Постанова № 16285886, 14.06.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2011 року Справа № 5005/1778/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бахмат Р.М. - доповідача,

суддів: Лотоцької Л.О., Євстигнеєва О.С.

при секретарі: Соловйовій О.І.

за участю представників, які були присутні у судовому засіданні 07.06.2011 р.: прокурора: Барчук А.Б.( посвідчення № 78 від 18.05.2010 р.)

від відповідача: ОСОБА_1 (дов. № 34 від 21.04.11 р.)

від позивача та третьої особи : представники у судове засідання не зявились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства „Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” м.Орджонікідзе Дніпропетровської області і Нікопольського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2011р. у справі №5005/1778/2011

за позовом: Нікопольського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області м.Нікополь Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області м. Нікополь

до: Відкритого акціонерного товариства „Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” м. Орджонікідзе Дніпропетровської області

третя особа: Нікопольська обєднана державна податкова інспекція м. Нікополь

про: стягнення 98 498,96 грн. та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2011 р., у справі № 5005/1778/2011 (суддя Петренко І.В.) частково задоволений позов Нікопольського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області м. Нікополь, предявлений в інтересах держави в особі Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області м. Нікополь до Відкритого акціонерного товариства „Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” м.Орджонікідзе, третя особа: Нікопольська обєднана державна податкова інспекція м. Нікополь про стягнення 98 498,96 грн. та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Вказаним рішенням стягнуто з відповідача на користь держави в особі Нікопольської районної державної адміністрації 65 875,49 грн. збитків, завданих безоплатним користуванням земельною ділянкою площею 2,2570 га, розташованої на території Покровської сільської ради Нікопольського району.

Стягнуто з відповідача в доход державного бюджету 658,76 грн. державного мита та 157,84 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В інший частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач не погодився з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення частково, в частині задоволених позовних вимог про стягнення з ВАТ “ОГЗК” на користь держави 65 875 грн. 49 коп. збитків та судових витрат по справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Скаржник вважає рішення господарського суду поданій справі таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Позиція ВАТ “ОГЗК” ґрунтується на наступному.

Згідно до п. 2 резолютивній частини рішення господарського суду зазначено про задоволення позовної вимоги позивача у наступному вигляді: “Стягнути з Відкритого.... на користь держави в особі Нікопольської районної державної адміністрації 65 875,49 грн. збитків, завданих безоплатним користуванням земельною ділянкою площею 2,2570 га, розташованої на території Покровської сільської ради Нікопольського району, про що видати наказ.”

При цьому в п.2 позовних вимог позивач просить суд “Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” збитки, завдані безоплатним користуванням земельною ділянкою площею 2,2570 га, розташованої на території Покровської сільської ради Нікопольського району у сумі 98 498,96 грн.”

Проте, в позовній заяві не зазначено, на користь кого необхідно стягнути збитки, у той час як суд стягнув збитки на користь держави в особі саме Нікопольської районної державної адміністрації.

В ході розгляду справи позивачем не було заявлено клопотання про уточнення чи зміну позовних вимог, крім того, судом не було встановлено чи є взагалі Нікопольська районна державна адміністрація власником земельної ділянки та належним позивачем по справі.

Скаржник вважає, що суд вийшов за межі заявлених позовних вимог без наявності заявленого позивачем клопотання, так як позивачем у позовних вимогах не було зазначено на чию користь необхідно стягнути збитки.

Скаржник вказує в апеляційній скарзі, що прокурор просив у позові зобовязати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та стягнути з відповідача збитки, завдані безоплатним користуванням земельною ділянкою, площею 2,2570 га, розташовану на території Покровської сільської ради Нікопольського району у сумі 98 498 грн. 96 коп.

Проте, в позовній заяві при розрахунку суми позовної заяви застосовано “Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам”, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 284.

Відповідач зауважує, що застосованим прокурором Порядком № 284 не передбачено визначення розміру шкоди або збитків за безоплатне користування земельною ділянкою.

На думку скаржника, суд незаконно застосував для нарахування збитків підставу, яка не міститься в статті 156 Земельного кодексу України.

Нікопольський міжрайонний прокурор Дніпропетровської обл. не погодився з вказаним рішенням в частині відмови в задоволенні позовних вимог про повернення самовільно зайнятої ділянки, подав апеляційну скаргу, в якій просить відновити процесуальний строк для подання апеляційної скарги.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2011 р. відновлено процесуальний строк для подання апеляційної скарги, скаргу прийнято до розгляду.

Прокурор просить в апеляційній скарзі рішення по даній справі скасувати частково в частині відмови в задоволенні позовних вимог про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та задовольнити позов в цій частині, так як вважає, рішення в цій частині незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, має місце неповного зясування обставин, що мають значення для справи.

Прокурор вважає висновки суду стосовно відсутності підстав для звільнення земельної ділянки площею 2,2570 га з тих підстав, що на вказаній земельній ділянці розміщені обєкти нерухомості відповідача необґрунтованими, оскільки площі земельних ділянок, на яких фактично розміщені побутові приміщення інв. № 1014, будівля їдальні інв. № 1147, будівля харчоблоку інв. № 1015 та земельні ділянки, необхідні для обслуговування вказаних обєктів нерухомого майна, не відповідають площі земельної ділянки, що є предметом спору, а саме земельної ділянки площею 2,2570 га.

Нікопольська районна державна адміністрація у відзиві на апеляційні скарги просить апеляційну скаргу ПАТ “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” відхилити, так як ВАТ “ОГЗК” не є належним землекористувачем, земельну ділянку загальною площею 2,2570 га відповідачу не передано у землекористування у встановленому законом порядку.

Позивач зазначає у відзиві, що пунктом 2 постанови № 284 встановлено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських рад.

Постановою визначено, що повноваження щодо нарахування збитків за землі державної власності належать районним державним адміністраціям, в незалежності від виду та категорії земель, а також мети використання та повноважень надання в оренду оскільки райдержадміністрації отримують відповідні кошти.

У відзиві на апеляційну скаргу прокурора відповідач просить залишити апеляційну скаргу прокурора без задоволення, а апеляційну скаргу ПАТ “ОГЗК” задовольнити повністю.

Відповідач вказує у відзиві, що до матеріалів справи ні прокурором, ні позивачем не надано належних доказів, підтверджуючих факт самовільного зайняття земельної ділянки, які перелічені в п.3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 р. № 110.

Розпорядженням секретаря судової палати від 06.06.2011 р. № 776, в звязку з закінченням чергової відпустки судді Лотоцької Л.О. та на підставі наказів голови суду №№ 5,7 від 17.01.2011 р. змінено склад колегії суддів.

06.06.2011 р. ПАТ “ОГЗК” подало письмове клопотання, в якому просило на підставі статті 811 ГПК України при розгляді справи здійснювати фіксацію судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Клопотання відповідача задоволено. При розгляді справи по суті, за клопотанням відповідача, здійснювалася фіксація судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судовому засіданні оголошено перерву до 14.06.2011 р. до 10 год. 50 хвилн.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, які були присутні у судовому засіданні, розглянувши та обговоривши доводи апеляційних скарг, доводи, викладені у відзиві на апеляційні скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

25.05.2010 р. Нікопольською міжрайонною прокуратурою Дніпропетровської обл. було направлено Голові Нікопольської районної державної адміністрації подання про усунення порушень земельного законодавства (т.1, а.с. 24-26).

У вказаному поданні було вказано, що за результатами проведеної перевірки встановлено, що на території Покровської та Шолохівських сільських рад, Нікопольського району вздовж прибережної смуги Олексіївського водосховища розташовано 9 баз відпочинку, які використовуються субєктами господарювання, у тому числі ВАТ „ОГЗК”, що ВАТ “ОГЗК” не здійснило оформлення правовстановчих документів на право власності або право користування земельними ділянками рекреаційного призначення, на яких розташовані бази відпочинку.

Прокурором був зроблений висновок про неналежне виконання посадовими особами райдержадміністрації своїх службових обовязків і останній вимагав вжити невідкладних заходів до усунення порушень законодавства, причин та умов, що спричинили їх вчиненню; вирішити питання про створення комісії щодо обстеження земель рекреаційного призначення та розрахунку збитків, завданих їх користуванням за відсутності правовстановчих документів.

29.12.2010 р. розпорядженням голови Нікопольської районної державної адміністрації №1067-р-10 „Про створення комісії з визначення та відшкодування збитків” на підставі розгляду зазначеного вище подання прокурора і відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284 була створена комісія щодо визначення та відшкодування збитків завданих внаслідок використання субєктами господарювання (у тому числі і відповідачем) земельних ділянок. Комісії слід провести роботу щодо визначення та відшкодування збитків, завданих внаслідок використання зазначених земельних ділянок, а результати оформити відповідними актами.

30.12.2010 р. розпорядженням голови Нікопольської районної державної адміністрації №1070-р-10 був затверджений акт комісії від 30.12.2010 р. щодо визначення збитків, завданих ВАТ „Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” безоплатним користуванням земельною ділянкою загальною площею 2,2570 га на території Покровської сільської ради. Згідно зазначеного акту сума розміру орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 01.07.2008 р. по 31.12.2010 року склала 98 498,96 грн.

Згідно статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документу, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянкидо встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

У відповідності зі статтею 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено обовязок повернути самовільно зайняті земельні ділянки власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними та привести земельні ділянки у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Поняття «самовільно зайняті земельні ділянки»встановлено статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель». Згідно цієї норми (станом на день проведення перевірки) самовільне зайняття земельної ділянки будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Відповідно до наведених вимог закону обовязковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність у цієї особи на час прийняття судом рішення таких документів є самовільним зайняттям вказаної земельної ділянки. Відповідачем не було надано господарському суду належних доказів на підтвердження наявності відповідного правовстановлючого документу (договору оренди, державного акту на право власності або права постійного користування), що встановлює право користування або право володіння спірною земельною ділянкою.

Посилання ж представників відповідача на ту обставину, що ВАТ “ОГЗК” на протязі значного терміну часу неодноразово зверталося до Нікопольської райдержадміністрації із заявами про надання спірної земельної ділянки в оренду, але ці заяви залишилися без належного правового реагування зі сторони органу виконавчої влади, а рішення про відмову в наданні спірної земельної ділянки відповідачу не приймалося; не звільнять землекористувача від обовязку отримати відповідний правовстановлюючий документ. Таким чином слід дійти висновку про самовільне зайняття відповідачем спірної земельної ділянки.

Аналогічної правової позиції дотримуються Верховний суд України та Вищий господарський суд України у справі № 4/254-35/537 ( копії постанов додаються ). Відповідно ж до приписів ст.111 28 ГПК України : рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Одночасно слід зазначити, що відповідно до п. 4.1.4. рекомендацій ВГСУ від 02.02.10 р. № 04-06/15 “Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства”: у разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно необхідно враховувати, що така особа має право на земельну ділянку, на якій розміщено придбане нею нерухоме майно, та земельну ділянку, необхідну для його обслуговування, і відсутність у цієї особи переоформлених на її ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку, не може кваліфікуватись як самовільне зайняття земельної ділянки.

Враховуючи викладене, у таких випадках положення статті 212 ЗК України застосуванню не підлягають. Примусове звільнення земельної ділянки шляхом знесення розташованого на ній об'єкта нерухомості, право власності на який оформлено у встановленому законом порядку, порушує права особи, гарантовані статтею 41 Конституції України.

З урахуванням викладеного суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог щодо звільнення самовільно зайнятої відповідачем земельної ділянки площею 2,2570 га., розташованої на території Покровської сільської ради Нікопольського району.

Відносно позовних вимог щодо стягнення з відповідача збитків, завданих безоплатним користуванням вищевказаної земельної ділянки, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача 65 875, 49 грн. збитків, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів глави 24 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки ( ст.156 ) . Відшкодування збитків власникам землі здійснюють … юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також …юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України ( ст.157 ).

Як зазначено у п.4.2.2. рекомендацій ВГСУ від 02.02.10 р. № 04-06/15 “Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства”: власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, визначеною Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 року N 284.

Як встановлено під час розгляду справи, комісією з визначення та відшкодування збитків (створеною відповідно до Розпорядження голови Нікопольської райдержадміністрації від 29.12.10 р. № 1067-р-10 на підставі вимог Постанови КМУ від 19.04.93 р. № 284) було розраховано збитки, завдані безоплатним користуванням відповідачем земельною ділянкою, в розмірі 98 498,96 грн. за період з 1 липня 2008 р. до 31 грудня 2010 р., про що складено відповідний акт від 30.12.10 р. ( т.1, а.с.14-15 ), затверджений розпорядженням голови райдержадміністрації № 1070-р-10 від 30.12.10 р. ( т.1, а.с.13 ).

Станом на час прийняття рішення у справі відповідачем не надано доказів скасування чи визнання недійсним вищезазначеного розпорядження в установленому законом порядку. Із змісту цього акту вбачається, що під час здійснення розрахунку розміру збитків комісія виходила із того, що загальна площа земельної ділянки 2,2570 га; термін користування земельною ділянкою : липень 2008 р. грудень 2010 р.; нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі для земель іншого комерційного ( несільськогосподарського ) призначення по Дніпропетровській області складає за 1 га по роках з урахуванням коефіцієнту індексації : 2008 р. 10130,02 грн.; 2009 р. 11670,96 грн.; 2010 р. 12358,40 грн.

Відповідно до ст.21 Закону України “Про оренду землі”( в редакції з липня 2008 р. та до 30.12.10 р. ) річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою: для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”.

Відповідно до ст.9 Законом України “Про плату за землю”( що діяв на час проведення розрахунку ) податок за земельні ділянки, надані для оздоровчого та рекреаційного призначення, справляється з розрахунку 50 % від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Враховуючи вищезазначені обставини та приписи чинного законодавства, комісія прийшла до вірних висновків про суму орендної плати за користування спірною земельною ділянкою відповідачем, яку б за наявності відповідного договору оренди землі, повинен був сплатити ВАТ “ОГЗК” за період з 01.07.2008 р. по грудень 2010 р.; та яку власник землі фактично не отримав 98 498,96 грн.

Одночасно під час розрахунку стягуваної суми слід врахувати, що матеріалами справи підтверджується, що ВАТ “ОГЗК” сплатило за фактичне самовільне користування спірною земельною ділянкою на користь держбюджету 32623,47 грн. ( зазначене вбачається із змісту акту звірки розрахунків від 23.03.11 р., який було здійснено між відповідачем та Нікопольською ОДПІ на вимогу суду (т.2, а.с.48-50). При цьому представники відповідача стверджували, що плата за користування спірною земельною ділянкою повинна була сплачуватися ними в розмірі земельного податку, встановленого чинним законодавством. Але ці твердження відповідача є хибними, оскільки за відсутності у нього передбачених законом правовстановлюючих документів на землю ( державного акту чи договору оренди землі ) він зобовязаний відшкодувати землевласнику саме збитки у вигляді неодержаних тим доходів за термін тимчасового невикористання земельної ділянки (тобто орендної плати, оскільки передбачається, що спірна земельна ділянка буде надана відповідачу в оренду ), розмір яких і був правомірно встановлений комісією. Тому із загальної суми збитків в розмірі 98 498,96 грн., про стягнення яких просив прокурор, слід відрахувати суму платежів, здійснених відповідачем - 32623,47 грн.; а тому позовні вимоги прокурора в цій частині підлягають задоволенню лише в розмірі 65 875,49 грн.

До апеляційної скарги відповідач надав ксерокопію Статуту (а.с. 94-131).

З п.1.1 Статуту відповідача вбачається, що відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів від 06.04.2011 р. ВАТ “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” змінило найменування на Публічне акціонерне товариство “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат”, який є правонаступником всіх прав та обовязків ВАТ “ОГЗК” (т.2а.с. 95)

В звязку зі зміною найменування відповідача колегія суддів вважає за необхідне, відповідно до приписів ст. 25 ГПК України, допустити процесуальне правонаступництво, замінити відкрите акціонерне товариство „Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” на його правонаступника публічне акціонерне товариство „Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат”.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 25, 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Замінити відкрите акціонерне товариство „Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” на його правонаступника публічне акціонерне товариство „Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат”.

Апеляційну скаргу Нікопольського міжрайонного прокурора Дніпропетровської обл. залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.04. 2011 р. у справі № 5005/1778/2011 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Позовні вимоги прокурора задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” м. Орджонікідзе на користь держави в особі Нікопольської районної державної адміністрації 65 875,49 грн. збитків, завданих безоплатним користуванням земельною ділянкою площею 2,2570 га, розташованої на території Покровської сільської ради Нікопольського району.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” м. Орджонікідзе 658,76 грн. держмита в доход держбюджету.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” м. Орджонікідзе на користь державного бюджету 157 грн. 84 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Дніпропетровської обл., відповідно до статей 116-117 ГПК України, видати накази.

Головуючий Р.М. Бахмат

Судді: Л.О.Лотоцька О.С. Євстигнеєв

Постанова виготовлена в повному обсязі 14.06.2011 р.

З оригіналом згідно:

Пом. судді І.Г.Логвиненко