Постанова № 16455811, 31.05.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 травня 2011 року Справа № 2а-8113/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Борзаниці С.В.

при секретарі: Жиленку Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецька фірма «Меблі» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.06.2010 №0000642301/0, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.06.2010 №0000642301/0. В обґрунтування позовних вимог послався на наступне.

Посадовими особами відповідача у період з 26.04.2010 по 12.05.2010 була проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецька фірма «Меблі» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2009. За результатами перевірки складений акт від 18.05.2010 за № 1128/23-01554769.

На підставі акту перевірки від 18.05.2010 за № 1128/23-01554769 відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0000642301/0 від 01.06.2010, яким донараховано податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 93948,38 грн.

Позивач вважає, що відповідачем неправильно розраховано суму ПДВ, що підлягає сплаті позивачем до бюджету за період з 01.07.2007 по 31.12.2009 з огляду на наступне.

В ході перевірки були встановлені розбіжності між сумами податкового кредиту нарахованого ТОВ СФ "Меблі" та даними податкових накладних контрагентів, з якими ТОВ СФ "Меблі" мало договори комісії (консигнації, доручення). Відповідно до умов договору комісії комісіонер (ТОВ СФ "Меблі") продає товари від імені комітента (контрагента) та сплачує комітенту кошти за продані товари за вирахуванням комісійної винагороди.

В зв'язку з тим, що податковий облік з ПДВ по операціях з продажу комісійних товарів не регламентовано, можливі два алгоритми розрахування сум ПДВ, які підлягають сплаті до бюджету комісіонером:

1)Комісіонер у відповідності до п. 4.7. ст. 4 ЗУ "Про податок на додану вартість» нараховує свої податкові зобов'язання з продажної вартості комісійних товарів. Комітент, отримавши від комісіонера кошти за продані товари (за вирахуванням комісійної винагороди) надає комісіонеру податкову накладну на суму отриманих коштів. Комісіонер відповідно до отриманої податкової накладної включає ПДВ зі сплачених комітенту коштів до складу податкового кредиту і сплачує до бюджету різницю між податковими зобов'язаннями з продажу товарів та податковим кредитом - ПДВ з комісійної винагороди.

2) Комісіонер у відповідності до п. 4.7. ст. 4 ЗУ "Про податок на додану вартість» нараховує свої податкові зобов'язання з продажної вартості комісійних товарів. Комітент, отримавши від комісіонера кошти за продані товари (за вирахуванням комісійної винагороди) надає комісіонеру податкову накладну на продажну вартість товарів. Комісіонер відповідно до отриманої податкової накладної включає ПДВ з продажної вартості товарів до складу податкового кредиту. При цьому податкові зобов'язання комісіонера з продажу товарів повністю погашаються податковим кредитом. Комісіонер додатково нараховує податкові зобов'язання на суму наданих комітенту послуг з продажу товарів (суму комісійної винагороди), які сплачує до бюджету:

Застосування як першого так і другого алгоритму обліку ПДВ приводить до однакового нарахування ПДВ як у комітента так і у комісіонера.

Те, що застосування обох алгоритмів нарахування ПДВ не протирічить діючому законодавству підтверджується матеріалами перевірки - в першому кварталі 2007 р., коли при застосуванні ТОВ СФ "Меблі" першого алгоритму порушень в нарахуванні ПДВ не виявлено.

З 01.04.2007 у Товаристві впроваджена автоматизована система обліку продаж, яка нараховує ПДВ по комісійному продажу товарів за другим алгоритмом. При цьому також не виявлено порушень в нарахуванні ПДВ по операціях з комісійного продажу товарів в разі, якщо комітентом надавалися податкові накладні на продажну вартість товарів.

У зв'язку зі складністю другого алгоритму обліку ПДВ деякі контрагенти ТОВ СФ "Меблі" відмовилися змінювати свою технологію обліку ПДВ і продовжували після 01.04.2007 надавати податкові накладні не на продажну вартість товарів, а на суму отриманих коштів.

В таких випадках для уникнення подвійного обкладення ПДВ сум комісійної винагороди бухгалтерія ТОВ СФ "Меблі" завищувала в обліку суми податкового кредиту по податковим накладним комітентів, які видавали їх не на суму продажної вартості, а на суму стриманих коштів. При цьому додатково нараховувалися зобов'язання з ПДВ на суму комісійної винагороди, таким чином суми завищення податкового кредиту компенсувались сумами додатково нарахованих зобов'язань по ПДВ з комісійної винагороди.

Оскільки податкові накладні на суму комісійної винагороди комітентам не надавались, а лише враховувались в обліку Товариства, податок на додану вартість з операцій по комісійному продажу товарів сплачувався до бюджету правильно - комітент сплачував податок і суми отриманих коштів (різниці між продажною вартістю товарів та комісійною винагородою), а комісіонер - ТОВ СФ "Меблі" - з суми комісійної винагороди, тобто завищення в обліку сум податкового кредиту не призвело до неправильної сплати ПДВ в бюджет.

Таким чином, виключивши зі складу податкового кредиту суми, не підтверджені податковими накладними контрагентів, для правильного визначення сум ПДВ, які підлягали сплаті в бюджет, посадові особи ДПІ в м. Сєвєродонецьк повинні були виключити зі складу податкових зобов'язань по операціям з комісійного продажу суми додатково нарахованих зобов'язань з комісійної винагороди.

Неприйняття до заліку сум завищення податкового кредиту без одночасного зменшення додатково нарахованих зобов'язань з ПДВ на суму комісійної винагороди призводить до подвійного оподаткування податком на додану вартість доходів комісіонера.

Незважаючи на те, що в процесі перевірки посадовим особам ДПІ в м. Сєвєродонецьку були надані всі документи, які підтверджують правильність сплати ПДВ до бюджету, листом від 13.05.2010 № 145 були надані розшифровки нарахувань податкових зобовязань та податкового кредиту по кожній операції з комісійного продажу товарів за період з 01.04.2007 по 31.12.2009, вони категорично відмовились зазначити в акті перебірки, що завищення сум податкового кредиту в обліку ПДВ було проведено з метою уникнення подвійного оподаткування комісійної винагороди і не призвело до недоплати ПДВ в бюджет, тобто замість визначення суми податкового зобов'язання провели донарахування податку в розмірі неприйнятих до заліку сум податкового кредиту.

Тому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.06.2010 №0000642301/0.

Під час судового засідання представники позивача позов підтримали в повному обсязі.

Представники відповідача під час судового засідання просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 19 Конституції України Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про податок на додану вартість» втратив чинність.

Проте, у звязку з тим, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку слід застосовувати норми Закону України «Про податок на додану вартість».

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені положеннями Закону України „Про державну податкову службу в Україні”.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на органи державної податкової служби покладено обовязки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.

Згідно ст. ст. 10, 11 зазначеного Закону до компетенції державних податкових інспекцій віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, повязаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення обєктів оподаткування і обчислення податків.

Згідно ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи ДПС у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленими законами, зокрема мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи;

Відповідно до п. 1.2. Наказу № 327 від 10.08.2005, яким затверджено Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї із обставин, визначених Законом України “Про державну податкову службу в Україні” (509-12) та іншими законодавчими актами. Вона здійснюється за місцезнаходженням такого субєкта господарювання чи за місцем розташування обєкта права власності, стосовно якого проводиться така позапланова виїзна перевірка.

Відповідно до п. 1.3. Наказу № 327 за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності субєктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства довідка.

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ Сєвродонецька фірма "Меблі" є юридичною особою та зареєстрована як платник податків в ДПІ м. Сєвєродонецька Луганської області, що сторонами не спростовувалось.

Судом встановлено, що з 26.04.2010 по 12.05.2010 ДПІ в м. Сєвєродонецьку на підставі направлень № 282/01-16 від 26.04.2010 та № 287/01-16 від 28.04.2010 та наказів №65-п від 23.04.2010 та №70-п від 28.04.2010 була проведена виїзна позапланова документальна перевірка ТОВ Сєвродонецька фірма "Меблі" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2009, за результатами якої був складений акт від 18.05.10 № 1128/23-01554769 (витяг з акту а.с. 14 - 40).

Згідно акту перевірки від 18.05.10 № 1128/23-01554769 в ході її проведення встановлені порушення пп.1.22.1 п.1.22 ст.1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст.4, п.5.1. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 981 грн., пп..7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” в результаті чого безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 62793,93 грн., абз. “г”пп.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.8.1 ст.8, п.19.2 ст. 19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з фізичних осіб до бюджету на загальну суму 607,38 грн.

На підставі акту перевірки 18.05.10 № 1128/23-01554769 відповідачем за порушення ТОВ Сєвродонецька фірма "Меблі" пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000642301/0 про визначення суми податкового зобовязання в сумі 93948,38 грн., у т.ч. за основним платежем 62632,25 грн., за штрафними санкціями - 31316,13 грн.

Згідно п.4.7 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», що був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, у випадках коли платник податку здійснює підприємницьку діяльність з поставки вживаних товарів (комісійну торгівлю), що придбані в осіб, не зареєстрованих платниками податку, базою оподаткування є комісійна винагорода такого платника податку. Правила комісійної торгівлі та визначення комісійної винагороди встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У випадках коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобовязань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 7.3 цього Закону, а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобовязань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.

Згідно пп.7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

В судовому засіданні встановлено, що податкові накладні, надані контрагентами ТОВ Сєвродонецька фірма "Меблі" оформлені відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Ухвалою суду від 07.12.2011 за клопотанням представника позивача по справі призначено судово-бухгалтерську експертизу, на вирішення якої поставлені наступні питання:

1.Яку суму податку на додану вартість повинне сплатити до бюджету Товариство з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецька фірма «Меблі» по операціях з комісійного продажу товарів, зазначених у додатку №8 до акту перевірки від 18.05.2010 №1128/23-01554769?

2.Яку суму податку на додану вартість фактично сплачено до бюджету Товариством з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецька фірма «Меблі» по вищевказаних операціях?

Проведення експертизи доручено експертам Луганського відділення Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз (91000, м. Луганськ, вул. Оборонна, 34А).

Згідно висновку судово-бухгалтерської експертизи від 21.03.2011 №3027/25 по першому питанню: дослідженням наданих документів ТОВ Сєвєродонецька фірма «Меблі», за період, що розглядається, встановлено, що підприємство повинно було сплатити до бюджету по операціях з комісійного продажу товарів, зазначених у додатку №8 до акту перевірки від 18.05.2010 №1128/23-01554769 податок на додану вартість в сумі 61089,16 грн. По другому питанню: виходячи із наданих документів ТОВ Сєвєродонецька фірма «Меблі», за період, що розглядається, сплатило до бюджету по операціях з комісійного продажу товарів, зазначених у додатку №8 до акту перевірки від 18.05.2010 №1128/23-01554769 податок на додану вартість в сумі 62792,48 грн. (а.с. 33 - 47).

Оскільки в судовому засіданні встановлена правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 62739,92 грн., знаходять своє підтвердження посилання представника позивача на безпідставність прийняття відповідачем податкового повідомлення - рішення №0000642301/0 від 01.06.2010.

Таким чином, позивач надав суду належні докази в обґрунтування позовних вимог, як це передбачено частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, що є підставою для задоволення позову.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно платіжного доручення № 2447 від 27.09.2010 позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 3,40 грн. Згідно платіжного доручення №261 від 07.02.2011 позивачем сплачено 4651,20 грн. за проведення експертизи. Тому дані витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецька фірма «Меблі» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.06.2010 №0000642301/0 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області №0000642301/0 від 01.06.2010.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецька фірма «Меблі» судові витрати у розмірі 4654,60 грн.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови буде складено та підписано у повному обсязі 06 червня 2011 року.

СуддяС.В. Борзаниця