Рішення № 163023, 01.08.2006, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22-1215 2006 p. Голов.в 1-й інстан. Стиран В.В.

Категорія 21 Доповідач Пономарьова О.М

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 серпня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Пономарьової О.М.

суддів Бабенко П.М., Бондаренко Л.І.,

при секретарі ПроляпаО.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Горлівки Донецької області про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Горлівки Донецької області на рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 12 травня 2006 року, -

встановив:

В квітні 2006 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування моральної шкоди і зазначав, що він працював на підприємствах вугільної промисловості на підземних роботах в шкідливих умовах. Під час виконання трудових обов'язків він отримав професійне захворювання і висновком МСЕК від 13 вересня 2004 року йому вперше встановлено 40% втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням.

Просив стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 40000 грн., оскільки він у зв'язку з професійними захворюваннями морально страждає, відчуває фізичний біль, швидко втомлюється, не може працювати, вимушений звертатись в лікарню та купувати ліки, а в добровільному порядку відповідач не бажає виплачувати моральну шкоду.

Рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 12 травня 2006 року на користь ОСОБА_1 з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Горлівки стягнуто 20000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Горлівки Донецької області звернулось до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на вказане рішення суду і просило скасувати рішення суду та відмовити в задоволенні вимог, оскільки судом не враховані всі обставини справи, позивач не довів втрати морального характеру, висновком МСЕК факт заподіяння моральної шкоди у зв'язку з отриманням професійного захворювання не встановлений.

Крім того, п. 27 ст.77 Законом України „ Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинена норма Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити, рішення суду скасувати і відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача ОСОБА_2 просив погодитись з рішенням суду, оскільки вважає його правильним.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач працював на підприємствах вугільної промисловості на шкідливих роботах і отримав професійне захворювання хронічна вертеброгенна пояснична-крестцова радікулопатія. Висновком МСЕК від 13 вересня 2004 року йому вперше встановлено 40% втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням .

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд правильно виходив з того, що до таких наслідків призвели шкідливі умови праці і позивачу цим заподіяна моральна шкода.

За змістом ст.ст. 1,21,28,34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодувати застрахованим особам моральну шкоду у зв'язку з ушкодженням здоров'я, заподіяну умовами виробництва, при цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати.

За таких обставин суд дійшов правильного висновку про наявність у позивача права вимагати відшкодування шкоди , заподіяної здоров'ю, за нормами Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

При встановленні зазначених фактів та ухваленні рішення судом не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги в цій частині не є переконливими і не спростовують висновків суду.

Між тим, з висновком Суду щодо визначення розміру стягнутої моральної шкоди погодитись не можна.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди", розмір відшкодування моральної /немайнової / шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань , з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд не в повній мірі врахував конкретні обставини справи, характер та ступінь моральних страждань позивача, і не навів відповідних мотивів визначення саме такого розміру відшкодування, а тому апеляційний суд вважає за можливе зменшити розмір стягнутої суми до 15000 грн., ураховуючи характер захворювання, доводи відповідача про те, що позивачу нарахована й виплачена одноразова допомога і що понесені ним витрати на лікування та втрачений заробіток відшкодовується Фондом окремо без обмежень .

Крім того, відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області належить стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 1,50 грн.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

вирішив :

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м.Горлівки Донецької області частково задовольнити.

Рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 12 травня 2006 року змінити, зменшивши розмір моральної шкоди , стягнутої з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Горлівки Донецької області на користь ОСОБА_1 до 15000 грн. Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 1,50 грн. на р/р 26001014180002 у ВАТ „Банк Універсальний" м. Львів МФО банку 32707 код ЄДРПОУ 30045370 отримувач державне підприємство „Судовий інформаційний центр".

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили Головуючий

Судді