Постанова № 16456249, 29.04.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

29.04.2011 р. 12:29Справа № 2а-8824/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Зіньковського О.А., секретар судового засідання Васильєва А.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Реал Естейт", пров.І.Франка 6-б, м.Миколаїв, 54037;

доДПІ у Корабельному районі м.Миколаєва, вул.Артема 1-А, м.Миколаїв, 54000;

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001392300/0 від 19.11.2010р.; за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність, від 01.12.10р.;

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність №2/10-039 від 04.01.11р.;

Товариство з обмеженою відповідальністю "Реал Естейт" (з урахуванням уточнення позовних вимог (а.с.72-77) предявило позов до ДПІ у Корабельному районі м.Миколаєва з вимогою визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення №0001392300/0 від 19.11.10р., яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 12813грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених у позовній заяві та додаткових поясненнях (а.с.3-7.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що висновки зазначені в акті перевірки №3660/2300/33730380 від 12.11.10р. (а.с.9-29), на підставі якого прийнято оскаржуване повідомлення-рішення є безпідставним, необґрунтованим та незаконним.

Відповідачем позовні вимоги не визнано з підстав зазначених в письмових запереченнях та додаткових доказах, а також зазначено, що податкове повідомлення-рішення №0001392300/0 від 19.11.10р. прийнято у відповідності до чинного законодавства (а.с.37-44, 47-59).

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд, -

встановив:

В період з 27.10.2010 року по 12.11.2010 року ДПІ у Корабельному районі м.Миколаєва було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ та зменшення податкових зобов'язань з ПДВ за травень, червень, липень, серпень, вересень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.04.08р. по 30.09.08р.

За наслідками перевірки було складено відповідний акт №3660/2300/33730380 від 12.11.10р. (а.с.9-29), в якому відповідачем встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1, п.п.„а" 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. №168/97-ВР. Враховуючи вимоги п.1.3, п.1.8 ст.1 даного Закону відповідач дійшов висновку про завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування за перевіряємий період в розмірі 12813,00грн. а саме:

за травень 2008 року у сумі 2030,00грн;

за липень 2008 року у сумі 1462,00грн;

за серпень 2008 року у сумі 9321,00грн.

На підставі зазначеного акту відповідачем було прийняте оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 19.11.10р. №№0001392300/0 (з урахуванням виправлення технічної помилки а.с.30-31).

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані сторонами докази та з'ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України від 04.12.90р. №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні" (в редакції на час виникнення правовідносин) „Органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подання".

Підтвердити вищевказані суми бюджетного відшкодування відповідач не мав підстав з огляду на таке.

Відповідно до п.п.7.7.1, 7.7.2., п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР (в редакції на момент перевірки), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Згідно податкової декларації ПДВ за травень 2008 року позивачем заявлена сума до бюджетного відшкодування у розмірі 2030 грн. Але, у податковій декларації з ПДВ за квітень 2008 року позивач відобразив позитивне значення різниці між сумою зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі 3663,00 грн.

У зв'язку з цим, суд зазначає, що сутність механізму - відшкодування податку на додану вартість полягає у тому, що за підсумками періоду (першого), в якому виникло від'ємне значення, платник податку бюджетного відшкодування не одержує. Сума такого від'ємного значення у цьому періоді враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного (другого) податкового періоду (п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168).

Платник податку набуває право на бюджетне відшкодування лише у випадку, визначеному п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168, коли за підсумками наступного (другого) звітного періоду від'ємне значення податку на додану вартість залишається. Однак, відшкодуванню підлягає лише та частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Інша частина від'ємного значення, що не потрапила під бюджетне відшкодування, включається до податкового кредиту наступного (третього) податкового періоду.

Враховуючи те, що позивач у квітні 2008р. мав позитивне значення, тому сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у травні 2008р. зменшена перевіркою на 2030 грн. та складає 0грн.

Крім того, відповідно до п.4.2. розділу 4 наказу ДПА України від 18.08.05р. №350 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість”, до початку перевірки за даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів з'ясовується відповідність задекларованого податкового кредиту платника ПДВ та податкових зобов'язань постачальників.

У разі якщо за даними інформаційних баз податкового органу, за інформацією податкової міліції виникає сумнів щодо дієздатності та правоздатності постачальників платника ПДВ, а також правомірності формування податкового кредиту платником ПДВ із операцій з придбання товарів (послуг) у таких постачальників, підрозділ податкового контролю юридичних осіб може організувати проведення перевірок з питань правових відносин за відповідним ланцюгом постачання.

Одним з постачальників позивача у червні 2008р. було підприємство ТОВ “Пожсервіс-Юг” (код ЄДРПОУ 30565485), яке у червні 2008 року виписало позивачу податкову накладну №97 від 10.06.08р. на загальну суму 2300,00грн., в т.ч. ПДВ 383,33грн. (двері противопожежні).

Відповідачем встановлено, що ТОВ “Пожсервіс- Юг” знаходиться в стані припинення, крім цього воно не декларувало податкових зобов'язань по взаємовідносинам з позивачем та не сплатило до Державного бюджету податкових зобов'язань з ПДВ з операцій продажу товарів.

Згідно з п.1.8. ст.1 Закону №168 бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. За даними ДПІ в Заводському районі м.Миколаєва було встановлено несплату даним підприємством ПДВ до бюджету.

Крім того, позивачем, в порушення вимог п.п.“а” 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168, завищено суму бюджетного відшкодування в липні 2008 року в розмірі 1079грн., оскільки ця сума не дорівнює (є більшою) сумі податку, фактично сплаченій позивачем у попередніх податкових періодах постачальникам.

Враховуючи викладене, заявлену суму позивачем до бюджетного відшкодування у липні 2008р. в розмірі 114 788,00грн., перевіркою не підтверджено лише 1079 грн. та 383,33 грн.

Аналогічна ситуація стосується ТОВ “Орт-Юг” яке виписало позивачу податкову накладну №23642/2 від 01.07.08р. на загальну суму 767,61грн., в т.ч. ПДВ 127,94 грн. (послуги зв'язку).

Перевіркою ДПІ у м.Херсоні також було встановлено факт не декларування податкових зобов'язань по взаємовідносинам з позивачем та не сплати до Державного бюджету податкових зобов'язань по ПДВ з операцій продажу товарів позивачу.

Слід також зазначити, що згідно п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6. п.7.7. ст.7 Закону №168).

Податкова накладна має містити зазначені окремими рядками (п.п.7.2.1. Закону №168):

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Позивач, в порушення вищевказаних норм Закону №168, допустив завищення податкового кредиту за липень 2008 року на суму ПДВ 8333,33грн. з вартості передплати від ТОВ ПБК „Укрмажор Дом" по виконанню проектних робіт та виготовленню проектної документації. Податкова накладна від ТОВ ПБК „Укрмажор Дом" виписана 01.07.08р №002 на передплату у сумі 50000,00грн. у т.ч. ПДВ 8333,33грн.

Податкова накладна була оформлена ТОВ ПБК „Укрмажор Дом" в порушення вимог п.п.“є” 7.2.1. ст.7 Закону №168, а саме не вказано опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм).

Тобто, з податкової накладної неможливо встановити, які саме роботи виконало ТОВ ПБК „Укрмажор Дом", та чи придбавав позивач ці роботи з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності.

Ніяких підтверджуючих первинних документів, крім податкової накладної, та письмових пояснень щодо допущеного порушення позивач під час проведення перевірки не надав. У зв'язку з цим суд не приймає до уваги копії документів надані позивачем у судовому засіданні (а.с.79-95) з огляду на предмет доказування та можливість виготовлення зазначених документів після проведення перевірки.

Крім цього, ТОВ ПБК „Укрмажор Дом" мав взаємовідносини з ТОВ “Проект - Строй - Сервіс”. ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ “Проект - Строй - Сервіс” (код ЄДРПОУ 34375446) з питань правових відносин з платниками податків ТОВ "Кібер ЮГ", ТОВ “Миколаївбудхімресурс”, ТОВ “Техагроресурс” за період з 01.03.08р. по 31.07.08р. (акт від 05.02.10р. № 1621/23-100/34375446).

В ході проведення перевірки було встановлено відсутність фінансово - господарської діяльності ТОВ “Проект - Строй - Сервіс” у зв'язку з визнанням установчих документів та свідоцтв платників податку на додану вартість недійсними з моменту видачі.

Дане підприємство має наявні ознаки “фіктивності”, а саме: не знаходиться за юридичною адресою, має розбіжності у складі податкового кредиту на суму понад 1 млн. грн. Управлінням Служби безпеки України в Миколаївській області була порушена кримінальна справа за №49. Фахівцями УСБУ 17.09.08 року були вилучені фінансово-господарські документи та печатка ТОВ “Проект - Строй - Сервіс”.

Керівника ТОВ “Проект - Строй - Сервіс”- ОСОБА_4 визнано винним у скоєні злочину передбаченого ч.2 ст.205 ч.1 ст.263 КК України та засуджено до 3 років позбавлення волі (вирок від 01.08.08р.).

За наслідками перевірки також встановлено відсутність поставок товарів (робіт, послуг), що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, договори відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п.1,5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Вищевказане свідчить про відсутність у ТОВ “Проект - Строй - Сервіс”, а також у його контрагентів адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання зобов'язань.

Враховуючи викладене, заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування у серпні 2008р. в розмірі 57207,00 грн., перевіркою відповідача не підтверджено: 8333,33грн., 127,94грн. та 860,00грн.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 12813,00грн. стали порушення позивачем вимог Закону України “Про податок на додану вартість”.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Статті 79 та 86 КАС України передбачають, що письмовими доказами є документи, акти, листи, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач довів суду правомірність прийнятого оскаржуваного рішення.

Доводи позивача не спростовують законності прийнятого рішення та не можуть бути підставою для скасування податкового повідомлення - рішення №0001392300/0 від 19.11.2010р. У зв'язку з цим суд критично сприймає намагання представника позивача довести правомірність та товарність операцій між позивачем та його контрагентами. Тому суд дійшов висновку про направленість цих відносин виключно на досягнення тільки певної податкової вигоди сторонами та про відсутність мети на досягнення певного реального господарського (виробничого) результату.

Аналогічна правова позиція висловлена в Листі Вищого адміністративного суду України «Про проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби №1112/11/13-10»від 20.07.2010р. Зазначений лист було підготовлено на підставі аналізу вивчення та узагальнення причин скасування Верховним Судом України судових рішень Вищого адміністративного суду України, переглянутих за винятковими обставинами у 2009 році.

Враховуючи вищевикладене, повідомлення - рішення ДПІ у Корабельному районі м.Миколаєва №0001392300/0 від 19.11.2010р., є правомірним.

У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі покладені на позивача.

У судовому засідання проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись статтями 11, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення у судому засіданні вступної та резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяО.А. Зіньковський

постанова складена у повному обсязі

05.05.2011р.