Постанова № 16286628, 06.06.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2011 р. Справа № 2а/0470/4523/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -

при секретарі судового засідання-

без участі сторінВласенка Д.О.

Кінарєєві В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська до Дніпропетровської міської незалежної професійної спілки автоперевізників, підприємців та працівників підприємства про стягнення штрафних санкцій з податку на прибуток, - ВСТАНОВИВ: 18 квітня 2011 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача та просив стягнути на користь держави податковий борг у сумі 1522,80 грн. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що станом на 12 січня 2011 року за Дніпропетровською міською незалежною професійною спілкою автоперевізників, підприємців та працівників підприємства виникла заборгованість, а саме який виник внаслідок несвоєчасної сплати узгодженої суми визначеної в податковому розрахунку зі збору за паркування автотранспорту за листопад-грудень 2009 року та суми штрафних санкцій. Сума боргу відповідачем добровільно не сплачується, а тому підлягає примусовому стягненню.

Сторони у судове засідання не зявились повідомлялись належним чином, тому у відповідності до ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (ст. 128 КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідачу ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі надіслана на адресу, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рекомендованим поштовим відправленням, але повернута на адресу суду у звязку із відсутністю адресата.

Згідно частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

За таких підстав суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи.

Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Дніпропетровська міська незалежна професійна спілка автоперевізників, підприємців та працівників підприємства зареєстроване як юридична особа 15 вересня 2006 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, серії АЕ № 313184 /5-6/.

Друга податкова вимога відносно відповідача винесена 12 лютого 2010 року /а.с. 10/, а податкове повідомлення-рішення форми «Ш» - 06 липня 2010 року /а.с. 22/.

Відповідно до довідки про стан розрахунків з бюджетом за період по 12 січня 2011 року заборгованість Дніпропетровської міської незалежної професійної спілки автоперевізників, підприємців та працівників підприємства складає 1522,80 грн. /а.с. 7/.

Так, з 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування» втрачають чинність.

Проте, у звязку з тим, що правовідносини, щодо наслідків несплати податків юридичної особи виникли до набрання чинності Податкового Кодексу України, суд приходить до висновку, що в даному випадку слід застосовувати саме норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до ст.4 Закону України «Про систему оподаткування» платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Відповідно до ст. 9 Закону платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни, у зв'язку з чим повинні подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно п.5.1., п.5.4, п.п.5.4.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-III, податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Частиною 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» встановлено, що податок на додану вартість, акцизний збір, податок на прибуток підприємств та податок на доходи фізичних осіб належать до загальнодержавних і справляються на всій території України.

Виходячи зі змісту положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданням та функцією органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).

Пунктом 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що державні податкові інспекції подають до судів, господарських судів позови до підприємств, установ, організацій про стягнення заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами за рахунок майна.

Зважаючи на те, що доказів сплати заборгованості, яка була самостійно визначена відповідачем у податкових розрахунках та штрафних санкцій, останнім до суду надано не було, суд вважає за необхідне стягнути з нього на користь держави податковий борг в сумі 1522,80 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4-12, 41, 94, 128, 158-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська до Дніпропетровської міської незалежної професійної спілки автоперевізників, підприємців та працівників підприємства про стягнення штрафних санкцій з податку на прибуток задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Дніпропетровської міської незалежної професійної спілки автоперевізників, підприємців та працівників підприємства (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комбрига Петрова, 36, ЄДРПОУ 34682244) на користь держави (р/р 33219830700004, код платежу 16010400 в ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, отримувач платежу ВДК у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська) податковий борг у сумі 1522,80 грн. (одна тисяча пятсот двадцять дві гривні 80 копійок).

Судові витрати по справі не стягуються.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Суддя

Д.О. Власенко