Постанова № 16457264, 29.03.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 березня 2011 року 16:15 № 2а-17815/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С. при секретарі Хрімлі К.О., за участю: представника позивача Косякевич Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції в Оболонському районі м.Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпромкомплект М"

пропро стягнення коштів в розмірі 19 970,70 грн., На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 29 березня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомплект М» про стягнення податкового боргу у розмірі 19970, 70 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згадана сума є податковим боргом, не сплаченим у встановлений законом строк. Вжиті податковим органом заходи по стягненню цієї суми не призвели до позитивного результату, що стало підставою для звернення до суду з метою примусового стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, у судове засідання не зявився, судом направлялися судові повістки про виклик в судове засідання за адресою яка зазначена в довідці ЄДРПОУ, які повернулись до суду з відміткою пошти «за зазначеною адресою не знаходиться».

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

ТОВ «Будкомплект М»зареєстроване Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією 22.08.2007р. (ідентифікаційний код 35386108) та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Оболонському районі м. Києва, є платником податків і зборів передбачених Законом України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991р. № 1251-ХІІ.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова заборгованість виникла у відповідача у звязку з несплатою податку на додану вартість. Відповідачем було подано декларації з податку на додану вартість за серпень - вересень 2009р. на суму 841, 00 грн., тому суми податкового зобовязання по даним деклараціям є узгодженими і повинні бути сплачені протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідних граничних строків відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»від 21.12.200р. № 2181-ІІІ (далі Закон), проте в установлений законодавством термін узгоджені суми сплачено не було.

Оскільки відповідачем не було подано декларації з податку на додану вартість за червень 2008р. та липень, жовтень 2009р. (три випадки неподання податкової звітності) посадовими особами ДПІ було проведено невиїзну перевірку своєчасності подання податкової звітності про що, складено акт від 14.04.2010р. № 1462/15 215. Зазначений акт перевірки було направлено на юридичну адресу відповідача, проте акт перевірки повернувся позивачу з відміткою «за зазначеною адресою не знаходиться».

21.04.2010р. позивачем складено акт № 332-15-2 про неможливість вручення акта перевірки відповідачу - ТОВ «Будкомплект М».

Відповідно до п. п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або затримку.

На підставі акта перевірки та у відповідності до Закону, відповідачем винесено податкове повідомлення рішення від 26.04.2010р. № 0007111502/0 (про стягнення штрафних санкцій на суму 510, 00 грн. та 170, 00 гр. за встановлення трьох фактів неподання податкової звітності) та направлено відповідачу.

Також, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було проведено невиїзну перевірку декларацій ТОВ «Будпромкомплект М»з податку на додану вартість за травень та червень 2008р., за результатами якої складено акт № 749/15-215 від 23.02.2010р. та прийнято податкове повідомлення рішення № 0006361502/0 від 09.04.2010р., яким визначено платнику податку податкове зобовязання з податку на додану вартість із застосуванням штрафних санкцій на суму 18860, 00 грн. Зазначений акт перевірки та податкове повідомлення - рішення були направлені на юридичну адресу відповідача.

Вищевказані податкові повідомлення - рішення були надіслані відповідачу поштою, однак повернуті поштовим відділенням через неможливість вручення, у звязку з чим було складено акти про встановлення факту невручення податкових повідомлень - рішень 188/15-220 від 07.05.2010р. та № 149/15-220 від 19.04.2010р., копії яких залучені до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, вищевказані податкові повідомлення - рішення відповідачем не оскаржувались.

Враховуючи те, що податкові зобовязання відповідача виникли у період з травня 2008 року по жовтень 2009 року, коли був чинним Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вiд 21.12.2000 р. № 2181-III (далі Закон), який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів, порядок стягнення податкового боргу та порядок вжиття контролюючим органом заходів з метою погашення платниками податків податкового боргу, судом при вирішенні даної справи застосовуються норми вказаного Закону.

Пунктом п.5.1 ст. 5 вказаного Закону встановлено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Виходячи з положень пп. 5.2.2, 5.2.4 ст. 5 Закону № 2181 у випадку оскарження рішення податкового органу про нарахування податкового зобов'язання в адміністративному або судовому порядку, такі зобовязання вважаються узгодженими у день закінчення, відповідно, процедури адміністративного оскарження або у день набрання законної сили рішенням суду.

Доказів оскарження вищевказаних повідомлень - рішень в адміністративному або судовому порядку відповідачем суду не надано.

Таким чином, виходячи з положень п. 5.1. ст. 5 та пп. 5.2.1. п. 5.2. статті 5 Закону № 2181 податкові зобовязання за вищевказаними податковими повідомленнями - рішеннями та податковими деклараціями є узгодженими, відповідно, у день отримання відповідачем вказаних повідомлень - рішень (до чого згідно пп. 6.2.4 Закону № 2181 прирівнюється розміщення на дошці податкових оголошень) та з дня подання відповідних податкових декларацій. При цьому, податкові зобовязання, самостійно визначені в податкових деклараціях, оскарженню в адміністративному або судовому порядку не підлягають ( п. 5.1. Закону № 2181).

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 зазначеної статті, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до пп. 5.4.1. п. 5.4 статті 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Оскільки вищевказані суми податкових зобовязань не були сплачені відповідачем у встановлений строк, то виходячи з положень пп. 5.4.1. Закону № 2181, суми податкових зобовязань набули статусу податкового боргу.

Виходячи з положень Закону № 2181 право на стягнення податкового боргу виникає після надіслання (вручення) контролюючим органом першої та другої податкових вимог платникові податків.

Згідно з пп. 6.2.1. 6.2.4. п. 6.2. статті 6 Закону № 2181 у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків першу та другу податкові вимоги, які вважаються врученими, якщо їх передано під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення (ч. 4 п. 6.2.4 Закону № 2181).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з дотриманням вимог пп. 6.2.1, 6.2.2, 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 надіслав відповідачу першу податкову вимогу № 1/3606 від 25.09.2009р. на суму 594, 00 грн. та другу податкову вимогу № 2/2189 від 26.08.2010р. на суму 19970, 70 грн., які були направлені відповідачу поштою, однак провернуті поштовим відділенням у звязку із неможливістю вручення. Вказані податкові вимоги були розміщені податковим органом на дошці податкових оголошень, що підтверджується актами про розміщення на дошці податкових оголошень № 71 від 27.07.2010р. та № 179 від 02.09.2010р.

Відповідно до п. 7.2 ст. 7 Закону, джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення є будь які активи платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законодавчими актами.

Оскільки відповідачем не погашено заборгованість, заступником начальника ДПІ прийнято рішення № 58 від 04.10.2010р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до положень пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

Положеннями підпункту 20.1.8. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011р., передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), який станом на день розгляду справи становить 19970, 70 грн. (ПДВ 19964, 62 грн., пеня 6, 08 грн.), суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись вимогами ст. ст. 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпромкомплект М" ( 04205, м. Київ, пр-т. Оболонський, 23-а, ідентифікаційний код 35386108) до Державного бюджету України (р/р 31113029700006 УДК у м. Києві, МФО 820019, одержувач ВДК у Оболонському районі м. Києва, код платежу 26077916) суму податкового боргу в розмірі 19 970 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят) грн., 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур