Постанова № 16461291, 02.06.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2011 р. Справа № 16/162(2010)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В.,

суддів :Бакуліної С.В.,

Рогач Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиПриватного підприємства “Траст Тер”

на постановувід 24.01.2011 року Львівського апеляційного

господарського суду

у справі№ 16/162(2010)

господарського суду Львівської області

за позовомПриватного підприємства “Траст Тер”

доДержавного територіально-галузевого обєднання “Львівська залізниця”

провизнання ДТГО “Львівська залізниця” таким, що не мало права прийняти документи на реєстрацію пяти залізничних напіввагонів зі зняттям ознаки оренди без отримання документів які б підтверджували розірвання договору фінансового лізингу в судовому засіданні взяли участь представники :

від позивача: не зявились

від відповідача:не зявились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Львівської області (суддя Іванчук С.В.) від 30.11.2010 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Р.Марко, судді С.Бойко, Т.Бонк) від 24.01.2011 року, у справі № 16/162 (2010) в задоволенні позову відмовлено повністю.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.01.2011 року у справі № 16/162 (2010), посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.188 ГК України, ст.ст.16, 651 ЦК України, п.2.1, п.2.2, п.2.3 Правил реєстрації вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства транспорту та звязку України №856 від 28.09.2004 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15 жовтня 2004 року за №1316/9915, ст.ст.35, 101, 103, 104 ГПК України.

Відзиву на касаційну скаргу відповідач не надіслав.

Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь у засіданні суду касаційної інстанції.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приватним підприємством “ТрастТер” заявлено позов до Державного територіально-галузевого обєднання “Львівська залізниця” про визнання ДТГО “Львівська залізниця” таким, що не мало права прийняти документи на реєстрацію пяти залізничних напіввагонів зі зняттям ознаки оренди без отримання документів які б підтверджували розірвання договору фінансового лізингу.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди правомірно виходили із такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 11.03.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Лізинговий дім” (лізингодавець) та Приватним підприємством “ТрастТер” (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу (оренди) №394/0308.

Згідно акту прийому-передачі майна від 01.07.2009 року, ПП “ТрастТер” передало, а ТОВ “Компанія “Лізинговий дім” прийняло напіввагони 4-х вісні моделі 12-9745 ТУ У 35.2 01124454-032-2004 в кількості 5-ти штук за №№56263064, 56263072, 56263080, 56263106, 56263114.

Відповідач здійснив перереєстрацію 5-ти напіввагонів (із зняттям ознаки оренди) за №№56263064, 56263072, 56263080, 56263106, 56263114 без подачі всіх документів, які передбачені п.2.3 Правил реєстрації вантажних вагонів затверджених наказом Міністерства транспорту та звязку України №856 від 28.09.2004 року (далі по тексту Правил), а саме: не подав доказів розірвання договору фінансового лізингу №394/0308 від 11.03.2008 року, а тому, позивач вважає, що ДТГО “Львівська залізниця” є таким, що не мало права приймати документи на реєстрацію пяти залізничних на піввагонів зі зняттям ознаки оренди без отримання документів, які б підтверджували розірвання договору фінансового лізингу №394/0308 від 11.03.2008 року.

Відповідно до Порядку реєстрації власних вантажних вагонів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та звязку України від 28.09.2004 року №856, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.10.2004 року за №1316/9915, реєстрація власних вантажних вагонів здійснюється у таких випадках: якщо раніше відомості про них були відсутні в АБД ПВ; зміни власника вагона; зміни станції приписки вагона; зміни залізниці приписки вагона; переобладнання (модернізації) вагона; перенумерації; передання (прийняття) вагона в оренду та повернення з оренди. Для реєстрації власних вантажних вагонів власник подає до реєструвального підрозділу заявку згідно з додатком 2 до цих Правил та пакет документів. Надані документи мають бути без виправлень, містити інформацію про рід, номери вагонів (заводські та надані Укрзалізницею), моделі та роки їх побудови. Документи повинні бути предявлені в оригіналах або в копіях, завірених підписом і печаткою власника вагонів. Працівниками реєструвального підрозділу надані копії звіряються з оригіналами документів, завіряються підписом особи, що здійснила перевірку, та печаткою реєструвального підрозділу. Оригінали документів повертаються власнику. Акт огляду технічного стану власних вагонів подається тільки в оригіналі. Пакет документів із заявкою реєструвального підрозділу надається до ГІОЦ Укрзалізниці згідно з додатком.

Згідно Порядку реєстрації власних вантажних вагонів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та звязку України від 28.09.2004 року №856, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.10.2004 року за №1316/9915, реєстрація власних вагонів - це процедура внесення до АБД ПВ відомостей про власні вантажні вагони та їх власника. Відтак, реєстрація чи перереєстрація вагонів не є підставою для встановлення чи зміни правовідносин, що регулюють питання користування та розпорядження предметом лізингу.

Відповідно до абзацу 4 п.2.3. Правил реєстрації, після закінчення терміну оренди або дострокового розірвання договору оренди власник вантажних вагонів зобовязаний подати до ГЮЦ Укрзалізниці через реєструвальний підрозділ заявку на повернення орендованого вагона власнику.

02.06.2010 року на адресу реєструвального підрозділу ДТГО “Львівська залізниця” надійшла заявка №310 на реєстрацію (перереєстрацію) власних вантажних вагонів №56263064, №56263072, №56263080, №56263106, №56283114 зі зняттям ознаки оренди у звязку із достроковим припиненням договору фінансового лізингу №396/0308 від 11.03.2008 року. На підтвердження даного факту було надіслано акт прийому-передачі майна від 01.07.2009 року про передачу лізингоодержувачем ПП “ТрастТер” лізингодавцю ТОВ “Компанія “Лізинговий дім” вантажних вагонів №56263064, №56263072, №56263080, №56263106, №56283114. Даний акт прийому-передачі підписаний та скріплений печатками обох сторін Договору.

02.06.2010 року листом №265 ТОВ “Компанія “Лізинговий дім” повідомило, що договір фінансового лізингу №396/0308 від 11.03.2008 року розірвано та майно за вказаним договором вилучено.

ТОВ “Компанія “Лізинговий дім” було дотримано вимоги п.2.2. Правил реєстрації, а тому у ДТГО “Львівська залізниця” не було підстав відмовляти у прийнятті документації.

Безпідставними є також твердження позивача про те, що на момент здійснення реєстрації вагонів (зі зняттям ознаки оренди) проти ТОВ “Компанія “Лізинговий дім” порушено процедуру банкрутства, оскільки Правилами реєстрації не передбачено, що у таких випадках припиняється перереєстрація власних вантажних вагоні.

Згідно поданого позивачем витягу з ЄДРПОУ стосовно ТОВ “Компанія “Лізинговий дім”, у графі “Керівник юридичної особи та наявність обмежень щодо його діяльності” зазначено тільки прізвище керівника ТОВ “Компанія “Лізинговий дім” ОСОБА_1, однак жодних обмежень щодо його діяльності, не зазначено.

Статтею 8 Конституції України кожному гарантовано право на звернення до суду для захисту його конституційних прав і свобод безпосередньо на підставі Конституції України.

В силу ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів в силу ч.2 ст.16 ЦК України можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обовязку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Зазначений перелік способів захисту не є вичерпним, однак у разі порушення цивільного права чи інтересу у позивача виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення. Тобто, позивач повинен обрати саме такий спосіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу.

Суди обох інстанцій правомірно виходили із того, що позивач, предявляючи вимогу про визнання ДТГО “Львівська залізниця” таким, що не мало права здійснювати реєстрацію залізничних вагонів (зі зняттям ознаки оренди), порушив ст.16 ЦК України, тобто обрав невірний спосіб захисту порушеного права.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В

Касаційну скаргу Приватного підприємства “Траст Тер” на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.01.2011 року у справі №16/162(2010) залишити без задоволення, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.01.2011 року у справі №16/162(2010) без змін.

Головуючий-суддя К.Грейц

С у д д і С.Бакуліна

Л.Рогач