Рішення № 16383676, 11.01.2011, Апеляційний суд Сумської області

Справа №22-ц-105/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Бойко

Код категорії 33 Суддя-доповідач - Семеній

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2011 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Семеній,

суддів -

при секретарі - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою Національної страхової компанії «Оранта»

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 07 грудня 2010 року

в цивільній справі за позовом Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»

до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5,

про стягнення збитків,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2009 року Національна акціонерна компанія «Оранта» (далі НАСК «Оранта») звернулася з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 11 червня 2008 року між нею та третьою особою: ОСОБА_5 був укладений договір добровільного страхування квартири АДРЕСА_1. До страхових ризиків також було віднесено і пошкодження майна розташованого у житловому приміщенні страхувальника внаслідок впливу рідини з інженерних мереж будинку.

17 вересня 2008 року з вини відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відбулося залиття вищезгаданої квартири. НАСК «Оранта» добровільно сплатила ОСОБА_5 страхове відшкодування в сумі 695, 35 грн. набувши право вимоги до винних осіб. Оскільки відповідачі не бажають вирішити спір в добровільному порядку, позивач просив стягнути з них названу суму страхового відшкодування.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 07 грудня 2010 року відмовлено в задоволенні позовних вимог НАСК «Оранта».

Позивач з рішенням суду не погодився та оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі НАСК «Оранта», посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Зокрема, доводить, що сума майнового відшкодування визначається одним із варіантів передбачених договором. Сума витрат на відтворення в даному випадку була визначена на підставі складеної НАСК «Оранта» калькуляції витрат, що передбачено договором страхування. Відповідачі не довели, що на проведення відновлювального ремонту необхідно менше коштів, чим визначено калькуляцією страховика. Факт завдання збитків третій особі та вини відповідачів у їх настанні не спростований.

Заслухавши пояснення представника позивача Скриньки Л.О., яка підтримала скаргу з мотивів в ній наведених та пояснення відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, даних ними як в своїх інтересах так і в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4, а також ОСОБА_3, які заперечили проти її задоволення, дослідивши матеріали справи та перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення скасуванню з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 11 червня 2008 року між НАСК «Оранта» та ОСОБА_5. укладено договір добровільного страхування АДРЕСА_1, яким до страхових ризиків було віднесено і пошкодження розташованого у житловому приміщенні майна страхувальника внаслідок впливу рідини з інженерних мереж будинку (а.с. 8-9).

17 вересня 2008 року з вини відповідачів відбулося залиття вказаної квартири. Із копії акту ТОВ «Техкомсервіс» від 25.09.2008 року вбачається, що причиною залиття став порив на кухні квартири, що належить на праві спільної сумісної власності відповідачам, гнучкого шлангу гарячого водопостачання ( а.с. 15 ). Вказані обставини ними не заперечуються.

Позивач добровільно сплатив ОСОБА_5 страхове відшкодування в сумі 695,35 грн. (а.с. 12-14).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався тим, що жодних документів, які підтверджують вартість пошкодженого майна, розмір заподіяних збитків, а також, витрати на ремонт, ОСОБА_5 позивачу не передавав, а розрахунок збитків був проведений НАСК без посилання на докази вартості необхідних для ремонту матеріалів, відомостей щодо ринкових цін на будівельні матеріали станом на листопад 2008 року (час проведення страхового відшкодування).

Суд першої інстанції дійшов того висновку, що працівники НАСК визначили суму страхового відшкодування керуючись тільки своїм внутрішнім переконанням, не використовуючи спеціальні знання у цій галузі.

Проте колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

З врахуванням зазначеного, НАСК «Оранта» набула права зворотної вимоги до осіб з вини, яких було завдано шкоди майну ОСОБА_5

Підпунктами 5, 6 пункту 2.5 договору добровільного страхування квартири, рухомого майна та відповідальності громадян, передбачений перелік документів, необхідних для підтвердження настання страхового випадку та визначення розміру збитку, а також розрахунку страхового відшкодування. До нього, зокрема, входять документи (рахунки, квитанції та інші первинні документи, що мають відношення до застрахованого майна), які підтверджують вартість застрахованого майна; документи, що підтверджують розмір заподіяних збитків (необхідні витрати на відновлення, ремонт або заміну майна, якому заподіяно збиток відповідно до п. 2.7.2.3 Договору).

Пунктом 2.7.2.3. цього договору передбачено, що розмір витрат на відтворення визначається за цінами на матеріали, запасні частини, вартістю доставки матеріалів, запасних частин до місця проведення робіт та оплатою ремонтних робіт на підставі: 1) калькуляції витрат на відтворення, складеної Страховиком, або калькуляції за висновком (актом) експертизи чи кошторису на ремонтні робот, наряду замовлення та інших документів, з якими згоден Страховик, або 2) актів виконаних робіт, рахунків за фактично виконаний ремонт пошкодженого майнового обєкта організацією/фірмою, узгодженою зі Страховиком, яка виконала ремонтні роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до зазначених умов договору розмір витрат на відтворення було визначено на підставі калькуляції витрат, складеної страховиком за цінами лише на матеріали.

З наданого ним розрахунку вбачається, що розмір шкоди, завданої майну страхувальника, складає 695 грн. 35 коп. (а. с. 11, 20). З зазначеним розміром відшкодування страхувальник погодився і саме такий розмір йому було відшкодовано страховиком.

Відповідачі, заперечуючи проти такого розміру, вважаючи його завищеним, всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України, свого розрахунку не надали як й інші, належних та допустимих доказів в підтвердження своїх заперечень.

За таких обставин колегія суддів погоджується з доводами апелянта в тій частині, що при визначенні розміру витрат на відтворення майна, якому завдано збитку, на підставі складеної ним калькуляції витрат, страхувальник не зобовязаний надавати відповідні документи на підтвердження розміру матеріальних збитків, оскільки це не передбачено укладеним між сторонами договором, а тому і не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог НАСК «Оранта».

З огляду на наведене, рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, а тому з підстав передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню та ухваленню нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.5 ст. 88 ЦПК України на користь позивача слід стягнути понесені ним та документально підтверджені судові витрати з кожного з відповідачів в рівних частках, а саме: по 17 грн. на повернення судового збору, по 40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді першої інстанції, по 8 грн. 50 коп. судового збору та по 40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в апеляційному суді

Керуючись ст. 303, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 1, 3 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст.ст. 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» задовольнити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 07 грудня 2010 року скасувати.

Позовні вимоги Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (р/р 26502752973251 в Харківській області, філії УСБ, МФО 351016, код 14025009) 695 грн. 35 коп. на відшкодування завданої шкоди, а також у рівних частках з кожного з них, а саме: по 17 грн. на повернення судового збору, по 40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді першої інстанції, по 8 грн. 50 коп. судового збору та по 40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в апеляційному суді.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -