Рішення № 163020, 08.08.2006, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Голов.в 1-й інстан. Доповідач Пономарьова

Справа № 22 -7461 2006 p. Кобаль M.I.

Категорія 21 О.М

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 серпня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Пономарьової О.М.

суддів Бондаренко Л.І., Бабенко П.М.,

при секретарі Лозняковій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовомОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Шахтарському районі Донецької області про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Шахтарському районі Донецької області на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 22 червня 2006 року, -

встановив:

В червні 2006 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування моральної шкоди і зазначав, що він з 1982 року працював на підприємствах вугільної промисловості у шкідливих умовах і отримав професійне захворювання. Висновком МСЕК від 15 вересня 2003 року у зв'язку з професійним захворюванням - хронічний обструктивний бронхіт пилової етіології у фазі помірного загострення, легенева недостатність першого-другого ступеню йому вперше безстроково встановлено 40 % втрати професійної працездатності. Він визнаний інвалідом 3 групи.

Просив стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 40000 грн., оскільки він у зв'язку з отриманими професійними захворюваннями відчуває моральні та фізичні страждання, погіршився стан його здоров'я і він часто вимушений звертатись до лікарні та купувати ліки. В добровільному порядку відповідач не бажає виплачувати моральну шкоду.

Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 22 червня 2006 року на користь ОСОБА_1 з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Шахтарському районі Донецької області стягнуто 26000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Шахтарському районі Донецької області просило скасувати рішення суду та відмовити в задоволенні вимог, оскільки позивачем в судовому засіданні не надано переконливих доказів заподіяння моральної шкоди, рішення суду базується лише на поясненнях позивача, висновок МСЕК про заподіяння моральної шкоди відсутній. Крім того, п. 27 ст.77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинена норма Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 просив залишити рішення суду без зміни, оскільки вважає його правильним і справедливим.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

За змістом ст.ст. 1,21,28,34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодувати застрахованим особам моральну шкоду у зв'язку з ушкодженням здоров'я, заподіяну умовами виробництва, при цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 1982 року працював на підприємствах вугільної промисловості у шкідливих умовах і отримав професійне захворювання - хронічний обструктивний бронхіт пилової етіології у фазі помірного загострення, легенева недостатність першого-другого ступеню , що підтверджено актом розслідування професійного захворювання. Висновком МСЕК від 15 вересня 2003 року у зв'язку з професійним захворюванням йому вперше безстроково встановлено 40 % втрати професійної працездатності і він визнаний інвалідом 3 групи.

За таких обставин суд дійшов правильного висновку про наявність у позивача права вимагати відшкодування шкоди , заподіяної здоров'ю, за нормами Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності."

При встановленні зазначених фактів і ухваленні рішення судом не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги відповідача в цій частині не є переконливими і не спростовують висновків суду.

Між тим, з висновком суду щодо визначення розміру стягнутої моральної шкоди погодитись не можна.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „ Про судову практику в справах про відшкодування моральної / немайнової/ шкоди", розмір відшкодування моральної /немайнової / шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань , з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд не в повній мірі врахував конкретні обставини справи, характер та ступінь моральних страждань позивача, і не навів відповідних мотивів визначення саме такого розміру відшкодування, а тому апеляційний суд вважає за можливе зменшити розмір стягнутої суми до 15000 грн., ураховуючи характер захворювання, доводи відповідача про те, що позивачу нарахована й виплачена одноразова допомога і що понесені ним витрати на лікування та втрачений заробіток відшкодовується Фондом окремо без обмежень .

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Шахтарському районі Донецької області належить стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 1,50 грн..

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

вирішив:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Шахтарському районі Донецької області частково задовольнити.

Рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 22 червня 2006 року змінити, зменшивши розмір моральної шкоди ,стягнутої з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Шахтарському районі Донецької області на користь ОСОБА_1 до 15000 грн.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Шахтарському районі Донецької області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 1,50 грн. на р/р 26001014180002 у ВАТ „Банк Універсальний" м. Львів МФО банку 32707 код ЄДРПОУ 30045370 отримувач державне підприємство „Судовий інформаційний центр".

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.