Постанова № 16455149, 02.06.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 червня 2011 р.

(10:34) м. Сімферополь Справа №2а-2938/11/0170/3 Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., при секретарі Желудковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим

до Приватного підприємства "Беркут-7"

про стягнення

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № б/н від 17.06.10 р.;

від відповідача - не з'явився.

Суть справи:

Феодосійська міжрайонна державна податкова інспекція АР Крим звернулась в Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Беркут-7" про стягнення 79341,79грн. заборгованості, у тому числі 18413,87грн. заборгованості з єдиного податку, 60927,92грн. заборгованості з податку на додану вартість.

За результатами автоматичного розподілу головуючим у справі призначено суддю Лавренчук О.В., справі привласнено номер № 2а-2938/11/0170/18.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.03.11 р. закінчено підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

20.04.2011 р. розпорядженням № 287 у зв'язку зі звільненням судді Лавренчук О.В. з посади судді Окружного адміністративного суду АР Крим справу призначено до проведення повторного автоматичного розподілу. За результатами автоматичного розподілу справу № 2а-2938/11/0170/18 передано у провадження судді Окружного адміністративного суду АР Крим Шкляр Т.О., справі привласнено номер № 2а- 2938/11/0170/3.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.04.11 р. адміністративну справу № 2а-2938/11/0170 /3 прийнято до провадження суддею Шкляр Т.О., справу призначено до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог Феодосійська МДПІ АР Крим посилається на порушення відповідачем вимог податкового законодавства, а саме несвоєчасне декларування та сплату податкових зобов'язань з єдиного податку за другий - четвертий квартали 2009 року та ПДВ у 2010 році.

Відповідач письмових заперечень проти позову не надав.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 72). Клопотань про відкладення судового розгляду справи або пояснень щодо поважності причин його відсутності у судовому засіданні не надав.

Враховуючи вищезазначені обставини, з урахуванням принципу розумності строку розгляду адміністративних справ за ст. 122 КАС України, керуючись ст. 128 КАС України, суд вирішив за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, на підставі наявних доказів.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Беркут" (ЄДРПОУ 35190964) зареєстровано виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим 07.06.2007 р. за адресою: 98100, АР Крим, м. Феодосія, пров. Мопровський/вул. Руська, буд. 1/27, кв. 11, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 № 358045 та підтверджується Витягом з ЄДР станом на 27.12.2010 р. (а.с. 7).

Згідно довідки позивача № 1007 від 22.01.2011 р. ПП "Беркут-7" узятий на облік в органах державної податкової служби 16.06.2007 р. за № 10638 (а.с. 10).

Відповідачем до Феодосійської МДПІ АР Крим були подані розрахунки сплати єдиного податку за другий - четвертий квартали 2009 року із самостійним зазначенням податкового зобов'язання, що підлягає сплаті, у сумі 8477,00 грн., 7339,00 грн., 8375,00 грн. відповідно (а.с. 14, 15, 13).

24.02.2010 р. співробітниками Феодосійської МДПІ АР Крим була проведена невиїзна документальна перевірка відповідача з питання своєчасності надання розрахунку зі сплати єдиного податку за період з 20.07.2009 р. по 26.01.2010 р., про що складено акт № 259/15-1/35190964 (а.с.17-18). За результатами вказаної перевірки встановлено порушення відповідачем ст. 4 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", а саме граничних строків подання розрахунків зі сплати єдиного податку, зокрема розрахунок за 2 квартал 2009 року при граничному терміні подання 20.07.2009 р., за 3 квартал 2009 року при граничному терміні подання 19.10.2009 р., за 4 квартал 2009 року при граничному терміні подання 19.01.2010 р. фактично надані 26.01.2010 р., про що є відповідний запис у описовій частині акту перевірки (а.с. 18).

12.03.2010 р. позивачем на підставі акту перевірки № 259/15-1/35190964 від 24.02.10 р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0000391501/0 на суму податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями з єдиного податку у розмірі 510,00 грн. (а.с. 16), яке було отримано відповідачем 16.03.10 р. (а.с. 21).

02.06.2010 р. позивачем була проведена невиїзна документальна перевірка відповідача з питання своєчасності сплати податкового зобов'язання з єдиного податку за період часу з 27.01.2009 р. по 12.05.2010 р., про що складено акт № 914/15-1/35190964 (а.с. 22-23). За результатами зазначеної перевірки встановлено порушення відповідачем ст. 3 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", а саме несвоєчасну сплату податкового зобов'язання зі сплати єдиного податку, зокрема при даті виникнення податкового боргу на 27.01.2010 р. у сумі 5494,04 грн. останній був погашений частинами у сумах 4000,00 грн. та 1494,04 грн. за платіжними дорученнями № ПН 35303 від 12.04.2010 р. та № ПН 31813 від 12.05.2010 р. відповідно із кількістю днів затримки 76 днів та 106 днів відповідно, про що вказано в описовій частині акту перевірки (а.с. 23).

18.06.2010 р. позивачем на адресу відповідача були винесені податкові повідомлення-рішення № 000115150/0 та № 000115/15-01/0 на суму штрафних санкцій за сплату із затримкою узгодженої суми податкового зобов'язання з єдиного податку, сплаченої із затримкою, у розмірі 800,00 грн. та 747,02 грн. відповідно (а.с. 20, 19), які були отримані представником відповідача 20.06.2010 р. (а.с. 24).

Таким чином, заборгованість відповідача зі сплати самостійно узгодженого податкового зобов'язання з єдиного податку за 2-4 квартали 2009 року, в тому числі, за нарахованими штрафними санкціями, складає 18413,87 грн., про що зазначено у розрахунку суми заборгованості відповідача з єдиного податку (а.с.12), зокрема:

- із сум непогашеного узгодженого податкового зобов'язання за другий та четвертий квартали 2009 року у розмірах 7981,85 грн. та 8375,00 грн. відповідно;

- із суми застосованих штрафних санкцій за несвоєчасне подання розрахунків з єдиного податку за 2-4 квартали 2009 року у розмірі 510,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 0000391501/0 від 12.03.2010 р. (а.с. 16);

- із суми застосованих штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату єдиного податку за 3 квартал 2009 року у загальному розмірі 1547,02 грн. за податковими повідомленнями-рішеннями № 000115/15-01/0 на суму 747,02 грн. та № 0001151501/0 на суму 800,00 грн. від 18.06.2010 р. відповідно (а.с. 19-20).

26.08.2010 р. позивачем була проведена невиїзна документальна перевірка відповідача з питання своєчасності сплати податкового зобов'язання із ПДВ за період часу з 01.05.2010 р. по 09.08.2010 р., про що складено акт № 519/15-2 (а.с. 38). За результатами проведеної перевірки встановлено порушення п.п.5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181, а саме несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання із ПДВ за березень 2010 року у сумі 14218,00 грн., яка при терміні сплаті 30.04.2010 р. фактично була погашена частинами 02.06.2010 р. та 09.08.2010 р. відповідно із кількістю днів прострочення 33 дні та 101 день відповідно, про що вказано в описовій частині акту перевірки (звор.бік а.с. 38).

02.09.2010 р. відповідачем було подано податкову декларацію із ПДВ за серпень 2010 року із самостійним зазначенням суми податкового зобов'язання у розмірі 24630,00 грн. (а.с. 27).

20.09.2010 р. позивачем була проведена невиїзна документальна перевірка відповідача з питання своєчасності сплати податкового зобов'язання із ПДВ за період часу з 01.06.2010 р. по 31.08.2010 р., про що був складений акт № 697/15-2 (а.с. 45). За результатами зазначеної перевірки було встановлено порушення відповідачем п.п.5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181, а саме несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання із ПДВ за квітень-липень 2010 року.

Так, зокрема, податкове зобов'язання із ПДВ за квітень 2010 року у сумі 6714,00 грн. при терміні сплати 31.05.2010 р. було сплачено частинами 09.08.2010 р. та 31.08.2010 р. із кількістю днів затримки 70 та 92 дні відповідно; за травень 2010 року у сумі 8557,00 грн. при терміні сплати 30.06.2010 р. фактично було сплачено 31.08.2010 р. із кількістю днів затримки 62; за червень 2010 року у сумі 7773,00 грн. при терміні сплати 30.07.2010 р. фактично сплачено 31.08.2010 р. із кількістю днів затримки 32; за липень 2010 року у сумі 13598,00 грн. при терміні сплати 30.08.2010 р. фактично сплачено 31.08.2010 р. із кількістю днів затримки 1, про що є відповідні записи у описовій частині акту перевірки (звор.бік а.с. 45).

29.09.2010 р. позивачем на адресу відповідача були винесені податкові повідомлення-рішення № 0001661502/0, № 0001671502/0, № 0001681502/0 про нарахування штрафних санкцій за порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання із ПДВ у сумах 1359,80 грн., 4415,26 грн., 483,86 грн. відповідно (а.с. 43), які були направлені відповідачу супровідним листом № 2627/10/15-2 від 30.09.2010 р. (а.с. 42) та отримані останнім 05.10.10 р. (звор.бік а.с. 42).

20.10.2010 р. відповідачем було подано податкову декларацію із ПДВ за вересень 2010 року із самостійним зазначенням суми податкового зобов'язання у розмірі 11543,00 грн. (а.с. 29).

09.11.2010 р. відповідачем було подано податкову декларацію із ПДВ за жовтень 2010 року із самостійним зазначенням суми податкового зобов'язання у розмірі 7527,00 грн. (а.с. 31).

13.12.2010 р. відповідачем було подано податкову декларацію із ПДВ за листопад 2010 року із самостійним зазначенням суми податкового зобов'язання у розмірі 6860,00 грн. (а.с. 34).

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача із податку на додану вартість у 2010 році складає 60927,92 грн., зокрема:

- за самостійно узгодженими непогашеними податковими зобов'язаннями за деклараціями із ПДВ за серпень 2010 року у сумі 24630,00 грн. (а.с.27), за вересень 2010 року (а.с.29) у сумі 11543,00 грн., за жовтень 2010 року у сумі 7527,00 грн. (а.с. 31), за листопад 2010 року (а.с. 34) у сумі 6860,00 грн., що у загальному розмірі складає 50560,00 грн.;

- за штрафними санкціями за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання із ПДВ за березень-липень 2010 року за податковими повідомленнями-рішеннями № 0001411502/0 від 09.09.2010 р. на суму 2000,00 грн. (а.с. 36), № 0001421502/0 від 09.09.10 р. на суму 2109,00 грн. (а.с. 36), № 0001661502/0 від 29.09.10 р. на суму 1359,80 грн. (а.с. 43), № 0001671502/0 від 29.09.10 р. на суму 4415,26 грн. (а.с. 43), № 0001681502/0 від 29.09.10 р. на суму 483,86 грн. (а.с. 43).

Згідно ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 6, п. 7 ч. 1 ст. 3, п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України, відповідно до яких визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність стороною у справі суб'єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин, дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Феодосійська МДПІ в АР Крим входить в систему органів податкової служби в Україні, є субєктом владних повноважень та контролюючим органом в розумінні ч. 1 ст. 1, ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” № 509 від 04.12.1990 р. із змінами і доповненнями, п.2.1.4. ст. 2 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 від 21.12.2000 р. (що діяв на момент проведення перевірки), якa виконує в тому числі функції щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); проведення перевірок фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України, а отже, має право на звернення до суду з позовною заявою щодо вирішення спорів у сфері податкових правовідносин, що передбачено п.п.41.1.1 п. 41.1 ст. 41, п.п.20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України.

При з'ясуванні питання щодо обов'язку відповідача сплатити самостійно узгоджені податкові зобов'язання з єдиного податку за 2, 4 квартали 2009 року та із ПДВ у 2010 році, суд виходив з такого.

Згідно п.3 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Пунктом 5 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" встановлено, що суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

За відповідачем станом на момент розгляду справи обчислюється заборгованість із сум непогашеного податкового зобов'язання зі сплати єдиного податку за другий та четвертий квартали 2009 року у розмірах 7981,85 грн. та 8375,00 грн. відповідно.

Згідно пункту 1.3 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168 від 03.04.1997 р., що діяв на час проведення перевірок, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Тобто платником податку в контексті даного закону є будь-яка особа, яка в тому числі здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку (п. 2.1. ст. 2), яка внаслідок цього за статтею 10 Закону України № 168 є відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, контроль за правильністю чого здійснюється відповідним податковим органом.

На момент виникнення заборгованостей зі сплати єдиного податку та ПДВ відповідальність за таке порушення встановлювалася Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181.

Відповідно до п.1.2. цього Закону податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України, що у п. 1.3. було визначено як податковий борг у разі несплати його у встановлений строк, повноваження щодо здійснення заходів з погашення якого покладено на податкові органи (п.2.3.1.).

Згідно п. 5.3.1. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000р., що діяв на час проведення перевірок, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації, яка подається за базовий податковий (звітний) період.

Податковою декларацією визнається документ, що подається платником податків до контролюючого органу, у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу) (п.1.11. ст. 1 Закону України № 2181).

З матеріалів справи вбачається, що станом на дату розгляду справи відповідачем не здійснено жодних заходів щодо погашення заборгованості зі сплати за самостійно узгодженими непогашеними податковими зобов'язаннями за деклараціями із ПДВ за серпень 2010 року у сумі 24630,00 грн. (а.с.27), за вересень 2010 року (а.с.29) у сумі 11543,00 грн., за жовтень 2010 року у сумі 7527,00 грн. (а.с. 31), за листопад 2010 року (а.с. 34) у сумі 6860,00 грн., що у загальному розмірі складає 50560,00 грн.

Оскільки податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені Законом № 2181 або іншими законами України (п.1.2. ст. 1), то його несвоєчасна сплата визнається як податковий борг (п.1.3. ст.1), відсоток від якого справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами у якості штрафних санкцій (п.1.5. ст.1).

Таким чином, позивачем правомірно заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача непогашених самостійно узгоджених податкових зобов'язань з єдиного податку за 2, 4 квартал 2009 року та із ПДВ у 2010 році.

Розглядаючи питання про відповідальність платника податків за несвоєчасне подання розрахунків зі сплати єдиного податку, суд виходив з такого.

Відповідно до п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181 від 21.12.2000 р. платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Отже позивачем було правомірно винесено податкове повідомлення-рішення № 0000391501/0 від 12.03.10 р. на суму штрафних санкцій у розмірі 510,00 грн. на підставі акту перевірки № 259/15-1 від 24.02.2010 р. (а.с. 16).

З'ясовуючи питання про відповідальність за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань, зокрема з єдиного податку за 3 квартал 2009 року та із ПДВ за період часу з березня по липень 2010 року, суд виходив з такого.

Згідно Закону № 2181 п.п.17.1.7. п.17.1 ст.17 у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

З положень п.п.17.1.7. п.17.1 ст.17 Закону України № 2181 слідує, що законодавець пов'язує настання відповідальності платника податків при затримці сплати узгодженого податкового зобов'язання саме зі сплатою платником податків узгодженої суми податкового зобов'язання, відтак сплив строків давності відповідальності платника податку в цьому випадку пов'язаний із датою сплати відповідачем податкових зобов'язань, на підставі чого позивачем у даній справі були застосовані до відповідача штрафні (фінансові) санкції у розмірах від 10% до 50% в залежності від кількості днів прострочення, про що зазначено вище в мотивувальній частині рішення суду.

Отже позивачем на законних підставах застосовані штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з єдиного податку за 3 квартал 2009 року та із ПДВ у 2010 році.

Оскільки відповідно до розділу 20, підрозділу 10 п. 10 ПК України нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації України та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті до набрання чинності цим Кодексом на виконання законів з питань оподаткування, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування (в тому числі акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу, а Закон № 2181, на підставі якого було прийняте рішення про застосування штрафних санкцій до відповідача, втратив чинність з 01.01.2011 р. на підставі Закону України від 02.12.2010 року № 2756 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у звязку з прийняттям Податкового Кодексу України”, суд вважає за можливе звернутися до відповідних положень ПК України при вирішенні справи по суті в частині, що стосується права податкового органу звертатися до суду з вимогою про стягнення податкового боргу.

Такий підхід зумовлений тим, що і правопорушення, і проведення перевірок зі складанням актів та винесенням податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій відбувалися на час дії Закону України № 2181, відтак первинним завданням суду є встановлення правомочності позивача звернутися до суду з позовними вимогами на момент розгляду справи. Прийняття ж рішення по справі повинне відбуватися за тими нормами закону, на підставі яких було прийняте податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій з урахуванням норм ПК України в частині, що стосується права податкового органа звертатися до суду з вимогою про стягнення податкового боргу.

Чинним Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755 у п. 14.1.156. податкове зобов'язання визначається як сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством, яка у разі несплати як самостійного узгодження платником податків, так і узгодження в порядку оскарження, становиться податковим боргом (п. 14.1.175).

Відповідно до п.п.20.1.28. ПК України органи податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу, для чого можуть звертатися до суду (п.п.20.1.18), що вказано також в п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509. Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів сплати стягуваної заборгованості у загальному розмірі 79341,79 грн., зокрема:

1) з єдиного податку у загальній сумі 18413,87 грн., а саме:

- із сум непогашеного узгодженого податкового зобов'язання за другий та четвертий квартали 2009 року у розмірах 7981,85 грн. та 8375,00 грн. відповідно;

- із суми застосованих штрафних санкцій за несвоєчасне подання розрахунків з єдиного податку за 2-4 квартали 2009 року у розмірі 510,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 0000391501/0 від 12.03.2010 р. (а.с. 16);

- із суми застосованих штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату єдиного податку за 3 квартал 2009 року у загальному розмірі 1547,02 грн. за податковими повідомленнями-рішеннями № 000115/15-01/0 на суму 747,02 грн. та № 0001151501/0 на суму 800,00 грн. від 18.06.2010 р. відповідно (а.с. 19-20);

2) із ПДВ у 2010 році у загальному розмірі 60927,92 грн., а саме:

- за самостійно узгодженими непогашеними податковими зобов'язаннями за деклараціями із ПДВ за серпень 2010 року у сумі 24630,00 грн. (а.с.27), за вересень 2010 року (а.с.29) у сумі 11543,00 грн., за жовтень 2010 року у сумі 7527,00 грн. (а.с. 31), за листопад 2010 року (а.с. 34) у сумі 6860,00 грн., що у загальному розмірі складає 50560,00 грн.;

- за штрафними санкціями за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання із ПДВ за березень-липень 2010 року за податковими повідомленнями-рішеннями № 0001411502/0 від 09.09.2010 р. на суму 2000,00 грн. (а.с. 36), № 0001421502/0 від 09.09.10 р. на суму 2109,00 грн. (а.с. 36), № 0001661502/0 від 29.09.10 р. на суму 1359,80 грн. (а.с. 43), № 0001671502/0 від 29.09.10 р. на суму 4415,26 грн. (а.с. 43), № 0001681502/0 від 29.09.10 р. на суму 483,86 грн. (а.с. 43).

Позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

У судовому засіданні 02.06.11 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову буде складено 06.06.11 р.

Керуючись статтями 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з рахунків Приватного підприємства "Беркут" (35190964) податковий борг у сумі 79341,79 грн., в тому числі:

- 18413,87 грн. з єдиного податку з юридичних осіб в місцевий бюджет м. Феодосія;

- 60927,92 грн. з податку на додану вартість в Державний бюджет України.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Шкляр Т.О.