Постанова № 16458528, 08.06.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2011 р.Справа № 2-а-141/10/1570 Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Колесниченко О.В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Джабурія О.В.

суддів Крусяна А.В.

Шляхтицького О.І.

при секретарі Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Чудовий дім»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чудовий дім» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень №0003212301/0 від 08.12.2009 року та №000322230/0 від 08.12.2009 року,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Чудовий дім»звернулось до суду з позовними вимогами до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень №0003212301/0 від 08.12.2009 року та №000322230/0 від 08.12.2009 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовував відсутністю порушень, встановлених в акті Державної податкової адміністрації в Одеській області від 24.11.2009 року №331/23-10/34380880 про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Чудовий дім»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року, на підставі якого було прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0003212301/0 від 08.12.2009 року та №000322230/0 від 08.12.2009 року.

Представник відповідача заперечував проти позову посилаючись на правомірність дій по прийняттю оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у звязку з порушенням позивачем вимог діючого законодавства, виявлених під час планової виїзної перевірки ТОВ «Чудовий дім»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року в задоволенні позову ТОВ «Чудовий дім»відмовлено в повному обсязі.

Позивач, не погодившись з ухваленим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову від 23 листопада 2010 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Колегією суддів встановлені наступні обставини.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 30.10.2009 року №497/23-10, від 12.11.2009 року №526/23-10, виданих ДПА в Одеській області, посадовими особами ДПА в Одеській області згідно із п.1 ч. 1 ст. 11, ч. 1, ч.4, ч.9 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-ХІІ та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Чудовий дім»з питань дотримання вимог податкового Законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку 1 до акту.

Перевіркою встановлено порушення TOB «Чудовий дім»: п.1.23, п.1.25 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 п.4. п.5.9 ст. 5, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11, п.5.1 ст.5., п.п.11.2.1 п.11.2 ст. 11, п. 5.2.1 п.5.2, 5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.5.6.1. п.5.5 ст.5, п.п.5.7.1. п.5.7 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції Закону України від 22.05.97р. №283/97-ВР, Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003р. №143, зареєстрованого в Мін'юсті України 08.04.03р. за № 271/7592, п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-XIV від 16.07.1999р. зі змінами та доповненнями в результаті чого занижено (завищено) податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 104271грн. (заниження), у тому числі за 2 квартал 2007року в сумі 4602грн. (завищення), за 3 квартал 2007 року в сумі 21922грн.(заниження), за 4квартал 2007 року в сумі 16759грн. (завищення), за 1 квартал 2008 року в сумі 12308грн. (заниження), за 2квартал 2008 року в сумі 28516грн.(завищення), за 3 квартал 2008 року в сумі 16740 грн. (заниження), за 4 квартал 2008 року в сумі 85777грн.(заниження), за 1 квартал 2008 року в сумі 5630грн.(заниження), за 2квартал 2009 року в сумі 2964грн. (заниження); п.4.1,п.4.2 ст. 4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.7.4.4 п.7.4, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 №168-ВР в результаті чого занижено (завищено) податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 160166грн. (заниження), у тому числі за травень місяць 2007 року в сумі 6708грн. (заниження), за червень місяць 2007 року в сумі 1532грн. (завищення), а серпень місяць 2007року на 5134грн. (завищення), за жовтень місяць 2007року на 5788грн. (заниження), за листопад 2007року на 1385грн. (заниження), за грудень 2007року 6055грн. (завищення), за січень 2008року 19431грн. (заниження), за лютий 2008року 5357грн. (заниження), за березень місяць 2008 року 465грн. (завищення), за квітень 2008року 2277грн. (завищення), за липень 2008 року на 821грн. (завищення), за серпень 2008року 16477грн. (заниження), за вересень 2009року 13333грн.. за листопад 2008року 107971грн. (заниження); п.4.1,п.4.2, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7. Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 №168-ВР в результаті чого встановлено суму залишку відємного значення ПДВ який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за червень 2008 року у сумі 53211 грн.; 8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№889 від 22.05.2003р. зі змінами та доповненнями, донараховано податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 334,50 грн., про що був складений акт перевірки від 24.11.2009 року №331/23-10/34380880.

На підставі вказаного акту перевірки від 24.11.2009 року №331/23-10/34380880 державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси було винесено податкові повідомлення-рішення №0003212301/0 від 08.12.2009 року та №0003222301/0 від 08.12.2009 року, які були оскаржені позивачем до суду.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями зазначених вище законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що перевіркою не встановлено використання або продаж залишків ТМЦ. Станом на 30.03.2008 року за даними бухгалтерського обліку залишки ТМЦ на підприємстві відсутні. Також відсутні складські приміщення, оренда яких не здійснювалась. Тобто, вказані залишки ТМЦ передані безоплатно. Суд першої інстанції наголосив на відсутності у актах (первинних документах) за результатами виконання договорів про надання послуг (виконання робіт) інформації про місце складання (здійснення робіт), що позбавляє можливості зробити висновок про фактичне падання послуг та їх зв'язок у власній господарській діяльності. Також, позивачем допущено до проведення позапланової перевірки перевіряючих ДПІ у Суворовському районі м. Одеси та надано документи для її проведення. Крім того, суд першої інстанції вказав, що доводи позивача стосовно допущення перевіряючими порушень вимог чинного законодавства при проведенні перевірки є необґрунтованими.

Проте, з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог позивача погодитися не можна. Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції не правильними і такими, що не відповідають вимогам КАС України та приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Судова колегія приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що фактично, у липні - серпні 2007 року підприємством придбано матеріалів на загальну суму 45583 грн., що підтверджується прибутковими накладними, даними регістрів бухгалтерського обліку, а саме даними обліку по рахунку 205 «Будівельні матеріали»головної книги за 2007 рік та згідно актів виконаних робіт за типовою формою №КБ - 2 було використано матеріалів на суму 45583 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, перевірених в ході перевірки.

Судом першої інстанції не вірно зазначене, що позивачем в порушення п.1.23. ст.1, п.п.4.1.6. п.4.1. ст.4 Закону №283 позивачем до складу валових доходів у 1 кварталі 2007 року не включена вартість безоплатно переданих товарів на загальну суму 108798 грн., виходячи з того, що станом на 31.12.2007 року вартість залишків ТМЦ на підприємстві складає 108798 грн.(внаслідок порушення, наведеного у п.2 розділу 3.1.1. Акту) у подальшому перевіркою не встановлено використання або продаж залишків ТМЦ. Станом на 30.03.2008 року за даними бухгалтерського обліку залишки ТМЦ на підприємстві відсутні (п.п. «в»п.1 розділу 3.1.1. 5 Акту). Фактично в регістрах бухгалтерського обліку підприємства, а саме в головних книгах за 2007-2008 роки по рахунку 205 «Будівельні матеріали»не рахувалися в залишках ТМЦ. Таким чином, матеріалами Акту не доведене, за рахунок яких операцій відбулось заниження валових доходів у 1 кварталі 2007 року на суму 108798 грн., яке встановлено за рахунок залишків ТМЦ станом на 31.12.2007 року.

Судова колегія приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що у відповідності до п.п. «г»п.1 розділу 3.1.1. Акту, безпідставно зазначене, що станом на 30.06.2009 року з постачальником ТОВ «Маргаліт», код 35404975, рахувалась кредиторська заборгованість в сумі 21898 грн. За даними бази АС «Податки»ТОВ «Маргаліт»визнано банкрутом та скасовано його державну реєстрацію 16.06.2009 року. Фактично за даними регістрів бухгалтерського обліку підприємства, по рахунку № 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»станом на 30.06.2009 року, по взаєморозрахунках з постачальником ТОВ «Маргаліт», код 35404975, відсутня кредиторська заборгованість в сумі 21898 грн. Так, при перевірці розрахунків перевіряючим враховано перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Маргаліт»в січні місяці лише у сумі 178000 грн., фактично ж підприємству було перераховано, платіжним дорученням № 13 від 05.01.2009, ще 23000 грн., що підтверджується банківською випискою за 05 січня 2009 року. Таким чином, судова колегія вважає безпідставним висновки суду першої інстанції відносно включення до складу валових доходів у 2 кварталі 2009 року кредиторської заборгованості на загальну суму 21898 грн. з постачальником ТОВ «Маргаліт», код 35404975, як безнадійної заборгованості.

Щодо даних бази АС «Податки»відносно ТОВ «Маргаліт»про визнання банкрутом підприємства та скасування його державної реєстрації 16.06.2009 року», що зазначені в акті перевірки, то зазначене не є доказом події, яка підпадає під вимоги п.п.12.1.5. ст.12 Закону № 283. Судом першої інстанції також не вірно зазначене, що в порушення п.5.9. ст.5 Закону №283 позивачем не здійснювався розрахунок приросту (убутку) запасів: у вересні місяці 2007 року підприємством придбано матеріалів на загальну суму 146028 грн. Згідно актів виконаних робіт за типової форми №КБ-2в використано матеріалів на суму 32902 грн.; у 4 кварталі 2007 року підприємством придбано матеріалів на загальну суму 314528 грн. Згідно актів виконаних робіт за типової форми №КБ-2в використано матеріалів на суму 318856 грн.

Судова колегія встановила, що згідно первинних документів по оприбуткуванню матеріалів та регістрів бухгалтерського обліку по рахункам: 205 «Будівельні матеріали», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 631 «Розрахунки з постачальника та підрядниками»головної книги за 2007 рік, підприємством було здійснено наступні господарські операції: у вересні 2007 року, підприємством придбано матеріалів на загальну суму 32917 грн., що підтверджується прибутковими накладними та згідно актів виконаних робіт за типовою формою №КБ-2в було використано матеріалів на суму 32902 грн., що підтверджується актами виконаних робіт перевірених в ході перевірки; у 4 кварталі 2007 року підприємством придбано матеріалів на загальну суму 318870 грн., що підтверджується прибутковими накладними та згідно актів виконаних робіт за типовою формою №КБ-2в було використано матеріалів на суму 318856 грн., що підтверджується актами виконаних робіт перевірених в ході перевірки.

В п.2 підрозділу 3.1.2. Акту зазначене, що перевіркою відображених у рядку 02.2 Декларацій «убуток балансової вартості запасів»показників за період 01.07.06 по 30.06.09 у загальній сумі 0 грн. встановлено, що при визначенні убутку запасів ТОВ «Чудовий дім»застосовувався метод ідентифікованої вартості відповідно одиниці запасів, які обліковуються на бухгалтерських рахунках: 201 «Виробничі запаси, сировина і матеріали», 22 «Малоцінні швидкозношувані предмети». Проведеною перевіркою відображеного показника за період 01.07.06 по 30.06.09 у загальній сумі 0 грн. на підставі таких документів: бухгалтерські рахунки 201 «Виробничі запаси, сировина і матеріали», 22 «Малоцінні швидкозношувані предмети», оборотно-сальдові відомості, прибуткові накладні, встановлено заниження задекларованих ТОВ «Чудовий дім»показників у рядку 02.2 Декларації «убуток балансової вартості запасів»за 2008 рік на суму 108798грн., в тому числі за 1 квартал 2008 року на 108798 грн. внаслідок порушень наведених, у п.п. «в»п.1 розділу 3.1.1 акту.

Фактично на підприємстві за період 01.07.06 по 30.06.09, згідно регістрів бухгалтерського обліку, а саме головних книг за 2007-2009 роки, облік ТМЦ відображалось по рахунках 205 «Будівельні матеріали»та 22 «Малоцінні швидкозношувані предмети». Згідно рахунку 205 «Будівельні матеріали»залишок за вказаний період в головних книгах 2007-2009 років не рахувався.

Суд першої інстанції не вірно зазначив, що позивачем в порушення п.п.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону №283 до складу валових витрат у 4 кварталі 2008року включено вартість послуг (робіт) не підтверджені відповідними документами, що доводять їх зв'язок з господарською діяльністю підприємства в сумі 329166,7 грн., а саме: у грудні 2008року підприємством передано всього виконаних робіт по ремонту доріг на суму 146785,89 грн. (Без ПДВ), у тому числі для ТОВ «Морський бізнес центр», код 24767048, на загальну суму 146785,89 грн. (без ПДВ), у якому використано матеріалів на суму 144131 грн. (придбаних у ТОВ «Маргаліт», код 35404975), що включені до складу валових витрат. Крім того, до складу валових витрат включено 166666 грн. згідно акту виконаних робіт про надання послуг, робіт, механізмів за грудень 2008 року, наданих ТОВ «Рутбауер», код 35049584, та 162500 грн. згідно акту виконаних робіт, механізмів за грудень, наданих ТОВ «Тірас», код 22457496, по яких зв'язок з господарською діяльністю підприємства не доведено. У вказаних актах нібито відсутній перелік об'єктів, на яких здійснювалась робота механізмів. У бухгалтерському обліку підприємства станом на 31.12.2008 р. дебетове сальдо по рахунку 23 «виробництво»відсутнє.

Судова колегія приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що зазначені судом першої інстанції факти спростовуються наступним:

У грудні 2008 року, згідно даних бухгалтерського обліку, а саме розшифровки до рахунку 361 «Розрахунки з покупцями та замовниками», позивачем передано виконаних робіт по ремонту доріг на суму 146785,89грн. (Без ПДВ), у тому числі для ТОВ «Морський бізнес центр», код 24767048, на загальну суму 146785,89грн. (без ПДВ).В зазначеному періоді при виконанні робіт було використано матеріалів на суму 124241,50грн. (придбаних у ТОВ «Маргаліт», код 35404975), що включені до складу валових витрат та підтверджуються даними бухгалтерського обліку, а саме даними по рахунку 205 «Будівельні матеріали»та акт виконаних робіт із зазначенням об'єктів, на яких здійснювались роботи.

Згідно вимог п. 5.1. ст.5 Закону №283 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У відповідності до вимог п.п.5.2.1., п.5.2 ст.5 Закону №283 до складу валових витрат включаються «суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) …». Згідно з вимогами п.п.11.2.1, п.11.2. ст.11 Закону №283 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Враховуючи вимоги зазначених норм Закону №283, судова колегія дійшла висновку, що ТОВ «Чудовий дім»по операціям з отримання послуг з оренди машин та механізмів від ТОВ «Рутбауер», код 35049584, та ТОВ «Тірас», код 22457496, включив до складу валових витрат в 3 кварталі 2008 року, витрати по оплаті за оренду машин та механізмів, а саме: «ТОВ «Рутбауер», витрати у сумі 166666 грн., згідно платіжного доручення № 216 від 02.12.2009 року на загальну суму 200000 грн. в тому ПДВ 33333,33 грн.; «ТОВ «Тірас»витрати у сумі 162500 грн., згідно платіжних доручень: № 139 від 27.08.2008 р. на загальну суму 30000 грн., в тому числі ПДВ - 5000 грн.; № 141 від 28.08.2009 року на загальну суму 85000 грн., в тому числі ПДВ- 14166,67 грн.; № 144 від 03.08.2009 року на загальну суму 80000 грн., в тому числі ПДВ- 13333,33 грн.. Зв'язок зазначених операцій з господарською діяльністю підприємства підтверджується актами виконаних робіт, які досліджені в судовому засіданні суду першої інстанції.

Таким чином, судова колегія доходить висновку, що наведені в апеляційній скарзі пояснення та докази, наявні в матеріалах справи, спростовують заниження позивачем податку на прибуток у сумі 104271 грн.

Судова колегія приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що в оскаржуваній постанові від 23.11.2010 року не вірне зазначене, що в процесі розгляду справи встановлено порушення позивачем п.4.1, п.4.2., пп.7.3.1. п.7.3 ст.7,пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР: до складу податкових зобов'язань позивачем нібито неправомірно не включено суму податку на додану вартість в сумі 21760 грн. з вартості безоплатно переданих товарів в результаті порушень наведених у п.п. «в»п.1 розділу 3.1.1 Акту, а саме: станом на 31.12.2007 року вартість залишків ТМЦ на підприємстві складає 108798 грн. (внаслідок порушення, наведеного у п.2 розділу 3.1.1 Акту), у подальшому перевіркою не встановлено використання або продаж залишків ТМЦ. На підприємстві відсутні складські приміщення, оренда складських приміщень не здійснювалась. Станом на 31.01.2008 року за даними бухгалтерського обліку залишки ТМЦ на підприємстві відсутні.

Фактично в регістрах бухгалтерського обліку підприємства, а саме в головних книгах за 2007-2008 роки на рахунку 205 «Будівельні матеріали»не рахувалися в залишках ТМЦ. Таким чином, включення до складу податкових зобов'язань суму податку на додану вартість в сумі 21760 грн. з вартості нібито безоплатно переданих товарів в результаті порушень, наведених у п.п. «в»п.1 розділу 3.1.1. Акту, є безпідставним.

Судова колегія приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не вірно зазначене, що позивачем в порушення п.п.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону №168 до складу податкового кредиту за період з 01.07.06 р. по 30.06.09 р. включено ПДВ по послугам, по яким не доведено їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, в сумі 65833 грн., в тому числі: у серпні 2008 року на суму 19167 грн., у вересні 2008 року на суму 13333 грн., у грудні 2008 року на суму 13333 грн.

Так в п.1 розділу 3.2.2. (аркуш 17 Акту) зазначене, що перевіркою показників, відображених у рядку 10.1 Декларації «придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20%», показників за період з 01.07.06 по 30.06.09 у загальній сумі 10 691 377 грн. встановлено, що ТОВ «Чудовий дім»здійснював ремонт доріг власними силами та субпідрядним засобом. При цьому безпідставне зазначене, що «проведеною перевіркою відображеного показника за з 01.07.06 по 30.06.09 в сумі 2380646грн. на підставі таких документів: головна книга, оборотно-сальдова, відомості по рахунку 631 «розрахунки з постачальниками», акти виконаних робіт типової форми №КБ-2в, реєстри отриманих податкових накладних, отримані податкові накладні, встановлено завищення задекларованих ТОВ «Чудовий дім»показників у рядку 01 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг )»на суму 65833 грн.. в тому числі: серпень 2008року - 19167 грн., вересень 2008року - 13333 грн., грудень 2008 року - 33333 грн. Такий висновок в Акті зроблений на підставі нібито порушень з боку позивача, викладених в п.п. «в»п.2 розділу 3.1.2. Акту.

Проте такий висновок акту спростовується тим фактом, що п.п. «в»в пункті 2 розділу 3.1.2. Акту взагалі відсутній.

Фактично позивачем за період з 01.07.06 р. по 30.06.09 р. в сумі 2380646 грн. на підставі таких документів: головна книга, оборотно-сальдова, відомості по рахунку 631 «розрахунки з постачальниками», акти виконаних робіт типової форми №КБ-2в, реєстри отриманих податкових накладних, отримані податкові накладні, не завищенно задекларовані ТОВ «Чудовий дім»показників у рядку 01 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг)»на суму 65833 грн., що підтверджується податковими накладними за відповідні періоди.

Згідно вимог п.п. 7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону №168: «Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду …».

Відповідно до вимог п.п. 7.5.1. п.7.5. ст.7 вищезазначеного закону «Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Судова колегія встановила, що у перевіряємому періоді п.п. «в»п.2 розділу 3.1.2 Акту позивачем до складу податкового кредиту включено ПДВ по послугам в сумі 65833грн, перерахованим за оренду машин та механізмів, а саме : «ТОВ «Рутбауер», згідно платіжного доручення № 216 від 02.12.2009 року на загальну суму 200000 грн. в тому ПДВ 33333,33 грн.; «ТОВ «Тірас», згідно платіжних доручень: -№ 139 від 27.08.2008 р. на загальну суму 30000 грн., в тому числі ПДВ - 5000 грн.; -№ 141 від 28.08.2009 року на загальну суму 85000 грн., в тому числі ПДВ- 14166,67 грн.; -№ 144 від 03.08.2009 року на загальну суму 80000 грн., в тому числі ПДВ- 13333,33 грн. та наявності податкових накладних , а саме: -5000 грн. (податкова накладна від 27.08.08, запис у реєстрі отриманих податкових накладних №8 за серпень 2008року ТОВ «Тірас»код 22457496); -14167 грн. (податкова накладна від 28.08.08 №11, запис у реєстрі отриманих податкових накладних №10 за серпень 2008року ТОВ «Тірас»код 22457496); -13333 грн. (податкова накладна від 03.09.08, запис у реєстрі отриманих податкових накладних №2 за вересень 2008 року ТОВ «Тірас» код 22457496 передплата); -13333 грн. (податкова накладна від 03.09.08, запис у реєстрі отриманих податкових накладних №2 за вересень 2008 року ТОВ «Тірас» код 22457496, передплата); -33333 грн. (податкова накладна від 02.12.08 року запис у реєстрі отриманих податкових накладних №11 за грудень 2008року ТОВ «Рутбауер»код 35049584), зв'язок зазначених операцій з господарською діяльністю підприємства підтверджується актами виконаних робіт, які досліджені в судовому засіданні.

За період з 01.07.06 по 30.06.09 ТОВ «Чудовий дім»задекларовано податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 49272 грн. Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.07.06 по 30.06.09 встановлено його заниження (завищення) всього у сумі 160166грн. (заниження), у тому числі за травень місяць 2007 року в сумі 6708грн. (заниження), за червень місяць 2007 року в сумі 1532 грн. (завищення), за серпень 2007 року на 5134 грн. (завищення), за жовтень місяць 2007 року на 5788грн. (заниження), за листопад 2007 року на 1385грн. (заниження), за грудень 2007 року 6055грн. (завищення), за січень 2008 року 19431 грн. (заниження), за лютий 2008року 5357 грн. (заниження), за березень 2008 року 465 грн. (завищення), за квітень 2008року 2277 грн. (завищення), за липень 2008 року на 821 грн. (завищення), за серпень 2008року 16477 грн. (заниження), за вересень 2009 року 13333 грн., за листопад 2008року 107971 грн. (заниження); та встановлено суму залишку відємного значення ПДВ який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за червень 2008 року у сумі 53211грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в п.3.2.1, п.3.2.2 розділу з акта перевірки.

У періоді, що перевірявся, ТОВ «Чудовий дім»заявив від'ємне значення податку на додану вартість у сумі 10334 грн., у т.ч. за липень 2007 року у сумі 166 грн., за вересень 2007 року у сумі 2602 грн., за січень 2008 року у сумі 48 грн.. за лютий 2008 року у сумі 3507 грн.. за травень 2008 року у сумі 4011 грн.

Крім того, судом першої інстанції не дана належна оцінка тому факту, що в розділі 3.2.1. Акту (аркуш Акту №14), зазначено, що позивачем занижена сума податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість за листопад 2008 року на 107970 грн., проте завищена сума податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість за грудень 2008 року на 107970 грн., та не було враховане, що при розрахунку суми фінансових санкцій по Акту відповідачем не була врахована сума в розмірі 107970 грн., на яку було завищене податкове зобов'язання позивача з податку на додану вартість за грудень 2008 р.

Фактично підприємством за період з 01.07.2006 р. по 30.06.2009 р. не занижено податок на додану вартість у сумі 160166 грн., що підтверджується вищезазначеними поясненнями по кожному випадку зауважень, зазначених в Акті, та відповідними доказами, поданими позивачем.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є субєктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі вимог ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні вимог позивачки.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 202; 205; 207; 254 КАС України, судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чудовий дім»задовольнити, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року скасувати, постановити по справі нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Чудовий дім».

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси №0003212301/0 від 08.12.2009 року та №000322230/0 від 08.12.2009 року.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 09.06.2011 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький