Постанова № 16287347, 11.05.2011, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2а-4521/09/0770

Ряд стат. звіту № 2.11.1

Код - 07

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2011 року місто Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Калинич Я.М.

при секретарі судового засідання Красновій О.Р.

за участю сторін:

позивача: представник Горінецького В.Й.

відповідача: представник Ставичний П.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СІО-К” до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області про скасування податкового повідомлення-рішення №494/23-2/22101670/14633 від 16 листопада 2009 року в частині зменшення бюджетного відшкодування в сумі 3682 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “СІО-К” звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до суб'єкта владних повноважень Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №494/23-2/22101670/14633 від 16 листопада 2009 року в частині зменшення бюджетного відшкодування в сумі 3682 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги за обставин, викладених у позовній заяві, підтримав повністю, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в задоволенні позову з підстав, наведених в письмових запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 11.11.2009 року Ужгородською міжрайонною державною податковою інспекцією Закарпатської області проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю “СІО-К” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень, вересень 2008 року та вересень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалася в періоди з 01.06.2008 р. по 30.06.2008 р., 01.08.2008 р. по 31.08.2008 р., 01.07.2009 р. по 31.08.2009 р., про що складено акт перевірки від 11.11.2009 р. 3149/23-2/22101670.

За наслідками проведеної перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення Ужгородської МДПІ від 16.11.2009 р. №494/23-2/22101670/14633, яким позивачу зменшено суму бюджетного ні/з мі кодування з ПДВ в розмірі 9402 грн., в т.ч. за липень 2009 р. в сумі 3682 грн. та вересень 2009 р. в сумі 3720 грн.

Відповідач стверджує, що згідно з поданим ТОВ “Сіо-К” до Великоберезнянського відділення Ужгородської МДПІ уточнюючими розрахунками податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок в серпні 2009 року за липень 2008 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування: сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника за липень 2008 року складає 258055 грн.; залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 податкової декларації звітного по литкового перісту) складає 1023288 грн.; частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) складає 258055 грн. В той же час, сума бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 245917 грн. позивачу була відшкодована на розрахунковій рахунок платника згідно: довідки Ужгородської МДПІ від 24.10.2008 року №88/23-2/22101670, акту від 14.11.2008 року №94/23-2/22101670 та акту від 12.12.2008 року №102/23-2/22101670.

Разом з тим, перевіркою встановлено, що до бюджетного відшкодування за липень 2008 року включено залишок невідшкодованої суми ПДВ в розмірі 12138 грн. Для встановлення правильності формування суми частини залишку відємного значення, фактично сплаченої отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) (гр.4 додатку 2 до податкової декларації звітного податкового періоду), перевіркою проведено аналіз оплат залишку від'ємного значення податкового кредиту, відображеного за рядком 18.2 декларації попереднього податкового місяця - червень 2008 року, який наводиться у додатку №3 до даного Акту. Проведеним аналізом встановлено, що сума ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню по уточненому розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок у серпні 2009 року за липень 2008 юку, становить 8456 грн. Крім того, перевіркою правильності визначення сум податку на додану вартість, які заявлені до відшкодування у липні 2008 року встановлено, що позивач зайво включив до бюджетного відшкодування податок на додану вартість в розмірі 3682 грн.

Згідно пп. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно із підпунктом 7.7.1 Закону України “Про податок на додану вартість”, така сума враховується у Зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно із підпунктом 7.7.1 Закону України “Про податок на додану вартість”, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальником таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”).

В порушення пп. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” ТОВ “СІО-К” недостовірно визначив показник, частини залишку відємного значення, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах та не погашеній податковими зобовязаннями попередніх податкових періодів, в результаті чого Позивач завищив суму бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2008 р. в розмірі 3682 грн.

Частина залишку відємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів робіт (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) та сума заявлена підприємством до бюджетного відшкодування за липень 2008 р. становить 8456,00 грн. Так, позивачем для перевірки були надані платіжні документи (доручення), які підтверджують фактичну сплату відємного значення ПДВ в розмірі 8456 грн. (додаток 3 до акта перевірки). В той же час, сума бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2008 р. в розмірі 3682 грн. по податкових накладних, включених до податкового кредиту за червень 2008 року, не сплачена до бюджету, так як під час перевірки позивачем не надано документів підтверджуючих факт сплати даних сум ПДВ до бюджету (платіжні доручення, квитанції тощо). Таким чином, спростовуються доводи позивача щодо фактичної сплати податку на додану вартість в розмірі 3682 грн.

У відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, крім визначених обов'язкових підстав виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку.

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 Закону України “Про податок на додану вартість” суми податку на додану вартість зараховуються державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетні відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом. Тобто, законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України. Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету випливає з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п. 19 ст. 2, ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку як особи, яка згідно Закону України “Про податок на додану вартість” зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п. 1.3 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість”).

Таким чином, як вбачається з вищевказаних норм, Законом України “Про податок на додану вартість” встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку. За змістом Закону України “Про податок на додану вартість”, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірні сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податі на додану вартість в ціні товару.

Згідно п. 1.8 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість”, бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках визначених цим Законом.

У відповідності до п.п.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” - податковий кредит звітного період складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленої п. 6.1 ст. 6 та ст. 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшої використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Крім цього, відповідно до п.п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” джерелом сплати бюджетного відшкодування є загальні доходи Державного бюджету України. Необхідними умовами для отримання бюджетного відшкодування є надходження податку до держбюджету та надмірна його сплата платником ПДВ за результатами господарської діяльності у певному звітному періоді, оскільки специфіка нарахування та сплати ПДВ полягає в тому, що дана форма універсального податку ПДВ, нараховуються та сплачується на кожному етапі руху товару від виробника до споживача.

Таким чином, ТОВ “СІО-К” порушило вимоги пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме позивачем включено до податкової декларації з ПДВ за липень 2008 р. суму ПДВ в розмірі 3682 грн., яка фактично не була сплачена до бюджету.

Відповідно до абзацу «б»пп. 7.7.7. п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

З огляду на викладені обставини та враховуючи приписи ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в силу яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову відповідач належними та допустимими доказами довів у суді правомірність прийнятих ним рішень.

На підставі наведеного, суд приходить до переконання про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “СІО-К” до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області про скасування податкового повідомлення-рішення №494/23-2/22101670/14633 від 16 листопада 2009 року в частині зменшення бюджетного відшкодування в сумі 3682 грн. відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Калинич Я. М.