Рішення № 16462656, 16.06.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.11                                                                                           Справа№ 5015/2007/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В. при секретарі Дубенюк Н.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Приватного підприємства „Шовковий шлях”, м. Львів

До відповідача: Державного територіально-галузевого об”єднання „Львівська залізниця” в особі Відокремленого підрозділу „Служба матеріально-технічного постачання”, м. Львів

Про стягнення 165 062,52 грн. заборгованості

Представники сторін:

Від позивача: Кіцак М.С. –представник;

Від відповідача: Благута-Марухняк М.Б. –представник

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяв про відвід судді не поступало, за клопотанням присутніх представників технічна фіксація судового процесу не проводилась.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Приватного підприємства „Шовковий шлях” до Державного територіально-галузевого об”єднання „Львівська залізниця” в особі Відокремленого підрозділу „Служба матеріально-технічного постачання” про стягнення суми 165062,52грн., в тому числі: 163 610,21грн. основного боргу, 1210,26грн. пені та 242,05грн. 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі договору поставки №Л/НХ-10434/НЮ від 26.08.2010року позивач поставив відповідачу товар за який останній не розрахувався. Заборгованість відповідача становить 163610,21грн., у зв”язку з чим позивач звернувся з позовом до суду. Окрім того, на підставі п.9.4 договору та ст.625 ЦК України позивачем заявлені до стягнення пеня в сумі 1210,26грн. та 3% річних в сумі 242,05грн.

Ухвалою суду від 11.04.2011р. порушено провадження у справі та призначено позовну заяву до розгляду на 04.05.2011р.

04.05.2011року ухвалою суду розгляд справи відкладався на 12.05.2011року, а 12.05.2011року розгляд справи було відкладено на 14.06.2011року.

В судовому засіданні 14.06.2011року оголошено перерву до 16.06.2011року. За клопотанням представників сторін від 14.06.2011року, суд вийшов за межі строку вирішення спору, встановленого ст.69 ГПК України, про що судом винесено ухвалу.

Представник позивача в судові засідання 14.06.2011р та 16.06.2011року з”явився, подав заяву від 14.06.2011р. (вх..№13334/11 від 14.06.2011р.) в якій позивач відмовляється від позовних вимог в частині стягненні 1210,26грн. пені та 242,05грн. -3% річних, в іншій частині позовні вимоги підтримав, докази витребувані судом представив, оригінали документів надав суду для огляду.

Відповідно до ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечить законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси. Судом прийнята відмова позивача в частині позовних вимог, а саме щодо стягнення пені та 3%річних, та позовна заява розглядається із врахуванням заявленої та прийнятої судом відмови позивача в частині позовних вимог.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, який надав суду довідку №НХ-2270 від 16.06.11р., в якій зазначається, що відповідно до умов договору поставки №Л/НХ-10434/НЮ постачальник поставив покупцю товар відповідно до специфікації №1 до договору на загальну суму 220 282,65грн. По даному договору відповідачем частково оплачено кошти у розмірі 56672,44грн., відповідно сума боргу станом на 16.06.2011р. становить 163610,21грн., яку відповідач визнає, в підтвердження наведених обставин долучено платіжне доручення №5042.

Окрім того, представником відповідача подано клопотання, яке зареєстроване канцелярією суду 16.06.2011року за вх. №13643/11 про розстрочення виконання рішення суду на 6 місяців, у зв”язку з важким матеріальним становищем відповідача та великою кредиторською заборгованістю. Представник позивача не заперечує проти клопотання відповідача, щодо розстрочення виконання рішення суду на 6 місяців, про що письмово зазначив на поданому клопотанні.

Дослідивши документи і матеріали, подані суду з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, Господарський суд Львівської області, в с т а н о в и в:

26.08.2010року Приватним підприємством „Шовковий шлях” (постачальник) та Державним територіально-галузевим об”єднанням „Львівська залізниця” в особі Відокремленого підрозділу „Служба матеріально-технічного постачання” (покупець) укладено договір поставки №Л/НХ-10434/НЮ, відповідно до умов якого, постачальник зобов”язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов”язується його прийняти та оплатити.

Згідно із п.1.1 договору №Л/НХ-10434/НЮ від 26.08.2010року кількість та асортимент товару визначені сторонами в специфікації №1 (додаток №1 до договору), яка є його невід”ємною частиною.

Відповідно до п.п. 5.4, 6.1 договору №Л/НХ-1061/НЮ 18.02.2010р. датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної. Оплата за поставлений товар по даному договору проводиться покупцем не раніше 50 банківських днів після дати поставки товару.

На виконання умов договору Л/НХ-1061/НЮ 18.02.2010р. на підставі довіреностей: ЯОЗ236355/3123 від 28.09.10р., ЯОЗ №236137/2945 від 27.08.10р., ЯОЗ№236167/2975 від 31.08.10р., ЯОЗ №236247/3013 від 13.09.10р., ЯОЗ №236399/3167 від 06.10.10р.,ЯОЗ №236664/3932 від 15.11.10р, ЯОЗ №236728/3996 від 24.11.10р., ЯОЗ №236795/7462 від 06.12.10р., виданих відповідачем на ім”я Кравців О.І., Ступницька О.М. та Палюх О.І., позивачем здійснено поставу відповідачу товару на загальну суму 220 282,65грн., що підтверджується поданими суду накладними, а саме: №12 від 27.08.2010року на суму 32400,00грн.; №13 від 01.09.2010року на суму 29818,80грн. ; №17 від 14.09.2010року на суму 9000,00грн.; №18 від 22.09.2010року на суму 9000,00грн.; №19 від 28.09.2010року на суму 7000,65грн.; №20 від 06.10.2010року на суму 3722,40грн.; №27 від 15.11.2010року на суму 20700,00грн.; №29 від 24.11.2010року на суму 18640,80грн.; №30 від 06.12.2010року на суму 90000,00грн.

Відповідач отриманий товар оплатив частково в сумі 56 672,44грн., що підтверджено поданими суду банківською випискою з рахунка клієнта за 01.12.2010року та платіжним дорученням №5042 від 01.12.2010року на суму56 672,44грн. Засвідчені копії банківської виписки та платіжного доручення додані до матеріалів справи. Відтак, неоплаченим залишився товар на суму 163610,21грн. (220 282,65 –56 672,44).

07.02.2011року позивач надіслав відповідачу лист від 07.02.2011року за №1 із вимогою оплати заборгованість за поставлений товар в сумі 163610,21грн. Вимога про оплату заборгованості отримана відповідачем 08.02.2011року, що підтверджено поданим суду повідомленням №7900026579038 про вручення поштового відправлення, однак залишена відповідачем без задоволення. Отже, заборгованість відповідача за отриманий товар становить 163610,21грн., яку відповідач визнає.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних умов щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання ( ст.610 ЦК України).Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст.612 ЦК України).

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач позовні вимоги не заперечив, наведених обставин не спростував, доказів оплати заборгованості не представив.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 163610,21грн. є обґрунтованими, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення. Згідно із п.4 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом. Відтак, в частині стягнення 1210,26грн. пені та 242,05грн. 3% річних, провадження у справі належить припинити.

Представником відповідача в судовому засіданні подано клопотання (Вх.№13643/11 канцелярії суду від 16.06.2011р.) про розстрочку виконання рішення терміном на 6 місяців рівними частинами, у зв”язку із важким фінансовим становищем підприємства та великою кредиторською заборгованістю. Представник позивача не заперечує проти клопотання відповідача, щодо розстрочення виконання рішення суду на 6 місяців, про що письмово зазначив на поданому клопотанні.

За умовами ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою у виняткових випадках, залежно від обставин справи, суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Відповідно до пункту ст.83 ГПК України , ст.233 ГК України надано право господарському суду, приймаючи рішення, зменшувати розмір неустойки, (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, відстрочити або розстрочити його виконання. Враховуючи обставини справи, подані відповідачем докази, та наведені доводи обома сторонами, які свідчать про існування заборгованостей в обох сторін, а також реальних обставин, які ускладнюють виконання рішення у справі, зважаючи на те, що розстрочка виконання рішення сприятиме реальним можливостям отримання боргу позивачем, суд виходячи із інтересів обох сторін, та враховуючи погодження обох сторін, прийшов до висновку задоволити подане відповідачем клопотання та розстрочити виконання судового рішення строком на шість місяців рівними частинами.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно до вимог ст.49 ГПК України.           

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 121 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Державного територіально-галузевого об”єднання „Львівська залізниця” (ідентифікаційний код 01059900, адреса: 79007, м.Львів, вул.Гоголя,1) на користь Приватного підприємства „Шовковий шлях” (ідентифікаційний код 31805223, адреса: 79066, м.Львів, вул.Зубрівська,25а,кв.5), - 163 610,21грн. основного боргу, 1636,10грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Розстрочити виконання рішення строком на 6 місяців рівними частинами. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

3. В частині стягнення 1210,26грн. пені та 242,05грн. 3% річних припинити провадження.

Суддя