Рішення № 16462544, 16.06.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2011 р. Справа № 5010/960/2011-2/47

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Cудді Круглової О.М.

При секретарі Кучма І. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" Київська обл., м. Миронівка, вул. Елеваторна,1 в особі філії Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" "Перспектив", вул. Виниченка, 164, м. Городенка, Івано-Франківська область, 78100

до відповідача: Державного підприємства "Залучанський спиртовий завод" вул.Заводська, 2, с.Долішнє Залуччя, Снятинський район, Івано-Франківська область, 78363

про стягнення 53610,68 грн. заборгованості.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. - представник, (довіреність №461 від 11.05.11р. )

від відповідача не з"явилися.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою за Вх.№1441 від 10.05.11 про стягнення з відповідача 53610,68 грн. заборгованості, в тому числі 50356,8 грн. основного боргу, 1924,6 грн. пені, 956,78 грн. інфляційних та 372,5 грн. - 3% річних.

Позивач в засіданні суду позовні вимоги підтримав. В обгрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем Договору №256 На закупівлю сільськогосподарської продукції від 23.11.10.

Відповідач в судове засідання повторно не з"явився, будь-яких заперечень в спростування позовних вимог чи доказу оплати боргу не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином - ухвалами суду від 12.05.11 та 31.05.11.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено зясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом

встановлено:

Між сторонами по справі 23.11.10 було укладено Договір №256 На закупівлю сільськогосподарської продукції, на який позивач посилається в обгрунтування позовних вимог. Посилання позивача на договір №256 від 23.11.10 є безпідставними, оскільки у видатковій накладній про отримання товару №ЗП-00000381 від 24.11.10 (а.с.14) міститься посилка (прив"язка) на договір 4 від 04.01.10 (який відсутній в матеріалах справи), а тому вказана поставка була позадоговірною.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму суму 50356,8 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №ЗП-00000381 від 24.11.10 (а.с.14). Вказана заборгованість підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.10, який завірений і скріплений круглими печатками обох сторін (а.с.15-16).

Відповідно до ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права і обов'язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій організацій (ст.11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ч. 2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений (що має місце в спірному випадку) або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що договору на поставку товару між сторонами не було укладено, зобов"язання по оплаті вказаної суми виникло у відповідача перед позивачем відповідно до ст.530 ЦК України - в семиденний термін з моменту отримання вимоги про оплату. Такою вимогою являється претензія №648 від 03.02.11, яка направлена відповідачу 04.02.11 (а.с.12), однак останній залишив її без відповіді і задоволення .

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 50356,8 грн. заборгованості за переданий товар обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Слід визнати частково обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення інфляційних та річних, враховуючи наступне:

Статтею 625 ЦК України встановлено, що в разі порушення терміну виконання грошового зобов"язання сторона повинна сплатити суму боргу з врахуванням інфляційних та 3% річних.

Враховуючи, що зобов"язання по оплаті виникло у відповідача перед позивачем 15.02.11 (претензія №648 від 03.02.11), то інфляційні слід нараховувати за березень 2011, а 3% річних з 16.02.11 по 31.03.11. З врахуванням наведеного, обгрунтований розмір інфляційних становитиме 705 грн., а 3% річних відповідно 182,11 грн. (розрахунки додаються). В решті стягнення інфляційних та 3% річних слід відмовити за безпідставністю вимог.

Щодо стягнення 1924,6 грн. пені слід зазначити наступне:

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

Відповідальність у вигляді пені встановлюється сторонами у договорі, а також може бути визначена Законом.

Враховуючи наведене, а також відсутність договору між сторонами, який би передбачав відповідальність у вигляді пені за несвоєчасну оплату товару, в задоволенні 1924,6 грн. пені слід відмовити за необгрунтованістю вимог.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, до стягнення підлягає 50356,8 грн. основного боргу, 705 грн. інфляційних та 182,11 грн. - 3% річних.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 512,43 грн. державного мита та 225,58 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193 ГК України, ст.ст.15-16 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" в особі філії Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" "Перспектив" до Державного підприємства "Залучанський спиртовий завод" про стягнення 53610,68 грн. заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Залучанський спиртовий завод" вул.Заводська, 2, с.Долішнє Залуччя, Снятинський район, Івано-Франківська область, 78363 (код 00375390) на користь Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" Київська обл., м. Миронівка, вул. Елеваторна,1 (код 32547211) - 50356 (п"ятдесят тисяч триста п"ятдесят шість) грн. 80 коп. основного боргу, 705 (сімсот п"ять) грн. інфляційних, 182 (сто вісімдесят дві) грн. 11 коп. - 3% річних, 512 (п"ятсот дванадцять) грн. 43 коп. державного мита та 225 (двісті двадцять п"ять) грн. 58 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяКруглова О.М.

повне рішення складено 21.06.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

__помічник судді Шунтов О. М. 21.06.11