Постанова № 16288677, 14.06.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.06.11Справа №2а-1774/11/2770 ,

Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Лотова Ю.В., розлянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя (вул. Кулакова, 37, м. Севастополь, 99011);

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Севастопольський пінобетонний завод» (вул. Комуністична, буд. 11, кв. 18, м. Севастополь, 99003);

про стягнення заборгованості

Обставини справи:

30.05.2011 року Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Севастополя звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Севастопольський пінобетонний завод» про стягнення з відповідача на користь позивача у доход державного бюджету Ленінського району м. Севастополя суми заборгованості перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 187,81 грн. та у доход місцевого бюджету Ленінського району м. Севастополя суму заборгованості перед бюджетом з податку власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 225,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 31.05.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-1774/11/2770.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 31.05.2011 року закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача надала клопотання про розгляд адміністративної справи у відсутності позивача, адміністративний позов підтримала у повному обсязі. Відповідно до вказаного клопотання просила суму податкового зобовязання, що визначена у податковому повідомленні рішенні № 0003620152/0 від 30.09.2010 року у розмірі 1360,00 грн. вважати такою, що зазначена помилково замість 1350,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані Законом України «Про податок на додану вартість», Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000 року, що діяв на момент виникнення правовідносин (далі Закон України № 2181).

Представник відповідач у судове засідання не зявився, ухвали Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 31.05.2011 року не виконав, письмового відзиву на позовну заяву з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень суду не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, встановлених законодавством.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» податкова адміністрація є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах у містах підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 10 цього Закону одними із завдань податкової адміністрації є контроль за своєчасністю, достовірністю та повнотою обчислення і сплати податків та зборів; забезпечення обліку платників податків, правильність обчислення та своєчасність надходження податків.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без встановлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення (ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право:застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є субєктом владних повноважень, що має право звернутись до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом про стягнення заборгованості з податку на додану вартість та з податку власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Севастопольський пінобетонний завод» зареєстровано як юридична особа Ленінською районною державною адміністрацією міста Севастополя, узяте на облік до органів державної податкової служби та є платником податків, зборів (обовязкових платежів), про що надані відповідні свідоцтва.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п.п. 16.1.4 цього Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи

Відповідно до пп. 4.1.1, п. 4.1. ст. 4 Закону України № 2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Пунктом 5.1. статті 5 цього Закону України № 2181 визначено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Судом встановлено, що 20.12.2010 року відповідачем було надано до позивача податкову декларацію з податку на додану вартість № 9005713643, у якій платник податків самостійно визначив податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 194,00 грн.

Відповідно до підпункту 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону України № 2181 платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до підпункту 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 цього Закону, узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Узгоджену суму податкового зобовязання з податку на додану вартість відповідачем не сплачено, що з урахуванням переплати у розмірі 6,19 грн. призвело до виникнення заборгованості перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 187,81 грн.

20.01.2008 року відповідачем було надано до позивача податковий розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2010 рік, у якому платником самостійно визначено податкове зобовязання у розмірі 900,00 грн. на рік, а також зазначено строки сплати податку: за 1 квартал до 15.04.2010 року у сумі 225,00 грн., за 2 квартал до 15.07.2010 року у сумі 225,00 грн., за 3 квартал до 17.10.2010 року у сумі 225,00 грн., за 4 квартал до 15.01.2011 року у сумі 225,00 грн.

Платіж у сумі 225,00 грн. за 4 квартал 2010 року відповідачем не сплачено, що призвело до утворення недоїмки на обліковій картці платника.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, на адресу відповідача поштою було направлено першу податкову вимогу № 20/1 від 17.01.2011 року з повідомленням про вручення з пропозицією погасити наявну заборгованість перед бюджетом у розмірі 412,81 грн., яка була отримана директором підприємства 26.02.2011 року про що свідчить його підпис на корінці поштового повідомлення (арк.с.14).

У добровільному порядку сума нарахованого податкового зобовязання не погашається і заходів з погашення заборгованості відповідач не робить.

Таким чином, на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед бюджетом з податку на додану вартість складає 187,81 грн., з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів 225,00 грн.

Згідно виписці про внесення запису в Державний реєстр заставного рухомого майна № 30076468 від 24.01.2011 року в податковій заставі знаходяться всі активи платника податків.

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст. 95 цього Кодексу встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з позивача не стягуються.

Керуючись ст. 6, 17, 69 - 71, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Севастопольський пінобетонний завод» (вул. Комуністична, буд. 11, кв. 18, м. Севастополь, 99003, ЗКПО 35337422, р/р № 260040321701 у Севастопольській філії АТ «Банк «Фінанси та кредит» м. Севастополь МФО 384812) на користь Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя (вул. Кулакова, буд. 37, м. Севастополь, 99011) у дохід державного бюджету Ленінського району м. Севастополя заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 187,81 грн. (сто вісімдесят сім грн. 81 коп.) на р/р 31112029700007, банк отримувача Головне управління Державного казначейства України у м. Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598, код платежу 14010100, та у дохід місцевого бюджету Ленінського району м. Севастополя заборгованість перед бюджетом з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 225,00 грн. (двісті двадцять пять грн.) на р/р 33212808700007, банк отримувача

Головне управління Державного казначейства України у м. Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598, код платежу 12020200, шляхом: стягнення коштів, які перебувають у власності товариства з обмеженою відповідальністю «Севастопольський пінобетонний завод», у тому числі за рахунок готівки, що належить платнику податків, а також стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих платника, продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяЮ.В. Лотова

СуддяЮ.В. Лотова