Постанова № 16457345, 10.06.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.06.11Справа №2а-1579/11/2770

м. Севастополь

12 год. 55 хв.

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Гавури О.В.;

при секретарі - Плаксіній О.С.,

з участю: позивача ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 3657/24/2-11 від 19.05.11, Севастопольська міська державна адміністрація,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовомОСОБА_1доСевастопольської міської державної адміністрації, треті особи: Управління містобудування і архітектури Севастопольської МДА,Головне управління Державного комітету України із земельних ресурсів у м.Севастополі,Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" Севастопольська міська філія, Севастопольська міська Радапро визнання дії протиправними, скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1звернулася до суду з адміністративним позовом доСевастопольської міської державної адміністрації, треті особи: Управління містобудування і архітектури Севастопольської МДА,Головне управління Державного комітету України із земельних ресурсів у м. Севастополі,Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" Севастопольська міська філія, Севастопольська міська Радапро визнання дії протиправним, скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю компетенції у відповідача щодо скасування власних розпоряджень. Тому просила визнати протиправними дії Севастопольської МДА щодо видання розпорядження Севастопольської МДА №467-р від 07.04.2011 «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 29.12.2009 №1112-р», та розпорядження №464-р від 07.04.2011 «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 16.12.2009 №1042-р», скасувати зазначені розпорядження, зобов'язати Севастопольську МДА надати відповідні розпорядження Управлінню містобудування і архітектури міської державної адміністрації, Головному управлінню Державного комітету України з земельних ресурсів у місті Севастополі, Севастопольській філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України з земельних ресурсів про внесення відповідних змін до облікової документації, у зв'язку зі скасуванням оскаржуваних розпоряджень.

Ухвалами Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 27.05.2011 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і справа призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, вказує, що Севастопольська міська державна адміністрація видала оскаржувані розпорядження з перевищенням власних повноважень, у звязку з чим просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача, Севастопольської МДА, заперечував проти позову. При цьому зазначив, що до адміністрації надійшов протест прокуратури міста Севастополя, який був розглянутий, задоволений, що й стало підставою для видання оскаржуваних розпоряджень, вважав, що у нормах Закону України “Про місцеві державні адміністрації” немає прямої заборони адміністрації скасовувати свої ж розпорядження, просив у задоволенні позову відмовити.

Представники третіх осіб: Управління містобудування і архітектури Севастопольської МДА,Головне управління Державного комітету України із земельних ресурсів у м. Севастополі,Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" Севастопольська міська філія, Севастопольська міська Радав судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини не явки суд не повідомили.

Суд враховує, що явка у судове засідання є правом, а не обов'язком учасників процесу, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників третіх осіб, повідомлених про дату, час і місце розгляду справи відповідно до вимог гл. 3 КАС України, оскільки їх неприбуття не перешкоджає розгляду справи.

Суд, заслухавши представників сторін, встановивши обставини по справі, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Тобто до юрисдикції адміністративних судів віднесено розгляд і вирішення спорів фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень, у яких вони вважають, що субєкт владних повноважень своїм рішенням, діями чи бездіяльністю порушив їхні права, свободи чи інтереси.

Індивідуальні акти можуть бути оскаржені лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені. У даній справі предметом оскарження є правові акти індивідуальної дії, дії яких поширені, зокрема, на фізичну особу - позивача, який на підставі акту індивідуальної дії - розпорядження №647-р від 17.03.2010 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку.

ОСОБА_1, є власником земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1 про що свідчить державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯІ № 043506 від 05.03.2010. Правовстановлюючий документ був виданий на підставі розпорядження Севастопольської МДА від 29.12.2009 № 1112-р. (а.с. ).

У травні 2011 року з витягу з бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру позивачу стало відомо, що Севастопольська МДА видала розпорядження №467-р від 07.04.2011 «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 29.12.2009 №1112-р», а також розпорядження 464-р від 07.04.2011 «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 16.12.2009 № 1042-р «Про затвердження матеріалів вибору і надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м. АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», оскільки прокуратурою м.Севастополя був внесений протест на це розпорядження, у зв`язку з порушенням Севастопольською МДА під час його видання п. 12 розділу X Земельного кодексу України, згідно з яким до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів-відповідні органи виконавчої влади.

Прокуратура м.Севастополя вважає, що розпорядження голови міської державної адміністрації №1112-р від 29.12.2009 та №1042-р від 16.12.2009 винесене з порушенням зазначених вимог закону та приймаючи зазначене розпорядження СДМА вийшла за межі своїх повноважень.

Законом України “Про прокуратуру” визначено, що прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 Закону України “Про прокуратуру” встановлено, що предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.20 Закону України “Про прокуратуру” при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право опротестувати акти Прем'єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих Рад, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст.21 Закону України “Про прокуратуру ” протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.

У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.

З аналізу вказаних норм вбачається, що за своєю правовою природою протест прокурора сам по собі не скасовує опротестований акт, а лише зобовязує відповідний орган, до компетенції якого віднесено законом розгляд протесту та скасування опротестованого акту, розглянути такий протест прокурора надавши оцінку доводам, що у ньому викладені, та задовольнити протест прокурора або відхилити його.

Таким чином, суд дійшов висновку, що факт внесення оскаржуваного протесту не створює правові наслідки для позивача, оскільки внесення протесту є правом прокурора, який на свій розсуд визначає підстави для його внесення. Крім того, протест носить рекомендований характер і не містить будь-яких положень щодо його безумовного задоволення, протест прокурора м.Севастополя виданий в межах наданих Законом України “Про прокуратуру” повноважень, і є однією з форм прокурорського реагування для реалізації функції нагляду за додержанням та застосуванням законів.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Згідно з ч. 1 ст. 118 Конституції України виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” №586 від 09.04.1999, місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 118 Конституції України виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Оскільки на даний час окремий закон, який регулює здійснення виконавчої влади у м. Севастополі, не прийнятий, то суд під час розгляду цієї справи керувався загальними нормами права, що регулюють діяльність місцевих державних адміністрацій. Такими нормами є Конституція України та Закон України “Про місцеві державні адміністрації” (далі - Закон № 586).

Відповідно до ст. 6 Закону №586 на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Частинами 1, 3 статті 43 Закону № 586 встановлено, що акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду. Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Відповідно до ч.8 ст.118 Конституції України рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.

Статтею 39 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” дано вичерпний перелік повноважень голів місцевих державних адміністрацій, до якого не входить скасування власних попередніх розпоряджень.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність у Севастопольської МДА законних підстав для видання розпорядження №467-р від 07.04.2011 «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації №1042-р від 29.12.2009» та розпорядження №464-р від 07.04.2011 «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації №1042-р від 16.12.2009».

Доводи представника відповідача що Севастопольська міська державна адміністрація мала право скасовувати власне розпорядження з тих підстав, що це прямо не заборонено законом суд не може прийняти до уваги з підстав того, що відсутність прямої заборони у законі як підстава для вчинення певних дій не розповсюджується на субєктів владних повноважень, які відповідно до вимог Конституції України повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.6 ст.41 Закону №586, акти місцевих державних адміністрацій, які стосуються прав та обов'язків громадян або мають загальний характер, підлягають оприлюдненню і набирають чинності з моменту їх оприлюднення, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію.

Таким чином, акти, що стосуються громадян, які отримали безоплатно у власність земельні ділянки повинні бути оприлюднені та доведені до громадян.

Встановлено, що позивач на час прийняття оскаржуваного розпорядження вже отримав державний акт на право власності на земельну ділянку, відповідно до розпорядження Севастопольської МДА №1112-р від 29.12.2009.

В Конституції України закріплено принцип, за яким людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність (ст.3 Конституції).

Відповідно до ст.3 Закону №586, яка закріплює принципи діяльності місцевих державних адміністрацій, вони діють, у тому числі, на засадах: відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність; верховенства права; законності та пріоритетності прав людини.

Враховуючи зазначені норми права суд вважає, що місцеві державні адміністрації, у тому числі відповідач, не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами влади і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата, а також у пункті 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року 7-рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування.

Оскільки на підставі розпорядження №1112-р від 29.12.2009 вже виникли правовідносини щодо права власності на землю та воно вже породило півні правові наслідки, субєкт владних повноважень Севастопольська МДА не мала права його скасовувати самостійно.

Відповідно до ч.2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з приписами ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”№ 3477-IV від 23.02.2006 суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обовязковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 у справі „Стретч проти Сполученого Королівства” зазначено, що дії органу місцевої влади, які полягали у не продовженні договору оренди, не дивлячись на те, що така умова в орендній угоді містилась, слід розцінювати як перешкоджання законним очікуванням орендатора та позбавлення його частково тих міркувань, на підставі яких укладено договір. При цьому суд не взяв до уваги посилання на відсутність у органу місцевої влади повноважень на подовження договору оренди, зазначивши про те, що заявник мав знати про наслідки будь-якої недієздатності відповідного органу влади або міг отримати юридичну пораду, проте, оскільки місцевий орган сам вважав, що має повноваження включити таку умову, не здається нерозумним, що заявник та його юридичні радники прийняли до уваги цю саму впевненість. Підсумком наведеного став висновок стосовно непропорційного втручання органом влади у право заявника мирного володіння своїм майном, що є порушенням статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Враховуючи наведене, дослідивши та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги та доводи позивача є обґрунтованими, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Враховує зазначене, суд вважає, що право позивача підлягає захисту, тому дії щодо видання відповідачем розпорядження визнаються протиправними.

Відповідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено та підписано 15.06.2011.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Севастопольської міської державної адміністрації по виданню розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 07.04.2011 № 467-р «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 29.12.2009 №467-р , та розпорядження від 07.04.2011р. № 464-р « про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 16.12.2009 р. № 1042 -р».

Скасувати розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 467-р від 07.04.2011 «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 29.12.2009 №1112-р» та розпорядження №464-р від 07.04.2011 «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 16.12.2009 №1042-р».

Зобов'язати Севастопольську міську державну адміністрацію надати відповідні розпорядження Управлінню містобудування і архітектури міської державної адміністрації, Головному управлінню Державного комітету України з земельних ресурсів у місті Севастополі, Севастопольській філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України з земельних ресурсів про внесення відповідних змін до облікової документації.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31113095700007, ГУДК в м. Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 3(три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяО.В. Гавура