Рішення № 16307264, 14.04.2011, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу: 14.04.2011

Справа № 2-485/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2011 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого судді Макарова В.О., при секретарі Соловйовій А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення на його користь з ОСОБА_1 160274,44 грн., як суми заборгованості та пені, що виникла та була нарахована за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11169358000 від 14.06.2007 року, та суми сплачених судових витрат в розмірі 1950,00 грн.. В обґрунтування позовних вимог, позивач вказав наступне.

14.06.2007 року між АКІБ „УкрСиббанк”, яке після перейменування та зміни типу стало ПАТ „УкрСиббанк”, та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11169358000, на виконання якого банк видав ОСОБА_1 кредит у сумі 32875,00 доларів США, що на дату видачі було еквівалентно 166018,75 грн. зі строком повернення до 13.06.2014 року. За договором ОСОБА_1 взяв на себе зобовязання повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірі, що встановлені графіком погашення кредиту, здійснювати плату за користування кредитними коштами у вигляді процентів річних, здійснювати інші платежі, а у випадку порушення умов договору, що призведе до заборгованості за ним, сплатити пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу. В якості забезпечення виконання кредитних грошових зобовязань за цим кредитним договором ОСОБА_1 передав в заставу рухоме майно транспортний засіб: автомобіль Octavia», д/н НОМЕР_2. На дату звернення з позовом, кредитні зобовязання ОСОБА_1 були виконані ним частково: повернуто 18650,01 доларів США кредиту, сплачено 4384,98 доларів США процентів за користування, 101,00 грн. комісії. ОСОБА_1 з квітня 2010 року припинив виконувати договір, за що йому було нараховано пеню. Наявність заборгованості за кредитним договором стало підставою звернення позивача до суду з вимогами про примусове стягнення з ОСОБА_1: 109423,06 грн. (13832,81 доларів США) заборгованості за кредитом, 43614,86 грн. (5513,61 доларів США) заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 7236,52 грн. (914,81 доларів США) пені за несвоєчасну сплату процентів та судових витрат.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував повністю, з підстав припинення кредитних відносин і погашення вимог банку у повному обсязі з моменту реалізації предмету застави, якою в силу договору було забезпечено виконання всіх грошових зобовязань у повному обсязі, просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, у звязку з наступним.

Судом встановлено, що 14.06.2007 року між АКІБ „УкрСиббанк”, яке після перейменування та зміни типу стало ПАТ „УкрСиббанк”, та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11169358000.

Відповідно до п. 1 договору «Предмет договору», позивач взяв на себе зобовязання надати відповідачу кредит в сумі 32875,00 доларів США у строк до 14.06.2007 року, а відповідач повернути кредит (грошові кошти) у порядку і на умовах, зазначених у даному договорі, сплачувати за користування кредитними коштами відсотки річних, здійснювати інші платежі:

-п.п. 1.2.2 повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток № 1 до договору), але не пізніше 13.06.2014 року;

-п.п.1.3.1. за користування кредитними коштами здійснювати плату за кредит в розмірі 13% річних, а у випадку порушення умов договору сплачувати проценти у порядку розділу 5 договору;

-п.п. 1.3.5. сплатити комісію за надання кредиту у розмірі 20,00 доларів США в гривневому еквіваленті на дату видачі кредиту.

В силу 3.1.2 договору, банку надано право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту зі здійсненням плати за кредит, змінивши терміни повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення у разі порушення термінів погашення будь-яких грошових зобовязань за договором строком більше ніж на один місяць.

Сторони за п. 4.1. договору встановили відповідальність за порушення виконання грошового зобовязання у вигляді неустойки - пені у розмірі подвійної ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, еквівалент якого розраховується за офіційним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені. Пеня сплачується позичальником за першою вимогою банку.

Відповідно до п.9.8., строк дії даного договору встановлюється з дати його укладання (дати підписання договору сторонами) до повного повернення банку всієї суми кредиту за договором та повного погашення плати за кредит і неустойки, у разі її нарахування.

Також сторони у п. 9.9. договору встановили, що спірні питання за договором розглядаються відповідно до чинного законодавства України.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору, закону тощо. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Статтею ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, певних змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки, установлені договором або законом.

В силу 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до частини 1 статті 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. В силу ч. 3 ст. 549 ЦК України, під пенею розуміють неустойку, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, тому відповідно до ч.2 ст. 551 ЦК України її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позивач у повному обсязі виконав взяті на себе зобовязання за кредитним договором, а саме 14.06.2007 року видав відповідачу кредит в сумі 32875,00 доларів США (що в еквіваленті на дату видачі складало 166018,75 грн.). Даний факт визнається та не оспорюється відповідачем.

У 2008 році відповідач допустив порушення договору, строк виконання кредитного договору у повному обсязі настав, а тому рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 04.11.2008 року у справі № 2-2645/2008 рік у звязку з невиконанням відповідачем договору було стягнуто з відповідача 143740,17 грн. заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу (з Правилами) № 11169358000 від 14.06.2007 року шляхом звернення стягнення на предмет застави за цим договором (автомобіль Octavia», 2007 року випуску, д/н НОМЕР_2), надано право вчиняти дії, повязані з продажем автомобіля від імені відповідача та зняття з обліку, укладання договору купівлі-продажу з третіми особами, вирішено вилучити автомобіль у ОСОБА_1 та передати його АТ «УкрСиббанк». Рішення набрало законної сили 17.11.2008 року.

Дане рішення суду було виконано сторонами у 2009 році: 12.02.2009 року вчинено дії по зняттю з обліку заставного автомобіля, отримано відповідний висновок; за актом прийому-передачі від 17.02.2010 року позивач прийняв від відповідача заставний автомобіль; 21.04.2009 року позивач уклав з ОСОБА_2 біржовий договір (угоду) купівлі-продажу транспортного засобу від 21.04.2009 року, реєстраційний № 75/04, за яким продав від імені відповідача заставний автомобіль ОСОБА_2 за договірною ціною; у день продажу заставного майна 21.04.2009 року на рахунок позивача 15700 доларів США (120890,00 грн.) у якості погашення кредиторської заборгованості було перераховано на рахунок позивача згідно з квитанцією № 488 від 21.04.2009 року 15700 доларів США (120890,00 грн.).

Відповідач заперечує проти суми продажу автомобіля за ціною 15700,00 доларів США (120890,00 грн.), вказує, що автомобіль було оцінено у більшій сумі ніж 15700,00 доларів США, проте ці доводи не приймаються судом до уваги з огляду на те, що біржовий договір у встановленому законом порядку не оскаржив, даний правочин не визнавався судом недійсним, а отже є правомірним в силу 204 ЦПК України. З претензіями щодо заниження ціни продажу, щодо не достатнього зарахування отриманих від продажу грошових котів в якості погашення заборгованості за кредитом не звертався.

Згідно з наданою позивачем довідкою-розрахунком заборгованості від 23.06.2010 року позивач зарахував 21.04.2009 року в якості погашення заборгованості за кредитом в 15700,00 доларів США (120890,00 грн.). Залишилось непогашеною сума кредиту в розмірі 13832,81 доларів США та 3235,62 доларів США процентів за користування ним..

Відповідач після 21.04.2010 року свої грошові зобовязання перед позивачем не виконував, а отже порушив кредитний договір.

В звязку з цим, вимоги позивача про примусове стягнення з ОСОБА_1 109423,06 грн. заборгованості за кредитом, 43614,86 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 7236,52 грн. пені за порушення сплати процентів за користування кредитом підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доводи відповідача про припинення правовідносин між сторонами з моменту продажу предмета застави, яким забезпечено всі грошові вимоги банку, також є необґрунтованими, з огляду на наступне.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема - заставою. В статті 572 ЦК України законодавцем наведено поняття застави, а саме, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст. 1 Закону України від 02.10.1992 року № 2654-XII «Про заставу», застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Зобовязання, які виникають із підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема, договорів чи інших правочинів, припиняються на підставах встановлених договором або законом (ст.ст. 509, 598).

Ці підстави зазначені в ст. ст. 599-609 ЦК України.

За відсутності інших підстав припинення зобовязання, передбаченого договором або законом, зобовязання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Оскільки заставне майно продане, то застава в силу ст. 28 Закону України «Про заставу», ст. 593 ЦК України припиняється.

За рахунок заставного майна зобовязання за кредитним договором були виконані частково в сумі 15700 доларів США (120890,00 грн.), в цій частині припинені.

В свою чергу, часткове задоволення вимог кредитора за рахунок предмета застави не припиняє зобовязальних кредитних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від зобовязання належного виконання договірних обовязків, оскільки відповідно до ст. 24 Закону України «Про заставу», у випадках, коли суми, вирученої від продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна боржника в порядку черговості, передбаченої законодавством України.

Оскільки після реалізації предмета застави зобовязання за кредитним договором не були виконані у повному обсязі, а тому підлягали виконанню у загальному порядку, у порядку, встановленому кредитним договором.

Крім того, суд погоджується з доводами позивача, що договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу (з Правилами) № 11391155000 від 05.09.2008 року є договором змішаного типу, а саме є як договором про надання кредиту, так і договором застави.

А тому, припинення застави припиняє тільки договір застави і зобовязання за ним теж. З огляду на те, що за рахунок предмета застави забезпечувальне зобовязання було виконано частково, тому кредитний договір залишився без змін, діяв і був обовязковий для виконання сторонами.

Судом також встановлено, що сторони не укладали цивільно-правової угоди про прощення боргу (відповідно до ст. 605 ЦК України), про припинення зобовязання за домовленістю сторін (відповідно до ст. 604 ЦК України), повного виконання кредитного договору не було, а отже зобовязання не припинилось виконанням, проведеним належним чином (відповідно до ст. 599 ЦК України), а тому кредитні зобовязання не були припинені і діяли після реалізації предмету застави, а отже позивач правомірно звернувся до суду за стягненням суми невиконаних зобовязань за договором, його вимоги є законними, обґрунтованими, у звязку із чим, підлягають задоволенню повному обсязі.

Крім того, враховуючи вимоги ст. 88 ЦПК України, витрати, понесені позивачем по сплаті судових витрат, підлягають стягненню з відповідача частково.

Так, позивач заявив за позовом про стягнення 1700,00 грн. сплаченого судового збору. Суд вважає, що за позовом з ціною 160274,44 грн. судовий збір повинно було сплачено 1602,74 грн., а не 1700, 00 грн. А тому суд стягує з відповідача 1602,74 грн. судового збору.

Позивач заявив за позовом про стягнення 250,00 грн. сплачених витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду цивільної справи. Станом на дату звернення до суду встановлений Кабінетом Міністрів України розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи становив 120,00 грн., а тому суд стягує з відповідача саме таку суму витрат.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 526, 625, 530, 572, 611, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 224 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, 69005, АДРЕСА_1, номер за ДРФО НОМЕР_3) на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (61050, м. Харків, пр. Московський, 60, МФО 351005, ЄДРПОУ 09807750, к/с 32009100100 в УНБУ в Харківській області) 160274,44 грн., у тому числі, 109423,06 грн. заборгованості за кредитом, 43614,86 грн. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, 7236,52 грн. пені за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, 69005, АДРЕСА_1, номер за ДРФО НОМЕР_3) на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (61050, м. Харків, пр. Московський, 60, МФО 351005, ЄДРПОУ 09807750, к/с 32009100100 в УНБУ в Харківській області) 1722,74 грн. сплачених судових витрат, у тому числі 1602,74 грн. судового збору, 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Орджонікідзевського

районного суду м. Запоріжжя В.О. Макаров