Постанова № 16455230, 14.04.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 квітня 2011 р. (12:50) Справа №2а-2744/10/5/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Сидоренко Д.В., при секретарі Мородецькій Ю.В.,

розглянувши за участю представників:

позивача ОСОБА_1, дов.№1 від 17.03.2010 року,

відповідача ОСОБА_2, державний податковий інспектор, дов.№7763/9/10-0 від 20.10.2008р.

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Плюс», с.Віліно Бахчисарайського району,

до відповідача Державної податкової інспекції у м.Ялта АР Крим, м.Ялта,

про визнання протиправними та скасування рішень,

Обставини справи: ТОВ «Інвест Плюс» звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до ДПІ у м.Ялта АР Крим та Головного управління Державного казначейства України в АР Крим про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003302301/0 від 20.12.2009р. та №0003302301/1 від 20.01.2010р.; про відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунку в сумі 178277,17 грн. на поточний рахунок ТОВ «Інвест плюс» №26006043001180 в КФ ВАТ «ВТБ банк», МФО 321767; відшкодувати нараховану пеню за несвоєчасне відшкодування ПДВ, на підставі п.п. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.8 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» і п.п.16.4.1 п.16.1 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в розмірі 359,07 грн.

Позовні вимоги мотивовані неправомірністю висновків податкової інспекції за результатами документальної перевірки, оскільки відповідачем частково безпідставно зменшена сума податкового кредиту в розмірі 214951,13 грн. за вересень 2009р. та 102827,70 грн. за жовтень 2009р.

Заявою від 14.06.2010р. (т.1 а.с. 191-193) позивач уточнив позовні вимоги та просить:

§визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №0003302301/0 від 20.12.2009р. та №0003302301/1 від 20.01.2010р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2009р. на суму 178277,17 грн.

§визнати неправомірними дії ДПІ у м.Ялта по зазначенню в акті позапланової виїзної перевірки №2934/23-4/32362095 від 04.11.2009р. порушення з боку ТОВ «Інвест Плюс», що призвели до зменшення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2009р. на 178277,17 грн.; заниженню суми бюджетного відшкодування у розмірі 9721,00 грн. за період липень-серпень 2009р.; завищенню відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за жовтень 2009р. на 102828 грн.;

§стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в АР Крим на користь ТОВ «Інвест Плюс» бюджетну заборгованість по відшкодуванню податку на додану вартість за жовтень 2009р. у розмірі 178277,17 грн. та пеню за несвоєчасне відшкодування ПДВ в розмірі 359,07 грн.

Письмовими поясненнями від 15.03.2011р. (т.3 а.с.194-195) позивач остаточно уточнив позовні вимоги та просить:

§визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №0003302301/0 від 20.12.2009р. та №0003302301/1 від 20.01.2010р.

§визнати неправомірними дії ДПІ у м.Ялта по зазначенню в акті позапланової виїзної перевірки №2934/23-4/32362095 від 04.11.2009р. порушення з боку ТОВ «Інвест Плюс», що призвели до зменшення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2009р. на 213660 грн.; заниженню суми бюджетного відшкодування у розмірі 9721,00 грн. за період липень-серпень 2009р.; завищенню відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за жовтень 2009р. на 102828 грн. та зменшенню залишку відємного значення на 85950,00 грн.

§стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в АР Крим на користь ТОВ «Інвест Плюс» бюджетну заборгованість по відшкодуванню податку на додану вартість за жовтень 2009р. у розмірі 213660,00 грн.

Відповідач ДПІ у м.Ялта АР Крим проти задоволення позову заперечує. У запереченнях на адміністративний позов зазначає, що податковим повідомленням-рішенням була зменшена сума бюджетного відшкодування за жовтень 2009р. у розмірі 213660 грн., оскільки до податкового кредиту вересня 2009р. безпідставно включені наступні суми ПДВ:

§157,00 грн., яка сплачена ТОВ «Дако Інжиніринг» за придбання веб-камери, оскільки не надані документи, які б підтверджували використання веб-камери у господарській діяльності;

§35383,00 грн., яка сплачена ПП «Заубер» у звязку з проведенням робіт по будівництву, оскільки будівництво проводилося без дозвільних документів;

§169070,00 грн. без підтвердження видатковими накладними та актами виконаних робіт (без фактичного підтвердження первинними документами, передачу отриманого обладнання та робіт (послуг);

§9049,00 грн., по податковим накладним, які були виписані в попередніх періодах;

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.09.2010р. у справі призначено судово-бухгалтерську експертизу та зупинено провадження у справі.

23.12.2010р. до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов висновок експерта ТОВ «Кримське експертне бюро» А.Г.Жиліної, у звязку з чим, суд ухвалою від 24.12.2010р. поновив провадження у справі та продовжив судовий розгляд справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.03.2011р. розєднано справу №2а-1396/10/5/0170 в окремі провадження:

- адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Плюс» до Державної податкової інспекції у м.Ялта АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ в м. Ялта АР Крим № 0003302301/0 від 30.12.2009 року та № 0003302301/1 від 20.01.2010 року; визнання неправомірними дій ДПІ в м. Ялта АР Крим щодо зазначення в акті позапланової виїзної перевірки № 3518/23-4/32362095 від 22.12.2009 року порушень з боку ТОВ «Інвест Плюс», що призвело до зменшення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року на 213660,00 грн., заниженню суми бюджетного відшкодування у розмірі 9721,00 грн. за період липень, серпень 2009 року, завищенню відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за жовтень 2009 року на 102828,00 грн., зменшенню залишку відємного значення на 85950,00 грн., залишивши справі № 2а-2744/10/5/0170;

- адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Плюс» до Державної податкової інспекції в м.Ялта АР Крим, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в АР Крим на користь ТОВ «Інвест плюс» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2009 року у розмірі 213660,00 грн., привласнивши справі номер № 2а-3300/11/5/0170.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.04.2011р. адміністративний позов в частині визнання неправомірними дії ДПІ у м.Ялта щодо встановлення завищення відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за жовтень 2009р. на 67445,00 грн., залишено без розгляду у звязку з відкликанням.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свободи та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 ст.3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч.1 ст.3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону №509).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

ДПІ у м.Ялта АР Крим в період з 02.12.2009р. по 15.12.2009р. проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «Інвест Плюс» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень 2009р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось за період з 01.09.2009р. по 30.09.2009р.

За результатами перевірки було складено акт №3518/23-4/32362095 від 22.12.2009 року (т.1 а.с. 13-29), згідно висновків якого:

§на порушення п.1.4 ст.1, п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за жовтень 2009р. на 102828 грн.

§згідно п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 та п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено суму бюджетного відшкодування у розмірі 9721 грн., в тому числі по періодах:

§у липні 2009р. на 6504 грн.;

§у серпні 2009р. на 3217 грн.;

§на порушення п.п.7.7.1, п.п.7.7.1 та п.п.7.7.3, п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума заявлена до бюджетного відшкодування за жовтень 2009р. підлягає зменшенню на суму 213660 грн.

§на порушення п.1.4, п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підлягає зменшенню декларації ПДВ за жовтень 2009р. залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 85950 грн.

Враховуючи виявлені під час перевірки порушення вимог податкового законодавства, відповідачем 30.12.2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0003302301/0 (т.1 а.с. 66) про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 213660 грн. за жовтень 2009р.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленнями-рішеннями позивачем було подано до ДПІ у м.Ялта АР Крим відповідну скаргу.

За результатами розгляду скарги позивача прийнято рішення №631/10/25-0 від 20.01.2010р., згідно якого податкові повідомлення-рішення №0003302301/0 від 30.12.2009р. залишені без змін, а скарга без задоволення. У звязку з чим, 20.01.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0003302301/1 (т.1 а.с. 30) про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 213660 грн. за жовтень 2009р.

Не погодившись з рішеннями відповідача та висновками за результатами перевірки, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з даним адміністративним позовом

В ході судового розгляду справи судом було перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а також правомірність зменшення та збільшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі-Закон №168, чинний на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно п.п.7.5.1. п.7.5 ст.7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Абзацом 1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168 передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, виходячи зі змісту вищезазначеної норми, відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Підпунктом 1.32. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон № 334, чинний на момент виникнення спірних правовідносин) закріплене поняття господарської діяльності, а саме, це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено поняття підприємництва це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється субєктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону №334 передбачалося, що валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно п.п 5.3.1. п.5.3 ст.5 Закону №334 не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме:

§організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначеним пунктом 7.11 цього Закону, та витрат, пов'язаних з проведенням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 5.4.4 цієї статті). Обмеження частини другої цього підпункту не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб;

§придбання лотерей, участь в азартних іграх;

§фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених пунктами 5.6 і 5.7 цієї статті, та в інших випадках, передбачених нормами цього Закону.

З системного аналізу вищенаведених норм слідує, що обовязковими ознаками витрат платника податку, які можуть бути віднесені до складу валових, є призначення придбаних товарів (робіт, послуг) для використання їх у власній господарській діяльності такого платника податків та підтвердження понесених витрат відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з п. 3.1.2 «Перевірка правильності визначення податкового кредиту за вересень 2009 року» акту перевірки, у ході перевірки встановлено:

§включення до складу податкового кредиту вересня 2009р. суму ПДВ в розмірі 157,52 грн. за господарською операцією з ТОВ «Дако Інжиніринг» (придбання веб-камери та портативної гарнітури, податкова накладна №1086 від 10.09.2009р.), без підтвердження звязку цих витрат у господарській діяльності;

§включення до складу податкового кредиту вересня 2009р. суму ПДВ в розмірі 36001,84 грн. за господарськими операціями з проведення робіт по будівництву з ПП «Заубер» (проект у частині технологія «Кухонне виробництво» «Вінзавод Альмінська долина», податкова накладна №409 від 09.09.2009р. на суму 3714,00 грн., у т.ч. ПДВ 619,00 грн.) та з ЗАТ «Будпроект Севастополь» (проектні роботи згідно угоди №00508/08 від 18.09.2009р. «Комплекс по переробці винограду та виробництву вина» за адресою: АР Крим, Бахчисарайський район, с.Віліне, податкові накладні №224 від 11.09.09р. на суму 142297,00 грн., у т.ч. ПДВ 23716,17 грн. і №215 від 03.09.09р. на суму 70000,00 грн., у т.ч. ПДВ 1166,67 грн.), без наявності дозвільних документів;

§включення до складу податкового кредиту вересня 2009р. сум ПДВ в розмірі 169070,24 грн., які не підтверджені видатковими накладними та актами виконаних робіт, а саме:

§ТОВ Компанія «Укренергосервіс» (пристрій енергопостачання, податкові накладні №46 від 17.09.2009р. на суму 20000,00 грн., у т.ч. ПДВ 3333,33 грн. і №41 від 18.08.2009р. на суму 100000,00 грн., у т.ч. ПДВ 16666,67 грн.);

§ПП «Заубер» (причеп з троьхсторонім опрокидувачем кузову, податкова накладна №377 від 09.09.09р. на суму 81997,80 грн., у т.ч. ПДВ 13666,30 грн.;

§ТОВ «Кримводбуд плюс» (будівництво ставку накопичувача зрошувальної системи, податкова накладна №89 від 11.09.09р. на суму 771047,64 грн., у т.ч. ПДВ 128507,94 грн.;

§КП «Південьгеоцентр» (авторський нагляд за дотриманням методики при бурінні свердловин, податкова накладна №25 від 11.09.2009р. на суму 5376,00 грн., в т.ч. ПДВ 896,00 грн.;

§включення до складу податкового кредиту вересня 2009р. суми ПДВ в розмірі 26388,20 грн. за періоди липень-серпень 2009р. (з урахуванням встановлення декількох порушень податкового законодавства, при оформленні висновків по даному розділу акту перевірки суми ПДВ по податковій накладній №41 на суму ПДВ 16666,67 грн. враховується один раз, у звязку з чим завищення становить 9721,53 грн.).

Як вбачається з п.3.4.2 «Перевірка правильності визначення податкового кредиту за жовтень 2009 року» акту перевірки, у ході перевірки встановлено:

§включення до складу податкового кредиту жовтня 2009р. суми ПДВ в розмірі 57104,66 грн. за господарськими операціями з проведення робіт по будівництву вин заводу Альмінська долина з ЗАТ «Будпроект Севастополь» (проектні роботи згідно угоди №00508/09 від 29.09.2009р. «Комплекс по переробці винограду та виробництву вина» за адресою: АР Крим, Бахчисарайський район, с.Віліне, Внутрішньомайданчикові мережі та електроспоживання І та ІІ черги будівництва, податкова накладна №247 від 15.10.2009р. на суму ПДВ 17796,60 грн., №260 від 30.10.2009р. на суму ПДВ 3925,23 грн., №224 від 11.09.2009р. на суму ПДВ 23716,17 грн., №215 від 03.09.2009р. на суму ПДВ 11666,66 грн., без наявності дозвільних документів. Крім того зазначено, що позивач двічі включив суми до складу податкового кредиту вересня і жовтня 2009р. за отриманими від ЗАТ «Будпроект Севастополь» податковими накладними №224 від 11.09.2009р. на суму ПДВ 23716,17 грн., №215 від 03.09.2009р. на суму ПДВ 11666,66 грн.

§включення до складу податкового кредиту жовтня 2009р. сум ПДВ в розмірі 24981,44 грн., які не підтверджені видатковими накладними та актами виконаних робіт, а саме:

§ПП «Інстал Сервіс» (роботи по монтажу внутрішніх електричних мереж, податкова накладна №91 від 23.10.2009р., на суму 55347,01 грн.);

§ПП «Спецфінбуд» (податкові накладні №222 від 22.09.2009р. на суму 57837,77 грн., у т.ч. ПДВ 9639,63 грн., №91 від 23.10.2009р. на суму 18703,88 грн., у т.ч. ПДВ 3117,31 грн.);

§ТОВ Компанія «Укренергосервіс» (пристрій енергопостачання, податкові накладні №54 від 15.10.2009р. на суму 10000,00 грн., у т.ч. ПДВ 1666,67 грн.);

§ТОВ «Інститут архітектурно-будівельної діяльності (інформаційно-консультативні послуги на суму 8000,00 грн., у т.ч. ПДВ 1333,33 грн.

§включення до складу податкового кредиту жовтня 2009р. сум ПДВ в розмірі 20446,00 грн. за періоди травень 2009р., липень 2009р. та вересень 2009р.;

§включення до складу податкового кредиту жовтня 2009р. суми ПДВ в розмірі 295,60 грн. за господарськими операціями по придбанню пляшок «Premier» 0,75 л. у ПП «Євросклосервіс» (податкова накладна №55 від 08.10.2009р. на суму 1773,60 грн., у т.ч. ПДВ 295,60 грн.), без підтвердження звязку цих витрат у господарській діяльності;

Згідно експертного висновку №140/10 від 22.12.2010р. (п.8-9 висновку, т.3 а.с.162-181) ПДВ в розмірі 36001,84 грн. (вересень 2009р.) та ПДВ в розмірі 169070,24 грн. повинні включатися до у склад податкового кредиту ТОВ «Інвест Плюс» за вересень-жовтень 2009р.

Даний висновок надано експертом у звязку з тим, що витрати на розробку проектної документації по обєкту «Комплекс з переробки винограду та виробництва вин» за адресою: АР Крим, Бахчисарайський район, с.Віліне, як складова будівництва, облаштування системи електропостачання, придбання спеціалізованої техніки, будівництва ставку-накопичувачу зрошувальних вод, ведення авторського нагляду, може включатися до податкового кредиту платника, основним видом виробничої діяльності якого є вирощування фруктів та ягід для виробництва напоїв.

З матеріалів справи вбачається, та не оскаржуються сторонами, податкові накладні, на підставі яких позивачем нарахований податковий кредит вересня 2009р. з ПДВ в розмірі 26388,20 грн., складені контрагентами у період липень серпень 2009р., а податкові накладні, на підставі яких позивачем нарахований податковий кредит за жовтень 2009р. з ПДВ в розмірі 20446,00 грн., складені контрагентами у травні 2009р., липні 2009р. та вересні 2009р.

Фактично податкові накладні були отримані позивачем у вересні 2009р., що підтверджується завіреною належним чином ксерокопією Реєстру отриманих та виданих податкових накладних (т.1 а.с. 104-105) і у жовтні 2009р., що підтверджується завіреною належним чином ксерокопією Реєстру отриманих та виданих податкових накладних (т.1 а.с. 102-103), та були включені у склад податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Таким чином, суд дійшов висновку про додержання позивачем вимог п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону №168 щодо періоду формування податкового кредиту та, як наслідок про відсутність порушення позивачем положень цієї норми Закону.

Згідно до положень абзаців 1, 2 п.п.7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону №168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

В акті перевірки відповідачем вказано, що такої скарги від позивача не надходило, проте суд вважає за необхідне вказати, що абзацом 2 вказаної норми встановлено право особи на подачу такої скарги, що неможна розуміти як обовязок.

Сукупний аналіз вищезазначених норм Закону №168 свідчить про те, що право на податковий кредит у платника податків виникає у випадку повної оплати за товар та одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, який містить в собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ, у звязку з чим віднесення до податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних, які виписані в попередніх періодах, не є порушення норм п.п.7.2.3 та 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону №168.

Аналогічний висновок надано і в п.6 експертного висновку №140/10 від 22.12.2010р., згідно якого документами первинного податкового та бухгалтерського обліку ТОВ «Інвест Плюс» не підтверджується заниження суми бюджетного відшкодування в розмірі 9721,00 грн. (26388,20 грн. 16666,67 грн.), в тому числі по періодах в липні 2009р. на 6504,00 грн. і в серпні 2009р. на 3217,00 грн., звязку з чим висновок податкової про заниження суми бюджетного відшкодування у розмірі 9721,00 грн. у вищезазначених періодах є безпідставним.

Разом з тим, згідно п.2 експертного висновку №140/10 від 22.12.2010р. сума податкового кредиту ТОВ «Інвест Плюс» за вересень 2009р. по даним експертизи становить 388621,00 грн. З мотивувальної частини висновку щодо питання №2 вбачається, що згідно наказу по підприємству №47-од від 31.05.2008р. (т.3 а.с. 181) обладнання (веб-камера та портативна гарнітура) було придбано для спілкування з іноземними консультантами відносно проекту вирощування винограду і будівництва винзаводу, через Інтернет за допомогою програми Skype, у звязку з чим підтверджується звязок здійснених витрат на придбання обладнання (контрагент ТОВ «Дако Інжиніринг», накладна №1086 від 10.09.2009р. на суму ПДВ 157,52 грн.).

За таких обставин, суд дійшов висновку, про необґрунтованість висновків відповідача про безпідставне включення до податкового кредит вересня 2009р. суми ПДВ в розмірі 214951,13 грн. (157,52 грн. + 36001,84 грн. + 169070,24 грн. + 9721,53 грн.), та як наслідок про обґрунтованість заявлено податкового кредиту ТОВ «Інвест Плюс» за вересень 2009р. в розмірі 388621,00 грн.

Згідно п.3 експертного висновку №140/10 від 22.12.2010р. сума податкового кредиту ТОВ «Інвест Плюс» за жовтень 2009р. по даним експертизи становить 302069 грн. (337452 грн. заявлена декларації сума податкового кредиту (т.1 а.с. 95-97) 35382,83 грн. сума повторно віднесена до податкового кредиту на підставі одних і тих податкових накладних), у звязку з тим, що повторне віднесення до податкового кредиту сум ПДВ на підставі одних і тих податкових накладних тягне завищення податкового кредиту.

За таких обставин, суд дійшов висновку, про необґрунтованість висновків відповідача про безпідставне включення до податкового кредит жовтня 2009р. суми ПДВ в розмірі 67445 грн. (102828 грн. 35383 грн.), та як наслідок про безпідставність висновків про завищення відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання і сумою податкового кредиту у жовтні 2009р. на суму 67445 грн.

Крім того, відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7. ст..7 Закону №168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до положень п.п.7.7.2. та п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону №168, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Згідно Розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до декларації з ПДВ за жовтень 2009р., т. І а.с. 99) вбачається, що сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню становить 298646 грн. (рядок 3), залишок відємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 1 384596 грн.) в межах частини залишку відємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх періодах постачальникам таких товарів (рядок 3 298646 грн.).

Разом з тим, згідно з п.11 експертного висновку №140/10 від 22.12.2010р. обґрунтованість заявлених до відшкодування сум ПДВ за жовтень 2009р. в розмірі 298646,00 грн., документами первинного податкового та бухгалтерського обліку ТОВ «Інвест Плюс», підтверджується повністю.

Отже, враховуючи обґрунтованість заявленого податкового кредиту ТОВ «Інвест Плюс» за вересень 2009р. в розмірі 388621,00 грн., висновки податкової інспекції про необхідність зменшення бюджетного відшкодування за жовтень 2009р. на суму 213660 грн. та зменшення залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 89950 грн. (384596 грн. 298646 грн.), є безпідставними.

Частиною ч.1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

§на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

§з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

§обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

§безсторонньо (неупереджено);

§добросовісно;

§розсудливо;

§з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

§пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

§з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

§своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так зокрема, принцип прийняття рішення, вчинення дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного субєкта, який вимагає від останнього враховувати як обставини, на обовязковість урахування яких прямо вказують законодавчі акти, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Враховуючи часткову необґрунтованість висновків податкової інспекції про порушення позивачем положень Закону України «Про податок на додану вартість», суд дійшов висновку про необхідність задоволення остаточних позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи задоволення адміністративного позову, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України 3,40 грн. судового збору та 5000,00 грн. витрат, повязаних з проведенням експертизи, які підтверджуються банківською випискою за 23.11.2010р.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено в судовому засіданні 14.04.2011р.

У повному обсязі постанову складено та підписано 19.04.2011р.

На підставі викладено, керуючись статтями 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0003302301/0 від 20.12.2009р. та №0003302301/1 від 20.01.2010р.

Визнати неправомірними дії ДПІ у м.Ялта АР Крим щодо встановлення порушення ТОВ «Інвест Плюс» п.п.7.7.1, 7.7.2, 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до зменшення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2009р. на суму 213660,00 грн.; до заниження суми бюджетного відшкодування у розмірі 9721,00 грн. за період липень-серпень 2009р.; до завищення відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за жовтень 2009р. на 35383,00 грн. та зменшення залишку відємного значення на 85950,00 грн.

Стягнути з державного бюджету України на користь ТОВ «Інвест Плюс» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн. та витрати, повязані з проведення судової експертизи у розмірі 5000,00 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.