Постанова № 16455927, 16.02.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

16.02.2011 р.Справа № 2а-436/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Лісовської Н. В. розглянувши адміністративну справу в порядку скороченого провадження

за позовомПервомайського міжрайонного прокурора Миколаївської області,

вул. К. Маркса, 18, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213 в інтересах держави в особіГоловної Державної інспекції на автомобільному транспорті,

вул. Перемоги, 14, м. Київ, 01001 доФізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1, 55200 простягнення фінансових санкцій в сумі 3 400,00 грн., В С Т А Н О В И В:

Первомайський міжрайонний прокурор Миколаївської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті про стягнення з відповідача фінансових санкцій у сумі 3 400,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що відповідачем не оскаржені та не виконані постанови про застосування фінансових санкцій №107071 від 17.08.2010 року та №107091 від 25.08.2010 року.

На підставі п.4 ч. 1ст. 183-2 КАС України позов може бути розглянутий у скороченому провадженні.

Ухвалою від 31.01.2010 року відкрито скорочене провадження у цій справі та Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 запропоновано у десятиденний строк з дня одержання такої ухвали подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

Заперечень від відповідача проти позову до суду не надходило. Ухвала суду про відкриття провадження від 31.03.2011 та позовна заява з додатком направлені за юридичною адресою відповідача, повернулись з відміткою поштової установи про незнаходження відповідача за вказаною адресою.

Відповідач відповідно до ст.ст.19, 22 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»змін до відомостей про фізичну особу-підприємця не вніс, про що свідчить довідка управління статистики (а.с.20-21). Приписи Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають зясування судом або стороною по справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України “Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті ” №1190 від 08.09.2004 року, Головна автоінспекція здійснює державний контроль за додержанням субєктами господарювання, які проводять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування вимог законодавства про автомобільний транспорт та є юридичною особою, для виконання покладених на неї завдань може утворювати територіальні органи.

Відповідно до п.1 наказу Міністерства транспорту та звязку України “Про затвердження положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті ” №888 від 14.12.2005 року, територіальні органи Головавтоінспекції в областях є територіальними структурними підрозділами Головавтоінспекції без права юридичної особи, в тому числі і територіальне управління Головавтоінспекції в Миколаївській області, які здійснюють державний контроль за дотриманням субєктами господарювання усіх форм власності нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування.

Статтею 60 КАС України передбачено право прокуратури, у випадках встановлених законом, на звернення до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб.

Відповідно до ст.121 Конституції України на прокуратуру покладено функцію по представництву інтересів громадянина або держави у суді.

Згідно ст. 36-1 Закону України “ Про прокуратуру ” представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурором від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави. Підставою представництва інтересу держави є наявність порушень або загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних діянь фізичної або юридичної особи, що вчиняються у відносинах між ним та державною. Однією із форм представництва є звернення прокурора з позовом до суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 “Про затвердження порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті ” не врегульовано можливість звернення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті до суду з вимогою про примусове стягнення накладеної, але не сплаченої субєктом господарювання фінансової санкції.

За таких обставин, суд вважає правомірним звернення з вказаним позовом прокурора в інтересах держави в особі органу, що є субєктом владних повноважень.

На підставі Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті ” №1567 від 08.11.2006 року органи державного контролю на автомобільному транспорті здійснюють державний контроль шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок, за результатами перевірки складається акт, якщо в ході перевірки виявлено порушення законодавства про автомобільний транспорт, справа про порушення розглядається посадовою особою органу державного контролю за місцем знаходження субєкта господарювання. За наявності підстав, керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.

17.06.2010 року та 25.06.2010 року державним інспектором територіального управління Головавтоінспекції у Миколаївській області були проведені перевірки фізичної особи підприємця ОСОБА_1 щодо дотримання законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

За результатами перевірок були складені акти від 17.06.2010 року та 25.06.2010 року (а.с.11,17), згідно яких були виявлені порушення, відповідальність за які передбачена ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт ” за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 Закону України “Про автомобільний транспорт ” відсутня ліцензійна картка. Відповідач з визначеним актом ознайомлений.

Згідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт ” за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановами №107071 від 17.08.2010 року та №107091 від 25.08.2010 року про застосування фінансових санкцій начальником територіального управління Головавтотрансінспекції у Миколаївській області, який діяв в межах своїх повноважень, застосовано відповідальність до відповідача за вищевикладені порушення у виглядів фінансових санкцій на загальну суму 3 400,00 грн. (арк.спр.6,12).

Постанови були надіслані відповідачу 18.09.2008 року, але не отримані ним оскільки адресат не мешкає за вказаною адресою, що підтверджується повідомленням поштового відправлення (арк.спр.7,13)

Згідно Постанови КМУ “Про затвердження порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті ” №1567 від 08.11.2006 року, фінансова санкція повинна бути перерахована субєктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом пятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

На момент подання позову, відповідач постанови №107071 від 17.08.2010 року та №107091 від 25.08.2010 року про застосування фінансових санкцій не оскаржив, але добровільно ці штрафи не сплатив, про оплату позивача не повідомив.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу і не може виходити за межі позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем не надано суду доказів скасування, чи оскарження постанов №107071 від 17.08.2010 року та №107091 від 25.08.2010 року, про застосування фінансових санкцій

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 35, 159, 183-2 п. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Первомайського міжрайонного прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій в сумі 3 400,00 грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 55200 (код НОМЕР_1) на користь державного бюджету, код ЄДРПОУ 23411600, УДК у Миколаївській області, МФО 826013, фінансові санкції на суму 3400,00 грн.

Відповідачу виконати постанову негайно.

Постанова прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Н. В. Лісовська