Ухвала суду № 16438508, 16.06.2011, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа № 11-442/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Бойко

Категорія - 20 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Палічук А. О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2011 16 червня 2011 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого суддіДраного О.П.

суддівПалічука А.О., Петрової І.М.,

за участю прокурораЧабанюк Т.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Кіроворгадського районного суду Кіровоградської області від 31 березня 2011 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:

-17.01.2001 році Кіровоградським районним судом за ч.2 ч.3 ст.140 КК України (в редакції 1960 року) на 3 роки позбавлення волі звільненого від відбування покарання на 2 роки з випробуванням;

-01.07.2002 року Кіровоградським районним судом за ст.15, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.188 КК України на 4 роки позбавлення волі;

-13.12.2006 року Кіровоградським районним судом за ч.2 ст.185, ч.1 ст.296 КК України на 3 роки позбавлення волі.

засуджено за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі; за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбування ОСОБА_2 призначено 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

Вироком суду постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС на рахунок № 31257272210284, код ЄДРПОУ 25575003, банк ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016 судові витрати по справі у сумі 1238 грн. 40 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1745 грн. 75 коп. матеріальної шкоди.

Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що 24.06.2010 року близько 24:00 години, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою вчинення крадіжки, знаходячись у домоволодінні ОСОБА_3, що розташоване у АДРЕСА_2, шляхом зриву дверних запорів проник в приміщення погребу, звідки таємно викрав скляну банку ємкістю 3 л з м'ясом свинини, вартістю 96 грн., дві скляні банки ємкістю 3 л з салом свинини, вартістю 63 грн., кожна на суму 126 грн., після чого продовжуючи свої злочинні дії, через незачинені двері проник до приміщення сараю, звідки таємно викрав тример кущоріз «Sturn»ВТ8933Д, вартістю 955 грн., 5 літрів бензину А-95, вартістю 6,95 грн. за літр, на суму 34,75 грн., пластмасову каністру, ємкістю 5 л, вартістю И54 грн., а з подвір'я викрав велосипед «Ардіс», вартістю 480 грн. З викраденим з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим причинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 1745 грн. 75 коп.

Крім того, 21.09.2010 року близько 05:00 години ОСОБА_2, перебуваючи на території домоволодіння ОСОБА_4, що розташоване у АДРЕСА_3, будучи одягнений у комбінезони, які видав йому ОСОБА_4, таємно викрав вказані жіночий комбінезон, вартістю 145 грн. та камуфляжний костюм, вартістю 130 грн. З викраденим з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим причинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 275 грн.

Крім того, 22.09.2010 року близько 14:00 години ОСОБА_2, перебуваючи у подвір'ї домоволодіння ОСОБА_4, що розташоване у АДРЕСА_3, таємно викрав чоловічу зимову дублянку коричневого кольору, вартістю 100 грн. З викраденим з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

В апеляції засуджений ОСОБА_2 не оспорюючи вини та кваліфікації вчинених злочинів, просить змінити вирок районного суду та призначити більш мяке покарання. Свої доводи апелянт мотивують тим, що при призначенні покарання районним судом не у повній мірі враховано, що він хворіє на тяжке психічне захворювання - шизофренію.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив вирок районного суду залишити без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено матеріалами справи, досудове і судове слідство по ній проведені з дотриманням вимог ст.22 КПК України. Викладені у вироку висновки про винність засудженого ОСОБА_2 у скоєнні злочинів передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України при обставинах, вказаних у вироку суду, ґрунтуються на зібраних по справі доказах, відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оскаржуються.

Дії засудженого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно та за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у приміщення.

Доводи засудженого, щодо його неосудності внаслідок психічного захворювання - шизофренії не знайшли свого підтвердження, оскільки повністю спростовуються матеріалами справи, а саме актом амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 470 від 20.07.2010 року, згідно висновку якого ОСОБА_2 в момент скоєння злочинів страждав і в даний час страждає легкою розумовою відсталістю, проте, ступінь розумового недорозвинення така, що не позбавляла його можливості усвідомлювати свої дії та розумно керувати ними, підпадає під дію ст.19 ч.1 КК України, у відношенні інкримінованого йому діяння слід вважати осудним, застосування заходів медичного характеру не потребує (т.1 а.с.68, 69).

Призначаючи міру покарання засудженому, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відноситься до категорії середньої тяжкості та тяжкого злочинів, особу винного, який за місцем проживання характеризується негативно, ообставини, які помякшують покарання - щире каяття; обставини, які обтяжують покарання - вчинення злочину у стані алкогольного спяніння і з урахуванням усіх обставин справи, обґрунтовано призначив покарання засудженому в межах санкції ч.2 ст.185 та ч.3 ст.185 КК України, із застосуванням ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, яке є достатнім і необхіднім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, правильно зробивши висновок про відсутність підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України при призначенні покарання засудженому.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції, а вирок суду вважає законним та обґрунтованим.

Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 31 березня 2011 року стосовно ОСОБА_2 - без зміни.

Судді: