Постанова № 16457250, 27.04.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 квітня 2011 року № 2а-4440/11/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К. при секретарі Шкребтій І.П. за участю представників сторін:

від позивача: Сидоренко В.В ,

від відповідача: не зявився,

від прокуратури: Одуденко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Заступника прокурора Деснянського району м.Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка»

про стягнення податкового боргу.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 27.04.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача до державного бюджету заборгованість в сумі 243 054,14грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, порушуючи законодавство про оподаткування, яке було чинне на момент виникнення боргу, заборгував до бюджету 243 054,14грн.

Відповідач заперечення на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до змісту ч.2 ст.17, ч. 1 ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” з урахуванням вимог ч.8 ст.35 КАС України, така адреса вважається достовірною, а повістка, направлена за нею, врученою юридичній особі.

За таких обставин, відповідно до ст. 128 КАС України, справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротехніка»(далі - відповідач) зареєстроване Ватутінською районною у м.Києві державною адміністрацією 04.12.2000р №02830 та взяте на облік як платник податків і зборів в органах державної податкової служби 05.12.2006р. №171, станом на 20.05.2009р. перебуває на обліку в ДПІ у Деснянському районі м. Києва.

Відповідно до облікової картки платника податків відповідача обліковується заборгованість:

з податку на прибуток в сумі 41 232,02 грн., що виникла на підставі самостійно визначеного податкового зобовязання згідно податкової декларації з податку на прибуток №46696 від 06.05.2010р. на суму 106,00 грн., податкової декларації з податку на прибуток №98691 від 09.08.2010р. на суму 135,00 грн., податкової декларації з податку на прибуток №149792 від 09.11.2010р. на суму 120,00 грн., податкового повідомлення-рішення форми «Ш»за №0001632301/0 від 19.05.2010р. на суму 1200,00 грн., податкової декларації з податку на прибуток №198947 від 09.02.2011р. на суму 8539,00 грн.;

з податку на додану вартість в сумі 40 560,9 грн., що виникла на підставі самостійно визначеного податкового зобовязання згідно податкової декларації з податку на додану вартість №86625 від 20.07.2010р. на суму 4965,00 грн., податкової декларації з податку на додану вартість №103900 від 19.08.2010р. на суму 8041,00 грн., податкової декларації з податку на додану вартість №111662 від 20.09.2010р. на суму 6958,00 грн., податкової декларації з податку на додану вартість №137716 від 20.10.2010р. на суму 6024,00 грн., податкової декларації з податку на додану вартість №156280 від 22.11.2010р. на суму 13410,00 грн., податкового повідомлення рішення № 0440651500/0 від 17.08.2010р. на суму 1262,77 грн., податкового повідомлення рішення № 0440661500/0 від 17.08.2010р. на суму 466,68 грн., податкового повідомлення - рішення №0463861500/0 форми «Ш»від 25.02.2011р., яким визначено суму зобовязання з податку на додану вартість, визначеного п.1 ст.57 Податкового кодексу України та донараховано 14 582,10 грн., та суму 4 239,21 грн.

з земельного податку з юридичних осіб в сумі 161 261,22 грн., яка виникла на підставі податкового розрахунку земельного податку на 2010р. №876 від 25.01.2010р.

Отже, загальна сума податкового боргу ТОВ «Агротехніка»на час розгляду справи у суді перед бюджетом складає 243 054,14 грн.

Відповідно до ст. 14 Закону України від 03.07.1992р. № 2535 «Про плату за землю», платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно частини 2 статті 14 названого Закону, платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяцянаступного за звітним.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про плату за землю», податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового) місяця.

Суми податкових зобов'язань із земельного податку з юридичних осіб задекларовані - платником податку у податкових розрахунках земельного податку самостійно, а отже є узгодженими.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Згідно з пп.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Відповідно до пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Доказів подання уточнюючих розрахунків щодо зазначених декларацій, а також доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень у апеляційному чи судовому порядку суду не надано.

Сума податкового зобовязання, визначена зазначеними податковими деклараціями та податковим повідомленням - рішеннями, відповідачем не сплачена.

За таких обставин позивачем відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами" відповідачеві виставлено податкову вимогу № 1/1340 від 16.06.2009р., яка надіслана рекомендованим листом та вручена відповідачу 25.06.2009р., про що свідчить підпис уповноваженої особи.

У відповідності до п.п. «б»п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону, до відповідача було направлено другу податкову вимогу № 2/1527 від 02.02.2009, яка надіслана рекомендованим листом та вручена відповідачу 02.02.2009р., про що свідчить підпис уповноваженої особи.

Проте, сума заборгованості на день розгляду спору залишається несплаченою.

Беручи до уваги вищезазначені факти, позовні вимоги визнаються судом такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755 VI, податковим обовязком визначається обовязок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом».

Згідно пп. 16.1.4. п. 16.1 ст.16 Кодексу, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.54.1. ст.54 Кодексу, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Дані податкові зобов'язання з податку на додану вартість були узгоджені самостійно, оскільки згідно з п.56.11 ст. 56 Кодексу, Не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно п.57.1. ст.57 Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до пп. 14.1.137 п.14.1 ст. 14 Кодексу, орган стягнення -державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п.5.41 ст.41 Кодексу, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу і виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Згідно з пп. 20.1.18. п.20.1 ст.20 Кодексу, органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, а також стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Як видно з матеріалів справи, податкові вимоги були надіслані відповідачу листами з повідомленням про вручення, що відповідає встановленому п. 6.4. ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” порядку вручення боржнику податкових вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Заступника прокурора Деснянського району м.Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка», (код ЄДРПОУ 24582082, м. Київ, вул. Пуховська, 4) на користь Державного бюджету України заборгованість:

з земельного податку з юридичних осіб у сумі 161 261 (сто шістдесят одна тисяча двісті шістдесят одна) грн. 22 коп. на р/р33213811700004 УДК у Деснянському районі ГУДК у кцКиєва, код платежу13050100, ідентифікаційний номер 26077891, банк ГУДК у м. Києві МФО 820019;

з податку на додану вартість у сумі 40560,09 (сорок тисяч пятсот шістдесят) грн. 09 коп. на р/р31115029700004 УДК у Деснянському районі ГУДК у м. Києва, код платежу14010100, ідентифікаційний номер 26077891, банк ГУДК у м. Києві МФО 820019;

з податку на прибуток підприємства у сумі 41232 (сорок одна тисяча двісті тридцять дві) грн. 02 коп. на р/р31115029700004 УДК у Деснянському районі ГУДК у м.Києва, код платежу 11020202, ідентифікаційний номер 26077891, банк ГУДК у м. Києві МФО 820019.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян