Ухвала суду № 16294465, 26.05.2011, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22ц-7082/11 Головуючий у 1 й інстанції - Єланський О.Г.

Доповідач - Демченко Е.Л.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів - Волошина М.П., Басуєвої Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Покровському районі Дніпропетровської області на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Покровському районі Дніпропетровської області (далі Управління ПФУ в Покровському районі) про визнання бездіяльності неправомірною та визнання права на отримання невиплаченої соціальної допомоги відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”,

в с т а н о в и л а:

У червні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління ПФУ в Покровському районі та просила визнати протиправною бездіяльність управління ПФУ в Покровському районі по невиконанню приписів ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та визнати її право на отримання невиплаченої соціальної допомоги, встановленої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, в розмірі 30% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб за відповідний період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 17 червня 2010 року.

Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачці в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що суд при винесені рішення порушив норми матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року та є особою на яку поширюється дія ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та має статус «дитина війни».

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції вірно виходив з того, що позивачка є дитиною війни в розумінні ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” і відповідно до ст.6 цього ж Закону має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком.

Згідно з п.12 ч.1 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»призупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії, або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами (крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного суду України №6-рп від 09 липня 2007 року положення ст.71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” про зупинення дії ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на 2007 рік визнано такими, що не відповідають Конституції України.

Відповідно п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»текст ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із Законів».

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема положення п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Зазначені рішення Конституційного Суду є обовязковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими, крім того, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у звязку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених Законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші правові акти, або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність.

Таким чином з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року спірні відносини регулюються відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції закону, яка діяла до 01 січня 2007 року, а відтак позовні вимоги, щодо визнання за позивачкою права на отримання невиплаченої соціальної допомоги за вказаний період є обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивачки права на отримання підвищення до її пенсії як “дитині війни” за 2009 рік та частково за 2010 рік.

Зміни до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у 2009-2010 роках не вносились, постанов Кабінетом Міністрів України, які б визначали інший порядок та розміри виплати відповідної допомоги у 20092010 роках не приймалось.

Наведені положення законодавства були правильно враховані судом першої інстанції при прийнятті рішення про задоволення позову.

Також судом правильно не були взяті до уваги доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Колегія суддів також звертає уваги на те, що відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни»доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління пенсійного фонду України зобовязань, оскільки реалізація особою права, що повязано з отриманням бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань.

Суд першої інстанції в достатньо повному обсязі зясував права та обовязки сторін, обставини справи та дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, приведені в апеляційній скарзі доводи відповідача не спростовують правильність висновків суду.

Керуючись Законом України «Про внесення змін до розділу Х11 „Прикінцеві положення” Закону України „Про судоустрій і статус суддів” щодо передачі справ, повязаних із соціальними виплатами” від 02 грудня 2010 року, ст.ст.195,196,197, 198,200,205,206 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Покровському районі Дніпропетровської області задовольнити відхилити.

Рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: