Ухвала суду № 16457519, 19.04.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6502/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Баранов Д.О.

Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"19" квітня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.08.2010 року у справі з позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про скасування рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 0003462305 від 08.04.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2208445,55 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.08.2010 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необєктивність рішення суду, неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення Окружним адміністративним судом м. Києва норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПА у Харківській області була проведена перевірка Харківської філії ЗАТ «Перша страхова компанія»щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт перевірки № 0363/26/59/23/35945827 від 09.03.2010 року та встановлено проведення позивачем розрахункових операцій без застосування РРО та видачі розрахункового документа (фіскального чеку) за період з 01.10.2009 року по 09.03.2010 року згідно оборотно-сальдової відомості на загальну суму 441689,00 грн., в т.ч. страхування власників транспортних засобів за договорами «Зелена картка»на суму 191401,25 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено рішення № 0003462305 від 08.04.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2208445,55 грн.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, порушених на його думку, неправомірними діями відповідача.

При винесенні оскаржуваної постанови суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність задоволення позову, а судова колегія погоджується з такими висновками Окружного адміністративного суду м. Києва огляду на наступне.

Між ЗАТ «Українська страхова компанія «Княжа»(довіритель) та позивачем (повірений) було укладено договір доручення № 19-0027 від 01.11.2008 року відповідно до якого повірений зобов'язався надавати послуги з укладення договорів страхування за формою, наданою довірителем, а довіритель зобовязався здійснити оплату наданих послуг і забезпечити умови, необхідні для своєчасного та повного надання таких послуг.

В свою чергу 15.02.2010 року між ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія»(страховик) та позивачем (агент) було укладено договір доручення № 154/10-КИ відповідно до якого страховик доручає, а агент приймає на себе обовязки по наданню фізичним і юридичним особам страхових послуг шляхом укладення договорів страхування від імені та за дорученням страховика.

Також цими договорами передбачено такий вид страхування, як укладення договорів обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів «Зелена картка».

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про страхування»страхова діяльність в Україні може провадитися за участю страхових посередників. Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти.

Страхові агенти - фізичні особи або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов'язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком (ч. 7 ст. 15 Закону України «Про страхування»).

Згідно з п. 1. ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Згідно п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок».

Постановою КМ України «Про забезпечення реалізації ст. 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, до п. 20 якого віднесено страхування майнових та особистих ризиків фізичних осіб, яке проводиться страховими агентами за межами приміщення страховика, крім обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за додатковими договорами ("Зелена Картка").

Реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку (п. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

При цьому суд першої інстанції правомірно зауважив, що відповідно до ст. 10 цього Закону розрахункові книжки не застосовуються у випадках здійснення підприємницької діяльності, визначених ст. 9 цього Закону.

За таких підстав, страхові платежі під час реалізації повноважень, наданих зазначеними договорами-дорученнями, приймалися саме через касу позивача з оформленням прибуткових касових ордерів, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями прибуткових касових ордерів про прийняття готівки за послуги страхування, видаткових касових ордерів.

Аналогічна позиція викладена в листі ДПА України № 7644/6/23-7019 від 09.08.2007 р.

З матеріалів справи вбачається, що розрахунки при продажу полісів зі страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за договорами «Зелена Картка» проводилися у касі Харківської філії позивача з оформленням прибуткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Відповідно до пп. 4.4.1 п. 4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

За таких підстав, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що вимоги позивача щодо скасування рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 0003462305 від 08.04.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2208445,55 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

За таких підстав апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.08.2010 року у справі з позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва - відмовити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.08.2010 року у справі з позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в строки, встановлені ч. 2 ст. 212 КАС України шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді: