Постанова № 16286384, 07.06.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2011 року Справа № 2а/0370/1226/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Брудовській Н. В.,

за участю представників позивача Іккель Л. С., Пунди Л. М., представника відповідача Войчук І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Ковельагроспецпостач» до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

позивач - Відкрите акціонерне товариство «Ковельагроспецпостач» у позовній заяві просить суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції від 11.01.2011 р. № 000022300/0 про визначення податкового зобовязання по податку на додану вартість у розмірі 15433,75 грн., в тому числі 12347 грн. основного платежу та 3086,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

У позовній заяві позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем при донарахуванні податку на додану вартість неправомірно не взято до уваги тієї обставини, що суми ПДВ у розмірі 5585 грн., сплачені у ціні товару, придбаного у ВАТ «Украгротех», підприємством у 2007 році не були віднесені до податкового кредиту, а тому після закінчення терміну позовної давності у позивача не настав обовязок коригувати суму податкового зобовязання з ПДВ. Також підприємство зазначає, що у податковій декларації за липень 2009 року допущено описку при зазначенні дати податкової накладної від 01.04.2009 року, отриманої від МПП «МЛС», однак допущення помилки не призвело до завищення податкового кредиту. Позивач вважає, що ним правомірно сформовано податковий кредит у сумі 6084,090 грн. у серпні 2009 року по взаємовідносинах із ТзОВ «Діамет», оскільки податкові накладні були отримані саме в цьому періоді; той факт, що вказану суму було помилково вписано в рахунок однієї податкової накладної у податковій декларації є технічною помилкою при складанні податкової звітності, однак не призвело до завищення податкового кредиту.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з наведених вище підстав, просили позов задовольнити повністю.

Відповідач Ковельська міжрайонна державна податкова інспекція позову не визнав, зазначаючи, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, а позивачем порушено порядок ведення бухгалтерського обліку та вимоги Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження сум податкових зобовязань з ПДВ у відповідних податкових періодах.

У судовому засіданні представник Ковельської МДПІ проти позову заперечив, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши подані суду письмові докази, суд встановив наступне.

З 15.11.2010 року по 23.12.2010 року службовими особами Ковельської МДПІ проведено планову виїзну перевірку ВАТ «Ковельагроспецпостач» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.09.2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 30.12.2010 року № 886/23-00913195, яким встановлено порушення товариством, зокрема, п. п. 7.4.1, 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану і вартість», у результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 12347 грн., у тому числі за серпень 2009 року в сумі 2011 грн., за вереснь 2009 року в сумі 4751 грн., за лютий 2010 року в сумі 5585 грн.

За результатами перевірки Ковельською МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 11.01.2011 р. № 000022300/0 про визначення податкового зобовязання по податку на додану вартість у розмірі 15433,75 грн., в тому числі 12347 грн. основного платежу та 3086,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як вбачається з акту від 30.12.2010 року № 886/23-00913195 перевіркою встановлено, що в лютому 2010 року товариством списано 33507,96 грн. дебіторської заборгованості по розрахунках з ВАТ «Украгротех», однак не зменшено суму податкового кредиту в розмірі 5585 грн. по списаній заборгованості.

Відповідно до п. п. 7.4.1, 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Оскільки позивачем не було отримано товарно-матеріальні цінності від ВАТ «Украгротех», за які було здійснено переоплату, і суму такої передоплати було списано з валових витрат та включено до валового доходу, суд вважає, що позивач у тому ж податковому періоді повинен був збільшити суму податкового зобовязання з ПДВ на 5585 грн., а тому податковою інспекцією правомірно донараховано позивачу податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 5585 грн. та на підставі п. 123.1 ст. 125 Податкового кодексу України застосовано штрафну санкцію у розмірі 25 % від нарахованого зобовязання в сумі 1396,25 грн. Відтак, позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.

Судом не приймається до уваги посилання позивача на те, що ним не було включено у 2007 році 5585 грн. до податкового кредиту, так як податкові накладні від ВАТ «Украгротех» не було отримано, оскільки згідно п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Тобто після здійснення оплати за товар позивач відніс суму ПДВ до податкового кредиту. Жодних доказів, які б спростували віднесення до податкового кредиту 5585 грн. ПДВ, позивачем суду не надано.

Також актом перевірки встановлено, що на підставі податкової накладної від 01.04.2009 року № 1044/1 позивачем було придбано у МПП «МЛС» товар на суму 12064 грн., в т. ч. 2011 грн. ПДВ. У податковій декларації з ПДВ за липень 2009 року у рядку 16.1 «Самостійне виправлення платником помилок, що містяться в раніше поданій декларації» відображено суму ПДВ 2011 грн. згідно податкової накладної від 01.05.2009 року № 1044/1.

Ковельською МДПІ встановлено, що згідно Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України по ВАТ «Ковельагроспецпостач» рахується розбіжність з контрагентом МПП «МЛС» в частині завищення податкового кредиту за травень 2009 року на суму 2011 грн.

У звязку з наведеним відповідачем донараховано товариству 2011 грн. податкового зобовязання з ПДВ та застосовано 502,75 грн. штрафних санкцій.

Суд не погоджується з такою позицією податкового органу з огляду на таке.

В матеріалах справи є податкова накладна від 01.04.2009 року № 1044/1, виписана МПП «МЛС». Судом встановлено, що сума ПДВ 2011 грн. по зазначеній податковій накладній включена до податкового кредиту в податковій декларації з ПДВ за липень 2009 року в рядку 16.1 «Самостійне виправлення платником помилок, що містяться в раніше поданій декларації», при цьому дату податкової накладної зазначено не 01.04.2009 року, а 01.05.2009 року. Суд погоджується з доводами позивача про те, що дана помилка є опечаткою, так як номер податкової накладної та сума ПДВ по ній є ідентичними. Крім того, згідно витягу з Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України по ВАТ «Ковельагроспецпостач» рахується розбіжність з контрагентом МПП «МЛС» в частині заниження ВАТ «Ковельагроспецпостач» податкового кредиту за квітень 2009 року на суму 2011 грн.

Відповідно до п. 5. 1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем правомірно включено до податкового кредиту у липні 2009 року 2011 грн. ПДВ на підставі податкової накладної від 01.04.2009 року № 1044/1, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобовязання з ПДВ у сумі 2011 грн. та застосування 502,75 грн. штрафних санкцій підлягає скасуванню як протиправне.

Актом перевірки від 30.12.2010 року № 886/23-00913195 встановлено, що у податковій декларації з ПДВ за серпень 2009 року у рядку 16.1 «Самостійне виправлення платником помилок, що містяться в раніше поданій декларації» відображено суму ПДВ 6084,09 грн. по постачальнику ТзОВ «Діамет» згідно податкової накладної від 15.06.2009 року № 24723. Проте, згідно зазначеної податкової накладної сума ПДВ становить 1333 грн., а не 6084,09 грн., а тому відповідачем донараховано товариству 4751 грн. податкового зобовязання з ПДВ та застосовано штрафні санкції у розмірі 1187,75 грн.

Як вбачається з реєстру отриманих та виданих податкових накладних за серпень 2009 року 01.08.2009 року позивачем було отримано від ТзОВ «Діамет» податкові накладні № від 22.01.2009 року № 22509, від 27.01.2009 року № 22557, від 13.03.2009 року № 23188, від 17.03.2009 року № 23218, від 16.04.2009 року № 23708, від 14.05.2009 року № 24092, від 15.06.2009 року № 24723, від 22.06.2009 року № 24859, від 15.06.2009 року загальна сума ПДВ по яких становить 6084,09 грн. Копії зазначених податкових накладних є в матеріалах справи.

Оскільки податкові накладні були отримані позивачем від постачальника у серпні 2009 року, суми ПДВ були включені до податкового кредиту у серпні 2009 року.

Як встановлено з пояснень представників сторін у податковій декларації з ПДВ за серпень 2009 року як підставу для 6084,09 грн. податкового кредиту було зазначено лише податкову накладну від 15.06.2009 року № 24723.

Однак, дане порушення не спростовує того факту, що податкові накладні на всю суму6084,09 грн. були в наявності у позивача.

Відповідно до п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Враховуючи наведене, суд вважає, що оскільки позивачем податкові накладні були отримані від ТзОВ «Діамет» у серпні 2009 року, ним правомірно включено до податкового кредиту за серпень 2009 року суми ПДВ по таких накладних. Допущення помилки у складанні податкової звітності не свідчить про порушення товариством вимог Закону України «Про податок на додану вартість» при формуванні податкового кредиту і за наявності податкових накладних відповідач мав можливість переконатись у документальному підтвердженні права позивача на податковий кредит.

З огляду на викладене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобовязання з ПДВ у сумі 4751 грн. та застосування 1187,75 грн. штрафних санкцій підлягає скасуванню як протиправне.

Керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції від 11.01.2011 р. № 000022300/0 в частині визначення податкового зобовязання по податку на додану вартість у розмірі 8452,50 грн., в тому числі 6762 грн. основного платежу та 1690,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої виготовлено 14 червня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий - суддяО. О. Андрусенко