Постанова № 16404949, 14.06.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2011 року (10 год. 05 хв.) Справа № 2а-0870/3694/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання Лавринці І.П.,

за участю представників:

позивача: Кудоярової Л.Е., директора підприємства,

ОСОБА_2, дов. б/н від 30.05.2011,

відповідача: ОСОБА_3, дов. №11208/10/10-010 від 25.08.2009,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємства «Техно-Люкс»

до: Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя

про: скасування податкових повідомлень рішень.

18.05.2011 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Техно-Люкс» (далі позивач) до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя (далі відповідач), в якому позивач просить скасувати в повному обсязі податкові повідомлення рішення відповідача №0002272302 від 18.04.2011 про сплату 31250,00 грн. податкового зобовязання з податку на прибуток та №0002282302 від 18.04.2011 про сплату 25000,00 грн. податкового зобовязання з податку на додану вартість.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що оскаржувані податкові повідомлення рішення відповідача, прийняті на підставі акту перевірки позивача від 18.04.2011, без законних на те підстав, а порушення податкового законодавства, про які йдеться в акті перевірки, позивачем не вчинялись, що підтверджується документами первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Ухвалою судді від 20.05.2011 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 31.05.2011.

У судове засідання 31.05.2011 представник відповідача не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив. 31.05.2011 на адресу суду надійшли заперечення відповідача проти заявленого позову.

У звязку з неприбуттям у судове засідання 31.05.2011 представника відповідача, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 128 КАС України, судове засідання було відкладене на 08.06.2011.

У судовому засіданні 08.06.2011 оголошувалась перерва до 14.06.2011.

У судовому засіданні 14.06.2011 представники позивача підтримали свої вимоги з підстав викладених у позовній заяві, зокрема зазначивши, що відповідач у акті перевірки дійшов висновку про нікчемність укладеного між позивачем та ТОВ «Младен груп-ЛТД» договору купівлі-продажу. Висновки відповідача про нікчемність цього правочину суперечать вимогам цивільного та податкового законодавства та спростовуються даними документів первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача. У звязку з чим просили задовольнити позов у повному обсязі.

У судовому засіданні 14.06.2011 представник відповідача заперечив проти заявлених позовних вимог з підстав викладених у запереченнях проти позову, зокрема зазначивши, що згідно акту перевірки позивача за період з 01.01.2010 по 31.03.2010 встановлено заниження позивачем податку на прибуток у сумі 31250,00 грн. та завищення податкового кредиту за цей же період на суму 25000,00 грн. в результаті допущення позивачем порушень податкового законодавства. Зазначене порушення виникло внаслідок включення позивачем до валових витрат та податкового кредиту сум по операціям постачання побутової техніки від ТОВ «Младен групп, ЛТД», які підтверджені первинними документами, підписаними не уповноваженою на те особою. Згідно висновків експертів встановлено, що підпис від імені директора ТОВ «Младен групп, ЛТД» в первинних бухгалтерських документах та на договорі купівлі-продажу вчинені іншими особами ніж особою, визначеною директором цього підприємства. Крім того, допитаний в якості свідка в процесі досудового слідства ОСОБА_4, від імені якого вчинені підписи на зазначених документах, пояснив, що ніколи не був ані засновником, ані директором ТОВ «Младен групп, ЛТД». Відтак, під час перевірки позивача було встановлено, що позивачем та ТОВ «Младен групп, ЛТД» порушено загальні вимоги, які необхідні для чинності правочину, а саме зміст правочину суперечить моральним засадам суспільства, які полягають у дотриманні вимог ст. 67 Конституції України та ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування». Через наведена позивачем було порушено п. 5.1, абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Крім того, представник відповідача зазначив, що в процесі досудового слідства представники транспортної організації, яка здійснювала доставку побутової техніки від ТОВ «Младен групп, ЛТД» до позивача не допитувались, досудове слідство завершено, кримінальна справа закрита за відсутності складу злочину. Просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні 14.06.2011 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і зясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

04.01.2010 між позивачем та ТОВ «Младен Груп-ЛТД» був укладений договір купівлі-продажу з відстроченням платежу №04/01-5. На виконання цього договору 04.01.2010 ТОВ «Младен Груп-ЛТД» поставило позивачу побутову техніку в кількості 43 одиниць на загальну суму 150000,00 грн., у т.ч. ПДВ 25000,00 грн., а позивач 11.01.2010 оплатив вартість поставленого товару у повному обсязі. Перевезення товару від ТОВ «Младен Груп-ЛТД» до позивача здійснювало ТОВ «ТТП-94», про що свідчить товарно-транспортна накладна від 04.01.2010 №Т040110.

Постановою слідчого СОГ СУ ПМ ДПА України начальника СВ ПМ ДПІ в Жовтневому районі м. Запоріжжя підполковника податкової міліції Бобир В.В. від 20.01.2011 було призначене проведення документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо сплати податку на додану вартість та податку на прибуток позивача при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Младен групп, ЛТД» за період з 01.01.08 по 31.12.10. Проведення перевірки доручено співробітникам відповідача.

На підставі направлення від 15.03.2011 №0289, виданого відповідачем, на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, згідно постанови слідчого від 20.01.2011 про проведення документальної перевірки, та згідно наказу відповідача від 02.03.2011 №306 в період з 18.03.2011 по 23.03.2011 співробітниками відповідача була проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань правомірності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету сум з податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Младен групп, ЛТД» за період з 01.01.2010 по 31.03.2010.

За наслідками перевірки 28.03.2011 був складений акт №84/23-2/31914711, відповідно до висновків якого встановлено порушення позивачем п. 5.1, абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі Закон № 334), в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 31250,00 грн., а саме за І квартал 2010 року у сумі 31250,00 грн., та пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі Закон №168), в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 25000,00 грн., а саме за січень 2010 року у сумі 31250,00 грн.

Таких висновків відповідач дійшов виходячи з того, що договір від 04.01.2010 №04/01-5, укладений між позивачем та ТОВ «Младен Групп, ЛТД», є нікчемним, в силу того, що підписаний з боку ТОВ «Младен Групп, ЛТД» не уповноваженою особою. Так само невстановленою особою від імені ТОВ «Младен Групп, ЛТД» підписані видаткова накладна №040104 від 04.01.2010 та податкова накладна №040104 від 04.01.2010.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийняті податкове повідомлення рішення форми «Р» №000227302 від 18.04.2011, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток на 3962,50 грн., з яких за основним платежем 31250,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 7812,50 грн., та податкове повідомлення рішення форми «Р» №000002282302 від 18.04.2011, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість на 31250,00 грн., з яких за основним платежем 25000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 6250,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням відповідача суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Отже у разі, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства (ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Таким чином, ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обовязкова ознака господарської операції кореспондується з нормами податкового законодавства.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону №334, валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону №168).

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Враховуючи вищевикладене, позивачем надані докази щодо фактичного здійснення господарської операції, товарність відповідачем не оспорюється, а складені на виконання договору документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, відповідають нормам законодавства та відображають реальність господарської операції позивача.

Крім того, відповідно до вимог податкового законодавства, особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

Так представниками позивача долучено до матеріалів справи копію свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Младен Груп-ЛТД» (свідоцтво від 27.05.2009р. за №100228255 серії НБ №360700).

Крім того, контрагент позивача - ТОВ «Младен Груп-ЛТД» був зареєстрований як юридична особа 18.05.2009.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 10.01.2011р. державну реєстрацію ТОВ «Младен Груп-ЛТД» припинено з причини визнання його банкрутом, проте на час здійснення господарської операції у січні 2010 року записи щодо зняття з обліку або про банкрутство цього підприємства у Єдиному реєстрі відсутні.

Стосовно висновків експерта від 18.01.2011 №1 за результатами проведеної почеркознавчої експертизи, слід зазначити наступне.

Висновки експертизи були виготовлені у січні 2011 року, оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті у квітні 2011 року, проте органи податкової служби під час проведення перевірки не використовували дані висновки експерта як доказ, інформації щодо порушення кримінальної справи відносно посадової особи товариства контрагента позивача або за фактом у суду відсутні, крім того, відповідно до п. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Разом з тим, з наданих в ході судового розгляду цієї справи пояснень представника відповідача, судом встановлено, що посадові особи підприємства, яке здійснювало доставку товару від ТОВ «Младен Груп-ЛТД» до позивача, в процесі досудового слідства не допитувались, а кримінальна справа, в межах якої проводилось почеркознавча експертиза, закрита за відсутністю складу злочину. Інших доказів на підтвердження нікчемності правочину відповідач суду не надав. Відтак, доводи відповідача про нікчемність договору №04/01-5 від 04.01.2010 є недоведеними.

Відповідно до п.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Техно-Люкс» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя №0002272302 від 18.04.2011 про сплату 31250,00 грн. податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств та №0002282302 від 18.04.2011 про сплату 25000,00 грн. податкового зобовязання з податку на додану вартість.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль

Постанова виготовлена у повному обсязі 17.06.2011.