Ухвала суду № 16458530, 08.06.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2011 р.Справа № 2-а-154/09/1470 Категорія:8.2Головуючий в 1 інстанції: Мавродієва М.В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Джабурія О.В.

суддів Крусяна А.В.

Шляхтицького О.І.

при секретарі Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва, Державної податкової адміністрації Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2009 року у справі за адміністративним позовом субєкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва за участю третьої особи без самостійних вимог Державної податкової адміністрації Миколаївської області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003432303, №0003442303/0 від 17.10.2008 року,

В С Т А Н О В И Л А :

СПД ФОП ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про скасування рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003432303 і №0003442303/0 від 17.10.2008 року. Позивач вказував на те, що перевірка проводилась з порушенням чинного законодавства. Уайт - спіритом, який є підакцизним товаром, вона не торгувала, а здійснювала продаж аналогу - розріджувача фарб на основі уайт-спіриту, який не є підакцизним товаром.

Відповідач та третя особа заперечували проти позовних вимог, просили відмовити в їх задоволенні вказуючи, що при перевірці позивача було встановлено продаж підакцизних товарів, а саме уайт-спіриту, що передбачає застосування реєстратора розрахункових операцій. Позивачем самостійно було зазначено в розрахунковому документі, що нею було продано «уайт-спірит». Оскільки продаж підакцизних товарів здійснювався без застосування РРО розрахунковий документ не був виданий, а торгівельна діяльність підакцизними товарами здійснювалась без придбання торгового патенту, то до позивача правомірно були застосовані штрафні (фінансові) санкції. Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12.12.2008 року СПД ОСОБА_3 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КпАП України.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2009 року позов задоволено у повному обсязі. Скасоване рішення Державної податкової інспекції Ленінського району м. Миколаєва про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 штрафних (фінансових) санкцій №0003432303, №0003442303/0 від 17.10.2008 року.

Відповідачем Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва та третьої особою по справі Державною податковою адміністрацією Миколаївської області на зазначену постанову були подані апеляційні скарги. Апелянти просять скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі та у скарзі зазначають, що позивач під час продажі підакцизних товарів повинна була використовувати реєстратор розрахункових операцій або вести книги ОРО та виписувати РК і дотримуватись вимог Закону України «Про РРО», а під час проведення розрахунків, у позивача був відсутній реєстратор розрахункових операцій, у зв'язку з чим, нею не дотримано вимог чинного законодавства

До матеріалів справи позивачем залучено видаткову накладну від 13.08.2008 р., в якій зазначено про продаж ТОВ «СТВ Буд-Сервіс» ФОП ОСОБА_3 певного переліку товарів з 18 найменувань, серед яких зазначено розріджувач фарб на основі уайт-спіриту. Однак, позивач не довів, що в період з 13.08.2008 р. по 02.10.2008 р. (день перевірки) ним не проводилась закупівля інших товарів для подальшої їх реалізації. Про продаж ФОП ОСОБА_3 підакцизного товару «уайт-спірит»свідчить акт перевірки від 02.10.2010 р., підписаний нею особисто, а також товарний чек від 02.10.2010 р., виписаний нею власноруч. Як і в акті, так і в чеці зазначено продаж саме «уайт-спіриту».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Колегією суддів встановлено, що 02.10.2008 працівниками ДПА у Миколаївській області була здійснена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу господарської одиниці «торгівельного павільйону», який розташований за адресою: АДРЕСА_1,території ринку «Колос», та належить СПД ОСОБА_3, про що складено акт перевірки №0213/14/00/23/НОМЕР_1, яким встановлено порушення відповідачем п. 1,2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06,07,1995 №265/95-ВР та ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996 №28/96-ВР.

Перевірку СПД ОСОБА_3, було здійснено на підставі плану проведення перевірок на жовтень 2008 року та направлень на перевірку , наданих інспекторам Бондар І.І. та Тесакову В.В.. Направлення на перевірку були вручені особисто СПД ОСОБА_3, що останньою не заперечується. За таких обставин, доводи позивача про протиправність перевірки, зокрема те, що підприємець не був повідомлений про проведення перевірки за 10 днів до початку перевірки до початку перевірки, відхилені судом, оскільки дія ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», щодо порядку проведення перевірки, а саме щодо повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планової перевірки за 10 днів до її початку, не розповсюджується на здійснення перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового обігу.

На підставі акту здійсненої перевірки № 0213/14/00/23/НОМЕР_1 від 02.10.2008 р. ДПІ в Ленінському районі м.Миколаєва прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5,81 грн.. Згідно з актом перевірки, перевіряючим була здійснена покупка наступних товарів: пляшка «Уайт-спіриту»680 грам (8,0 грн.) та піна монтажна (23,0 грн.) на загальну суму 31,0 грн., у зв'язку з чим встановлені порушення у вигляді не проведення розрахункової операції через РРО на суму 31,00 при реалізації підакцизного товару «Уайт-спітрит»; невидача особі, що отримує товар фіскального чеку при реалізації підакцизного товару «Уайт-спірит»; проведення розрахункових операцій без застосування РРО при реалізації підакцизного товару «Уайт-спірит». Позивач факт продажу підакцизного товару Уайт-спіриту заперечує, вказуючи на те, що нею здійснювався продаж розріджувача фарб на основі Уайт-спіриту об'ємом 680 грам (що співпадає з об'ємом пляшки, зазначеним у акті перевірки), виготовлений ТОВ «НВК Запоріжавтопобутхім» та отриманий по видатковій накладній від постачальника ТОВ «СТВ Будсервіс».

На запит суду, направлений до ТОВ «НВК Запоріжавтопобутхім», останнє листом від 26.06.2009 №04/06 повідомило, що підприємство є виробником номерних розчинників, розріджувачів фарб, емалей, оліф, які є проміжною фракцією, отриманою при виробництві бензину, методом прямої перегонки з добавкою від 5 до 10 % нафтового сольвенту, або є сумішшю на основі Уайт-спіриту, етилцеллозольву і сольвентів. Розріджувач фарб, емалей та оліф випускається та реалізовується згідно ТУ У24,3-33610760-006:2006 зі змінами 1,2 та відповідає коду УКТ ЗЕД 3814009019. Акцизний збір на такий товар не поширюється. Така продукція, як «Уайт-спірит», підприємством не випускається.

На підтвердження продажі позивачем Уайт-спіриту, відповідач посилається на те, що саме ця назва товару була власноруч зазначена нею у товарному чеці.

Суд першої інстанції не погодився з такою позицією відповідача, оскільки саме посилання на те, що у п.2.2.7. акту перевірки на назву товару, зазначену в товарному чеці без зазначення ідентифікуючих ознак товару, який фактично було продано, не узгоджується з приписами Порядку № 327 та не дає можливості достеменно встановити чи мало місце продаж підакцизних товарів, і, відповідно, порушення приписів п.1,2 ст. 3 Закону № 265/95.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищезазначених законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено правомірність прийнятих ним на підставі акту перевірки №0213/14/00/23/НОМЕР_1 від 02.10.2008 р. рішень про застосування штрафних(фінансових) санкцій, оскільки акт перевірки не містить даних, які дозволили б ідентифікувати проданий позивачем товар, як «Уайт-спірит», зокрема відсутня повна назва товару, її виробник, номер партії, технічні умови, з якими виготовлено товар. ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва неправомірно застосувала до СПД ОСОБА_3 штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 155,00 грн. за не проведення розрахункової операції на суму 31,0 грн. через РРО при реалізації підакцизного товару «Уайт-спірит»та невидачу розрахункового документу. В акті перевірки не зазначено, де знаходилось місце розрахунків, при цьому РРО взагалі відсутнє, а також не доведено, що знайдені кошти є саме коштами за реалізацію товарів без РРО.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва, Державної податкової адміністрації Миколаївської області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2009 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 09.06.2011 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький