Постанова № 16456722, 15.06.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/1855/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

при секретарі -Авдєєнко Є.В.,

за участю:

представника позивача - Солдатенко Є.С.

представника відповідача - Шкіля О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Полтаві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Автомеханіка"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И В:

09 березня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Автомеханіка"(по тексту -позивач, ТОВ "Торговий дім "Автомеханіка") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області(по тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 10.02.2011 №0000361502/0/240

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на необґрунтованість та безпідставність висновків перевірки, а тому зазначав, що відповідач дійшов помилкового висновку щодо порушення ТОВ "Торговий Дім "Автомеханіка" положень Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідач проти позову заперечував, мотивуючи правомірність висновків перевірки від 31.01.2011, а тому і правомірність прийнятого за її результатами податкового повідомлення - рішення, оскільки позивачем порушено вимоги Закону України "Про податок на додану вартість".

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, з підстав у ньому викладених, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог,

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Автомеханіка" зареєстровано, як юридична особа 23.07.2007 Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, ідентифікаційний код 35314253.Товариство взято на облік в органах державної податкової служби 24.07.2007, що не оспорюється сторонами.

Також, судом встановлено, що з 20.01.2011 по 31.01.2011 Кременчуцькою ОДПІ проведено камеральну перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ "Торговий дім "Автомеханіка", поданих за листопад 2010 року (дата реєстрації в податковому органі 13.12.2010, вх.№90005457511) та за грудень 2010 року (дата реєстрації в податковому органі 14.01.2011, вх. №90006024129)

За результатами перевірки складено акт від 31.01.2011 № 376/15-322/35314253 за висновками якого встановлено порушення підпункту 1.7. статті 1, підпункту 7.4.1, 7.4.5, пункту 7.4, статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого завищено податковий кредит та відповідно занижена сума ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в розмірі 42377,12 грн, а саме: за листопад 2010 року на суму 29777,61 грн за грудень 2010 року на суму 12599,51 грн.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом прийнято 10.02.2011 податкове повідомлення рішення №0000361502/0/240 яким визначено ТОВ "Торговий дім "Автомеханіка", суму податкового зобовязання за платежем "податок на додану вартість" в розмірі 52971,40 грн (в тому числі за основним платежем 42377,12 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 10594,28 грн).

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та звернувся до суду.

Оцінюючі правомірність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, при цьому перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що позивачем сформовано податковий кредит в листопаді 2010 року на суму 29777,61 грн та грудні 2010 на суму 12599,51 грн на підставі податкових накладних від 16.11.2010 № 156, від 17.11.2010 № 157, від 19.11.2010 № 158, від 25.11.2010 № 159 та № 160, від 01.12.2010 №1117 та №1118, від 02.12.2010 № 1119, від 09.12.2010 № 1120, від 23.12.2010 № 1121, від 27.12.2010 № 1122 виписаних Приватним підприємством "Нафта-Капітал" (по тексту - ПП "Нафта Капітал"), що підтверджується актом перевірки та не заперечується сторонами.

Перевіркою виявлено безпідставне збільшення податкового кредиту на підставі вказаних податкових накладних, внаслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 42377,12 грн.

Податкова інспекція в обґрунтування даного висновку перевірки посилалась на те, що у ПП "Нафта-Капітал" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ. Посилалась також на те, що згідно акту обстеження №18 від 17.01.2011 ПП "Нафта-Капітал" не знаходиться за юридичною адресою, у зв'язку з чим за ініціативою Кременчуцької ОДПІ даному підприємству 20.01.2011 анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість.

Суд погоджується з доводами податкового органу про безпідставність формування податкового кредиту з урахуванням наступного.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №168/97-ВР) визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" (чинного на час виникнення спірних правовідносин), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту позивачем надано суду договір №10/11/01-1 від 01.11.2010, укладений між ПП «Нафта Капітал»(Постачальник) та ТОВ "Торговий дім "Автомеханіка" (Покупець). Предметом договору, відповідно до пункту 1 стало те, що Постачальник зобовязується передавати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити автозапчастини (надалі за текстом Товар), на умовах, визначених цим Договором. Кількість, номенклатура та ціна Товару в партії, визначаються виходячи з замовлення Покупця і вказуються у рахунку та накладній, які є невід'ємною частиною даного Договору, які надає Постачальник на кожну партію Товару. (пункт 2.1. Договору). Постачальник поставляє Товар на умові DDР (відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2000), на склад Покупця за адресою м. Кременчук 1-й піщаний туп. б.16/2. Транспортування продукції здійснюється автотранспортом Постачальника та за його рахунок (пункт 2.1. Договору). Покупець направляє Постачальнику заявку в якій зазначається асортимент та кількість Товару. Підтвердженням прийняття замовлення до виконання є рахунок-фактура, надісланий Постачальником Покупцю (пункт 2.2. Договору).

Також, позивачем надано видаткові накладні, і податкові накладні, які і стали підставою для формування податкового кредиту позивача за листопад - грудень 2010 року

Втім, будь-яких інших документів, які б могли достовірно свідчити про фактичне здійснення господарської операції отримання передачі товару, обумовленої у вищевказаному договорі, а саме: заявки Покупця із визначенням асортименту та кількості ТМЦ, рахунків - фактур, актів прийому - передачі ТМЦ, складських документів та товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, позивачем ні на перевірку, ні на вимогу суду під час розгляду справи не надано.

У відповідності до абзацу 1 пункту 1.4. статті 1 Закону №168/97ВР поставка товарів будь-які операції цивільно-правового характеру, які передбачають передачу прав власності на товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

З системного аналізу Закону №168/97ВР відмінними ознаками передачі майна є перехід права власності на майно та договірний характер відносин, в рамках яких здійснюється така передача.

Згідно із підпунктом 7.2.6 цього Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. А згідно із підпунктом 7.2.3 цього Закону - податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

За наведених обставин наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих підприємству податкових накладних, не є підставою для включення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту, оскільки податкові накладні виписані платником, який фактично не виступав продавцем товарів, зазначених в податкових накладних, не здійснював їх поставку та відвантаження, та, відповідно, не формував податкові зобовязання.

Сам по собі факт оформлення документів не є безумовним свідченням того, що поставка мала місце. Про відсутність реального характеру відповідних операцій свідчать підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин, як відсутність у постачальника позивача ПП «Нафта-Капітал»необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, тобто здійснення супроводження грошових потоків з ймовірнім товаром, що не придбавався та не постачався і не міг бути придбаний/поставлений в обсязі вартості та обсягах кількості зазначених в первинних документах.

На підтвердження фактичного виконання договору купівлі - продажу від 01.11.2010 з ПП "Нафта - Капітал" позивач надав податкові накладні та банківські виписки в підтвердження подальшої реалізації товарів.

Втім, дослідивши зазначені документи, суд дійшов висновку, що вони не підтверджують реальність здійснення господарської операції з придбання товару саме у ПП «Нафта-капітал», оскільки в даному випадку, доказуванню підлягає не факт наявності у позивача товару (автомобільних деталей та приладдя) продаж яких він здійснює, згідно із зареєстрованими видами діяльності, а факт придбання їх саме у ПП "Нафта Капітал", а не у інших суб'єктів господарювання.

Статтею 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що господарська операція це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобовязань, власному капіталі підприємства.

Згідно з вимогами статті 4 цього ж Закону одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою.

Тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась не може бути обєктом оподаткування .

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що надання позивачем належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо не встановлено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та суперечливі.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів/робіт/послуг, операції, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Суд вважає, що надані позивачем до суду первинні бухгалтерські документи не підтверджують фактичне отримання товарів від ПП "Нафта-Капітал" та їх використання у господарській діяльності, а тому це свідчить про правильність висновків податкового органу щодо завищення ТОВ "Торговий дім "Автомеханіка" податкового кредиту та відповідно заниженння суми ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в розмірі 42377,12 грн, а саме: за листопад 2010 року на суму 29777,61 грн за грудень 2010 року на суму 12599,51 грн.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, то це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Суд вважає, що на підставі вказаної норми відповідачем правомірно застосовано до позивача спірним податковим повідомленням-рішенням штрафні (фінансові) санкції в сумі 10594,28 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 10.02.2011 №0000361502/0/240 прийнято Кременчуцькою ОДПІ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

А відтак, позовні вимоги ТОВ "Торговий дім "Автомеханіка" про його скасування задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86, 159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Автомеханіка"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 20 червня 2011 року.

СуддяС.О. Удовіченко