Постанова № 16287591, 09.06.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2011 р. № 2а-5486/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-суддіЛанкевича А.З.

за участі секретаряГіщинської С.Я.

та представників

позивачаМельничука В.А.

відповідачаЗадорожного І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожні технології»ЛВ до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить: визнати протиправними дії відповідача, які полягають у викладенні в акті перевірки №252/23-2/35854934 від 15 квітня 2011 року недостовірних та незаконних висновків (відомостей) про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Віктор Ко»за період з 01 травня по 31 серпня 2010 року; скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 04 травня 2011 року №0000202340/0/10002.

Посилається на те, що за результатами проведеної відповідачем перевірки з питань правильності формування податкового зобовязання та податкового кредиту за період з 01 травня по 31 серпня 2010 року, складено Акт №252/23-2/35854934 від 15 квітня 2011 року в якому зазначені необгрунтовані висновки про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТзОВ «Віктор Ко». Стверджує, що товарність операцій з договору підряду №01/10 від 03 травня 2010 року підтверджується первиними документами. Крім того, вказує на те, що відповідачем на час перевірки використано виключно відомості інших актів перевірок та інформаційних баз даних, які містять твердження про можливість укладення вказаним контрагентом фіктивних правочинів.

Від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, в яких він просить в позові відмовити, посилається на те, що таким проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань правильності формування податкового зобовязання та податкового кредиту за період з 01 травня по 31 серпня 2010 року, за результатами якої складено Акт перевірки №252/23-2/35854934 від 15 квітня 2011 року. Як вбачається з вищенаведеного Акту перевірки, пояснює відповідач, перевіркою зроблено висновок про безтоварність операцій по договорі №01/10 від 03 травня 2010 року, укладеному між позивачем та його контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «Віктор Ко». Зокрема на підтвердження обгрунтованості вказаних висновків вказує на те, що згідно відомостей встановлених в Акті перевірки від 30 грудня 2010 року №3282/23-2/2079970, складеному за результатами проведеної ДПІ у Залізничному районі м.Львова перевірки, контрагентом позивача - Товариством з обмеженою відповідальністю «Віктор Ко»в період з 01 січня 2009 року по 04 листопада 2010 року вчинялись удавані правочини, без мети реального настання правових наслідків. Крім того, зазначає, що вказаний котрагент не має достатніх власних виробничих потужностей для здійснення операцій по договору укладеному з позивачем. А відтак на підставі цього, стверджує відповідач, таким правомірно на його думку зроблено висновок про спрямованість вищезгаданого договору проти публічного порядку та про його нікчемність. Зазначає, що аргументи позивача не спростовують наявних порушень, зафіксованих в Акті перевірки та відповідно не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Представник позивача, в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав лише в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 04 травня 2011 року №0000202340/0/10002, посилається на підстави викладені в позовній заяві.

Представник відповідача, в судовому засіданні, проти позову заперечив, просить відмовити в його задоволенні з підстав викладених в письмових запереченнях проти позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

В період з 04 по 08 квітня 2011 року на підставі наказу №305 від 04 квітня 2011 року працівниками Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань правильності формування податкового зобовязання та податкового кредиту за період з 01 травня по 31 серпня 2010 року, за результатами якої складено Акт перевірки №252/23-2/35854934 від 15 квітня 2011 року.

Як вбачається з висновків вищенаведеного Акту перевірки, відповідачем встановлено порушення зі сторони позивача вимог пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем завищено податковий кредит на суму 142503 грн. Так згідно п.3.2 (Податковий кредит), відповідач дійшов до висновку про нікчемність договору, укладеного між позивачем та його контрагентом - ТзОВ «Віктор Ко», а відтак і про безтоварність операцій з виконання цього договору.

На підтвердження вказаної позиції відповідач у вищенаведеному Акті від 15 квітня 2011 року вказує на те, що згідно відомостей встановлених в Акті від 30 грудня 2010 року №3282/23-2/20799703, складеному за результатами проведеної ДПІ у Залізничному районі м.Львова перевірки, контрагентом позивача - Товариством з обмеженою відповідальністю «Віктор Ко»в період з 01 січня 2009 року по 04 листопада 2010 року вчинялись удавані правочини, без мети реального настання правових наслідків. Крім того, зазначає, що вказаний котрагент не має достатніх власних виробничих потужностей для здійснення операцій по договору укладеному з позивачем.

На підставі вищевказаного Акту перевірки відповідачем 04 травня 2011 року винесено податкове повідомлення-рішення №00202340/0/10002, яким позивачу визначено суму зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 178376, 25 грн., з яких 142701 грн. за основним платежем та 35 675, 25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до договору підряду №01/10 від 03 травня 2010 року, укладеного між ТзОВ «Дорожні технології»ЛВ (замовник) та ТзОВ «Віктор Ко»(виконавець), виконавець зобовязується в строки та на умовах, викладених в цьому договорі виконати та передати виконані роботи по актах прийому-передачі згідно ДБН в системі АВК-5, а замовник зобовязується своєчасно прийняти і оплатити вартість виконаних робіт згідно актів прийому-предачі.

Позивачем з метою доведення його позиції про товарність усіх операцій згідно укладеного між ним та його контрагентом ТзОВ «Віктор Ко» договору, представлено суду відповідні податкові накладні, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт. На підтвердження використання отриманих від ТзОВ «Віктор Ко» послуг в господарській діяльності в якості субпідрядних, позивачем представлені договора укладені між таким та ВАТ «Укрзахідвуглебуд», Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради, Сихівською районною адміністрацією Львівської міської ради, Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року №327, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за №925/11205, з наступними змінами та доповненнями, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

У відповідності до п.2.3.4 п.2.3 вищенаведеного Порядку, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону Україн «Про податок на додану вартість»(чинному на час існування правовідносин з приводу яких виник спір) визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пп.7.4.5. п.7.4 та пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 вищенаведеного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відсутність в субєкта господарювання транспортних засобів та великого штату працівників, на що посилається відповідач, не може бути достатнім підтвердженням його висновків про неможливість ведення підприємницької діяльності таким субєктом, оскільки вказані ресурси можуть залучатися на підставі договорів підряду. А наявні у податкового органу відомості про окремі випадки укладення субєктом господарювання нікчемних договорів не може свідчити про фіктивність усіх договорів за участі такого субєкта.

Судом беруться до уваги вищенаведені представлені позивачем первинні документи, які підтверджують товарність вказаних операцій.

На пропозицію суду відповідач не навів жодних інших обставин на підтвердження своїх тверджень про безтоварність операцій з виконання договору підряду №01/10 від 03 травня 2010 року.

Тому, зазначені в Акті перевірки висновки про безтоварність операцій, з виконання договірних зобовязань між позивачем та його контрагентами - ТзОВ «Віктор Ко», є нічим іншим як припущеннями, оскільки зроблені без наявності достатніх та відповідних на те доказів.

Статтею 215 Цивільного Кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

З вищенаведеного вбачається, що нікчемним є договір лише у випадках прямо передбачених законом.

Однак, відповідач не надав суду достатніх та належних доказів з яких можливо було б встановити спрямованість вищезгаданого договору проти публічного порядку, що могло б слугувати підставою для розцінення такого нікчемним.

Судом також береться до уваги той факт, що договір, який на думку відповідача є нікчемним, в судовому порядку недійсним не визнавався.

Відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача винесено неправомірно, а відтак таке підлягає до скасування.

На підставі ст.94 вищенаведеного Кодексу із урахуванням того, що рішення ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задоволити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова №0000202340/0/10002 від 04 травня 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожні технології»ЛВ 3 (три) грн. 40 коп. витрат понесених останнім на сплату судового збору.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений вищенаведеним Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлено 14 червня 2011 року.

Головуючий Ланкевич А.З.