Рішення № 16376292, 26.05.2011, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ_______

                                                                                Справа № 1519/2- 2395/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2011 року м.Одеса

Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 в складі:

головуючого - судді Сегеди О.М.

при секретарі - Луньовій В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ВАТ «Одеський коровай»про скасування наказу про винесення догани та стягнення одноразової грошової допомоги за вислугу років з урахуванням індексу інфляції,

встановив:

У листопаді 2011р. ОСОБА_2 звернулася до суду з зазначеним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Одеський коровай» (далі - ВАТ «Одеський коровай»), посилаючись на те, що 27 червня 2008р. адміністрацією ВАТ «Одеський коровай»було незаконно видано наказ № 278-ПР., на підставі якого їй було оголошено догану за халатне відношення до роботи. Стверджує, що про існування вказаного наказу вона дізналась із апеляційної скарги на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16.06.2010р.

Позивачка зазначала, що наказ № 278-ПР від 27.06.2008р. прийнятий з порушенням норм трудового законодавства, так як відповідач належним чином не ознайомив її з даним наказом та не запропонував їй надати письмові пояснення. З цих підстав просила суд визнати наказ № 278-ПР від 27.06.2008р. незаконним, недійсним з часу прийняття та стягнути з відповідача судові витрати.

01.02.2011р. позивачка збільшила позовні вимоги та просила суд визнати наказ ВАТ «Одеський коровай»№ 278-ПР від 27.06.2008р. незаконним, недійсним з часу прийняття, зобов’язати ВАТ «Одеський коровай» нарахувати та виплатити належну їй одноразову винагороду за вислугу років з 2007р. по 2009р., передбачену Додатком №9 Колективного договору з урахуванням індексу інфляції та стягнути судові витрати, про що надала заяву (а.с.23).

25.01.2011р. від представника відповідача надійшли заперечення на позовні вимоги, в яких зазначено, що ствердження позивачки не відповідають дійсності. Стверджував, що наказом № 278-ПР від 27.06.2008р. до позивачки було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани за порушення ТУУ 15.8-00376886-045- «Технічні умови. Хліб пшеничний»під час її зміни 04 червня 2008р. у зв’язку із халатним відношенням до своїх трудових обов’язків. Порушення полягало у тому, що позивачка порушила робочу інструкцію, згідно якої машиніст зобов’язаний контролювати форму тістової заготовки на відповідність вимогам технологічної карти і здійснювати своєчасне відбракування тістових заготовок неправильної форми.

Надати письмові пояснення з цього приводу відповідачка відмовилася, про що були складені відповідні акти. Крім того зазначив, що відповідачка звернулася до суду з порушенням строку, встановленого трудовим законодавством.

Позивачка в судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник ВАТ «Одеський коровай» в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

Судом встановлено, що ВАТ «Одеський коровай»є юридичною особою, діє на підставі Статуту.

Підприємство очолює голова правління ВАТ «Одеський коровай», який відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку має право прийому на роботу і звільнення з роботи працівників ВАТ «Одеський коровай», застосовує заходи дисциплінарного впливу до осіб, винних у порушенні виробничої, технологічної і трудової дисципліни(а.с.76-89).

На підприємстві діють: статут ВАТ «Одеський коровай», Колективний договір ВАТ «Одеський коровай», затверджений 18.07.2003р. із змінами від 28.02.2007р. та від 02.12.2008р., (а.с.43-54, 68-75), Правила внутрішнього трудового розпорядку ВАТ «Одеський коровай», які затверджені 29.12.2007р. (а.с.58-67, 76-89), Положенням про виплату одноразової винагороди за вислугу років(а.с. 33-34, 55-57).

Судом встановлено, що 01 січня 2003р. позивачка була прийнята у порядку переводу на посаду машиніста ТРМ (тісторобних машин) в пекарному цеху хлібозаводу № 2 на підставі наказу № 263-к від 30.12.2002р. (а.с. 98).

Наказом ВАТ «Одеський коровай»№ 278-ПР від 27 червня 2008р. позивачці було оголошено догану за халатне відношення до роботи (а.с.3,18).           

Факт халатного відношення позивачки до роботи підтверджується службовою запискою технічного керівника ОСОБА_3, актом про проведення якості продукції від 04.06.2008р. № 35.

При обранні позивачці виду стягнення відповідачем враховувалась попередня робота та ступінь тяжкості проступку.

Пунктом 3 Правил внутрішнього трудового розпорядку ВАТ «Одеський коровай»передбачено, що працівник зобов’язаний забезпечити якість продукції, яку він виробляє, а також п. 7.2 Правил передбачена відповідальність за порушення трудової дисципліни разом з доганою або звільненням.          

Від надання пояснень з цього приводу ОСОБА_2 відмовилася, що підтверджується актом від 04.06.2008р., який був складений у присутності працівників ВАТ «Одеський коровай»(а.с.20).

Крім того, позивачка відмовилася від ознайомлення з наказом ВАТ «Одеський коровай» № 278-ПР від 27 червня 2008р., що підтверджується актом від 10.07.2008р.(а.с.21).

Отже, накладаючи дисциплінарне стягнення на позивачку, відповідачем були дотриманні вимоги ст. 147-149 КЗпП, а тому доводи позивачки про порушення відповідачем вимог трудового законодавства при оголошенні їй догани за халатне відношення до роботи, не найшли свого підтвердження в судовому засіданні, а також спростовуються матеріалами справи та поясненнями свідків: ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_5

Відповідно до роз’яснень п.22 постанови від 6 листопада 1992р. №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з’ясовувати, у чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3,4,7,8 ч.1 ст. 40 КЗпП, чи враховувалися при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Згідно зі ст.148 КЗпП дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Частиною 2 ст. 147 КЗпП встановлено, що за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. Заходами стягнення є догана і звільнення (ч.1 ст. 147 КЗпП).

01.06.2009р. позивачка була звільнена з роботи на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України згідно наказу № 102 від 01.06.2009р. (а.с.99).

15.05.2009р. позивачка звернулася до суду з позовними вимогами про визнання незаконними наказів №170 від 24.04.2009р., №102 від 01.06.2009р., поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 17.08.2010р. позивачці було відмовлено в задоволенні позовних вимог (а.с.90-95).

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 19.10.2010р. апеляційна скарга позивачки була відхилена, а рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17.08.2010р. залишено без змін (а.с.96-97).

З вимогами про оскарження наказу ВАТ «Одеський коровай»№ 278-ПР від 27 червня 2008р. позивачка звернулася з пропуском тримісячного строку, передбаченого ст. 233 КЗпП, а саме 10.11.2010р. При цьому, позивачка не просила суд поновити їй строк на оскарження цього наказу.

Суд вважає, що позивачка знала про існування вказаного наказу, що підтверджується актом про відмову від його ознайомлення.

Відповідно до п.1 Положення про виплату одноразової винагороди за вислугу років, яке було затверджено змінами та доповненнями до Колективного договору від 28.02.2007р. виплата одноразової винагороди за вислугу років проводиться при наявності фінансових можливостей підприємства.

Згідно листа ВАТ «Одеський коровай»у зв’язку з фінансовими складностями на підприємстві, відповідачем було прийнято рішення про не виплату заробітної плати за вислугу років працівникам підприємства (а.с.35).

Статтею 2 Закону України «Про оплату праці»виплата винагороди за результатами річної роботи підприємства є елементом заробітної плати але це обов’язковий її елемент.

Рішення про виплату винагороди за результатами роботи підприємства за рік приймається безпосередньо на підприємствах шляхом внесення відповідної умови до колективного договору, затвердження положення про умови виплати винагороди за підсумками роботи за рік як додатку до колективного договору.

В положенні про умови виплати винагороди за підсумками роботи за рік ВАТ «Одеський коровай» передбачено, що така виплата проводиться при наявності фінансових можливостей підприємства.

Таким чином, при відсутності коштів рішення про виплату винагороди за підсумками роботи підприємства за рік не приймається і у працівника права на одержання такої винагороди не виникає.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивачки безпідставні і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 97, 139-141, 147-148, 149, 150, 233, 234 КЗпП України, ст.ст. 2, 15 Закону України «Про оплату праці», ст.ст. 10,11,57, 60 208, 212,213, 215, 218, ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ВАТ «Одеський коровай»про скасування наказу про винесення догани та стягнення одноразової грошової допомоги за вислугу років з урахуванням індексу інфляції - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення .

Суддя:                     О.М.Сегеда