Постанова № 16286134, 07.04.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 квітня 2011 р. 11:49Справа №2а-10257/09/12/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі : Голо

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі :

Головуючого судді Котаревої Г.М.

при секретарі судового засідання Лиган М.В.,

розглянувши адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства " УКпостач",

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю:

представника позивача ОСОБА_2, довіреність № 11/01 від 11.01.11р.;

представника відповідача ОСОБА_3, довіреність № 7/10-0 від 10.03.11р. ;

Суть спору: Закрите акціонерне товариство «Укпостач» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом до Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим (далі відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.06.2009 р. № 0000092304/0 та податкове повідомлення-рішення від 13.08.2009р. №0000092304/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 141129,00 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.09.09р. відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, надав пояснення по суті спору. Вимоги мотивовані тим, що під час винесення вказаного повідомлення-рішення податковим органом невірно застосовані положення Закону України “Про податок на додану вартість”.

Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 26.10.2009 р., надав заперечення на позов від 19.10.2009 року (вих. № 5140/10/10-0)(а.с.150) , в яких з позовними вимогами не погодився, вказав, що у позивача згідно з Законом України “Про податок на додану вартість” не було підстав для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

В судовому засіданні, яке відбулось 11.03.2010 року представник відповідача заявив клопотання (а.с. 53) про зміну відповідача на Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі, на тій підставі, що відповідно до наказу ДПА в АР Крим від 08.09.09р. № 535 припинено юридичну особу ДПІ у м. Сімферополі, шляхом поділу на ДПІ в м. Сімферополі та Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі, згідно довідки відповідача від 15.01.2010р. № 12-29-0(а.с.55).

Ухвалою суду від 11.03.2010р. замінено відповідача по справі Красноперекопську обєднану державну податкову інспекцію в АР Крим на належного відповідача Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі.

Ухвалою суду від 11.03.2010р. по справі призначено судову економічну експертизу.

В судовому засіданні 17.03.2011 представник позивача заявив клопотання про зміну назви позивача, оскільки відповідні зміни були зареєстровані державним реєстратором 23.12.2010 на Приватне акціонерне товариство «УКПостач».

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Посадовими особами Красноперекопської обєднаної податкової інспекції з 08.05.2009р. по 22.05.2009 року проведено позапланову виїзну ЗАТ «УКпостач» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий період в банку за лютий 2009 року, яка виникла з рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалась за січень 2009р., та за березень 2009р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалась за лютий 2009 р.

За результатами перевірки складено акт № 731/23-4/30169718/57 від 02.06.2009 р. (а.с.43-85).

У висновках зазначеного акту зафіксовані наступні порушення:

- порушення абз. «д» п.п.7.2.1,п.7.2. ст. 7, п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 та на порушення п.п. 7.2.6, п.п. 7.2.8 п. 7.2, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платником податків завищено суму ПДВ, заявленої до бюджетного відшкодування за лютий 2009р. на 111366,00грн.

- порушення абз. «д» п.п.7.2.1,п.7.2. ст. 7, п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 та на порушення п.п. 7.2.6, п.п. 7.2.8 п. 7.2, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платником податків завищено суму ПДВ, заявленої до бюджетного відшкодування за березень 2009р. на 29 763,00грн.

- порушення абз. «д» п.п.7.2.1,п.7.2. ст. 7, п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 та на порушення п.п. 7.2.6, п.п. 7.2.8 п. 7.2, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ЗАТ «УКпостач» завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за лютий 2009 року на 29762,56грн.

- порушення абз. «д» п.п.7.2.1,п.7.2. ст. 7, п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 та на порушення п.п. 7.2.6, п.п. 7.2.8 п. 7.2, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ЗАТ «УКпостач» завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за березень 2009 року на 106907,00грн.

На підставі акту перевірки № 731/23-4/30169718/57 від 02.06.2009 р. Красноперекопською ОДПІ прийнято податкове повідомлення рішення від 15 червня 2009 року № 0000092304/0 , згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 141129,00 грн.(а.с.8).

За результатами адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 13 серпня 2009 року № 0000092304/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ на суму 141129,00 грн. (а.с.9).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Платники податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в законі України “Про податок на додану вартість”.

Підпунктом 1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено поняття бюджетного відшкодування, яке є сумою, яка підлягає поверненню платнику податків з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках визначених у законі.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобовязання це загальна сума податку, одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду , визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При відємному значенні суми розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Таким чином стає зрозумілим, що згідно з Законом України “Про податок на додану вартість” сума бюджетного відшкодування формується як відємне значення різниці між податковими зобовязаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог судом встановлено, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Позивач є юридичною особою, зареєстрованою 25.10.2001 року Виконавчим комітетом Красноперекопської міської ради АР Крим з ідентифікаційним кодом 30169718, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 228) та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 27.02.2007 року (а.с. 17).

Позивач є платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва від 03.06.2002р., індивідуальний податковий номер 301697101077 (а.с.16).

Податковий орган в акті перевірки № 731/23-4/30169718/57 від 02.06.2009 р. та відповідач у своїх запереченнях вказують на те, що відповідач на протязі 2009 року мав взаємовідносини з ТОВ «Фурнітура-Сервіс». Під час проведення зустрічної перевірки ТОВ «Фурнітура-Сервіс», було встановлено, що стосовно підприємства до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, таким чином, у порушення абз «д» п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме інформація, що зазначена у податкових накладних про місцезнаходження постачальника не відповідає дійсності. Надані ТОВ «Фурнітура-Сервіс» податкові накладні не відповідають вимогам Закону.

У звязку з тим, що при здійсненні операцій по поставці товарів на адресу ЗАТ «УКпостач» постачальником не здійснено обовязкове відображення вказаних операцій у даних податкової звітності, ТОВ «Фурнітура-Сервіс» порушено публічний порядок здійснення діяльності. Відповідно до ст. 228,215 Цивільного кодексу України, правочин по придбанню товарів та послуг між ТОВ «Фурнітура-Сервіс» та ЗАТ «УКпостач» має ознаки нікчемного.

Наявність у покупця - ЗАТ «УКпостач» належним чином оформлених документів, які згідно Закону України “Про податок на додану вартість” необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, в частості виданих продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування ПДВ.

Крім того, ЗАТ «УКпостач» в податкових деклараціях з податку на додану вартість за періоди, що перевіряються задекларова податковий кредит минулих періодів, а саме:

-Усічні 2009 року по 34 податковим накладним, виписаних у травні, червні 2007 року;вересні, жовтні, листопаді та грудні 2008 року.

-У лютому 2009 року по 35 податковим накладним, виписаних у березні, квітні, липні, вересні-грудні 2008 року, січні 2009 року.

-У березні 2009 року по 71 податковим накладним, виписаних у травні 2007 року, червні,липні, вересні-грудні 2008 року, січні-лютому 2009 року.

Зазначене є порушенням п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.2.8 п.7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та ТОВ «Фурнітура-Сервіс» 27.12.2006 року укладено договір поставки № 1/12 (а.с. 225-227) на загальну орієнтовану суму 5000000,00грн.

На виконання умов договору, у січні 2009 року ТОВ «Фурнітура-Сервіс» поставлено товарів на загальну суму 138169,34грн.(у тому числі ПДВ на суму 23028,22грн.), у лютому 2009 року поставлено товарів на суму 49721,30грн.(у тому числі ПДВ на суму 8286,88грн.), у березні 2009 року поставлено товарів на суму 116326,50грн.(у тому числі ПДВ на суму 19387,75грн.).

Позивачем на підтвердження фактичного здійснення операцій з поставки з ТОВ «Фурнітура-Сервіс» надано до матеріалів справи договір та докази оплати отриманого товару (послуг).

З пояснень сторін стає зрозумілим, що позивач, який мав права на бюджетне відшкодування по ПДВ, відніс сплачений ним під час здійснення розрахунків з зазначеними контрагентами ПДВ до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів.

Відповідач наполягав на тому,що суми ПДВ, сплачені позивачем під час проведення розрахунків з контрагентом не підлягали віднесенню до податкових кредитів по ПДВ в наслідок того , що контрагентом позивача - ТОВ «Фурнітура-Сервіс» порушено публічний порядок здійснення діяльності.

Як зазначено вище, позивачем надані документи, яки свідчать про те,що він в повному обсязі сплатив на користь постачальників товарів (послуг) їх вартість , в тому числі ПДВ.

Відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАСУ , не надав доказів того, що позивач не виконав зобовязання щодо проведення розрахунків за придбаний товар, не сплатив суми ПДВ.

Відповідно до абз «д» п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, платник податків зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість.

Позивачем до матеріалів справи надані податкові накладні, які свідчать про придбання товару позивачем у ТОВ «Фурнітура-Сервіс». Зазначені накладні мають усі, передбачені п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” реквізити, зокрема зазначена адреса постачальника м. Київ,вул.. Червоногвардійська,5к.8.

Як свідчать матеріали справи, зокрема, довідка з ЄДР від 13.03.2009року відносно ТОВ «Фурнітура-Сервіс» (а.с. 21-22), Свідотство про державну реєстрацію ТОВ «Фурнітура-Сервіс» (а.с46-47), довідка про взяття на облік ТОВ «Фурнітура-Сервіс» від 07.04.2009р. № 1012 (а.с.49), Свідоцтво про реєстрацію ТОВ «Фурнітура-Сервіс» як платника ПДВ (а.с. 48) ТОВ «Фурнітура-Сервіс» є чинним юридичною особою, платником ПДВ.

Відповідачем суду не надані будь-які документи, що свідчать про незнаходження ТОВ «Фурнітура-Сервіс» за юридичною адресою на час реалізації умов договору з позивачем, не надано акт перевірки фактичного місцезнаходження юридичної особи.

Також, на думку суду єдиною умовою бюджетного відшкодування визначеного відємного значення є фактична сплата ПДВ отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальником таких товарів (послуг). Ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, яка регламентує порядок визначення суми бюджетного відшкодування, не ставить таке визначення в залежність від фактичного місцезнаходження постачальника товарів (робіт, послуг), крім того діючим законодавством взагалі не передбачено обовязку юридичної особи знаходитися по місцю реєстрації (по юридичному адресу).

Згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999р. (із змінами та доповненнями) встаановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за N168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно даних судово-економічної експертизи (Висновок № 16 - а.с. 64-74), надані на дослідження накладні містять необхідну інформацію про здійснення господарської операції з ТОВ "Фурнітура-Сервіс", а саме: № і дату складання документа, реквізити підприємства, зміст господарської операції, ед.ізмеренія, підписи сторін.

Згідно з даними експертизи, ЗАТ "УКпостач" повністю розрахувалося з постачальником ТМЦ на загальну суму 1508538,42 грн. Таким чином, ОДПІ м.Красноперекопська виключило зі складу податкового кредиту за 1 кв. 2009р. податкові накладні, виписані ТОВ "Фурнітура-Сервіс"на адресу ЗАТ "УКпостач" на загальну суму 50702,85 грн. не обгрунтовано.

Суд зазначає, що зміст договору від 27.12.2006р. № 1/12 не суперечить актам цивільного законодавства, судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору, також вказаних доказів у відповідності до вимог ст.71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем. Доказів відсутності повноважень у посадових осіб позивача та ТОВ "Фурнітура-Сервіс" на укладання такого договору в момент його укладання суду відповідачем до суду також не надано.

Крім того, на час укладення та виконання угоди між ЗАТ "УКпостач" та ТОВ "Фурнітура-Сервіс" вказані юридичні особи знаходилися в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та мали цивільну правоздатність та дієздатність.

Таким чином, суд не може погодитися з висновками відповідача щодо недодержання позивачем вимог п.1 та п. 5 ст.203, ст.215, ст. 216, ст.228 Цивільного кодексу України в момент укладання угоди між ЗАТ "УКпостач" та ТОВ "Фурнітура-Сервіс", та вчинення даного правочину без мети настання правових наслідків (нікчемного правочину).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про реальність господарських операцій здійсненних ЗАТ "УКпостач" по взаємовідносинах з ТОВ "Фурнітура-Сервіс", повязаність їх з власною господарською діяльностю позивача, та належне відображення їх результатів у бухгалтерському та податковому обліку, приймаючи до уваги те, що матеріали справи свідчать про наявність у позивача сум підтвердженого відповідачем бюджетного відшкодування по ПДВ, які були не менш сум його зобовязань по ПДВ у зазначені звітні періоди, надання ним податкових накладних на товар (послуги), отриманий у ТОВ «Фурнітура-Сервіс» суд вважає, що позивач правомірно включив відповідну суму ПДВ 50702,85грн. до бюджетного відшкодування.

Що стосується висновку відповідача відносно того, що ЗАТ «УКпостач» в податкових деклараціях з податку на додану вартість за періоди, що перевіряються задекларован податковий кредит минулих періодів, суд зазначає наступне:

Відповідно до п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (надалі Закон №2181) (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), За винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Податкові накладні, виписані постачальниками в період з лютого 2007р. по березень 2009р. на адресу ЗАТ "УКпостач" і включені підприємством до складу податкового кредиту в 1 кв. 2009р., були направлені і отримані підприємством в 1 кв. 2009р. тобто, не пізніше терміну, встановленого п. п. 15.1.1 п.15.1 ст. 15 Закону № 2181.

Крім того, як свідчать матеріали справи та підтверджено висновками експерта, Податкові накладні виписані постачальниками за вказаний період на адресу ЗАТ "УКпостач" та включені підприємством до складу податкового кредиту в 1 кв. 2009р. в ранніх податкових періодах (з лютого 2007 року по грудень 2008 року) не були включені підприємством до складу податкового кредиту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що виключення зі складу податкового кредиту позивача в 1 кварталі 2009 року податкових накладних на загальну суму 237259,00 грн. не обґрунтовано.

Також, суд зазначає наступне, відповідно до висновків експертизи сума бюджетного відшкодування з ПДВ, заявлена ??в деклараціях з ПДВ в 1 кварталі 2009 року склала 1357900,00 грн., де 307254,00 грн. - сума бюджетного відшкодування за січень у лютому 2009 року, 1050646,00 грн.-сума бюджетного відшкодування за лютий у березні 2009 року.

Дана сума підтверджується представленими на дослідження документами податкового та бухгалтерського обліку ЗАТ "УКпостач" в повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Положеннями частини 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням визначеного можна зробити висновок, що не відповідають нормам податкового законодавства викладений відповідачем в акті № 731/23-4/30169718/57 від 02.06.2009 р., на підставі якого складено спірне податкове повідомлення рішення, висновок про те, щодо позивач порушив норми абз. «д» п.п.7.2.1,п.7.2. ст. 7, п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 та п.п. 7.2.6, п.п. 7.2.8 п. 7.2, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

У звязку з наведеним суд вважає, що у відповідача не було правових підстав для зменшення бюджетного відшкодування позивача за вказаний період на загальну суму 141129,00грн.

В силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно із наданою судовим експертом калькуляцією вартості роботи судового експерта по виконанню судово-економічної експертизи, експертом проведено експертизу, вартість якої складає 7600,00грн.

Фактична сплата позивачем вартості проведеної експертизи підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи те, що вимоги позивача щодо скасування податкового повідомлення-рішення є вимогами немайнового характеру, суд задовольняє позов шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобов'язання, суд вважає можливим стягнути на його користь суму витрат на проведення судової експертизи у розмірі 7600,00 грн. та 3,40 грн. судового збору.

Під час судового засідання, яке відбулось 07.04.11р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст.ст.160, 163 КАСУ постанову складено 11.04.11р.

Керуючись ст.ст. 98, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість від 15.06.2009 р. № 0000092304/0 на суму 141129,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 13.08.2009р. №0000092304/1 на суму 141129,00 грн.

3. Стягнути на користь Закритого акціонерного товариства «УКпостач»(АР Крим, 96000, м. Красноперекопськ, вул. Півнична, 1а, ідентифікаційний код 30169718) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 3,40 грн. та витрати, повязані з проведенням експертизи в розмірі 7600,00 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Котарева Г.М.