Рішення № 16399090, 24.03.2011, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 2-1145/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24 березня 2011 року. Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Наборозняка М.І.

за участю секретаря Слепець Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Веркон»(надалі ВАТ), треті особи дочірнє підприємство «Ливарний завод»(надалі ДП), Управління Пенсійного Фонду України у Шевченківському районі м.Києва про визнання періоду роботи таким, що надає право на пільгову пенсію, зобов*язання надати довідку про характер роботи, який надає право на пільгову пенсію,

встановив:

Позивач 18.06.2009 року звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідачів (уточненим в ході розгляду справи неодноразово, в тому числі 9.06.2010 року, а.с. 133 та 21.02.2011 року), в якому просить:

-про визнання його періоду роботи в ливарному цеху №13 ВАТ «Веркон»з 1.01.1992 року по 19.11.1993 року таким, що надає право на пільгову пенсію, оскільки відповідає Списку №1 виробництв, робіт, професій, показників, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173 без урахування атестації робочого місця вибивальника литва , яка була не проведена з вини підприємства ВАТ «Веркон» для вирішення питання про отримання пенсії на пільгових умовах;

-зобов*язати ВАТ «Веркон» видати йому довідку про пільговий характер його роботи на вказаній посаді і у вказаний період з дотриманням приписів Постанови Кабінету Міністрів України №367 від 12.08.1993 року, яка дає право на призначення пенсії відповідно до Списку №1.

В позові зазначив, що він працював у відповідача з 1983 року вибивальником литва з 1983 року (в той час у ливарному цеху Київського верстатобудівного виробничого об*єднання, правонаступником якого стало Відкрите акціонерне товариства «Веркон»).

На його звернення відповідач надав йому довідку для оформлення пенсії (пільгової), в якій вказав все вірно, однак, зазначив в кінцевому результаті про те, що атестація робочого місця, на якому він працював, не проводилась у зв*язку із неритмічною роботою підприємства.

Надавши таку довідку (а.с.6) від 9.12.2008 року №03/49 до Управління пенсійного фонду України йому було відмовлено у оформленні пенсії на пільгових умовах (щодо віку), оскільки вирішальним в даному конкретному випадку є атестація робочого місця вибивальника литва.

Вважає, що ВАТ «Веркон» повинно видати вказану довідку. Одночасно заявляє вимоги про встановлення зазначеного юридичного факту щодо його роботи на робочому місці із шкідливими умовами праці, що йому необхідно для отримання пенсії з квітня 2009 року.

В судовому засіданні вимоги підтвердив. Позовні вимоги уточнював неодноразово в ході судового розгляду справи. Пояснив, що працівники, котрі з ним працювали у вказаний ним період часу вже отримують пільгову пенсію, а йому у призначенні пенсії відмовлено, оскільки у довідці ВАТ (а.с.6) вказано про те, що атестація робочого місця (де він працював) не проводилась у зв*язку із неритмічною роботою підприємства. Вказав, що він виконував постійно роботу вибивальника литва, інші роботи не виконував у вказаний ним період; підприємство постійно було завантажене замовленнями щодо ливарного виробництва, перебоїв у роботі не було, йому виплачувалась така ж зарплата, як і іншим його колегам по роботі у ливарному цеху, про що надав документи на отримання зарплати (роздруківки із відомостей про її нарахування у зазначений період, а.с 43-65). Пояснив, що із заявою про призначення пенсії він звертався 3.04.2009 року, проте по вині відповідача вона йому не призначена і за станом на період розгляду справи. Просить суд захистити його право для вирішення питання про отримання пенсії за віком при досягненні 50 років.

Аналогічні показання надав суду при допиті його в якості свідка в судовому засіданні 24.03.2011 року.

Представник відповідача ВАТ вимоги позивача в судовому засіданні не визнав, пояснив, що позивач дійсно працював у ВАТ у вказаний період час вибивальником литва повний робочий день, однак виконував в тому числі і інші роботи, які не підпадають під перелік робіт, за Списком 1, тому довідка ВАТ від 29.12.2008 року №03-49 (а.с.6) є обгрунтованою та правомірною. Зазначив, що підприємство у 1992-1993 роках не мало замовлень на продукцію ливарного виробництва, тому цех, в якому працював позивач повний робочий день не працював. Робітники цеху, в тому числі позивач виконували інші роботи. Тому атестація робочого місця позивача не проводилась, оскільки такої необхідності у зазначеному періоду часу не було. В подальшому вказаний цех був переданий дочірньому підприємству ДП «Ливарний завод». Також пояснив, що рішення суду не може замінити атестацію робочого місця, яку на його думку повинні були провести відповідні фахівці з питань охорони праці, умов праці, охорони здоров*я. Від проведення експертизи за рахунок ВАТ відмовився.

В подальшому приблизно з середини літа 2010 року в судові засідання представник позивача не прибував.

Представник третьої особи Управління Пенсійного Фонду України у Шевченківському районі м.Києва при вирішенні спору покладається на розсуд суду, підтвердив факт звернення позивача до установи Пенсійного фонду 3.04.2010 року. Проте, пенсія на пільгових умовах позивачу не була призначена, оскільки надана ним довідка із ВАТ «Веркон»не відповідала чинному законодавству.

Третя особа - ДП свого представника в судове засіданні не направила, тому суд розглядає справу без його присутності.

Свідок ОСОБА_3 пояснив, що він працював у вказаний позивачем період часу в одному цеху, отримував зарплату, як за роботу у шкідливих умовах, вони працювали повний робочий день, він та позивач інших робіт, ніж передбачено було для вибивальника литва не виконували. Чому не проведена атестація робочого місця вибивальника литва? йому невідомо. Він отримує пенсію на пільгових умовах, як працівник із шкідливими умовами праці за Списком 1.

В ході розгляду справи судом була призначена експертиза , проведення якої було доручено Державній експертизі умов праці Міністерства праці та соціальної політики України, розташованій у м.Києві по вул.Еспланадна, 8/10 .

Вказана установа надала суду листа від 2.11.2010 року за №193/010/82-10. В листі (а.с.152-153), який суд розцінює як відповідь посадової особи органу державного управління , а не висновок експерта вказано, що оскільки атестація робочого місця ОСОБА_1 не проводилась, то до стажу, який дає право на пенсію на пільгових умовах ОСОБА_1 може бути зарахований період його роботи до 21.08. 1992 року включно. Головний державний експерт з умов праці України С.Рябоконь , який підписав вказаний висновок у листі посилається на п.4.1 Порядку застосування Списків № 1 і №2 виробництв, робіт, професій, показників, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173 при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці і соціальної політики 18.11.2005 року №383.

При розгляді справи представник відповідача у своїх запереченнях вказав, що суд не може замінити експертів, котрі визначили б атестацію робочого місця позивача, на якому він працював в період з 21.08.1992 року по 19.11.1993 року.

Судом була призначена експертиза з приводу визначення відповідності Списку №1 виконуваної позивачем роботи в період 21.08.1992 року по 19.11.1993 року. Суд визначив експертну установу - Державну експертизу праці Міністерства праці та соціальної політики України. Вказана установа експертизу фактично не провела. Надісланий нею лист від 22.11.2010 року суд не може розцінювати як висновок експерта (судом з*ясовано, що вона немає статусу судово-експертної установи). Також він не може бути висновком спеціаліста, оскільки при його наданні С.Рябоконь зовсім не посилався на матеріали справи, на витяги щодо нарахування зарплату ОСОБА_1, відомості про тривалість його роботи, перелік видів виконуваної роботи, умови праці. Зі змісту вказаного листа суд приходить до висновку про те, що його автор роз*яснив суду порядок застосування певного законодавства.

Відповідно до ст. 54 ЦПК України спеціалістом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів і може надавати консультації під час вчинення процесуальних дій з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.

У листі фактично викладені певним чином консультації з приводу застосування законодавства при нарахуванні пенсії , обчисленні стажу для її нарахування на пільгових умовах (Список №1). Вказані консультації носять правовий характер і для суду не є консультаціями спеціаліста, оскільки суд вправі визначити правовий характер спору самостійно і визначити самостійно: які норми слід застосовувати при вирішенні спору.

Суд розглядає справу, керуючись приписами ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України , які учасникам розгляду справи були роз*яснені.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна із сторін повинна надати докази, які обґрунтовують її відношення до позову (підставу їх вимоги чи заперечень).

Суд враховує, що позивач був лише робітником у відповідача, він не повинен був в силу умов трудового договору організовувати атестацію робочого місця, на якому працював.

В той же час суд вважає, що відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Постановою кабінету Міністрів України від 1.08.1992 №442 таку атестацію повинно було організувати підприємство.

Відповідно до приписів ст. ст. 153, 157, 158, 160, 161 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен створювати безпечні та нешкідливі умови праці, які відповідають нормативним актам про охорону праці; він повинен вживати заходів щодо зниження та усунення запиленості та загазованості повітря у виробничих приміщеннях, зниження шуму, вібрації, випромінювання, тощо, він повинен контролювати додержання працівниками вимог актів про охорону праці.

Як видно із пояснень позивача, показань свідка робота у ливарному цеху шкідливо впливала на стан самопочуття, здоров*я вибивальника литва.

Про такі обставини в судовому засіданні не заперечив представник відповідача.

Суд враховує, що він не надав суду достовірних доказів про те, що позивач у вказаний ним період часу не виконував роботу, яка давала б йому право на зниження пенсійного віку.

Його пояснення суд не вважає достовірними доказами.

Крім того, відповідно до змісту перелічених норм КЗпП України суд , а також приписів Постанов Кабінету Міністрів України №442 від 1.08.1992 року, інших перелічених норм законодавства суд приходить до висновку про те, що атестацію робочого місця повинен організовувати власник чи уповноважений орган підприємства, на якому існують роботи із шкідливими умовами праці. На думку суду, саме атестація робочого місця може визначити: чи підпадає виконувана на ньому робота під категорію осіб, професій, показників, вказаних у Списку №1.

На думку суду, позивач саме у зв*язку із відсутністю атестації його робочого місця і звернувся до суду за захистом його права. Тому суд не вправі вирішувати спір формально, враховуючи п.4.1 Порядку застосування Списків, на які посилається Державний експерт С.Рябоконь (а.с.153).

За таких обставин суд вважає, що відповідач ( підприємство, правонаступником якого він є) у свій час в порушення чинного на той час (1992-1993 роки) законодавства не провів атестацію робочого місця , на якому працював ОСОБА_1 Надану відповідачем у довідці (а.с.6) інформацію про те, що у 19092 році робота підприємства була неритмічна суд розцінює, як таку, котра не підтверджена жодними об*єктивними доказами. Крім того, неритмічна робота всього підприємства, на думку суду, ще не значить, що ОСОБА_1 не виконував у 1992-1993 році в повному обсязі повний робочий день роботи вибивальника литва у ливарному цеху вказаного підприємства. ДО такого висновку суд приходить у зв8язку з тим, що вимоги позивача обґрунтовуються також наданими витягами із роздруківок щодо нарахування йому зарплати за вказаний період, в яких не вказано про переведення його на інший режим роботи (а.с.43-66).

Суд при цьому враховує, що вказане робоче місце (посада вибивальник литва) підпадало під перелік у Списку №1 до 21.08.1992 року. Також воно підпадало за результатами атестації , проведеної у ДП «Ливарний завод» (наказ від 23.06.1998 року (а.с. 72-75), якому вказаний цех було передано підприємством (Об*єднанням) . Суд також враховує, що представник позивача, заявляючи про необхідність проведення атестації робочого місця ОСОБА_1 у 1992-1993 роках, погодився з тим, що вона не була проведена. В той же час він в ході розгляду справи не вирішив питання про проведення такої атестації за документами, наявними у підприємстві за станом на період розгляду справи, не вирішив питання про проведення відповідної експертизи, про яку заявляв в судовому засіданні ( у передбаченому законом порядку клопотання про її проведення не заявив, не назвав експертної установи, яка могла б провести вказану ним експертизу, чи атестацію).

За таких обставин у суду немає підстав для відмови ОСОБА_1 у встановленні факту виконання ним роботи у зазначений ним період часу, яка підпадає до Список №1. Одночасно, суд при вирішенні спору вважає за необхідне визначити не тільки про наявність у ОСОБА_1 вказаного ним стажу виконання роботи за трудовим договором, що дає право на пільгову пенсію за віком.

Суд вважає за необхідне зазначити в судовому рішенні про те, що атестація робочого місця ОСОБА_1 у вказаний ним період часу не проводилась по вині підприємства, правонаступником якого є ВАТ «Веркон».

Вимоги позивача підтверджується всіма дослідженими доказами, які містяться у матеріалах справи в їх сукупності, в тому числі витягами із трудової книжки, його заявами до державних установ з приводу обчислення стажу, відповідями вказаних установ.

При обранні способу захисту цивільного права суд керується абзацом 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України та захищає право позивача на отримання пенсії відповідно до Закону.

Таким Законом суд вважає ч. 2 ст.256 ЦПК України , яка передбачає можливість у судовому порядку встановлювати факти, що мають юридичне значення, від яких залежить виникнення особистих чи майнових прав фізичних осіб.

В даному конкретному випадку суд в порядку позовного провадження з метою захисту права позивача на отримання пенсії на пільгових умовах визнає факт виконання ним зазначеної у позовній заяві роботи у вказаний ним період часу для вирішення питання про отримання ним пенсії з часу звернення до органів пенсійного Фонду України. Датою такого звернення є 3.04.2009 року (відповідь Управління пенсійного Фонду України від 13.04.2009 року на ім*я позивача, а.с.14).

При цьому суд враховує, що суд не може задовольнити його вимоги щодо обов*язку відповідача ВАТ «Веркон»видати йому довідку про пільговий характер його роботи на вказаній посаді і у вказаний період з дотриманням приписів Постанови Кабінету Міністрів України №367 від 12.08.1993 року, яка дає право на призначення пенсії відповідно до Списку № 1, оскільки, по перше: вимоги в цій частині фактичні дублюють його вимоги про визнання стажу роботу таким, що дає право на пільгову пенсію (вони є похідними від вимог про визнання факту виконання роботи, яка дає право на пільгову пенсію; по-друге: в довідці підприємство (відповідач) не може вказати про проведення атестації якої у свій час проведено не було.

Оскільки відповідно до чинного законодавства (форми довідки) вказівка про проведення атестації у довідці є обов*зковою, а атестації проведено не було, то надання відповідачем такої довідки для позивача не вирішить питання про отримання ним пенсії у органах пенсійного Фонду України. За таких підстав суд задовольняє вимоги щодо встановлення факту виконання позивачем певної роботи у відповідача протягом визначеного ним у позовних вимогах періоду часу, яка дає право на оформлення пенсії на пільгових умовах.

Керуючись ст. ст. 212-214, ЦПК України, суд,

ухвалив:

Визнати факт, що має юридичне значення, а саме: визнати, що період роботи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає у АДРЕСА_1, в ливарному цеху №13 Київського верстатобудівного заводу , правонаступником якого є відкрите акціонерне товариство «Веркон» (м.Київ просп.Перемоги, 67, Код ЄДРПОУ 05748803) з 1.01.1992 року по 19.11.1993 року є таким, що надає право ОСОБА_1 на отримання пільгової пенсію, оскільки відповідає Списку №1 виробництв, робіт, професій, показників, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173 без урахування атестації робочого місця вибивальника литва , яка була не проведена з вини підприємства ВАТ «Веркон».

Вказаний факт визнається для можливого вирішення питання ОСОБА_1 про отримання пенсії на пільгових умовах відповідно до його звернення до органів пенсійного Фонду України 3.04.2009 року.

В решті вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення, учасниками розгляду справи, котрі не були присутні при розгляді справи протягом 10 днів з дня отримання його копії.на адресу Апеляційного суду м.Києва через районний суд.

Суддя