Ухвала суду № 16395042, 03.06.2011, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 22-ц-1576/2011Головуючий у I інстанції Кулініч Ю.П.

Категорія цивільнаДоповідач - Скрипка А. А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2011 року

03 червня 2011 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіСкрипки А.А.

суддів:Лакізи Г.П., Шевченка В.М.

при секретарі:Марченко О.О.

за участю:ОСОБА_5, ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про припинення права на частку у спільному майні , -

в с т а н о в и в:

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 квітня 2011 року позов ОСОБА_5 задоволено. Припинено право власності ОСОБА_6 на 11/200 частин квартири АДРЕСА_1. Суд також вирішив, що необхідно виплатити ОСОБА_6 з депозитного рахунку № 37315006001170 в ГУДК у Чернігівській області, МФО 853592, код 26295412 вартість 11/200 частин квартири АДРЕСА_1 в розмірі 35711 грн. Визнано за ОСОБА_5 право власності на 11/200 частин квартири АДРЕСА_1 , що належали ОСОБА_6 Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 120 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи , на користь держави стягнуто 357 грн. 11 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції , справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Апелянт вважає рішення суду першої інстанції безпідставним , оскільки судом неповно зясовані обставини , що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи , суд невірно застосував норми матеріального і процесуального права. Апелянт зазначає , що він не перешкоджав позивачу користуватися спільним майном , позивача за два роки свого проживання в спірній квартирі ОСОБА_6 жодного разу не бачив, будь - яких спорів між ними з приводу спірної квартири раніше не виникало, оплату комунальних послуг проводить апелянт . ОСОБА_6 не погоджується з визначенням ринкової вартості 11/ 200 частин спірної квартири висновком комунального підприємства Чернігівське МБТІ від 12 листопада 2010року в сумі 35711грн., вважаючи таку вартість заниженою. Апелянт зазначає, що іншого окремого житла він у власності не має , мав намір звернутися до позивача з письмовою пропозицією щодо викупу 11/ 200 частин спірної квартири , оскільки ОСОБА_6 має намір створити сімю і проживати в спірній квартирі.

Вислухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи , перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку , що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції, - залишенню без змін , оскільки суд його ухвалив з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В ході судового розгляду даної справи встановлено та підтверджується її матеріалами , що ОСОБА_5 є власником 11/200 частин спірної квартири АДРЕСА_1 ( а. с. 42, 44). ОСОБА_6 є власником 11/200 частини вказаної спірної квартири ( а. с. 57) , на підставі договору дарування від 10 липня 2009 року ( а. с. 31 - 32). Згідно даних комунального підприємства Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації ( а. с. 47), 28 лютого 2011року від ОСОБА_6 було прийнято замовлення на реєстрацію права власності за договором дарування та проведення технічної інвентаризації квартири АДРЕСА_1 ; рішення про державну реєстрацію було прийнято 13 квітня 2011року.

Спірна квартира складається із восьми ізольованих кімнат та приміщень загального користування ( а. с. 9) . ОСОБА_5 і ОСОБА_8 мати відповідача, були співвласниками однієї кімнати в рівних частинах, решта кімнат перебуває у власності і користуванні інших осіб ( а. с. 42 ). ОСОБА_8 вчиняла позивачу перешкоди в користуванні спірною квартирою, тому згідно рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 серпня 2009 року ( а. с. 9), ОСОБА_8 зобовязано не чинити ОСОБА_5 перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 та надати ключі від дверей кімнати, що належить їм на праві спільної часткової власності. 10 липня 2009 року ОСОБА_8 подарувала свою частину спірної квартири відповідачу ( а. с. 31 - 32 ), дата прийняття рішення про державну реєстрацію 13 квітня 2011року ( а. с. 57) .

Апеляційний суд погоджується з вірним по суті висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про припинення права власності на частку в спільному майні.

Відповідно до приписів статті 365 Цивільного кодексу України , право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сімї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Згідно висновку комунального підприємства Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації про вартість майна ( а. с. 10 ) , дата оцінки 12 листопада 2010 року , ринкова вартість 11/200 частин житлової квартири, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 /3 складає 35711 грн .

Відповідно до платіжного доручення № 117459 від 13 січня 2011року, позивачем вказана сума внесена 13 січня 2011року на депозитний рахунок суду ( а. с. 26).

По справі також встановлено , що згідно даних комунального підприємства Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації, за ОСОБА_5 в м. Чернігові, крім 11/ 200 частин спірної квартири , зареєстровано право власності на обєкт нерухомості : АДРЕСА_2 , ідеальна частка 1/ 5 , правовстановлюючі документи - свідоцтво про право власності на житло від 23 червня 2003 року ( а. с. 44 ) . За ОСОБА_6 в м. Чернігові , крім 11/ 200 частин спірної квартири , зареєстровано право власності на обєкт нерухомості : АДРЕСА_3, ідеальна частка 1/2, правовстановлюючі документи свідоцтво про право власності на житло від 19 липня 2010 року. Сторони по справі зареєстровані і проживають за вказаними адресами .

Задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції прийшов до вірного по суті висновку відносно того, що наявні умови, регламентовані приписами статті 365 Цивільного кодексу України для припинення права власності відповідача на частку у спільному майні . Зокрема, суд першої інстанції виходив з того, що частки сторін в спірній квартирі є рівними, але незначними для квартири в цілому ; з матеріалів справи не вбачається, що площа кімнати дозволяє поділити її в натурі; спільне володіння і користування квартирою між сторонами є неможливим ; сторони мають постійні місця проживання за місцем їх реєстрації і припинення права власності не завдасть істотної шкоди інтересам відповідача .

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги відносно того, що висновки оскаржуваного рішення суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права , не можуть бути підставою для скасування вірного по суті рішення суду першої інстанції, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи .

Твердження апелянта відносно того, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції його фактично позбавлено житла , оскільки іншого окремого житла у власності він не має, також не можуть бути прийняті до уваги апеляційним судом , оскільки як в запереченнях на позовну заяву (а.с.58 - 59), так і в апеляційній скарзі (а.с.70) апелянт місцем свого проживання та реєстрації зазначає квартиру АДРЕСА_3 , що спростовує доводи ОСОБА_6 щодо відсутності у нього іншого житла , крім спірної квартири . Згідно даних комунального підприємства Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації, за ОСОБА_6 в м. Чернігові , крім 11/ 200 частин спірної квартири , зареєстровано право власності на обєкт нерухомості : АДРЕСА_3, ідеальна частка 1/2.

Припущення апелянта відносно того, що розмір ринкової вартості 11/200 частин спірної квартири , визначений згідно висновку комунального підприємства Чернігівське МБТІ , який було взято до уваги судом першої інстанції, є заниженим , також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Оскільки, як вбачається з висновку про вартість майна ( а. с. 10) , ринкова вартість 11 / 200 частин спірної житлової квартири була визначена підприємством , що має сертифікат субєкта оціночної діяльності 8827 / 09 від 14 серпня 2009 року , із використанням порівняльного підходу (а.с.10).

Відповідно до приписів статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень ; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях . Оскільки клопотання про призначення по справі експертизи для визначення вартості 11/200 частин спірної квартири апелянтом не заявлялося ні в суді першої інстанції , ні в ході апеляційного розгляду даної справи , то за даних обставин припущення апелянта щодо невірного визначення вартості 11 / 200 частин спірної квартири субєктом оціночної діяльності не можуть бути взяті до уваги апеляційним судом.

Враховуючи вищенаведене, у апеляційного суду відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції , ухваленого на основі повно і всебічно з'ясованих обставин , на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись статтями : 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити .

Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 20 квітня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: