Постанова № 16286187, 16.05.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2011 р. Справа №2а-644/11/6/0170 (15 г. 42 хв.) Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Латиніна Ю.А.,

при секретарі Ускової О.І.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, довіреність №03/Аб/2010-п від 01.11.10р.,

представника відповідача ОСОБА_2, довіреність №5/10 від 21.01.11р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомАкціонерного товариства закритого типу «Абсолют»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим

про визнання дій протиправними дій та спонукання до виконання певних дій

Суть спору: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про визнання протиправними дії по невизнанню ДПІ в м. Сімферополь декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року, зобов'язання відповідача визнати податковою звітністю податкову декларацію Акціонерного товариства закритого типу «Абсолют» за листопад 2010 року.

Вимоги мотивовані тим, що позивачем подана відповідачу декларація з податку на додану вартість за листопад 2010 року, проте останнім складено повідомлення про невизнання поданої декларації податковою декларацією у звязку з порушенням п.п. 1.1, п.п. 1.2 п. 1 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №166. На думку позивача, такі дії відповідача є протиправними, у звязку з чим відповідач зобовязаний відобразити показники декларації позивача з податку на додану вартість за листопад 2010 року у картці особового рахунку з податку на додану вартість.

У судовому засіданні представник позивача на позовних вимогах наполягав, з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що декларація з податку на додану вартість за листопад 2010 року подана Акціонерним товариством закритого типу «Абсолют», яке відсутнє в Реєстрі платників податку на додану вартість, у звязку з чим не може бути визнана податковою звітністю.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство закритого типу «Абсолют» (95053, м. Сімферополь, вул. Київська, 4, ідентифікаційний код 22278204) зареєстроване в якості юридичної особи.

Підприємство є платником податків і зборів, передбачених Законом України „Про систему оподаткування” .

20.12.2010р. позивач поштою направив до ДПІ в м. Сімферополь АР Крим декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010 року ( вх. № 230529 від 20.12.2010р.).

Повідомленням за вих. № 55822/10/18-4 від 21.12.2010 року ДПІ в м. Сімферополь АР Крим повідомила підприємство, що податкові декларації за листопад 2010 року не признані податковими деклараціями, через те, що Акціонерне товариство закритого типу «Абсолют» не є платником ПДВ, а тому не має право подавати податкові декларації (а.с. 5).

Не погодившись з такими діями відповідача Акціонерне товариство закритого типу «Абсолют» просить суд визнати протиправними дії ДПІ в м. Сімферополь АР Крим щодо невизнання податковими деклараціями документів податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2010 року, отриманих від Акціонерного товариства закритого типу «Абсолют» та зобов'язати відповідача визнати податкові декларації з податку на додану вартість Акціонерне товариство закритого типу «Абсолют» за листопад 2010р., як належно оформленою та наданою своєчасно у встановлений законодавством строк, посилаючись на безпідставність відмови податкового органу у прийнятті документів податкової звітності.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо невизнання поданих позивачем документів як податкових декларацій, суд враховує, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166 затверджений Порядок складання декларації з податку на додану вартість (далі Порядок).

Відповідно до п. 1.1. Порядку подання податкової декларації з податку на додану вартість передбачено пунктом 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Згідно п. 1.2. Порядку декларація подається до податкового органу за місцем реєстрації особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно із п. 1.11 ст. 1 Закону №2181 податкова декларація, - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Статтею 4 Закону № 2181 визначений порядок подання податкової декларації та визначення суми податкових зобов'язань, де у п.п. 4.1.2 п. 4.1 зазначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Відповідно п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Позивач направив відповідачу декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010 року, що підтверджується поштовим повідомленням Флай Пост Експрес з описом вкладення. Зазначена декларація отримана ДПІ в м. Сімферополі АР Крим.

Судом досліджено подану позивачем декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010 року, яка містить всі вищезазначені обовязкові реквізити.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач, повідомляючи позивача про невизнання поданої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року податковою декларацією, керувався положеннями Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166 (в редакції Наказу Державної податкової адміністрації України від 12.05.2010 року № 313, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.05.2010 року під № 350/17645), посилаючись на відсутність Акціонерного товариства закритого типу “Вітас”в Реєстрі платників податку на додану вартість.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим 30.09.2009 року було складено акт № 182/15-2 про анулювання реєстрації Акціонерного товариства закритого типу «Абсолют» в якості платника податку на додану вартість. Підставою для прийняття такого рішення стало те, що підприємство не знаходилось за юридичною адресою, чим порушило п.4 ч.1 ст.1, п.3 ст.4, ст. 9, ст.45 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”, у звязку з чим на підставі ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість”вирішено анулювати реєстрацію АТЗТ «Абсолют» як платника податку на додану вартість.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, оформленим актом № 182/15-2 від 30.09.2009 р., АТЗП «Абсолют» звернулося до суду за захистом своїх порушених прав, свобод та інтересів.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим у справі № 2а-11986/09/11/0170, що набрала законної сили згідно з ухвалю Севастопольського апеляційного адміністративного суду у справі № 2а-11986/09/11/0170 від 24.02.2010 року, визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу «Абсолют», оформлене актом № 182/15-2 від 30.09.2009 р.

Згідно зі ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов'язковість рішень суду.

Відповідно до п. 6.2 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (Форми № 1-ПДВ, 2-ПДВ, 2-РК, 2-РЖ, 3-ПДВ, 6-РПДВ, 6-РЖ, 1-РС, 2-РС, 3-РС, 6-РРС, 6-РЖС), затвердженого Наказом Державної податкової служба України № 978 від 22.12.2010 року, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано доказів вжиття з 24.02.2010 року будь-яких заходів щодо виконання постанови суду у справі № 2а-11986/09/11/0170, що набрала законної сили.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач, відмовляючи у прийнятті в якості податкової звітності декларації, направленої позивачем, не відобразив визначені в ній відомості в особовому рахунку позивача з податку на додану вартість.

В матеріалах справи відсутні докази правомірності таких дій відповідача.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що, враховуючи наявність постанови про скасування рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу «Абсолют», оформлене актом № 182/15-2 від 30.09.2009 р., обовязковість виконання судового рішення, що набрало законної сили, відповідач, не прийнявши декларацію позивача з податку на додану вартість за листопад 2010 року та не відобразивши в особовому рахунку платника податків відомості, визначені у його податковій звітності, діяв невмотивовано, без зясування всіх фактичних обставин, з порушенням порядку, визначеного діючим законодавством, у звязку з чим суд вважає, що такі дії відповідача є протиправними, в наслідок чого позовні вимоги належить задовольнити.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Приймаючи до уваги, що рішення у справі ухвалене на користь позивача, який не є субєктом владних повноважень, суд вважає за необхідне присудити всі здійснені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 3,40 грн., з державного бюджету.

Під час судового засідання, яке відбулось 16.05.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 20.05.2011р.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим щодо невизнання як податкової звітності податкової декларації з податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу «Абсолют» за листопад 2010 року.

3.Зобовязати Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим відобразити в картці особового рахунку Акціонерного товариства закритого типу «Абсолют» показники, зазначені в його декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року.

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства закритого типу «Абсолют» 3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.