Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 1-144/11
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07.06.2011 м. Хуст
Хустський районний суд
Закарпатської області
в складі: головуючого Сідей Я.Я.
при секретарі Лемак І.І.
з участю прокурора Гринюк М.П.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дрогобич Львівської області, мешканця АДРЕСА_1, цигана, громадянина України, без освіти, одруженого, не працюючого, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, -
у вчиненні злочину передбаченого ст. 289 ч. 1 КК України, суд -
В С Т А Н О В И В:
Підсудний ОСОБА_2 27 листопада 2010 року біля 19 години, маючи намір на незаконне заволодіння транспортним засобом, знаходячись на польовій дорозі неподалік дворогосподарства АДРЕСА_2, незаконно заволодів автомашиною марки «Москвич-412», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ринкова вартість якого згідно висновку судово-автотоварознавчої експертизи № 2706 від 08.12.2010 року 4861, 73 гривень, який належить на праві приватної власності ОСОБА_3, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся. Суду пояснив, що в суботу 27.11.2010 р. він разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знаходилися в смт. Вишково, де збирали металобрухт. До них підійшов незнайомий чоловік і сказав, що у його брата є автомобіль марки «Москвич», який він може продати у металобрухт, на що вони погодились і поїхали оглянути автомобіль. В одному з дворів він побачив автомобіль марки «Москвич» і запитав у чоловіка на імя ОСОБА_3 чи не бажає той продати машину. Чоловік виявив бажання продати автомобіль, однак суми, яку назвав ОСОБА_3, а саме 1800 гривень, у них при собі не було. Тоді потерпілий сказав, що вони будуть розмовляти тоді, коли прийдуть з усіма грошима і не продав автомобіль. Десь під кінець дня він знову повернувся у двір, де стояв автомобіль і почав просити потерпілого ОСОБА_3 щоб той продав машину. При цьому сказав, що гроші у нього є. Тоді вони виштовхали машину на дорогу, потерпілий завів її і він сказав потерпілому, що дає 1000 гривень, а решту донесе у понеділок. Однак потерпілий не погодився на його пропозицію і закривши автомобіль на ключ пішов додому. По дорозі йому знову спало на думку повернутися до потерпілого щоб переконати його, що решту грошей донесе у понеділок і підійшовши до будинку побачив на станку вязку з ключами на якій був і ключ від автомобіля. Тоді у нього виник намір без дозволу власника забрати автомобіль, щоб не купили інші, а гроші принести у понеділок. Завівши автомобіль він поїхав до себе додому. Про вчинене шкодує, просить вибачення у потерпілого.
Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні суду пояснив, що 27.11.2010 року в суботу він знаходився вдома. До нього додому разом з братом прийшли три чоловіки циганської національності і почали питати чи продає він свою машину. ОСОБА_3 відповів, що продав би її за 1800 гривень. Однак останні сказали, що при собі такої суми не мають, дають половину, а решту донесуть у понеділок. ОСОБА_3 відмовився на таку пропозицію. Через деякий час до нього знову повернувся один із циган, який назвався ОСОБА_2 і почав просити, щоб той продав йому машину. При цьому сказав, що гроші у нього є. Вони поштовхали автомобіль на дорогу, ОСОБА_3 завів автомобіль і підсудний запропонував йому 1000 гривень, а решту сказав, що донесе у понеділок. Він знову не погодився на пропозицію ОСОБА_2 і закривши на ключ машину пішов додому. Вязку з ключами залишив біля будинку на циркуляційному станку. Приблизно через дві години він вийшов з будинку на вулицю перевірити чи все гаразд з автомобілем і виявив, що машини не має. Претензій до підсудного на даний час не має, оскільки автомобіль йому повернуто, вибачив підсудного, просить суд суворо не карати його.
Підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю. В порядку ст. 299 КПК України просить суд розглядати справу без допиту свідків та дослідження матеріалів кримінальної справи, що стосуються доведеності його вини у вчиненні інкримінованого йому діяння, з обсягом обвинувачення по даній справі повністю згідний.
Виходячи з підстав зазначених в ч. 3 ст. 299 КПК України, та беручи до уваги прохання підсудного, переконавшись у добровільності та істинності позицій підсудного, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи.
За даними ВІТ УМВС України в Закарпатській області підсудний ОСОБА_2 раніше не судимий /а.с. 59/.
По місцю проживання підсудний ОСОБА_2 характеризується позитивно /а.с. 61/.
Оцінивши в сукупності встановлені по даній справі докази, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину цілком доведена. Зокрема показами самого підсудного, показами потерпілого, а також матеріалами кримінальної справи, обсяг обвинувачення по якій повністю визнав підсудний.
Дії підсудного суд кваліфікує за ст. 289 ч. 1 КК України за кваліфікуючими ознаками незаконне заволодіння транспортним засобом з будь-якою метою.
Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує обставини, які помякшують покарання: повне визнання вини, сприяння розкриттю злочину, щире каяття, раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання.
Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.
Виходячи з обставин справи, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, наявності помякшуючих обставин: повне визнання вини, сприяння розкриттю злочину, раніше не судимого, позитивної характеристики по місцю проживання, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_2 можливе без відбування реального покарання, а тому до нього при обранні міри покарання доцільно застосувати ст. 75 КК України.
По справі є судові витрати: 258 гривень - оплата за проведення експертизи НДЕКЦ при ГУМВС України в Закарпатській області (а.с. 21), які відповідно до ст. 93 КПК України підлягають стягненню з засудженого.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,
З А С У Д И В :
ОСОБА_2 за ст. 289 ч. 1 КК України до трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку, який суд визначає в один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обовязки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.
Речовий доказ по справі, зазначений у постанові слідчого СВ Хустського МВ ГУ МВС України в Закарпатській області від 08 грудня 2010 року /а.с. 38/ автомобіль марки «Москвич 412», державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні під розписку у потерпілого ОСОБА_3 залишити в його розпорядженні.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Закарпатській області /УДК в Закарпатській області, код ЄДПРОУ 25575144, МФО 812016, р/р 352240002000411/, призначення платежу: «за експертне дослідження» № 2706 від 08.12.2010 року - 258 (двісті пятдесят вісім) гривень.
Вирок може бути оскаржений на протязі 15 діб з моменту його проголошення в апеляційний суд Закарпатської області.
Суддя Сідей Я.Я. 07.06.2011
Судове рішення № 16306628, Хустський районний суд Закарпатської області було прийнято 07.06.2011. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 1-144/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: