Постанова № 16456700, 17.06.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/4777/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кукоби О.О.,

при секретарі Стемковській О.О.,

за участю:

представника позивача - Фищука В.В.,

представника відповідача - Бражника Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідівдо Публічного акціонерного товариства "Демітекс"про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів02 червня 2011 року звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Демітекс"про стягнення адміністративно - господарських санкцій в сумі 39 837 грн. 20 коп. та пені в сумі 573 грн. 60 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідачем не виконано вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо забезпечення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, у звязку із чим ПАТ "Демітекс" зобовязане сплатити суму адміністративно - господарських санкцій в розмірі 39 837 грн. 20 коп. Оскільки позивачем вказані санкції в добровільному порядку до Державного бюджету України не перераховано, вони підлягають стягненню в судовому порядку разом із нарахованою за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій сумою пені в розмірі 573 грн. 60 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував. У письмових запереченнях на позов відповідач зазначав, що позовні вимоги вважає необґрунтованими та протиправними, оскільки ПАТ "Демітекс" додатково створено робочі місця для працевлаштування інвалідів, протягом 2010 року підприємство постійно подавало звіти про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів до Полтавського міського центру зайнятості.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Публічне акціонерне товариство "Демітекс" є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Демітекс", зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Полтавської міської ради Полтавської області.

24.02.2011 року відповідачем до Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів подано звіт за формою 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік, вх. № 3084 (а.с. 3). Відповідно до вказаного звіту середньооблікова кількість штатних працівників ПАТ "Демітекс" у 2010 році становила 511 осіб, фонд оплати праці штатних працівників - 5 089 200 грн. Кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 20 осіб. При цьому, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність за 2010 рік склала 16 осіб.

У звязку з тим, що у 2010 році підприємством не виконано у повному обсязі норматив працевлаштування інвалідів, у відповідності до вимог ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", до відповідача застосовано адміністративно-господарські санкції в розмірі 39 837 грн. 20 коп.

Оскільки зазначену суму адміністративно - господарських санкцій ПАТ "Демітекс" у добровільному порядку не сплатило, позивач звернувся до суду з вимогою про їх стягнення разом із нарахованою за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій сумою пені в розмірі 573 грн. 60 коп.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до преамбули Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року № 875-XII із змінами та доповненнями (далі - Закон № 875-XII) цей Закон визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами.

Як зазначено у ст. 8 Закону № 875-XII державне управління в галузі забезпечення соціальної захищеності інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, Міністерством охорони здоров'я України та органами місцевого самоврядування України. Відповідно до п. 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1434, Фонд є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому. Згідно п. 9 цього Положення для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників.

У відповідності до ч. 1 ст. 17 Закону № 875-XII з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Статтею 19 Закону № 875-XII визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Судом встановлено, що відповідно до звіту форми № 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік ПАТ "Демітекс" самостійно визначено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 20 штатних одиниць. Разом з тим, зі змісту Звіту слідує, що протягом 2010 року середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, склала 16 осіб.

Частиною третьою статті 18 Закону № 875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що протягом 2010 року відповідачем вживалися заходи щодо виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів. Так, відповідно до наказу ВАТ "Демітекс" № 227 від 25.12.2009 року "Про затвердження штатного розпису інвалідів на 2010 рік" було затверджено штатний розпис робітників інвалідів на 2010 рік з 01.01.2010 року в кількості 5 одиниць (а.с. 15-16). Наказом від 25.06.2010 року № 131 "Про зміни до штатного розпису інвалідів на 2010 рік" затверджено штатний розпис робітників інвалідів на 2010 рік по ВАТ "Демітекс" з 01.07.2010 року в кількості 7 посадових одиниць (а.с. 17-18).

Крім того, у лютому, квітні - серпні 2010 року ВАТ "Демітекс" до Полтавського міського центру зайнятості подавалися звіти за формою № 3-ПН з заповненням графи 15 (наявність вільних робочих місць для інвалідів) (а.с. 19-21).

З листа Полтавського обласного центру зайнятості № 043-02-2090/0-11 від 07.06.2011 року судом встановлено, що:

- в лютому 2010 року відповідачем подано звіт за формою № 3-ПН відповідно до якого вказано 5 вакансій для інвалідів (прибиральник службових приміщень - 2 місця, підсобний робітник - 2 місця, контролер технічного процесу - 1 місце). Полтавським міським центром зайнятості до ВАТ "Демітекс" було направлено одну особу для заняття вакансії підсобного робітника, однак даній особі було відмовлено у звязку з невідповідністю вимогам;

- в квітні 2010 року відповідачем подано звіт за формою № 3-ПН відповідно до якого вказано 4 вакансії для інвалідів (прибиральник службових приміщень - 2 місця, підсобний робітник - 1 місце, контролер технічного процесу - 1 місце). Полтавським міським центром зайнятості до ВАТ "Демітекс" було направлено двох осіб для заняття вакансії підсобного робітника та одну особу для заняття вакансії прибиральника службових приміщень, однак дані особи відмовилися від заняття зазначених вакансій;

- в травні 2010 року відповідачем подано звіт за формою № 3-ПН відповідно до якого вказано 3 вакансії для інвалідів (прибиральник службових приміщень - 3 місця). Полтавським міським центром зайнятості до ВАТ "Демітекс" було направлено одну особу для заняття вакансії прибиральника службових приміщень, однак дана особа від заняття зазначеної вакансії відмовилися;

- в червні 2010 року відповідачем подано звіт за формою № 3-ПН відповідно до якого вказано 3 вакансії для інвалідів (прибиральник службових приміщень - 3 місця). Полтавським міським центром зайнятості до ВАТ "Демітекс" протягом червня 2010 року інваліди для працевлаштування не направлялися;

- в липні 2010 року відповідачем подано звіт за формою № 3-ПН відповідно до якого вказано 3 вакансії для інвалідів (прибиральник службових приміщень - 1 місце, підсобний робітник - 2 місця). Полтавським міським центром зайнятості до ВАТ "Демітекс" було направлено одну особу для заняття вакансії прибиральника службових приміщень, однак даній особі було відмовлено у звязку з невідповідністю вимогам;

- в серпні 2010 року відповідачем подано звіт за формою № 3-ПН відповідно до якого вказано 4 вакансії для інвалідів (прибиральник службових приміщень - 1 місце, підсобний робітник - 3 місця). Полтавським міським центром зайнятості до ВАТ "Демітекс" протягом серпня 2010 року інваліди для працевлаштування не направлялися.

При цьому, суд зазначає, що протягом січня, березня, вересня - грудня 2010 року відповідачем звіти за формою № 3-ПН з заповненням графи 15 (наявність вільних робочих місць для інвалідів) до Полтавського міського центру зайнятості не подавалися, що визнав в судовому засіданні представник позивача.

Таким чином, в ході судового розгляду справи встановлено, що протягом 2010 року відповідачем частково виконано вимоги Закону № 875-XII, а саме: створено робочі місця для інвалідів та подано звіти за формою № 3-ПН за шість місяців 2010 року (лютий, квітень, травень, червень, липень, серпень).

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

З розрахунку суми позову (а.с. 4) слідує, що за незабезпечення нормативу працевлаштування інвалідів в кількості чотирьох осіб Полтавським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів визначено суму адміністративно-господарських санкцій в розмірі 39 837 грн. 20 коп. (5 089 200 грн. (фонд оплати праці штатних працівників протягом 2010 року) / 511 (середньооблікова кількість штатних працівників у 2010 році).

Однак, суд не погоджується з таким розрахунком, оскільки відповідачем надано докази, що ним частково виконано вимоги Закону № 875-XII, а саме: протягом шести місяців 2010 року ВАТ "Демітекс" подавало звіти за формою № 3-ПН до Полтавського міського центру зайнятості.

При цьому, суд зазначає, що принципом юридичної відповідальності є вина в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. За правилом ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем доведено той факт, що ним частково виконано вимоги Закону № 875-XII, а саме: створено робочі місця для працевлаштування інвалідів та протягом шести місяців 2010 року повідомлено орган працевлаштування інвалідів про створення робочого місця для інваліда та про потребу в його працевлаштуванні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача адміністративного-господарських санкцій в сумі 19 918 грн. 60 коп. (39 837 грн. 20 коп./12х6), за шість місяців 2010 року протягом яких відповідачем не вживалися заходи для працевлаштування інвалідів.

Крім того, оскільки в основу розрахунку пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій позивачем покладено суму санкцій в розмірі 39 837 грн. 20 коп., тоді коли судом підтверджено правомірність застосування до ПАТ "Демітекс" адміністративно-господарських санкцій на суму 19 918 грн. 60 коп., суд вважає за необхідне стягнути з Публічного акціонерного товариства "Демітекс" пеню в розмірі 1/2 від заявленої у позові суми, а саме: 286 грн. 80 коп. (573 грн. 60 коп./12х6).

Відтак, позовні вимоги Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 69-71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства "Демітекс" про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Демітекс" (вул. М. Бірюзова, 26/1, м. Полтава, Полтавська область, 36007; код ЄДРПОУ 14299824; р/р 2600301642930 в філії АТ "Укрексімбанк" м. Полтава, МФО 331649) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Зигіна, 1, м. Полтава, Полтавська область, 36001; код ЄДРПОУ 34698804; р/р 31218230700002 в ГУДК Україна у Полтавській області, МФО 831019) адміністративно - господарські санкції в сумі 19 918 грн. 60 коп. (девятнадцять тисяч девятсот вісімнадцять гривень шістдесят копійок) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 286 грн. 80 коп. (двісті вісімдесят шість гривень вісімдесят копійок).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 22 червня 2011 року.

СуддяО.О. Кукоба