Постанова № 16404610, 15.06.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2011 р. справа № 2а/0570/6921/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12.30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бєломєстнова О. Ю.

при секретаріАврамченко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля»

до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання неправомірними дій щодо нарахування в картці особового рахунку платника податків пені за несвоєчасне погашення податкової звітності з комунального податку у розмірі 2013,00грн., зобовязання внести зміни до картки особового рахунку платника податків шляхом скасування пені за несвоєчасне погашення податкової заборгованості з комунального податку у розмірі 2013,00 грн., як неправомірно нарахованої

за участю представника позивача Жолоб Я.С.

представника відповідача Килимника В.М.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Добропіллявугілля» звернулося до суду з адміністративним позовом до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про про визнання неправомірними дій щодо нарахування в картці особового рахунку платника податків пені з комунального податку у розмірі 2013,00грн., зобовязання внести зміни до картки особового рахунку платника податків шляхом скасування (виключення) пені за несвоєчасне погашення податкової заборгованості з комунального податку у розмірі 2013,00 грн., як неправомірно нарахованої.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що в період з січня 2010 року по лютий 2011 року позивачем платіжними дорученнями № 305 від 29.01.2010р., № 750 від 19.02.2010р., № 578 від 20.05.2010р., №2108 від 19.08.2010р., № 2437 від 31.08.2010р., 2640 від 15.09.2010р., № 4262 від 19.11.2010р., № 735 від 17.02.2011р. були сплачені податкові зобовязання з комунального податку.

Відповідач відповідно до п.п. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000 здійснив нарахування пені у розмірі 2013,00 грн. Відповідач, за твердженням позивача, не вправі самостійно визначати зобовязання, в погашення яких спрямовуються сплачені позивачем суми. На думку позивача, нормами чинного законодавства не встановлено право чи обовязок контролюючого органу змінювати податкові зобовязання, в рахунок сплати яких платник податків самостійно спрямував власні кошти. Посилаючись на Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000 просить суд задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання зявився, позовні вимоги не визнав посилаючись на п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000 зазначає, що згідно з зазначеною нормою, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості виникнення. Тому в картці особового рахунку зазначеним позивачем платежами був погашений податковий борг перший за історією його виникнення, та згідно з п.п. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16 вказаного Закону України була нарахована пеня у розмірі 2013,00 грн. У звязку з цим просить суд в задоволені вимог відмовити.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи встановив:

Державне підприємство «Добропіллявугілля», зареєстроване виконавчим комітетом Добропільської міської ради 11.03.2003р. як юридична особа, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 № 352408 і є платником податків.

Відповідно до розрахунків за 4 квартал 2009 року № 9002916024 від 03.02.2010р., який ДПІ отримало 04.02.2010р., за 1 квартал 2010 року №9001499932 від 28.04.2010р., який ДПІ отримало 06.05.2010р., за 2 квартал 2010р. №9003072528 від 03.08.2010р., який ДПІ отримало 05.08.2010р., за 3 квартал 2010 року №9004777300 від 03.11.2010р., який ДПІ отримало 04.11.2010р., за 4 квартал 2010 року № 9006908004 від 08.02.2011р., який ДПІ отримало 09.02.2011р. у позивача виникли податкові зобовязання з комунального податку.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до підпункту 4.1.4. пінкту 4.1 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 того ж закону встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Позивачем платіжними дорученнями № 305 від 29.01.2010р., № 750 від 19.02.2010р., №578 від 20.05.2010р., №2108 від 19.08.2010р., №4262 від 19.11.2010р., №735 від 17.02.2011р. були сплачені податкові зобовязання з комунального податку, в яких у графі «Призначення платежу» було зазначено: «4 квартал 2009р. по строку 19.02.2010р.», « «4 квартал 2009р. по строку 19.02.2010р.», «1 квартал 2010р. по строку 20.05.2010р.», «2 квартал 2010р. по строку 19.08.2010р.» «3 квартал 2010 року по строку 19.11.2010р.», «4 квартал 2010 року по строку 18.02.2011р.» відповідно.

Також, у позивача виникли податкові зобовязання з комунального податку відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000602340/0 від 03.08.2010р.

Позивачем платіжними дорученнями № 2437 від 31.08.2010р., №2640 від 15.09.2010р. були сплачені податкові зобовязання з комунального податку, в яких у графі «Призначення платежу» було зазначено «комунальний податок згідно повідомлення-рішення від 03.08.2010р. № 0000602340/0», «штрафні санкції по комунальному податку згідно повідомлення-рішення від 03.08.2010р. № 0000602340/0» відповідно.

Також, в судовому засіданні представниками сторін надано лист від 07.10.2010 року (а.с.93), згідно з яким позивач повідомляє відповідача, що платіжними дорученнями №144, № 145 від 01.09.2010р. ДП «Добропіллявугілля» було сплачено комунальний податок згідно податкового повідомлення-рішення від 03.08.2010 року № 0000602340/0 у сумі 2,00 грн. та 150 грн. відповідно.

Відповідач на підставі п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» використав зазначені платежі як джерело погашення інших зобовязань, а саме: в погашення зобовязань, які виникли на підставі розрахунку № 9001715669 від 04.11.2009р. за 1 квартал 2009р., №9001707061 від 04.11.2009р. за 3 квартал 2009 року, № 9002916024 від 03.02.2010року за 4 квартал 2009р., № 90014999932 від 28.04.2010 року за 1 квартал 2010 року, №9003072528 від 03.08.2010р. за 2 квартал 2010 року, №9004777300 від 03.11.2010р. за 3 квартал 2010 року та податкового повідомлення-рішення № 0000602340/0 від 03.08.2010р. у звязку з чим, ним згідно до п.п. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16 зазначеного закону була нарахована пеня у розмірі 2013,00 грн.

Суд вважає, що дії відповідача не відповідають вимогам податкового законодавства.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції, до яких відноситься відповідач, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Крім того, на них покладена функція із забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 16.1.1, п. 16.3.1 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.

Підпунктом 16.4.1 п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Згідно з п. 3.4 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, яка затверджена Наказом ДПА України 11.06.2003р. № 290, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 27.06.2003р. за № 522/7843 нарахування пені здійснюється на день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу) за кожний календарний день прострочення платежу, включаючи день такого погашення.

Пунктом 4.2.3. Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яка затверджена Наказом ДПА 18.07.2005р. № 276, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за № 843/11123 передбчено, що нарахування пені за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання здійснюється в особових рахунках платників податків у розділі "Нарахування сум пені". Нарахування пені в картках особових рахунків платників податків здійснюється засобами програмного забезпечення у день фактичного погашення податкового боргу (його частини) у порядку, установленому наказом ДПА України від 11.06.2003 N 290 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.06.2003 за N 522/7843.

Таким чином для нарахування пені у картці особового рахунку повинно мати місце погашення податкового боргу.

Погашення податкового боргу відповідно до ст. 7 Закону «Про порядок погашення…» може бути самостійним з боку платника податків (п. 7.1 ст. 7) або за рішенням органу стягнення (п. 7.2 ст. 7).

Джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, що передбачене п. 7.1.1 ст. 7 Закону «Про порядок погашення…». Коштами у складі майна суб'єктів господарювання відповідно до ч. 5 ст. 139 ГК України є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Вони також входять до визначення майна у розумінні ч. 1 зазначеної статті.

Частиною 1 статті 134 ГК України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Тобто платник податків, який є субєктом господарювання, має право розпоряджатися належним йому майном, зокрема коштами, на свій розсуд. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України.

Розпорядження коштами полягає у їх переказі із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (п. 1.30 ст. 1 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»). Відповідно до п. 17.1 зазначеного вище Закону форми розрахункових документів та їх реквізити встановлюються Національним банком України.

Так, постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976) затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Одним з реквізитів платіжного доручення, які передбачені п.3 цієї Інструкції є «Призначення платежу». Згідно з п.3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Таким чином, якщо перерахування коштів відбувається за допомогою платіжного доручення, воля власника коштів щодо визначення підстав їх перерахування відображається у реквізиті «Призначення платежу» цього документу.

Так, платіжними дорученнями № 305 від 29.01.2010р., № 750 від 19.02.2010р., №578 від 20.05.2010р., №2108 від 19.08.2010р., №4262 від 19.11.2010р., №735 від 17.02.2011р., № 2437 від 31.08.2010р., №2640 від 15.09.2010р. були сплачені податкові зобовязання з комунального податку, в яких у графі «Призначення платежу» було зазначено: «4 квартал 2009р. по строку 19.02.2010р.», «4 квартал 2009р. по строку 19.02.2010р.», «1 квартал 2010р. по строку 20.05.2010р.», «2 квартал 2010р. по строку 19.08.2010р.» «3 квартал 2010 року по строку 19.11.2010р.», «4 квартал 2010 року по строку 18.02.2011р.», «комунальний податок згідно повідомлення-рішення від 03.08.2010р. № 0000602340/0», «штрафні санкції по комунальному податку згідно повідомлення-рішення від 03.08.2010р. № 0000602340/0» відповідно.

Відповідач всупереч волі платника податку визначив, що за даними платіжними дорученнями оплачений податковий борг, який виник на підставі розрахунку з комунального податку № 9001715669 від 04.11.2009р. за 1 квартал 2009р., №9001707061 від 04.11.2009р. за 3 квартал 2009 року, № 9002916024 від 03.02.2010року за 4 квартал 2009р., № 90014999932 від 28.04.2010 року за 1 квартал 2010 року, №9003072528 від 03.08.2010р. за 2 квартал 2010 року, №9004777300 від 03.11.2011р. за 3 квартал 2010 року, податкового повідомлення-рішення від 03.08.2010р. № 0000602340/0 та саме на борг за цими деклараціями нарахував пеню.

Таким чином, в даному випадку необхідно встановити погашення цього боргу.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15.02.2011 року по справі 2а-28250/10/0570 було встановлено, що ДП «Добропіллявугілля» платіжними дорученнями № 2437 від 31.08.2010р., №578 від 20.05.2010р., №750 від 19.02.2010р., №2108 від 19.08.2010р. було сплачено податкове зобовязання: з комунального податку згідно податкового повідомлення-рішення № 0000602340/0 від 03.08.2010р., згідно розрахунку з комунального податку за 1 квартал 2010р., згідно розрахунку з комунального податку за 4 квартал 2009 року, згідно з розрахунку з комунального податку за 1 квартал 2010 року.

Дана постанова набрала законної сили на підставі ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.05.2011р.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Також, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09.03.2010р. по справі № 2а-2863/10/0570 позовні вимоги Добропільської обєднаної державної податкової інспекції до ДП «Добропіллявугілля» про стягнення заборгованості у розмірі 63649,28 грн. задоволені повністю, стягнуто з останнього заборгованість з комунального податку за 3 квартал 2009 року в розмірі 63649,28 грн. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.06.2010 р. відстрочено до 01.04.2015 року виконання постанови від 09.03.2010 року по справі № 2а-2863/10/0570.

Крім того, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16.11.2009р. по справі № 2а-16564/09/0570 позовні вимоги Добропільської обєднаної державної податкової інспекції до ДП «Добропіллявугілля» про стягнення заборгованості у розмірі 141208,82 грн. задоволені повністю, стягнуто з останнього заборгованість з комунального податку за 1 - 2 квартал 2009 року в розмірі 141208,82 грн. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.12.2009 р. відстрочено до 01.12.2014 року виконання постанови від 16.11.2009 року по справі № 2а-16564/09/0570.

Дані постанови та ухвали набрали законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

З урахуванням наведених ухвал строки сплати податкових зобовязань позивача були перенесені та встановлювалися безпосередньо в ухвалі Донецького окружного адміністративного суду від 03.06.2010р. по справі № 2а-2863/10/0570 та від 03.12.2009р. № 2а-16564/09/0570.

Що стосується оплати за платіжними дорученнями № 4262 від 19.11.2010р., № 735 від 17.02.2011 року, якими позивач здійснив оплату податкових зобовязань за 3 4 квартали 2010 року, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, сплачена за зазначеними платіжними дорученнями сума була зарахована податковим органом у погашення податкового боргу з комунального податку за 2 квартал 2010 року та за 3 квартал 2010 року, який виник на підставі податкових розрахунків № 9003072528 від 03.08.2010р. та № 9004777300 від 03.11.2010р. відповідно.

Позивачем надані копії даних розрахунків та платіжних доручень №2108 від 19.08.2010р. та № 4262 від 19.11.2010р. За цими платіжними дорученнями позивачем були погашенні зобовязання за 2 та 3 квартали 2010 року.

З урахуванням наведених вище обставин суд дійшов висновку, що платіжні доручення № 4262 від 19.11.2010р., № 735 від 17.02.2011 року не можуть бути доказами оплати податкового боргу, оскільки цей борг був сплачений раніш.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на пункт 7.7 ст. 7 Закону «Про порядок погашення…», відповідно до якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Як вже зазначалося, органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма не може бути застосована як обмеження права платника податків самостійно розпоряджатися власними коштами, оскільки спосіб такого обмеження законами України не встановлений. Обовязковість встановлення способів обмеження права власності саме законами України випливає з п.7 ст. 92 Конституції України, відповідно до якого виключно законами України визначається правовий режим власності, а також ч.3 ст. 134 ГК України згідно з яким правові форми реалізації права власності у сфері господарювання визначаються цим Кодексом і законом.

Крім того, оскільки відповідачем обставина погашення податкового боргу не доведена, а саме з моментом погашення боргу, п. 6.4 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, яка затверджена Наказом ДПА України 11.06.2003р. № 290 та п. 4.2.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яка затверджена Наказом ДПА 18.07.2005р. № 276 повязує нарахування пені, останнє здійснене безпідставно.

З пункту 4.2.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яка затверджена Наказом ДПА 18.07.2005р. № 276 вбачається, що облікові операції скасування пені здійснюються на підставі рішення керівника (заступника керівника) податкового органу датою прийняття такого рішення. Тому суд вважає, що належним способом внесення змін до особового рахунку платника податку є зобовязання скасування нарахованої пені.

За таких обставин, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 94, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державного підприємства «Добропіллявугілля» до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання неправомірними дій щодо нарахування в картці особового рахунку платника податків пені з комунального податку у розмірі 2013,00грн., зобовязання внести зміни до картки особового рахунку платника податків шляхом скасування (виключення) пені за несвоєчасне погашення податкової заборгованості з комунального податку у розмірі 2013,00 грн., як неправомірно нарахованої задовольнити.

Визнати неправомірними дії Добропільської обєднаної державної податкової інспекції щодо нарахування в картці особового рахунку платника податків, ДП «Донбропіллявугілля» пені з комунального податку у розмірі 2013,00 грн.

Зобовязати Добропільську обєднану державну податкову інспекцію (85000, Донецька область, м. Добропілля, пров. Радянський, 4, ЄДРПОУ 23355183) внести зміни до особового рахунку Державного підприємства «Добропіллявугілля» (ВП «Шахта «Новодонецька») (85400, Донецька область, м. Добропілля, пр. Шевченка, 2, ЄДРПОУ 32186934) шляхом скасування (виключення) пені за несвоєчасне погашення податкової заборгованості з комунального податку у розмірі 2013,00 грн., як неправомірно нарахованої.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Добропіллявугілля» (85400, Донецька область, м. Добропілля, пр. Шевченка, 2, ЄДРПОУ 32186934) судові витрати з судового збору (державного мита) у розмірі 3, 40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошена у судовому засіданні 15 червня 2011р. Постанова складена у повному обсязі 20 червня 2011р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.