Постанова № 16460499, 24.05.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2011 р. Справа № 34/454

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів:Демидової А.М.,

Воліка І.М. (доповідача), Жукової Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Джеррад Україна" на рішення від 22.12.2010

господарського суду міста Києва та на постановувід 23.02.2011 Київського апеляційного господарського суду

у справі№ 34/454

господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Джеррад Україна"

простягнення 105 985 009,09 грн.

В судове засідання прибули представники сторін:

позивачаОСОБА_1 (дов. від 16.06.2010 № 1527);

відповідачаОСОБА_2 (дов від 08.11.2010 № б/н);

Відповідно до Розпорядження секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 20.05.2011 року, у звязку із виходом з відпустки судді Жукової Л.В., розгляд справи здійснюється колегією суддів у наступному складі: головуючий - Демидова А.М., судді - Волік І.М. (доповідач), Жукова Л.В.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2010 року позивач Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" (надалі ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк") звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джеррад Україна" (надалі ТОВ "Джеррад Україна", відповідач) про стягнення 105985009,09 грн. за неналежне виконання умов кредитного договору.

17.12.2010 позивач, з урахуванням заяв про зарахування зустрічних однорідних в результаті чого зменшились заборгованість відповідача за кредитним договором, а також з урахуванням частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України, в порядку ст. 22 ГПК України надав до суду заяву про уточнення позовних вимог згідно якої просив стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором у сумі 58684684,12 грн., яка складається з:

-заборгованості за кредитом 44162320,50 грн.;

-строкової заборгованості за процентами 1046762,43 грн.;

-пені за несвоєчасне погашення кредиту 3019659,86 грн.;

-пені за несвоєчасну сплату процентів 642671,37грн.;

-заборгованості по комісіям 300 грн.;

-3% річних (за несвоєчасне погашення кредиту) 1767983,81 грн.;

-3% річних (за несвоєчасне погашення процентів) 179632,38 грн.;

-інфляційні втрати за несвоєчасне погашення кредиту 7091995,53 грн.;

-інфляційні втрати за несвоєчасну сплату процентів 773322,24 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.12.2010 у справі № 34/454 позов ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" в частині стягнення 3% річних залишено без розгляду.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.12.2010 у справі № 34/454 (суддя Сташків Р.Б.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2011 (колегія суддів: Гольцова Л.А. головуючий, судді: Ропій Л.М., Рябуха В.І.), позов задоволено; стягнуто з ТОВ "Джеррад Україна" на користь ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" заборгованість за кредитним договором № 116 від 29.06.2008 в сумі 56737031,93 грн. що складається з: заборгованості за кредитом 44162320,50 грн.; строкової заборгованості за процентами 1046762,43 грн.; пені за несвоєчасне погашення кредиту 3019659,86 грн.; пені за несвоєчасну сплату процентів 642671,37грн.; заборгованості по комісіям 300,00 грн.; інфляційні втрати за несвоєчасне погашення кредиту 7091995,53 грн.; інфляційні втрати за несвоєчасну сплату процентів 773322,24 грн.; стягнуто з ТОВ "Джеррад Україна" на користь ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" 25500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, позивач ТОВ "Джеррад Україна" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2010 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2011 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки невірно застосовано приписи ст. 1049 Цивільного кодексу України, частини 1 ст. 216, частини 1 ст. 233 Господарського суду України, суди попередніх інстанцій вимоги зазначених законодавчих приписів не врахували, що, на думку скаржника, призвело до прийняття не законних та обґрунтованих судових актів.

Позивач не скористався правом, наданим ст.1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надіслав, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 29.06.2006 між Відкритим акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк") та ТОВ "Джеррад України" (Позичальник) укладений Кредитний договір № 116, за умовами якого Кредитодавець надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (Кредит) на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, що складають невідємну частину договору.

За умовами договору, кредит надається у формі кредитної лінії з лімітом в 10000000,00 доларів США (п.п.1.1.1); термін користування кредитом до 16-00 години 29.06.2009 (п.п.1.1.2); процента ставка за користування кредитом 10,5% річних (п. 1.1.3); надання кредиту буде здійснюватися в доларах США в повному обсязі або окремими частинами транш, а у сукупності транші (п. 1.1.4); кожна наступна видача траншу Кредиту здійснюється в межах вільного залишку суми кредиту, визначеної в п.1.1.1 цього Договору. Надання кредиту здійснюється на підставі письмового повідомлення Позичальником про свій намір отримати черговий транш кредиту із зазначенням його суми та терміну користування не пізніше, ніж за 3 банківських дня до бажаної дати отримання кредиту (п. 1.1.5 Договору).

Кредитодавець відкриває позичковий рахунок №20634300116874/840 МФО 321637 в Першій Київській філії АТ ВАБанк, на якому буде враховуватися Кредит, наданий за цим договором, погашення та дострокове погашення, якщо таке буде, цього Кредиту. Такий позичковий рахунок є для позичальника остаточним і обовязковим для обліку руху сум, які Позичальник повинен повернути Кредитодавцю (п. 2.1 Договору).

В пункті 2.5 Кредитного договору сторони погодили, що надання кожного Траншу оформляється Додатковою угодою, в якій встановлюється сума Траншу, валюта Траншу, термін його користування та процента ставка.

Проценти за користування Кредитом сплачуються наступним чином: проценти нараховуються на фактичну заборгованість за Кредитом, із розрахунку календарної кількості днів в році та 360 в місці; нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у доларах США щомісячно за поточний календарний місяць; при розрахунку процентів враховується перший день зарахування Кредиту на поточний рахунок Позичальника та/або перерахування Кредиту по контрактах, що кредитуються, і не враховується останній день терміну користування кредитом, зазначеного в п.1.1.2 цього Договору; фактично розраховані проценти за поточний календарний місяць Позичальник перераховує на рахунок №20689300116874/840 в Першій Київській філії АТ ВАБанк, МФО 321637 щоквартально, не пізніше 28 числа, починаючи з 28.09.2006 (2.7 Кредитного договору).

В пункті 4.5 Кредитного договору сторони визначили, що Кредитодавець у разі невиконання Позичальником зобовязань, визначених п.п. 3.3 цього Договору, протягом більше 15 банківських днів термін надання Кредиту вважається таким, що закінчився, та, відповідно, Позичальник зобовязаний не пізніше наступного банківського дня погасити Кредит, сплатити проценти за фактичний час користування Кредитом, комісії та штрафні санкції. Після повного погашення заборгованості позичальника за цим договором дія договору припиняється.

Згідно п. 7.2 Договору всі додатки, зміни та доповнення до цього Договору мають бути вчинені в письмовій формі та підписані належним чином уповноваженими на те представниками сторін з обовязковим посиланням на цей договір.

За період з 30.06.2006 по 29.02.2008 сторонами укладені додаткові угоди 1-43 до Кредитного договору № 116, якими вони визначали суми траншів, відсотки за їх користування та строк повернення.

Додатковою угодою № 44 від 27.06.2008 до Кредитного договору сторони визначили перевести заборгованість по траншам кредиту, наданим в доларах США на загальну суму 11580980,00 дол. США в гривневий еквівалент (по курсу 1 долар США=5,05 грн.), сума якого становить 58483949,00 грн. та встановити проценту ставку по траншам кредиту, переведеним в гривневий еквівалент в розмірі 18% річних.

27.05.2009 між Банком та Товариством укладено додаткову угоду № 45 до Кредитного договору, за умовами якої сторони погодили викласти п.п. 1.1.1, 1.1.3 у наступній редакції: Кредит надається у формі невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом 54307753 грн. Процента ставка за користування Кредитом 18 % річних. Повернення Кредиту здійснюється згідно графіку наведеного у цій додатковій угоді, з остаточним повернення суми чергової суми Траншу 2088759,75 грн. 2 кварталу 2016 року.

28.05.2009 між Банком та Товариством укладено додаткову угоду № 46 до Кредитного договору, за умовами якого сторони погодили викласти п.п.1.1.1 у наступній редакції: "Кредит надається в сумі 5430775,00 грн."

Судами встановлено, що Банк свої зобовязання щодо надання кредитних коштів виконав у повному обсязі, що підтверджуєтьсямеморіальними валютними ордерами. Разом з тим, Позичальник (відповідач) прострочив виконання зобовязань за Кредитним договором, у звязку з чим Банк на підставі п. 4.5 Кредитного договору звернувся до Позичальника з вимогою про дострокове повернення кредитних коштів у строк до 20.10.2010

Зазначена вимога позивача відповідачем залишена без належного реагування, суду також не надано доказів належного виконання умов Кредитного договору.

Таким чином, між сторонами виникли кредитні відносини, які здійснюють ся на підставі кредитного договору, що укладений між кредитором і позичальни ком у письмовій формі.

Згідно частини 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним догово ром банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених до говором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобовязань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обовязки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України).

Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до від носин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

В силу положень ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі про строчення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дост рокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, нале жних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно частини 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами Кредитного договору відповідач зобовязався повернути Кредит відповідно до умов п.п.1.1.2, 2.3 цього Договору зі сплатою процентів за фактичний строк користування та сплатою штрафних санкцій при порушенні умов договору (п.п.3.3.3); сплачувати Кредитодавцю проценти та комісії на умовах, визначених цим договором (п.п.3.3.5); на вимогу Кредитодавця достроково повернути наявну заборгованість за Кредитом та сплатити проценти за його користування, комісії, можливі штрафні санкції у випадках, визначених п.п.2.10, 5.2 цього Договору.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК Украї ни).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Судами встановлено, що згідно рішення господарського суду міста Києва від 15.12.2010 у справі № 37/562, частково задоволений позов ТОВ "Джеррад Україна" до ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" про стягнення заборгованості по договору суборенди від 01.03.2009 та стягнуто з ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" на користь ТОВ "Джеррад Україна" 1184916,55 грн. пені за несвоєчасну сплату суборендної плати, 934525,40 грн. інфляційних втрат за несвоєчасну сплату суборендної плати, 299644,38 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату суборендної плати, 24190, 96 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

З урахуванням приписів ст. 601 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобовязання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, позивач ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" звернулось до ТОВ "Джеррад Україна" з листами (від 28.10.2010 № 27-10964, від 04.11.2010 № 27-11230, від 07.12.2010 № 27-13047) про зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 22255113,86 грн. по договорам суборенди від 01.03.2009 та кредитному договору № 116 від 29.06.2006, в результаті чого зобовязання відповідача щодо повернення частини кредитних коштів та сплати процентів за користування ними, на загальну суму 22255113,86 грн. є припиненими шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

За таких обставин та враховуючи встановлення факту, що відповідач належним чином не виконував свої зобовязання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків, і, за умовами кредитного договору, позивач вправі вимагати достроково повернення кредиту, сплати заборгованості по відсотках, та сплати комісії на умовах, визначених цим договором, тому господарський суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом у сумі 44162320,50 грн., строкової заборгованості за процентами у сумі 1046762,43 грн. та заборгованості за комісіями у сумі 300,00 грн. Такі висновки судів попередніх інстанцій відповідають встановленим обставинам справи, вимогам закону, і підстав для зміни чи скасування судових рішень, за наведених у касаційній скарзі мотивів в цій частині, судова колегія не вбачає

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або вико нання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне вико нання) є порушенням цього зобовязання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають наслідки, передбачені договором або законом.

В силу приписів ст. 230 Господарського кодексу України порушення зо бовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Законом щодо окремих видів зобовязань може бути визначений розмір штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), зміна якого за погодженням сторін не допускається (ч. 1 ст. 231 ГК України).

В пункті 4.3 Кредитного договору сторони погодили, що у разі несвоєчасного погашення Кредиту, сплати процентів та комісій, визначених цим договором, Позичальник сплачує Кредитодавцю пеню в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п.1.1.3 цього договору, за кожний день прострочення виконання, за реквізитами, вказаними Кредитодавцем.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому статтею 3 цього Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Враховуючи вищенаведені приписи законодавства, умови кредитного договору з додатками, місцевий господарський суд дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що станом на 15.12.2010 пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом становить 3019659,86 грн.; пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту становить 642671,37 грн., розрахунок пені здійснений в межах спеціальної позовної давності, а тому позовні вимоги в цій частині задоволено у повному обсязі.

Зважаючи на встановлення факту прострочення погашення кредиту та несвоєчасного погашення процентів за користування кредитними коштами, суди попередніх інстанції правомірно задовольнили позовні вимоги в цій частині.

Крім цього, з посиланням на положення частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 7091995,53 грн. та за несвоєчасну сплату процентів у сумі 773322,24 грн. є правомірними і підлягають задоволенню у повному обсязі.

З такими висновками суду першої інстанції повністю погодився суд апеляційної інстанції.

Судова колегія касаційної інстанції погоджується зі всіма наведеними висновками місцевого та апеляційного судів, окрім обґрунтованості позову в частині стягнення індексу інфляції.

Стягуючи з відповідача інфляційні втрати, місцевий і апеляційний господарські суди помилково застосували положення частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки відповідно до ст. 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій не врахували, що надання кредиту було здійснено в іноземній валюті доларах США. Додатковою угодою № 45 від 27.05.2009 сторони змінили умови кредитного договору та зазначили, що кредит надається у гривні. З цих підстав, вбачається, що суди, встановивши факт неналежного виконання умов кредитного договору № 116 від 29.06.2006, в порушення ст. ст. 38, 43, 65, 105 ГПК України, не встановили період за який здійснено нарахування інфляційних та не надали правової оцінки щодо можливості застосування до спірних правовідносин у цілому або частково положення ст. 625 Цивільного кодексу України.

Вказані вище недоліки, повязані із неповнотою встановлення і дослідження всіх обставин справи вказують на допущення судами попередніх інстанцій порушень під час вирішення даної справи, які згідно ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судових рішень судом касаційної інстанції.

Тому постановлені у справі судові рішення про стягнення з відповідача інфляційних втрат визнати законними і обґрунтованими не можна, відтак, в цій частині вони підлягають скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Щодо решти висновків судів, то судова колегія повністю погоджується з їх обґрунтованістю, не приймає до уваги твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права як такі, що не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, а тому підстав для скасування судових актів у повному обсязі не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Джеррад Україна" задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2010 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2011 у справі № 34/454 в частині стягнення інфляційних скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд в іншому складі суду.

В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2010 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2011 у справі № 34/454 залишити без змін.

Головуючий, суддя А.М. Демидова

Судді : І.М. Волік

Л.В. Жукова