Ухвала суду № 16458477, 15.06.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2011 р.Справа № 2-а-9791/09/2170 Категорія:10.3.1Головуючий в 1 інстанції: Кравченко К.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Димерлія О.О. та Єщенка О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області, на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 липня 2010 року за позовом комунального підприємства «Міський водоканал»до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2009 року КП «Міський водоканал»(далі - позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області в якому просило визнати недійсними податкове повідомлення-рішення ДПІ від 20.02.09р. №0002581502/0, яким позивачу нарахований штраф в сумі 29609,20 грн. за затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 148046 грн. за серпень 2008 року.

В обґрунтування позову зазначалося, що згідно поданої позивачем декларації з податку на додану вартість за серпень 2008 року до сплати до бюджету була задекларована сума 148046 грн. Строк сплати цього податку - до 01.10.2008р. Платіжними дорученнями від 29.09.08р. №3768 на суму 56046 грн. та від 30.09.08р. №3769 на суму 92000 грн. позивач сплатив податок на додану вартість в загальній сумі 148046 грн., зазначивши у вказаних платіжних дорученнях в якості призначення платежу - ПДВ за серпень 2008 року. Проте ДПІ було змінено цільове призначення цих коштів, і віднесено на погашення заборгованості з цього податку, яка рахувалась у ДПІ за попередні періоди. В подальшому ДПІ зарахувало в рахунок погашення зобов'язань ПДВ за серпень 2008 року сплачені позивачем податкові зобов'язання у листопаді та грудні 2008 року, у зв'язку з чим ДПІ встановило несвоєчасність сплати ПДВ за серпень 2008 року із затримкою на 87 календарних дні, що стало підставою для нарахування позивачу спірним рішенням штрафу в сумі 29609,20 грн. на підставі пп..17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-ПІ. Позивач вважає неправомірним зміну ДПІ призначення платежів, якими був сплачений ПДВ за серпень 2008 року, а висновок ДПІ про порушення строку сплати ПДВ за цей місяць помилковим.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21 липня 2010 року адміністративний позов КП «Міський водоканал»- задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області від 20.02.09р. №0002581502/0.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права , що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв’язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позовних вимог.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату,час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не з’явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили , тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом вірно встановлено, що спірним податковим повідомленням-рішенням від 20.02.09р. №0002581502/0 ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області нарахувало позивачу штраф в сумі 29609,20 грн. за затримку на 87 календарних дні сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 148046 грн. за серпень 2008 року.

Дане рішення винесено на підставі акту про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість КП «Міський водоканал»від 11.02.2009р. №88/152/32218122, відповідно до якого узгоджене податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 148046 грн. по декларації за серпень 2008 року, з граничним терміном сплати до 01.10.2008р., було погашено затримкою на 87 днів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач згідно податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2008 року задекларував податкові зобов'язання з цього податку в сумі 148046 грн.

Відповідно до п.5.3.1.п.5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

В даному випадку строк сплати позивачем ПДВ за серпень 2008 року - до 01.10.2008р.

Платіжними дорученнями від 29.09.08р. №3768 на суму 56046 грн. та від 30.09.08 р. №3769 на суму 92000 грн. позивач своєчасно сплатив податок на додану вартість за серпень 2008р. в загальній сумі 148046 грн.

При цьому, у вказаних платіжних дорученнях позивач зазначив наступне призначення платежу: «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за серпень 2008 року»(копії платіжних доручень долучені до матеріалів справи).

Згідно з п.3. ч.1. ч.3. ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обов'язкових) платежів зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових) платежів у встановлені законом терміни.

Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів-припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості.

Таким чином, перерахувавши вказаними платіжними дорученнями суми податку на додану вартість, позивач своєчасно та в повному обсязі виконав свої зобов'язання зі сплати цього податку саме за той період, який вказаний ним у платіжних дорученнях, тобто за серпень 2008 року.

Стосовно зарахування ДПІ сплаченого позивачем ПДВ платіжними дорученнями 29.09.08р. №3768 на суму 56046 грн. та від 30.09.08р. №3769 на суму 92000 грн. на погашення недоїмки з цього податку, яка обліковувалась згідно картки особового рахунку позивача за попередні податкові періоди, суд зазначає наступне.

Судами встановлено, що відповідач самостійно змінив призначення платежу з податку на додану вартість за платіжними дорученнями від 29.09.08р. №3768 на суму 56046 грн. та від 30.09.08р. №3769 на суму 92000 грн. у рахунок погашення недоїмки з цього податку за інші періоди.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону №2181-III визначено принцип рівності бюджетних інтересів. З цією метою встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) –у рівних пропорціях.

Як визначено підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобов’язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов’язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України “ Про Національний банк України” Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов’язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону №2181-III слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов’язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом №2181-III, який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов’язань, передбаченого пунктом 7.7. статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов’язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Оскільки у ДПІ в м. Нова Каховка Херсонської області не було правових підстав направляти сплачені позивачем суми податку на додану вартість платіжними дорученнями від 29.09.08р. №3768 на суму 56046 грн. та від 30.09.08р. №3769 на суму 92000 грн. у рахунок погашення недоїмки з цього податку за інші періоди, твердження відповідача про порушення позивачем строків сплати податку на додану вартість за серпень 2008 року є помилковим.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду –без змін.

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд –

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 липня 2010 року –без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

          Головуючий: суддя Зуєва Л.Є.

суддя Димерлій О.О.

суддя Єщенко О.В.