Рішення № 16462540, 16.06.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2011 р. Справа № 5010/785/2011-1/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Соботник В. В. , при секретарі судового засідання Семеняк Т. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ПП "Юпітер", вул.Підвальна,9/83,Калуш,Калуський район, Івано-Франківська область,77300

до відповідача: ТзОВ "Завод "Техмаш" вул. Промислова, 5,Калуш,Калуський район, Івано-Франківська область,77300

про стягнення суми основної заборгованості в сумі 14 855 грн. 42 коп., 6 540 грн. 68 коп. - пені, 2 000 грн. 93 коп. - 3 % річних, 5 606 грн. 99 коп. - інфляційних втрат

за участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1., (довіреність № 11-04-01/11 -юр від 11.04.11 р. )

Від позивача: ОСОБА_2, (довіреність № 11-04-03/11 -юр від 11.04.11 р. )

Від відповідача: не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “Юпітер” звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод “Техмаш” про стягнення заборгованості за договором про надання охоронних послуг № 02-04 від 01.04.2010 року у розмірі 14 855 грн. 42 коп., пені в розмірі 6 540 грн. 68 коп., 3% річних у розмірі 2 000 грн. 93 коп. та інфляційних втрат у розмірі 5 606 грн. 99 коп., посилаючись на порушення відповідачем умов договору в частині повноти та своєчасності оплати послуг.

Ухвалою суду від 13.04.2011 року порушено провадження у справі.

Ухвалами суду від 10.05.2011 року, 31.05.2011 року та 02.06.2011 року розгляд справи відкладався.

31.05.2011 року року представником відповідача через відділ документального забезпечення Господарського суду Івано-Франківської області було подано відзив на позов, в якому він повідомив про сплату основного боргу у розмірі 14 855 грн. 42 коп. на підтвердження чого подано оригінал платіжного доручення № 1138 від 19.05.2011 року. Одночасно представник відповідача просив суд розстрочити суму пені, 3% річних та інфляційних втрат рівними частинами терміном на два місяці у зв'язку із значним дефіцитом обігових коштів, який виник внаслідок зменшення об'ємів виробництва відповідача, фінансовий стан останнього не дозволяє виконувати грошові зобов'язання негайно.

В судовому засіданні 16.06.2011 року представником позивача на виконання вимог ухвали суду від 02.06.2011 року подано оригінал банківської виписки про операції за особовим рахунком за 19.05.2011 року на підтвердження сплати відповідачем основного боргу в сумі 14 855 грн. 42 коп., який судом долучено до матеріалів справи.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги.

Представники відповідача в судове засідання 16.06.2011 року не зявились, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судових засідань, про що свідчать відмітки відділу документального забезпечення Господарського суду Івано-Франківської області на зворотньому боці ухвали про порушення провадження у справі, ухвал про відкладення розгляду справи та зворотні поштові повідомлення про вручення поштових відправлень.

За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив, що 01.04.2010 року між позивачем - Приватним підприємством “Юпітер” (Виконавець) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Завод “Техмаш” (Замовник) було укладено Договір про надання охоронних послуг № 02-04 (далі-Договір), відповідно до умов якого відповідач (Замовник) доручив, а позивач (Виконавець) взяв на себе зобовязання по забезпеченню охорони власності Замовника, рухомого і нерухомого майна, території іменованих надалі-Об'єкт і перерахованих в Додатку № 1 до даного Договору.

Згідно Додатку № 1 до Договору Замовником було передано, а Виконавцем прийнято під охорону територію ТОВ “Завод “Техмаш” (м. Калуш, вул. Промислова, 5) з об'єктами, які на ній знаходяться.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.3 Договору вартість охоронних послуг, які надаються згідно з даним Договором, визначається Сторонами в Договорі згідно Додатку № 3, який є невід'ємною частиною даного Договору. Розрахунок, за послуги надані в поточному місяці, Замовник робить на підставі Акту про надання охоронних послуг і Рахунку-фактури Виконавця, до 10 числа наступного місяця. Форма оплати безготівковий розрахунок.

Розділом 4 Договору сторони погодили порядок оформлення та надання охоронних послуг. Надання Виконавцем охоронних послуг Замовнику за даним Договором оформляється Рахунком-фактурою, який надається Виконавцем, і двостороннім Актом здачі-приймання охоронних послуг.

Акт здачі-приймання охоронних послуг оформляється і підписується щомісячно, не пізніше за третій робочий день місяця, наступного за місяцем, в якому послуги були надані.

При відмові якої-небудь із Сторін від підписання Акту здачі-приймання охоронних послуг, про це робиться відмітка в Акті. У випадку немотивованої відмови від підпису (затвердження) Акту здачі-приймання охоронних послуг протягом трьох днів після подання, Акт вважається підписаним і затвердженим.

Відповідно Додатку № 3 до Договору вартість охоронних послуг ПП “Юпітер” по об'єктах, що охороняються ТОВ “Завод “Техмаш” в календарний місяць становить 30 500 грн. 00 коп. Вартість фактично наданих послуг в місяць визначається Актом наданих охоронних послуг.

Строк дії Договору відповідно до умов розділу 6 встановлений з моменту його підписання договірними Сторонами. Охоронні послуги, передбачені Договором, надаються Виконавцем Замовнику з 01.04.2010 року по 01.04.2011 року.

На виконання умов укладеного між сторонами Договору, з 01.04.2010 року по 30.11.2010 року позивач надав, а відповідач прийняв послуги з охорони, що підтверджується Актами про надання охоронних послуг, а саме:

актом від 30.04.2010 року на суму 30 500, 00 грн. (без ПДВ);

актом від 31.05.2010 року на суму 30 500, 00 грн. (без ПДВ);

актом від 30.06.2010 року на суму 29 500, 00 грн. (без ПДВ);\

актом від 31.07.2010 року на суму 19 000, 00 грн. (без ПДВ);

актом від 31.08.2010 року на суму 19 000, 00 грн. (без ПДВ);

актом від 30.09.2010 року на суму 9 500, 00 грн. (без ПДВ);

актом від 31.10.2010 року на суму 25 000, 00 грн. (без ПДВ);

актом від 30.11.2010 року на суму 30 500, 00 грн. (без ПДВ);

всього на суму 193 500, 00 грн. Зазначені акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств без зауважень щодо об'єму та якості наданих послуг (належним чином завірені копії актів містяться в матеріалах справи (а.с. 22-29).

Відповідач оплатив надані послуги з охорони на суму 178 644, 58 грн., що підтверджується банківськими виписками наявними в матеріалах справи (а.с. 30-34), актом звірки розрахунків, підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленого печатками підприємств.

Отже, з урахуванням часткової оплати, заборгованість відповідача перед позивачем за надані за Договором № 02-04 від 01.04.2010 року охоронні послуги становить 14 855, 42 грн. (193 500 грн. 00 коп. - 178 644 грн. 58 коп.).

Вищенаведене підтверджується і актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.03.2011 року, підписаним представниками сторін, скріпленим печатками підприємств без будь-яких заперечень та застережень (а.с. 35).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Під час розгляду справи представник позивача надав суду оригінал банківської виписки про операції за особовим рахунком за 19.05.2011 року на підтвердження сплати відповідачем основного боргу за Договором про надання охоронних послуг № 02-04 від 01.04.2010 року в сумі 14 855 грн. 42 коп., тобто, в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що оскільки сплата суми основного боргу була здійснена відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду, то провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 14 855 грн. 42 коп. основного боргу за надані охоронні послуги підлягає припиненню в звязку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Що стосується заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 6 540 грн. 68 коп. пені суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 5.9.1 Договору № 02-04 від 01.04.2010 року передбачено, що у випадку несвоєчасної (неповної) оплати послуг по Договору, Замовник (відповідач) сплачує Виконавцю (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період, за який нараховується пеня) від суми простроченої оплати за кожний день прострочених платежів.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України за прострочення оплати охоронних послуг у розмірі 6 540 грн. 68 коп.

Суд, перевіривши розрахунок пені (а.с. 5-6), наданий позивачем, дійшов висновку про те, що він здійснений з урахуванням визначеного договором періоду виникнення заборгованості, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 6 540 грн. 68 коп. пені ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 5 606 грн. 99 коп. та 3 % річних з простроченої суми у розмірі 2 000 грн. 93 коп. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила ст. 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи індекс інфляції та відсотків річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних з простроченої суми у розмірі 2 000 грн. 93 коп.

Суд перевіривши розрахунок 3 % річних (а.с. 6), наданий позивачем, дійшов висновку про те, що оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошових зобовязань за Договором №02-04 від 01.04.2010 року, розрахунок здійснений з урахуванням визначеного договором періоду виникнення заборгованості, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2 000 грн. 93 коп. 3% річних відповідають вимогам закону, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 5 606 грн. 99 коп.

Суд перевіривши розрахунок інфляційних втрат (а.с. 6-7), наданий позивачем, вважає за необхідне зазначити, що позивачем при здійсненні вказаного розрахунку було вірно визначено періоди виникнення заборгованості, суми боргу у дані періоди та вірно зазначено індекси інфляції проте допущено арифметичну помилку у підрахунку загальної суми інфляційних втрат, яка за розрахунком суду становить 6 194 грн. 99 коп.

Враховуючи, що сума інфляційних втрат заявлена позивачем, менша за суму розраховану судом, до стягнення підлягають інфляційні втрати в сумі 5 606 грн. 99 коп.

Що стосується заявленого представником відповідача у відзиві клопотання про розстрочення виконання рішення суду щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат рівними частинами терміном на два місяці у зв'язку із значним дефіцитом обігових коштів, який виник внаслідок зменшення об'ємів виробництва відповідача та складного фінансового стану останнього суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.45 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обовязкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

В силу ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України “Про виконавче провадження".

Відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з Роз'ясненням Президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 № 02-5/333 „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України ", вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансований стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу відстрочки виконання судового рішення.

Отже, умовою застосування заходів до розстрочки виконання рішення є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом. Розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

При цьому господарський суд повинен врахувати можливе настання негативних наслідків як для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, так і для стягувача при затримці виконання рішення, та не допускати їх настання.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як вбачається із клопотання про розстрочку виконання рішення суду заявник посилається на знаходження відповідача у важкому фінансовому становищі та вказує на вчинення відповідачем дій щодо якнайшвидшого погашення заборгованості перед позивачем проте не надає доказів на підтвердження викладених обставин.

Суд вважає за необхідне зазначити, що важкий фінансовий стан підприємства не є виключною обставиною у розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, з наявністю якої пов'язується можливість надання відстрочки виконання рішення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у звязку із частковим задоволенням позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 123 грн. 49 коп. державного мита та 106 грн. 55 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

Керуючись ст. 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод “Техмаш” (77300, Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Промислова, 5 , код ЄДРПОУ 32304153, р/р 26001330010955 в Калуській філії АКБ “Прикарпаття”, МФО 336729, або з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання судового рішення) на користь Приватного підприємства “Юпітер” (77300, Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Підвальна, 9/83, код ЄДРПОУ 32534312, р/р 26003301193 в Калуському відділенні № 6344 Ощадного Банку України, МФО 336547) 6 540 (шість тисяч п'ятсот сорок) грн. 68 коп. пені, 5 606 (п'ять тисяч шістсот шість) грн. 99 коп. інфляційних втрат, 2 000 (дві тисячі) грн. 93 коп. 3 % річних, 123 (сто двадцять три) грн. 49 коп. витрат по сплаті державного мита та 106 (сто шість) грн. 55 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 14 855 грн. 42 коп. основного боргу припинити

4. Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Соботник В. В.

Повне рішення складено 16.06.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Семеняк Т. В. 16.06.11