Вирок № 16371979, 30.05.2011, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 1/0614/56/11

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

30 травня 2011 року Малинський районний суд Житомирської області в складі

                    головуючої судді           Збицької К.Д.,

          з участю прокурора                               Гойдала О.Є.,

                    захисника                                         ОСОБА_1,

                     при секретарі                                         Кравець Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Малині кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,           уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,           українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не           жонатого,           приватного підприємця, не судимого, -

          за ст.ст. 121 ч.1, 127 ч.1, 129 ч.1, 146 ч.2 Кримінального кодексу України, -

                                                            встановив:

           в ніч з 10 на 11 серпня 2010 року близько 01-ї години ОСОБА_2 на території Малинського кооперативного ринку, що знаходиться в м. Малині по вулиці Грушевського, 3, затримавши неповнолітнього ОСОБА_3, який незаконно проник до орендованого підсудним торговельного кіоску №497, повалив його на підлогу, наносив удари руками по голові та тілу, молотком в різні частини голови та кінцівок, спричиняючи сильний фізичний біль, моральні страждання та тілесні ушкодження.

          З метою примусити ОСОБА_3 зізнатися у вчиненні крадіжки з торговельного кіоску ОСОБА_2 зв’язав йому ззаду руки скетчем, проти його волі, порушуючи права на свободу пересування та особисту недоторканність, посадив у вантажне відділення свого автомобіля «Опель комбо» д/н НОМЕР_1, позбавивши ОСОБА_3 можливості вільно пересуватися, та перевіз до кафе «Рогань», що знаходиться на перехресті вулиць Винниченка та Чкалова в м. Малині.

          На території кафе з метою добитися від ОСОБА_3 зізнання ОСОБА_2 наносив потерпілому удари невстановленим слідством предметом, схожим на молоток, по колінних суглобах, грудній клітці, металевою частиною цього предмета проводив по голові, спричиняючи потерпілому тривалий фізичний біль.

          Отримавши від ОСОБА_3 зізнання та інформацію про інших осіб, які вчиняли крадіжки з торговельного кіоску, ОСОБА_2 проти його волі знову посадив потерпілого у вантажне відділення автомобіля та із зв’язаними руками повіз по названих ним адресах. За недостовірну інформацію він наніс ОСОБА_3 удар кулаком в обличчя, завдавши фізичного болю.

          Після об’їзду названих ОСОБА_3 неповнолітніх та отримання від них свідчень ОСОБА_2 у вантажному відділенні свого автомобіля знову привіз ОСОБА_3 на територію кафе «Рогань», посадив на стілець, дістав з шортів предмет, схожий на пістолет Макарова, висловлював погрозу позбавити ним життя ОСОБА_3, яку останній сприймав як реальну, здійснив холостий постріл у ліве коліно ОСОБА_3, засовував цей предмет в рот потерпілому, продовжуючи висловлювати словесні погрози вбивства та викликаючи у потерпілого побоювання за своє життя і здоров’я, наніс удар ногою у нижню частину живота, спричинивши сильний фізичний біль та тяжкі тілесні ушкодження.

          Продовжуючи знущання над потерпілим, ОСОБА_2 проти його волі із застосуванням фізичної сили завів ОСОБА_3 в другу кімнату складського приміщення на території кафе «Рогань», скетчем зв’язав руки й ноги, посадив в крісло, щоб той не міг вільно пересуватися, поклав на ноги дві гантелі вагою по 11,1кг кожна, заподіявши потерпілому фізичні страждання.

          Внаслідок умисного нанесення ударів молотком, невстановленим слідством предметом, схожим на молоток, руками по тілу та голові, ногою в нижню частину живота ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота з розривом тонкої кишки, які ускладнилися серозно-фіброзним перитонітом, відкритої черепно-мозкової травми з переломом скроневої кістки, забоєм головного мозку, саден голови, тулубу, які по своїй категорії відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя, та саден кінцівок, які є легкими тілесними ушкодженнями без короткочасного розладу здоров’я.

          Підсудний ОСОБА_2 після дослідження судом доказів свою вину в інкримінованих злочинах визнав частково, щиро розкаявся, на досудовому слідстві надавав матеріальну допомогу на лікування, а під час розгляду справи судом добровільно відшкодував моральну шкоду.

          Показав, що влітку минулого року неодноразово виявляв вчинення крадіжок в нічний час шляхом проникнення сторонніх осіб через дах до торговельного павільйону, який він орендує на Малинському кооперативному ринку та здійснює підприємницьку діяльність. З цього приводу звертався до відділу міліції, але нікого не спіймали. Тоді він вирішив прослідкувати сам. Залишившись в кіоску на ніч 11 липня 2010 року, біля 1-ї години він виявив, що хтось пролазить через отвір в даху. Він схопив його, втягнув всередину. Було темно. Пізніше дізнався, що це ОСОБА_3. Хлопець виривався, тоді він вдарив його кілька разів кулаком в голову, плече, поклав на підлогу, пострілом шумового пістолета викликав охоронника. Вони розпитували хлопця скільки разів та з ким із знайомих він проникав до кіоску, що викрадали. Той довго не зізнавався, потім назвав кілька імен, адрес, але виявилося, що вони надумані, тоді хлопець назвав інші адреси, по яких вони поїхали. Перевозили його у вантажному відсіку автомобіля. Руки дійсно змотали скетчем. Після того, як проїхали по зазначених хлопцем адресах, поспілкувалися з батьками деяких з названих ОСОБА_3 хлопців та з самими хлопцями, які підтвердили факт проникнення до його кіоску, біля 6-ї години ранку повернулися до кафе «Рогань». ОСОБА_3 попросив поїсти. Поряд в кафе «Ірина»він купив йому хліб, лимонад. Ще довго розпитував навіщо він лазив в кіоск. Хлопець сидів на стільці на території кафе «Рогань». Він просив його розповісти правду, а якщо не розповість, то буде стріляти. Дійсно в кишені в нього був шумовий пістолет, який він продемонстрував потерпілому. Коли відлучався до туалету, завів ОСОБА_3 у складське приміщення, знову зв’язав руки скетчем й закрив двері. Повернувшись, побачив, що хлопець розв’язав руки. Тоді він посадив його у вантажне відділення автомобіля й поїхав на ринок, де працював до обіду, а ОСОБА_3 знаходився поблизу. Після 13-ї години він закрив кіоск, поїхав із знайомим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на річку помитися, потім повернувся назад й викликав працівників міліції. Заперечує, що вдарив потерпілого ногою в живіт, бив молотком та погрожував пістолетом.

          Крім часткового визнання вини підсудним його винуватість у вчиненні інкримінованих злочинів доведена показаннями потерпілого, свідків, письмовими доказами.

          З показань потерпілого ОСОБА_3 він неодноразово проникав до торговельного павільйону підсудного, звідки брали цигарки, воду, пиво. 10 серпня минулого року після 23-ї години він, проходячи повз Малинський кооперативний ринок, вирішив знову залізти в павільйон. Перед цим ОСОБА_5 йому сказав, що на даху уже зірвана шиферина. Коли через отвір він наполовину проліз всередину, хтось схопив його за шию, затягнув в приміщення, кинув на підлогу. Спочатку було темно, а коли чоловік ввімкнув світло, він побачив, що то був підсудний, який бив його молотком по голові, руках, погрожував пістолетом, зв’язав руки скетчем, посадив у вантажний відсік автомобіля, повіз до кафе «Рогань», де став розпитувати хто ще лазив в кіоск. Спочатку він не хотів говорити, але підсудний бив молотком по грудній клітці, плечах, голові, руках, якими він прикривався, поки він не розповів. Тоді поїхали до хлопців. Максим видав блок цигарок, які вони викрали раніше. Повернулись знову в кафе, коли вже світало. ОСОБА_2 завів його на склад, погрожував пістолетом, вистрілив холостим патроном в коліно, погрожував здійснити вистріл бойовим патроном, наказав відкрити рот, погрожуючи вбити, засовував пістолет в рот, наносив численні удари молотком по колінних суглобах, ногою щосили вдарив в живіт. Від цього удару він відчув сильний біль. Перевівши до дерев’яного приміщення складу, знову зв’язав йому руки, ноги, посадив на стілець, заклеїв скетчем рот, на ноги поставив гантелі, наказав сидіти й поїхав на базар, закривши за собою двері. Попередив, що у разі спроби втекти вб’є. Там він пробув до обіду. Побоюючись погрози ОСОБА_2 та погано себе почуваючи, втекти не намагався. Біля 14-ї години приїхав ОСОБА_2, забрав його, завіз помитися на річку, щоб обмити кров, повернувся на ринок, викликав працівників міліції. З міліції його доставили в лікарню, де в цей же день зробили операцію. Стверджує, що з підсудним був ще чоловік по імені ОСОБА_4, але крім підсудного ніхто ударів, тому числі в живіт, йому не наносив.

          Законний представник потерпілого його мати ОСОБА_6 показала, що син навчається у Кмитівській спецшколі-інтернаті. Про те, що його в ту ніч не було вдома, не знала, виявила лише вранці. Біля 17-ї години 11 серпня з реанімаційного відділення лікарні їй повідомили, що син знаходиться там з приводу тілесних ушкоджень, а потім дізналася, що побив його Сашко «Рогань». В лікарні він був два тижні, де його прооперували. Дружина підсудного давала гроші на ліки, про що вона писала їй розписки. Моральну шкоду підсудний відшкодував до кінця судового слідства. На час розгляду справи претензій до підсудного не має, просить не позбавляти його волі.

          При відтворенні обстановки та обставин події потерпілий ОСОБА_3 показав та розповів де, як та за яких обставин ОСОБА_2 вчинив відносно нього катування, погрожував вбивством, незаконно позбавив волі, спричинив тілесні ушкодження (а.с.140-157 т.1).

          Його показання відповідають як висновку судово-медичної експертизи, так і заключенню експерта ОСОБА_7 щодо характеру та механізму спричинення тілесних ушкоджень.

          Факт затримання підсудним потерпілого при проникненні останнього до торговельного павільйону підтвердив свідок ОСОБА_8, який працює охоронником на Малинському кооперативному ринку. Він показав, що після 21-ї години ОСОБА_2 запросив його до свого торговельного павільйону, показав, що всередині були виламані дошки, які розділяли його на дві секції, біля стіни стояв ломик, на підлозі лежав молоток, на даху була відсутня шиферина. Він попередив його, що залишиться в павільйоні, щоб впіймати злочинця. Приїхав на ринок біля 23-ї години. Години через дві він почув постріл й пішов до павільйону ОСОБА_2, де на підлозі лежав хлопець, обличчя якого було в крові. Потім ОСОБА_2 зв’язав хлопцеві руки, посадив в будку автомобіля й поїхав. Повернувся на ринок вранці із своїм помічником, хлопця з ним не було.

          Свідок ОСОБА_4, який працює у ОСОБА_2, про затримання хлопця, який заліз в павільйон, дізнався біля 2-ї години ночі з телефонного дзвінка ОСОБА_2. Коли він приїхав, то хлопець лежав на підлозі, в нього були зв’язані руки, розбита з лівої сторони голова, обличчя, ніс, текла кров. Вони з потерпілим, який знаходився у вантажному відділенні, поїхали по тих адресах, які хлопець назвав ОСОБА_2. Деякі адреси були надумані, а по деяких хлопці зізналися, що залазили у вагончик ОСОБА_2. Заїжджали в кафе «Рогань», що належить співмешканці ОСОБА_2, він купував хлопцеві воду. Стверджує, що у його присутності хлопця ніхто не чіпав. Бачив у вагончику молоток та лом. Біля 7-ї години ранку приїхали на ринок, був базарний день.

          Будучи допитаним на досудовому слідстві 13 серпня 2010 року свідок ОСОБА_4 також показав, що 11 серпня вранці хлопець, який до біду перебував у вантажному відділенні автомобіля, скаржився на різкий біль в животі, мав блідий колір обличчя, весь час просив пити. На обличчі в нього були численні синці, розбита голова.

          Про те, що потерпілий ОСОБА_3 в ніч з 10 на 11 серпня, коли приїжджав до них з підсудним, був побитий, його руки зв’язані та переміщався у вантажному відділенні автомобіля, показали свідки: малолітній ОСОБА_5, у присутності якого ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_3          кулаком в обличчя; його мати ОСОБА_9; малолітні ОСОБА_10, його мати ОСОБА_11, ОСОБА_12.

          Внаслідок злочинних дій підсудного неповнолітньому потерпілому ОСОБА_3 були завдані тілесні ушкодження у вигляді саден в лівій скроневій ділянці розміром 3х1, на кордоні лівої скроневої і потиличної ділянок розміром 2х1, 2х2х1, на кордоні тім’яної й потиличної ділянок по середній лінії 2х0,3, на правому надпліччі 2х0,8х0,3, на лівому надпліччі 1,5х0,6х0,5, по зовнішній поверхні лівої кисті 2х0,5х7х1, по внутрішній поверхні променево-зап’ястного суглобу 1х0,6, по задній поверхні правого ліктьового суглобу 9х2х1; ушита рана на лівій вушній раковині; синець синюшного кольору на верхній та нижній повіках лівого ока 3х4, крововилив під кон’юктиву лівого ока.

          Зазначені тілесні ушкодження знайшли відображення у висновку судово-медичної експертизи №285 від 20.08.2010 року, зробленого за результатами судово-медичного обстеження № 266 від 13.08.2010 року.

          В акті обстеження також зазначено, що 11 серпня 2010 року хворому була проведена операція –лапаратомія, накладення ентероаностомоза убік, дренування черевної порожнини.

          Згідно вищезазначеного висновку експерта у ОСОБА_3 малися тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота з розривом тонкої кишки, яка ускладнилась серозно-фіброзним перитонітом, відкритої черепно-мозкової травми з переломом лівої скроневої кістки, забоєм головного мозку, ран, саден голови, тулубу, які по своїй категорії відносяться до тяжких, що є небезпечними для життя.

          Садна кінцівок відносяться до легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров’я.

          Тілесне ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з переломом лівої скроневої кістки могло виникнути від удару робочою металевою частиною молотка, а ушкодження у вигляді закритої травми живота з розривом тонкої кишки –від удару рукою або ногою нападаючого (а.с.108-109 т.1).

          Експерт виключає виникнення зазначених тілесних ушкоджень внаслідок падіння потерпілого з положення стоячи на тверду поверхню та одномоментний характер їх заподіяння.

          Відповідно до судово-медичного висновку № 309 від 08 жовтня 2010 року механізм спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 відповідає показанням підсудного ОСОБА_2 лише в тій частині, де він вказує на нанесення удару кулаком в праву частину голови, обличчя, носа, в ліву верхню частину голови та ліве плече, та вцілому показанням потерпілого ОСОБА_3 Тілесне ушкодження у вигляді перелому лівої скроневої кістки могло виникнути від ударної дії робочої частини молотка, а саме його носка шириною 2,5см або ударної частини діаметром 2,5см (а.с.170 т.1).

          Допитаний експерт ОСОБА_7 у судовому засіданні підтвердив свої висновки та ймовірність отримання тілесного ушкодження у вигляді закритої травми живота з розривом тонкої кишки внаслідок нанесення удару ногою.

          Згідно довідки Малинського МРТМО від 07.10.10р. ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні в реанімаційному відділенні 14 ліжко-днів (а.с.159 т.1).

          Під час проведення огляду місця події 13 серпня 2010 року у торговельному кіоску № 497 було виявлено та вилучено молоток з дерев’яною рукояткою (а.с.19-20 т.1);

- на земельній ділянці, що знаходиться на перехресті вулиць Чкалова та Винниченка в місті Малині, зафіксовано розташування приміщення магазину «Ірина», торговельної палатки «Рогань», на території якої знаходиться складське приміщення, із кімнати якого вилучено дві гантелі (а.с.21), що підтверджує правдивість показань потерпілого.

          При огляді автомобіля марки «Опель Комбо» р/н НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2, встановлено, що всередині вантажного відділення пасажирське сидіння відсутнє. У ньому на підлозі виявлено та вилучено сліди нашарування темного кольору, які згідно висновку судово-медичної (імунологічної) експертизи №407 від 23.09.2010 року являються слідами крові та можуть належати потерпілому ОСОБА_3 (а.с.22-24, 70-73, 91-93 т.1).

          Постановою слідчого від 11 жовтня 2010 року належний ОСОБА_2 автомобіль визнаний знаряддям злочину, оскільки його використання підсудним полегшило вчинення злочину (а.с.190 т.1). Проте суд вважає, що автомобіль був лише засобом для перевезення потерпілого, а не знаряддям злочину.

          Аналізуючи досліджені судом докази у їх сукупності суд дійшов висновку про доведеність винуватості підсудного у вчиненні інкримінованих йому злочинів та кваліфікує їх наступним чином:

- дії, що полягають у спричиненні потерпілому умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, - за ч.1 ст.121 Кримінального кодексу України;

- дії, які виразилися у катуванні, тобто умисному заподіянні сильного фізичного болю та морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення з метою отримати визнання та покарати за скоєні ним та іншими особами дії, - за ч.1 ст. 127 Кримінального кодексу України;

- дії, які виразилися у погрозах вбивством, що давали реальні підстави потерпілому побоюватися здійснення цієї погрози, - за ч.1 ст.129 Кримінального кодексу України;

- дії, які виразилися у незаконному позбавленні волі, що супроводжувались заподіянням потерпілому фізичних страждань, - за ч.2 ст.146 Кримінального кодексу України.

Призначаючи підсудному вид і міру покарання суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання .

Підсудний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вперше вчинив зазначені злочини, які класифікуються за різними ступенями тяжкості – невеликого, середнього та тяжкого. До їх вчинення спонукали неправомірні дії потерпілого.

За місцем проживання ОСОБА_2 характеризується позитивно. На обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Перебуває у фактичних шлюбних відносинах, має неповнолітню дитину. Добровільно відшкодував заподіяну потерпілому майнову та моральну шкоду на досудовому слідстві та під час розгляду справи. Щиро кається.

Ці обставини суд визнає такими, що пом’якшують покарання.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, думку прокурора, потерпілого та його законного представника суд визнає за необхідне й достатнє призначити підсудному покарання у межах санкції статей, за якими він засуджується, із застосуванням ст.75 КК України (з випробуванням та іспитовим строком) та покладенням на нього відповідно до ст.76 цього Кодексу певних обов’язків.

Потерпілим та його законним представником на досудовому слідстві був заявлений цивільний позов про відшкодування витрат на лікування у розмірі 509,90грн., які частково на той час не були відшкодовані підсудним, та моральної шкоди в розмірі 50000грн.

У судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_6 заявила про відмову від позову у зв’язку з відшкодуванням її у повному обсязі підсудним, про що подала письмову заяву (а.с.58 т.2), тому суд у відповідності до п.3 ч.1 ст.205 ЦПК України приймає відмову від позову та закриває в цій частині справу.

Речові докази –дитячий пістолет, молоток, які передані зі справою до суду, та гантелі, що зберігаються в кімнаті речових доказів Малинського МВ УМВС України в Житомирській області, підлягають знищенню, паперові конверти із змивами залишенню в матеріалах кримінальної справи, автомобіль НОМЕР_3, 2000 року випуску, який належить ОСОБА_2 та поміщено на зберігання в гаражний бокс №8 Малинського МВ УМВС України в Житомирській області, поверненню за належністю.

У відповідності до ст.93 КПК України суд покладає на підсудного витрати за проведення експертизи у розмірі 206грн.40коп. (а.с.83 т.1).

Керуючись ст.ст. 323, 324, 327 Кримінально-процесуального кодексу України ,-

засудив :

визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 121 ч.1, 127 ч.1, 129 ч.1, 146 ч.2 Кримінального кодексу України та призначити покарання:

-          за ч.1 ст.121 КК України –п’ять років позбавлення волі;

-          за ч.1 ст.127 КК України –чотири роки позбавлення волі;

-          за ч.1 ст.129 КК України –один рік шість місяців обмеження волі;

-          за ч.2 ст.146 КК України –три роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити п’ять років позбавлення волі.

Згідно ст.75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання за умови, що він протягом іспитового строку два роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього у відповідності до п.п.3,4 ч.1 ст. 76 КК України обов’язки :

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи;

- періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Речові докази –дитячий пістолет, молоток, які передані до суду зі справою до суду, та гантелі, що зберігаються в кімнаті речових доказів Малинського МВ УМВС України в Житомирській області, знищити, паперові конверти із змивами залишити в матеріалах кримінальної справи, автомобіль НОМЕР_3, 2000 року випуску, який належить ОСОБА_2 та поміщено на зберігання в гаражний бокс №8 Малинського МВ УМВС України в Житомирській області, повернути засудженому.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на відшкодування витрат на проведення експертизи 206 грн.40 коп. на р/р 31258272211843, одержувач НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, код 25574601, банк одержувача УДК в Житомирській області, МФО 811039.

Справу в частині цивільного позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди закрити у зв’язку з відмовою від позову внаслідок її відшкодування.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Малинський районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуюча

Суддя:ОСОБА_13