Постанова № 16455546, 23.05.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2011 року м. Запоріжжя                               Справа № 2а-0870/1595/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Янюк О.С.,

при секретарі судового засідання Пекній Т.В.,

за участю представників

прокуратури – ОСОБА_1 (посвідчення від 13.01.2011 №85);

позивача –          ОСОБА_2 (довіреність від 11.05.2011№2821/10-03);

                    ОСОБА_3 (довіреність від 29.04.2011№2474/10-03);

                    ОСОБА_4 (довіреність від 01.10.2010 №5916/10-03);

відповідача –           ОСОБА_5 (довіреність від 25.03.2011 №4/0310)

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Кам’янсько-Дніпровського міжрайонного прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Кам’янсько-Дніпровської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

до Відкритого акціонерного товариства «Запорізький рибокомбінат», м. Запоріжжя

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

У березні 2011 року Кам’янсько-Дніпровський міжрайонний прокурор Запорізької області (далі – прокурор) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду (далі – суд) в інтересах держави в особі Кам’янсько-Дніпровської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області (далі – Кам’янсько-Дніпровськая МДПІ, позивач) із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Запорізький рибокомбінат» (далі – ВАТ «Запорізький рибокомбінат», відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за листопад 2010 року – січень 2011 року в розмірі 77835,47грн. Під час судового розгляду справи позивач неодноразово уточнював позовні вимоги. Так, 23.05.2011 позивач остаточно уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 12320,03 грн.

У судовому засіданні представники позивача та прокурор підтримали уточнені позовні вимоги та надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та додаткових поясненнях. Позовні вимоги обґрунтовують Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2181-ІІІ) та Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – ПК України), зокрема, зазначають, що станом на 19.05.2011 згідно карток особових рахунків відповідач має заборгованість по орендній платі за землю державної та комунальної власності у розмірі 12320,03 грн. Указують, що сплачена у 2010 - 2011 році сума орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності спрямована податковою інспекцією на погашення заборгованості минулих років на підставі п.7.7 Закону №2181-ІІІ. З урахуванням викладеного, просять позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у наданому запереченні від 22.04.2011. Зазначає, що розрахунок заборгованості, зроблений відповідачем, не відповідає дійсності, оскільки за період з листопада 2010 року по березень відповідачем здійснено оплату за договорами оренди землі у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями. Вважає, що позивачем порушено вимоги Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 №22 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі – Інструкція №22), що полягало у зміні призначення платежу, який було самостійно визначено платником податків у платіжних дорученнях. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

На підставі ст.160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судом установлені наступні обставини.

01.04.2006 між ВАТ «Запорізький рибокомбінат» та Кам’янсько-Дніпровською районною адміністрацією укладено договори оренди земельної ділянки №№25, 26, 27, 28, відповідно до яких орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку. Договір укладено на 10 років.

ВАТ «Запорізький рибокомбінат» надав до Кам’янсько-Дніпровської МДПІ податкові декларації, у яких самостійно визначив суму податкових зобов’язань по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності, а саме:

-          по декларації №1359 від 01.02.2010 сума податкового зобов'язання складає 251007,40 грн.;

-          по декларації №1363 від 01.02.2010 сума податкового зобов'язання складає 10326,14 грн.;

-          по декларації №34 від 28.01.2011 сума податкового зобов'язання складає 10326,14 грн.;

-          по декларації №38 від 28.01.2011 сума податкового зобов'язання складає 4193,00 грн.;

-          по декларації №40 від 28.01.2011 сума податкового зобов'язання складає 251007,40 грн.

Платіжними дорученнями від 22.11.2010 №402 на суму 20917,29 грн. із призначенням платежу – «оплата оренди землі за жовтень 2010 року згідно договору №25 від 01.04.2006», від 22.12.2010 №6 на суму 20917,29 грн. із призначенням платежу – «оплата оренди землі за листопад 2010 року згідно договору №25 від 01.04.2006», від 22.12.2010 №10 на суму 20917,21 грн. із призначенням платежу – «оплата оренди землі за грудень 2010 року згідно договору №25 від 01.04.2006», від 22.10.2010 №282 на суму 860,52 грн. із призначенням платежу – «оплата за оренду землі за жовтень 2010 року згідно договору №26 від 01.04.2006», від 22.10.2010 №283 на суму 860,52 грн. із призначенням платежу – «оплата за оренду землі за листопад 2010 року згідно договору №26 від 01.04.2006», від 22.10.2010 №284 на суму 860,52 грн. із призначенням платежу – «оплата за оренду землі за грудень 2010 року згідно договору №26 від 01.04.2006», від 22.10.2010 №285 на суму 349,52 грн. із призначенням платежу – «оплата за оренду землі за жовтень 2010 року згідно договору №27 від 01.04.2006», від 22.10.2010 №286 на суму 349,52 грн. із призначенням платежу – «оплата за оренду землі за листопад 2010 року згідно договору №27 від 01.04.2006», від 22.10.2010 №287 на суму 349,52 грн. із призначенням платежу – «оплата за оренду землі за грудень 2010 року згідно договору №27 від 01.04.2006», від 26.02.2010 №470 на суму 252,25 грн. із призначенням платежу – «оренда землі за січень-грудень 2010 року згідно договору №28 від 01.04.2006» позивачем сплачено кошти до бюджету.

Проте, позивачем встановлено, що відповідач має заборгованість із орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, зокрема, по податковим деклараціям №1359 від 01.02.2010 за листопад 2010 року у розмірі 20917,29 грн., №1363 від 01.02.2010 за листопад 2010 року у розмірі 860,52грн., №1363 від 01.02.2010 за грудень 2010 року у розмірі 860,52грн., №1359 від 01.02.2010 за грудень 2010 року у розмірі 20917,29 грн., №40 від 28.01.2011 за січень 2011 року у розмірі 20917,29 грн., №34 від 28.01.2011 за січень 2011 року у розмірі 860,52грн., №38 від 28.01.2011 за січень 2011 року у розмірі 182,11 грн.

Крім того, посадовими особами Кам’янсько-Дніпровської МДПІ проведено невиїзну документальну перевірку ВАТ «Запорізький рибокомбінат» з питання своєчасності сплати орендної плати за землю державної та комунальної власності та фіксованого сільськогосподарського податку, за результатами якої складено акт від 15.11.2010 №56/00476642/15 (далі – Акт). Під час перевірки встановлено порушення відповідачем, зокрема, пп. пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Закон №334/94-ВР) та ч.1 ст.17 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 №2535-ХІІ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Закон №2535-ХІІ), а саме: відповідачем несвоєчасно сплачено податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності за серпень 2010 року, визначене у податковій декларації на поточний рік, а також в порушення ст. 5 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17.12.1998 №320-ХІV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Закон №320-ХІV), а саме: відповідачем несвоєчасно сплачено сільськогосподарський податок за вересень 2010 року. Посадові особи ВАТ «Запорізький рибокомбінат» для проведення невиїзної документальної перевірки, ознайомлення та підписання акту з питання несвоєчасності сплати узгодженого податкового зобов’язання з орендної плати за землю державної і комунальної власності не з’явились, про що позивачем складено акт від 15.11.2010 №60/15-02.

За результатами перевірки та з урахуванням виявлених порушень позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.11.2010 №0002091502/0, яким відповідачу визначено податкове зобов’язання за штрафними санкціями з орендної плати за землю у розмірі 13011,68грн.

Крім того, за несплату у встановлені строки податкового зобов’язання, позивачем на суму податкового боргу була нарахована пеня в розмірі 1160,14 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем було направлено податкові вимоги боржнику на підставі Закону №2181-ІІІ, яким регулювався порядок адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів) під час виникнення податкового боргу ВАТ «Запорізький рибокомбінат»: перша податкова вимога №1/151 від 09.06.2009, яка отримана особисто представником відповідача 25.06.2009; друга податкова вимога № 2/212 від 28.07.2009, яка отримана особисто представником відповідача 18.09.2009.

Відповідачем податкове повідомлення-рішення та податкові вимоги у судовому порядку не оскаржувались.

Після надходження позову до суду відповідач частково погасив заборгованість, а саме:

22.03.2011 на суму 860,42 грн., що підтверджується платіжним дорученням №737;

22.03.2011 на суму 20917,29 грн., що підтверджується платіжним дорученням №738;

26.04.2011 на суму 20917,29 грн., що підтверджується платіжним дорученням №817;

26.04.2011 на суму 860,52 грн., що підтверджується платіжним дорученням №818;

17.05.2011 на суму 348,78 грн., що підтверджується платіжним дорученням №868;

17.05.2011 на суму 20917,29 грн., що підтверджується платіжним дорученням №872;

17.05.2011 на суму 860,42 грн., що підтверджується платіжним дорученням №873.

Відповідно до розрахунку суми податкового боргу Кам’янсько-Дніпровської МДПІ на час розгляду справи у суді відповідач має податкову заборгованість з орендної плати за земельні ділянки в розмірі 12320,03 грн.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються Законом № 2181-III та ПК України.

Так, відповідно до приписів ст. 17 Закону №2535-ХІІ податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.

Пунктом 1.2 ст.1 Закону № 2181-III встановлено, що податкове зобов'язання платника податків - зобов'язання сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно п.1.3 ст.1 Закону № 2181-III податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.4.1.1 Закону №2181-ІІІ, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації.

Пункт 5.1 ст.5 Закону №2181-ІІІ зазначає, що податкове зобов’язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Як вбачається із приписів пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону №2181-ІІІ встановлено, що джерелами самостійної сплати податкових зобов’язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов’язань і погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону №2181-ІІІ податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків встановлені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 №22 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі – Інструкція №22)

У пункті 1.7 Інструкції №22 вказано, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому, згідно із п. 3.8 Інструкції №22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

На підставі аналізу вказаних норм суд дійшов висновку, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України до 01.01.2011 належало виключно платнику.

Законом № 2181-ІІІ, який був спеціальним законом з питань оподаткування і який установлював порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, було визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Закон №2181-ІІІ визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Зазначені приписи Закону №2181-ІІІ не містять такого заходу, як зміна призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Отже, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов’язань, передбаченого п. 7.7 ст. 7 Закону№2181-ІІІ, податковий орган не наділений правом чи обов’язком змінювати призначення платежу, визначеного платником податків.

Із матеріалів справи вбачається, що суми з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за листопад – грудень 2010 року є сплаченими ВАТ «Запорізький рибокомбінат», що підтверджується платіжними дорученнями від 22.12.2010 №6, від 22.12.2010 №10, від 22.10.2010 №283, від 22.10.2010 №284, від 22.10.2010 №286, від 22.10.2010 №287, від 26.02.2010 №470 із зазначенням призначення платежу.

Суд вважає необґрунтованим посилання позивача на п. 7.7 ст. 7 Закону № 2181-ІІІ, згідно якого податковий борг погашається платниками податків попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) - у рівних пропорціях, так як у графі платіжних доручень «Призначення платежу» позивачем чітко вказано за який саме податковий період підприємством сплачується податкове зобов’язання.

За таких обставин самостійне зарахування Кам’янсько-Дніпровською МДПІ сплачених платником податку сум з орендної плати за земельні ділянки за листопад – грудень 2010 року у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов’язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є протиправним.

Разом з тим, з 1 січня 2011 року набрав чинності ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI та втратив чинність Закон №2181-ІІІ.

Так, відповідно до п.87.9 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Отже, із змісту зазначеної норми вбачається, що з 01.01.2011 податковий орган зобов’язаний зарахувати кошти платника податків в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.

Із матеріалів справи вбачається та представниками відповідача підтверджено, що суми сплачені відповідачем за січень – лютий 2011 року позивачем частково направлені на погашення податкового боргу за листопад – грудень 2010 року, який, як встановлено вище, є сплаченим відповідачем у повному обсязі та за цей період ВАТ «Запорізький рибокомбінат» заборгованості не має.

Згідно приписів ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів.

На підставі аналізу вищевказаних норм та наявних матеріалів справи, суд дійшов висновку, що обов’язок, право здійснювати перерахування (обчислення) податкових зобов’язань з урахуванням обставин, встановлених судом, має виключно орган державної податкової служби. Суд не є тим органом, який має право обчислювати та нараховувати податки та збори.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України – органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є недоведеними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України –з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 27.05.2011.

Суддя                     (підпис)                    О.С.Янюк

Постанова не набрала законної сили.

Суддя                                                   О.С.Янюк