Постанова № 16404887, 09.06.2011, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2а-2222/10/0770

Ряд стат. звіту № 8.2.8

Код - 04

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2011 р. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання Рибак Т.В.

за участю представників

позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 30.06.2010 року № 931)

відповідача : ОСОБА_2 (довіреність від 06.01.2011 року № 111/8/10-007)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Кредитної спілки "Менчул" до Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 9 червня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 14 червня 2011 року.

Кредитна спілка "Менчул" (далі позивач, КС "Менчул") звернулась до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою (а.с.3-4) до Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області (далі відповідач, Хустська ОДПІ), якою просить визнати протиправними дії Хустської ОДПІ щодо сплати податку з доходів фізичних осіб та скасувати податкове повідомлення - рішення Хустської ОДПІ від 23 лютого 2010 року за № 0000221742/0228/26527897/342/ 10/17 про визначення КС "Менчул" податкового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників у сумі 5072,91 грн. (основний платіж 1690,07 грн., штрафні (фінансові) санкції 3381,94 грн.).

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення суперечить положенням законодавства, оскільки працівник КС "Менчул" ОСОБА_3 не отримував готівкових коштів на придбання бензину, відповідно, не отримував додаткового блага. Посилається на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 18 травня 2010 року, який визнано дійсним договора оренди автомобіля, що укладені між КС "Менчул" та ОСОБА_3

В судовому засіданні представником позивача уточнено позовні вимоги та у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України - просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Хустської ОДПІ від 23 лютого 2010 року з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач надав суду заперечення проти позову (лист Хустської ОДПІ від 27.07.2010 року за № 2012/10/10-006, а.с.40-42), згідно яких позов не визнав, посилаючись на порушення позивачем вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а саме не оприбуткування доходу, отриманого працівником від працедавця як додаткове благо, в зв'язку з чим оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням утримано податок з доходів з податкового агента (КС "Менчул") та застосовано штрафні (фінансові) санкції, згідно норм Закону України "про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав з мотивів, наведених у запереченні проти позову, просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного:

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, проведеною Хустською ОДПІ плановою виїзною перевіркою КС "Менчул" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.09.2009 року (акт Хустської ОДПІ від 16.02.2010 року за № 207/22/26527897, а.с.13-18) встановлено порушення, зокрема, вимог пп.4.2.9 "г" п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету, у періоді, що перевірявся, на загальну суму 1690,96 грн.

Згідно довідки Хустської ОДПІ "Про результати проведення виїзної планової перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків з доходів фізичних осіб КС "Менчул за період з 01.01.2007 року по 30.09.2009 року" від 16.02.2010 року за № 16/17 (а.с.49-52), перевіркою встановлено, що за первіряємий період КС "Менчул" керівнику ОСОБА_3 відшкодовано витрати на придбання ним бензину марки А-92 відповідно до поданих авансових звітів та чеків РРО. Підставва відшкодування: три договори оренди автомобіля ВАЗ 21063, державний номерний знак 65-804 РЕ, укладені між КС "Менчул" та ОСОБА_3, авансові звіти та чеки РРО по придбанню бензину. Згідно перевірки, не представлено нотаріально завірені договори оренди (копії договорів в наявності, однак, вони не посвідчені нотаріально).

Відповідно до ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися судом, якщо проти цього не заперечують сторони та в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Обставини щодо суми витрат на придбання бензину у розмірі 11273,03 грн., правильності нарахування суми податкового зобов'язання (на підставі авансових звітів та чеків РРО0 та застосування двохкратної фінансової санкції (саме правильності нарахування, а не правомірності такої, яка оскаржується в судовому порядку), відсутність нотаріального посвідчення договорів оренди, не оподаткування вказаних сум податком з доходів фізичних осіб у розмірі 1690,97 грн. податковим агентом КС "Менчул" - підтверджені матеріалами справи, позивачем та відповідачем не заперечуються, в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, вказані обставини судом не доказуються.

На підставі акту від 16.02.2010 року за № 207/22/26527897, 23 лютого 2010 року Хустською ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення за № 0000221742/0 (а.с.32), яким КС "Менчул" визначено податкове зобов'язання по податку з доходів найманих працівників у сумі 5072,91 грн. (основний платіж 1690,97 грн., штрафні (фінансові) санкції 3381,94 грн.).

Податкове повідомлення - рішення Хустської ОДПІ оскаржене в адміністративному порядку, та згідно наявної в матеріалах справи копії ДПА України про результати розгляду повторної скарги від 31.05.2010 року за № 10542/7/25-0315 (а.с.60-61), податкове повідомлення рішення Хустської ОДПІ залишено без змін, та позивач звернувся з позовом про оскарження податкового повідомлення - рішення Хустської ОДПІ від 23.02.20101 року за № 0000221742/0 до Закарпатського окружного адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визначення доходу, що підлягає оподаткуванню, обєкт оподаткування, ставки податку, порядок сплати податку з доходів фізичних осіб встановлено Законом України "Про оподаткування доходів з фізичних осіб" від 22 травня 2003 року за № 889 IV (втратив чинність з 01.01.2011 року, чинний та в редакції Закону станом на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон 889).

Відповідно до п.1.2 ст. 1 Закону 889, дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно п.1.6 ст.1 Закону 889, загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Підпунктом 1.3 цієї статті встановлено, що дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України та згідно пп. 4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону 889 - до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається, зокрема, дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо.

Згідно п.1.1 ст. 1 Закону 889, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку (далі - інші виплати і винагороди).

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи та поясненнями представників сторін, між ОСОБА_3 (орендодавцем) та КС "Менчул" (орендарем) укладено договори оренди легкового автомобіля від 29 грудня 2006 року (а.с.5-7), від 31 грудня 2007 року (а.с.8-9) та від 31 грудня 2008 року (а.с.10-11), згідно яких орендар надає, а орендодавець приймає в строкове платне володіння та користування автомобіль марки ВАЗ 21063, держ. номер 65 804 РЕ.

Договори оренди легкового автомобіля від 29 грудня 2006 року, від 31 грудня 2007 року та від 31 грудня 2008 року - нотаріально не засвідчені.

Статтею 1 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників регулюються цивільним законодавством. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України (ст. 4 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 6 ЦК України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Частиною 2 ст. 759 ЦК України встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Статтею 799 ЦК України передбачно, що договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі, та договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 2 ст. 799 ЦК України)..

Згідно ч. 1 ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору - такий договір є нікчемним.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Абзацом "г" пп.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону 889 встановлено, що додаткові блага у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку (крім тих, що підлягають обов'язковому відшкодуванню згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим Законом) включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу.

Згідно п. 7.1 ст. 7 Закону 889, ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування (крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті, які до спірних правовідносин не застосовуються).

Відповідно до п.1.15 ст.1 Закону 889, податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно п. 8.1.1 ст. 8 Закону 889, податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податковий агент зобов'язаний подавати органу державної податкової служби за місцем його реєстрації податкову декларацію з податку з доходів фізичних осіб за базовий податковий період, що дорівнює календарному місяцю за формою, встановленою центральним податковим органом, про загальні суми доходів, які нараховані на користь платників податку, і загальні суми податку з доходів фізичних осіб, які утримані з цих доходів, а також обсяги перерахованого податку до бюджету (пп.8.1.5 цієї статті).

При цьому, пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (втратив чинність з 01.01.2011 року, діючий та в редакції Закону станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).

Виходячи з наведеного, сплачені КС "Менчул" суми відшкодування витрати на придбання бензину марки А-92 (відповідно до поданих авансових звітів та чеків РРО) слід розглядати як додаткове благо фізичної особи ОСОБА_3, та згідно з пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону 889 - дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо, включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу. За наведених обставин, правомірним є визначення КС "Менчул" податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 5072,91 грн. (основний платіж 1690,97 грн., штрафні (фінансові) санкції 3381,94 грн.), згідно податкового повідомлення рішення Хустської ОДПІ від 23.02.2010 року за № 0000221742/0.

При цьому, судом відхиляються доводи щодо неправомірності оподаткування податком з доходів фізичних осіб в зв'язку з визнанням договорів оренди дійсними в судовому порядку, виходячи з наступного:

Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 18 травня 2010 року (а.с.12) визнано дійсними договори оренди легкового автомобіля марки ВАЗ 21063, державний номер НОМЕР_1 від 29.12.2006, від 31.12.2007 року, 31.12.2008 року укладених між ОСОБА_3 та кредитною спілкою "Менчул" з моменту укладення.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням, в тому числі, в цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно рішення Хустського районного суду від 18 травня 2010 року (набрало законної сили 28 травня 2010 року) визнано дійсними договори оренди автомобілів саме 18 травня 2010 року, з чого випливає, що станом до цієї дати договори дійсними в судовому порядку не визнавались. При цьому, суд констатує, що перевірка Хустською ОДПІ проводилась за період з 01.01.2007 року по 30.09.2009 року, тобто, під час проведення перевірки вказані договори дійсними визнані не були та вважались були нікчемними, в силу приписів ч. 1 ст. 220 ЦК України.

Наказом ДПА України від 10 жовтня 2005 року за № 327 (втратив чинність згідно наказу ДПА України від 22.12.2010 року за № 984, чинний та в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) затверджено Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, та згідно п. 1.7 Порядку - факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Виходячи з наведеного, перевірка проводиться на підставі наявних на час її проведення документів, матеріалами справи встановлено та представником відповідача не заперечується обставина, що на час проведення перевірки договори оренди судом дійсними не визнавались (а визнанні такими рішенням Хустського районного суду 18 травня 2010 року, рішення набрало законної сили 28 травня 2010 року), тобто, станом на час проведення перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення судових рішень про визнання договорів дійсними не існувало взагалі, в зв'язку з чим подальше визнання договорів дійсними до уваги судом не приймається.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем доведено правомірність визначення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб (найманих працівників), відповідно, доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення Хустської ОДПІ від 23 лютого 2010 року та, за наведених обставин, позовні вимоги є необґрунтованими, суперечать матеріалам справи та вимогам законодавства та в їх задоволенні слід відмовити в повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, в зв'язку з відсутністю документально підтверджених судових витрат відповідача, судові витрати по справі не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позову Кредитної спілки "Менчул" до Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення рішення відмовити повністю.

2. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст.186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя С. І. Рейті