Рішення № 16345, 13.06.2006, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" червня 2006 р.

Справа № 1/92-06-2498

За позовом Приватне підприємство "ТМСІ";

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю" Фірма "Гарант-2"

про стягнення грошової суми за невиконання умов договору 61137,82грн.

Суддя Гарник Л.Л.

Представники:

від позивача: Мусієнко А.В., на підставі довіреності;

від відповідача представник не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: позивач - ПП „ТМСІ”, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача - ТОВ „Гарант-2”, про стягнення 61 137,82 грн., в тому числі 53 483,59 грн. заборгованості, 1 091,74 грн. 3% річних, 6 562,49 грн. пені.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач у засідання не з’явився, відзив на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

На підставі укладеного сторонами договору на виготовлення поліграфічної продукції від 20.10.2003р. № 136/П згідно наявних в матеріалах справи видаткових накладних та відповідних довіреностей (а.с. 11-20) ПП „ТМСІ” відвантажило, а ТОВ „Гарант-2” отримало поліграфічну продукцію загальною вартістю 53 483,59 грн.

Згодом ПП „ТМСІ” пред’явило ТОВ „Гарант-2” для оплати рахунки на загальну суму 53 483,59 грн.

З огляду на викладене й ту обставину, що ТОВ „Гарант-2” не виконало зобов’язання щодо здійснення розрахунків за отриману продукцію, ПП „ТМСІ” в судовому порядку вимагає стягнути наявну заборгованість в розмірі 53 483,59 грн., а також суми нарахованих на неї пені, 3% річних.

Розглянувши викладені позивачем доводи, господарський суд дійшов висновку про те, що останні заслуговують на увагу та потребують об’єктивної оцінки з наступних підстав.

Відповідно до умов укладеного сторонами договору від 20.10.2003р. № 136/П замовник здійснює платежі згідно рахунків, виставлених виконавцем за кожним окремим замовленням, протягом трьох банківських днів (п. 2.2).

Крім того, згідно пред’явленого відповідачу востаннє рахунку–фактури № 12/08/0001 визначений кінцевий термін розрахунку –18.08.2005р.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлює - якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений, боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

Наявні матеріали справи свідчать про додержання позивачем наведених норм чинного законодавства. Поряд із цим, відповідач не надав доказів належного виконання зобов’язань.

З огляду на викладене, перевіривши правильність запропонованого позивачем розрахунку, господарський суд вважає підставними позовні вимоги про стягнення заборгованості.

Розглянувши позовні вимоги про стягнення суми боргу з урахуванням трьох процентів річних та пені, нарахованих на суму заборгованості, господарський суд дійшов висновку про їх обґрунтованість з наступних підстав.

Згідно положень ч. 2 ст. 9 Цивільного кодексу України, ст. 7, ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України, особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України; а майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює обов’язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, сплатити на вимогу кредитора суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача сума процентів річних, нарахованих у розмірі 3 %, складає 1 091,74 грн.

Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України пеня є господарською штрафною санкцією у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Пунктом 3.6 укладеного сторонами договору встановлений обов’язок замовника оплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до розрахунку позовних вимог розмір нарахованої на суму боргу пені розрахований в межах погодженого сторонами розміру й складає 6 562,49 грн.

Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Викладені у відзиві на позов заперечення господарським судом не можуть братися до уваги як доводи, що не доведені у встановленому чинним законодавством порядку та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ТОВ „Гарант-2” /адреса: 67400 Одеська область, м. Роздільна, вул. Крупської, 29, ідент. код 20975074, р/р 26005305611001 в філії ЮГРУ ЗАО „КБ Приватбанк” МФО 328704/ на користь ПП „ТМСІ” /юридична адреса: 65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, 11, офіс 34; фактична адреса: 65009 м. Одеса, Фонтанська дорога, 140-а, р/р 26009311996 в АБ „Південний”, МФО 328209, ідент. код 30174430/

53 483,59 грн. /п’ятдесят три тисячі чотириста вісімдесят три грн. 59 коп./ заборгованості,

6 562,49 грн. /шість тисяч п’ятсот шістдесят дві грн. 49 коп./ пені,

1 091,74 грн. /одна тисяча дев’яносто одна грн. 74 коп./ процентів річних,

611,38 грн. /шістсот одинадцять грн. 38 коп./ витрат з оплати державного мита,

118,00 грн. /сто вісімнадцять грн. 00 коп./ витрат по сплаті послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Усього 61 867,20 грн. /шістдесят одна тисяча вісімсот шістдесят сім грн. 20 коп./.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Гарник Л.Л.