.625 ЦК України позивачем заявлені до стягнення пеня в сумі 137,57грн. та 3% річних в сумі 27,51грн.

Ухвалою суду від 11.04.2011р. порушено провадження у справі та призначено позовну заяву до розгляду на 10.05.2011р.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України №3287-6 від 21.04.2011 року суддю Гриців Віру Миколаївну обрано суддею Львівського апеляційного господарського суду. Відтак, 28.04.2011 року було призначено повторний автоматизований розподіл справи №5015/2010/11, яка залишилась нерозглянутою суддею Гриців В.М. Внаслідок повторного автоматизованого розподілу 28.04.2011 року справу №5015/2010/11 розподілено судді Іванчук С.В.

У зв”язку з неявкою представників сторін в судове засідання 10.05.2011року та з метою повного всебічного та об`єктивного дослідження усіх обставин справи, дотримання принципу змагальності, розгляд справи було відкладено на 14.06.2011року. В судовому засіданні 14.06.2011року оголошено перерву до 16.06.2011року.

Представник позивача в судові засідання 14.06.2011р та 16.06.2011року з”явився, подав заяву від 16.06.2011р. (вх..№13644/11 від 16.06.2011р.) в якій позивач відмовляється від позовних вимог в частині стягнення 137,57грн. пені та 27,51грн. -3% річних, в іншій частині позовні вимоги підтримав, докази витребувані судом представив, оригінали документів надав суду для огляду.

Відповідно до ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечить законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси. Судом прийнята відмова позивача в частині позовних вимог, а саме щодо стягнення пені та 3%річних, та позовна заява розглядається із врахуванням заявленої та прийнятої судом відмови позивача в частині позовних вимог.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, який надав суду довідку №НХ-2271 від 16.06.11р.,в якій зазначається, що відповідно до умов договору поставки №Л/НХ-1061/НЮ постачальник поставив покупцю товар відповідно до специфікації №1 до договору на загальну суму 325714,46грн..По даному договору відповідачем частково оплачено кошти у розмірі 312096,25грн., відповідно сума боргу станом на 16.06.2011р. становить 13618,21грн., яку відповідач визнає, в підтвердження наведених обставин долучено платіжні доручення № 1355, 178, 179, 2878, 295, 4650, 4683, 4787, 5038.

Дослідивши документи і матеріали, подані суду з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, Господарський суд Львівської області, в с т а н о в и в:

18.02.2010року Приватним підприємством „Шовковий шлях” (постачальник) та Державним територіально-галузевим об”єднанням „Львівська залізниця” в особі Відокремленого підрозділу „Служба матеріально-технічного постачання” (покупець) укладено договір поставки №Л/НХ-1061/НЮ, відповідно до умов якого , постачальник зобов”язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов”язується його прийняти та оплатити.

Згідно до п.1.1 договору №Л/НХ-1061/НЮ 18.02.2010р. кількість та асортимент товару визначені сторонами в специфікації №1 (додаток №1 до договору), яка є його невід”ємною частиною.

Відповідно до п.п.5.4, 6.1 договору №Л/НХ-1061/НЮ 18.02.2010р. датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної. Оплата за поставлений товар по даному договору проводиться покупцем не раніше 50 банківських днів після дати поставки товару.

На виконання умов договору №Л/НХ-1061/НЮ 18.02.2010р, Приватним підприємством „Шовковий шлях” на підставі довіреностей ЯОЗ №23663/3931 від 15.11.10р., ЯОЗ № 236248/3016 від 13.05.10р., ЯОЗ №236126/2934 від 26.08.10р.,ЯОЗ №201580/2348 від 27.05.10р., ЯОЗ №201510/2278 від 17.05.10р., ЯОЗ №201285/2053 від 24.03.10р. виданих відповідачем на отримання товаро-матеріальних цінностей, на ім”я Кравців О.І та Ступницька О.М., поставлено Державному територіально-галузевому об”єднанню „Львівська залізниця” в особі Відокремленого підрозділу „Служба матеріально-технічного постачання” товар на загальну суму 325714,46грн., що підтверджується поданими суду накладними, а саме: №1 від 24.03.2010року на суму 94420,52грн.; №3 від 17.05.2010року на суму 52564,61грн. ; №4 від 17.05.2010року на суму 25181,03грн.; №6 від 31.05.2010року на суму 103334,87грн.; №11 від 26.08.2010року на суму 6340,15грн.; №16 від 14.09.2010року на суму 10921,09грн.; №26 від 15.11.2010року на суму 32952,19грн.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з поданих суду виписок банку з рахунка клієнта, платіжних доручень, а також з поданих суду листів відповідача про зарахування коштів по здійснених оплатах, відповідач отриманий товар оплатив частково в сумі 312 096,25грн., що підтверджується платіжними дорученнями із призначенням платежу на виконання договору № 1061, а саме: №178 від 28.05.2010року на суму 9 147,58грн.; №2878 від 16.07.2010року на суму 1 431,20грн., №295 від 03.08.2010року на суму 100000,00грн .; №4650 від 09.11.2010року на суму 50000,00грн., №4683 від 10.11.2010року на суму –30000,00грн., №4712 від 11.11.2010року на суму 20000,00грн., №4750 від 15.11.2010року на суму 50000,00грн., №4787 від 16.11.2010року на суму 14 922,25грн., №5038 від 01.12.2010року на суму 6 340,15грн..

Окрім цього, відповідачем листами №НХ-1412 від 27.04.10р. та № НХ-1672/1 від 02.06.10р., змінено призначення платежу та проведено зарахування в оплату за поставлений товар на виконання умов договору №Л/НХ-1061/НЮ 18.02.2010р., в сумі 11788,42грн. проведену платіжним дорученням №179 від 28.05.10р. на суму 11788,42грн. , а також в сумі 18466,65грн., оплачену платіжним дорученням №1355 від 15.04.10р. на суму 22896,60грн. Представник відповідача , зазначив , що позивач отримав вказані листи та погодився про зарахування вказаних сум в оплату заборгованості по договору №Л/НХ-1061/НЮ 18.02.2010р. Відтак, враховуючи вищевикладене, неоплаченим залишився товар на суму 13618,21грн. (325714,46 –312096,25).

05.03.2011року позивач звернувся до відповідача із вимогою за №2 від 07.02.2011року про оплату заборгованості за поставлений товар, яка отримана відповідачем 09.03.2011року,що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення № 7900027156696, однак заборгованість не сплачена. Відтак, заборгованість відповідача становить 13618,21грн., яку відповідач визнає.

Станом на день вирішення спору доказів сплати заборгованості за поставлений товар в сумі 13618,21грн. суду не подано.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних умов щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання ( ст.610 ЦК України).Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст.612 ЦК України).

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач позовні вимоги не заперечив, наведених обставин не спростував, доказів оплати заборгованості не представив. На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 13618,21грн. законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення. В задоволенні решти суми 4979,35грн. основного боргу належить відмовити, у зв”язку з безпідставністю. Згідно із п.4 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом. Відтак, в частині стягнення 137,57грн. пені та 27,51грн. 3% річних, провадження у справі належить припинити.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.           

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 44, 49, п.4 ч.1 ст.80, ст.ст. 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Державного територіально-галузевого об”єднання „Львівська залізниця” (ідентифікаційний код 01059900, адреса: 79007, м.Львів, вул.Гоголя,1) на користь Приватного підприємства „Шовковий шлях” (ідентифікаційний код 31805223, адреса: 79066, м.Львів, вул.Зубрівська,25а,кв.5), - 13618,21грн. основного боргу, 136,18грн. державного мита та 171,28грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 4979,35грн. основного боргу в задоволенні позову відмовити.

4. В частині стягнення 137,57грн. пені та 27,51грн. 3% річних припинити провадження.

Суддя